Брюссель обмежує тимчасовий захист для українських чоловіків, які прибуватимуть до Євросоюзу з 5 серпня 2026 року. Його не надаватимуть тим, хто не зможе підтвердити виконання своїх військових обов'язків та законність виїзду з України. Таким чином, ЄС намагається синхронізувати систему захисту біженців із потребами України у масштабній мобілізації.
Чому ЄС пішов на цей крок саме зараз, як зміняться умови для новоприбулих та чи означає це початок масштабного згортання підтримки українських «ухилянтів» — розбиралося UA.News.
ЄС згортає допомогу «ухилянтам»
Євросоюз вчетверте підтвердив тимчасовий захист для вимушених переселенців з України. Цей статус продовжили ще на рік — до 4 березня 2028-го. Але цього разу – з обмеженнями для нових заявників. Зміни не зачіпатимуть біженців-чоловіків, які вже оформили захист. Йдеться саме про чоловіків, хоча у самому тексті документа навмисно використовують слово «особа», щоб оминути звинувачення у гендерній дискримінації.
Отже, у захисті відмовлятимуть особам, які оформлятимуться вперше та не зможуть довести, що мають право легально виїхати з України. Заявник повинен надати документи про виконання військових обов’язків, відстрочку або звільнення від служби відповідно до українського законодавства. Це може бути паспорт зі штампом про законний виїзд з України, підтвердження у паперовому вигляді або у застосунку «Резерв+».
Виходить, що у тимчасовому захисті відмовлятимуть чоловікам, які перетнули кордон не через офіційні пункти пропуску, а на так званих «зелених» ділянках. При цьому «вікно можливостей» залишається відкритим для тих, кому вдасться виїхати з фіктивними документами. Адже дотепер українські правоохоронці системно повідомляють про корупційні схеми з підробкою особистих даних у ВЛК, ТЦК та інших державних установах.
У Брюсселі пояснили, що запровадили обмеження для українських чоловіків, оскільки на нинішньому етапі війни прагнуть врахувати оборонні потреби України. Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що рішення спрямоване на узгодження механізму ЄС з правилами мобілізації України, і це «те, про що просила нас Україна». Мовляв, «тимчасовий захист не повинен надаватися особам, які продовжують прибувати до ЄС, хоча за українським законодавством їм не дозволено залишати країну через їхні військові зобов'язання».
Єврокомісар також анонсував, що ЄС тестуватиме новий проєкт, який підтримає українців, котрі захочуть повернутися додому найближчим часом або після припинення бойових дій.
Внутрішні інтереси ЄС
Під час підготовки нових правил тимчасового захисту Єврокомісія спиралася на позицію країн, які прийняли найбільше українців, насамперед Польщі, Німеччини, Чехії, Австрії та країн Балтії. Свою позицію вони чітко озвучили 4 червня на засіданні Ради ЄС із внутрішніх справ у Люксембурзі під час обговорення механізму захисту українських біженців. Представники цих країн доводили, що «розумно» було б виключити з тимчасового захисту тих, кому заборонений виїзд з України.
«У цій війні потрібно воювати, й у ній потрібно перемогти. А для цього, звісно, дуже важливо, щоб більше чоловіків залишалися в Україні та воювали. Тому так – це те, що ми також могли б підтримати», — висловився міністр міграції Швеції Йоган Форсселль.
МЗС Польщі також підтримало ідею обмежити захист для українських чоловіків призовного віку. Що виглядає логічним продовженням нових настроїв всередині країни. Згідно з соцопитуваннями, серед поляків противників прийому українських біженців більше, ніж прихильників.
Проте ідею обмежити у захисті новоприбулих чоловіків сприйняли не всі члени Євросоюзу. Проти виступали Естонія та Люксембург, які побачили у такому рішенні ризики для дотримання міжнародного права та запобігання дискримінації.
Зрештою, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн звернулася до лідерів країн ЄС з листом, у якому закликала уряди погодити більш жорсткі правила.
У той же час тодішній представник України в ЄС, а нині віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов заявив, що важливо «мотивувати українських чоловіків мобілізаційного віку боротися за Україну».
«Можливо, варто синхронізувати цей підхід із правовим режимом в Україні, адже, наприклад, чоловікам призовного віку в Україні, за певними винятками, не дозволено виїжджати з країни», – зауважив Ченцов.
Чоловіки продовжують виїжджати
У травні 2026 року в країнах ЄС, за даними Eurostat, під тимчасовим захистом проживало близько 4,4 млн українців. З них майже 27% — дорослі чоловіки, які виїхали законно. Йдеться приблизно про 1,17 млн, частина з яких – мобілізаційного віку від 23 до 60 років. В ЄС вони отримали тимчасові посвідки на проживання та соціальну допомогу, включно з житлом, медичним обслуговуванням, доступом до освіти та працевлаштуванням.
Чисельність біженців-чоловіків почала стрімко зростати з серпня 2025 року, коли Україна почала випускати за кордон юнаків віком до 22 років. Це призвело до того, що в деяких країнах ЄС почала змінюватися структура міграції.
Наприклад, до Чехії, де проживає понад 394 тисячі українських біженців, вперше від початку повномасштабної війни приїхало більше працездатних чоловіків, ніж жінок. «Це дуже важливе підкріплення, яке допоможе економіці у сферах будівництва, машинобудування чи логістики», — висловився Томаш Проуза, президент Асоціації торгівлі та туризму та віцепрезидент Торгової палати, коментуючи прибуття українських чоловіків.
Проте саме Чехія — одна з перших країн ЄС — повідомила, що більше не надаватиме тимчасового захисту українським чоловікам призовного віку, які не виконали свого військового обов'язку. За словами міністра внутрішніх справ Чехії Любомира Метнара, це рішення скоротить кількість біженців, що продовжують прибувати з України.
«Наш уряд уже давно виступає за посилення умов надання тимчасового захисту, і я ціную, що нам вдалося досягти згоди між державами-членами. Це рішення скоротить кількість новоприбулих на десятки відсотків. Завдяки цьому зменшиться навантаження на наші можливості, а також на чеську систему охорони здоров'я та соціального забезпечення», — заявив міністр внутрішніх справ Чехії .
Україна та ЄС синхронізують підхід
Україна та країни Європейського Союзу вже тривалий час обговорюють механізми повернення українських чоловіків, які виїхали до ЄС. Це питання стало невідкладним на тлі очікуваної хвилі мобілізації, яку можуть оголосити в Росії восени цього року.
У Брюсселі та Києві визнають: примусове повернення чоловіків, які отримали прихисток від війни у ЄС, неможливе з юридичних причин. Ключовими запобіжниками у цьому питанні є Європейська конвенція з прав людини та принцип non-refoulement (заборона повернення людей до країни, де їм загрожує небезпека).
Тому для вирішення цього питання поки що розглядають лише непрямі стимули, як-от урізання соціальної допомоги чи ускладнення при оформленні документів.
29 липня 2026 року, за кілька днів до запровадження Євросоюзом обмежень у захисті для «ухилянтів», Кабінет Міністрів заборонив українським консульствам за кордоном обслуговувати чоловіків без військово-облікових документів.
У дипломатичних представництвах перевірятимуть громадян України через інформаційно-комунікаційну систему «е-Консул» та Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Також передбачають, що реєстр «Оберіг» автоматизовано взаємодіятиме з іншими державними інформаційними системами. Якщо у разі звернення громадянина з’ясується, що його даних немає в Єдиному державному реєстрі призовників, його можуть автоматично поставити на військовий облік із формуванням документа без проходження ВЛК.
Крім того, в урядових кабінетах і парламенті обговорюють нові стимули для повернення чоловіків, наприклад, економічні контракти та амністію для всіх, хто виїхав за кордон незаконно. Йдеться про те, що громадяни зможуть дистанційно підписати контракт на роботу, повернутися, отримувати заробітну плату та певний період не підпадати під мобілізацію. Щоправда, реалізація таких ініціатив неможлива без ухвалення відповідного закону про амністію.
