На тлі масованих ударів російської армії по Україні Європейський Союз готує новий пакет санкцій проти РФ. Він може стати найбільшим від початку повномасштабного вторгнення.
Брюссель обіцяє посилити тиск на російську економіку, військово-промисловий комплекс і мережі обходу обмежень. Водночас усередині самого Євросоюзу дедалі гучніше звучать вимоги враховувати національні економічні інтереси.
Попередні переговори показали: що жорсткішими стають обмеження, то складніше Брюсселю домовитися про них із усіма державами-членами. Греція, Угорщина, Італія та інші країни вже домагалися винятків, а паралельно частина європейських політиків шукає канали для переговорів із Москвою у координації із Україною.
Чи вистачить країнам Євросоюзу єдності, щоб перетворити гучні заяви на реальний санкційний удар, та як оцінюють ці шанси українські експерти – у матеріалі UA.News.
Глава дипломатії ЄС за посилення санкцій
17 серпня Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що восени запропонує найбільший санкційний пакет від початку повномасштабної війни.
«На осінь я пропоную наймасштабніший пакет санкційних заходів від початку війни. Після ухвалення вони одразу збільшать загальну кількість російських юридичних та фізичних осіб, які перебувають під санкціями, на третину. Тиск має посилюватися доти, доки Москва не припинить свою війну», — наголосила глава дипломатії Євросоюзу.
У планах Євросоюзу – запровадження санкцій проти понад 1600 компаній, які допомагають Росії у війні проти України. Про це раніше написало видання Bloomberg. Сумарний річний оборот цих компаній перевищує $20 млрд, а чисельність їхніх співробітників становить понад 265 тис. осіб. Тобто, йдеться про розширення підсанкційних списків одразу наполовину, вважають західні аналітики. Утім, розширення «чорних списків» не гарантуватиме посиленого удару по військових спроможностях Кремля, якщо ЄС не перекриє обхідні шляхи, які досі підживлюють економіку та військово-промисловий комплекс РФ.
Власні економічні інтереси
Для ухвалення «наймасштабнішого» пакета санкцій проти Росії потрібна одностайна підтримка всіх 27 країн-членів ЄС. А з цим можуть виникнути проблеми. Під час узгодження попереднього пакета санкцій шість країн — Греція, Франція, Італія, Німеччина, Австрія та Португалія — вимагали пом'якшення окремих положень або повністю виступали проти деяких обмежень, захищаючи власні економічні інтереси.
ЄС довелося послабити низку пропозицій у рамках 21-го пакета санкцій проти Москви. Зокрема, Греція домоглася послабити вимоги щодо постачання російського зрідженого природного газу. Франція та Італія лобіювали пом'якшення вимог щодо заборони в'їзду колишніх російських найманців до ЄС. Під час переговорів також відкинули обмеження на імпорт деяких видів російської риби, таких як тріска та мінтай.
Ще раніше 21-й пакет погрожувала ветувати Болгарія. Міністерство закордонних справ країни вимагало вилучити із санкційних списків патріарха РПЦ Кирила та російського олігарха Вагіта Алекперова. Застереження Болгарії врахували, і ЄС вилучив із списків цих двох осіб.
Кілька тижнів напружених переговорів навколо 21-го пакета санкцій засвідчили, що дедалі більше європейських країн не готові жертвувати власними економічними інтересами задля посилення тиску на Москву.
Враховуючи ці обставини, Європейський Союз планує направити національним урядам новий проєкт санкцій найближчими тижнями, щоб вони встигли з ним ознайомитися до саміту міністрів закордонних справ у жовтні. Окремо ЄС також запропонує додаткові обмеження, пов’язані з примусовою депортацією українських дітей.
Тим часом три найбільші економіки Європи — Німеччина, Франція та Велика Британія —активізували дипломатичні канали для мирних переговорів із Кремлем у координації з українською стороною. Деякі країни ЄС висунули ідею призначити спецпосланця для контактів із Москвою. У Кремлі одразу ж запропонували власну кандидатуру - колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера, відомого своєю співпрацею з Кремлем через роботу в «Газпромі». Але у Брюсселі поки що відмовилися, мовляв, призначення відбудеться лише тоді, коли Москва продемонструє реальну готовність до миру.
У червні також стало відомо, що команда президента Європейської ради Антоніо Кошти звернулася до Кремля з проханням відкрити канал для підготовки потенційних переговорів щодо припинення війни. Головний радник Кошти провів дві телефонні розмови з високопоставленим чиновником із близького оточення російського диктатора Путіна.
Європейські санкції в дії
Євросоюз уже ухвалив 21 пакет санкцій проти Росії. У Єврокомісії звітували, що запроваджені обмеження завдали російській економіці збитків на більш ніж 1 трлн. євро. У «чорних списках» Євросоюзу: 94 банки та організації, 33 кредитні установи, 14 криптовалютних платформ, а також 41 танкер так званого «тіньового флоту» Росії. Обмеження запровадили проти 18 нафтових компаній та кількох нафтопереробних заводів у РФ та Білорусі. При цьому верхню межу цін на російську нафту залишили на рівні $44,1 за барель щонайменше до липня 2027 року.
До санкційного списку також внесли ще 56 компаній та підприємців, пов’язаних із російським ВПК, зокрема із виробництвом далекобійних дронів. ЄС також посилив контроль за експортом мікроелектроніки та промислових верстатів. У Брюсселі також затвердили спеціальні правові підстави для заборони в’їзду до ЄС російським військовим, які брали участь у війні проти України.
Загалом, останні два пакети засвідчили, що ЄС намагається перейти від санкцій проти безпосередньо російських резидентів до тих, хто допомагає Москві обходити ці обмеження, тобто зламати тіньову інфраструктуру у міжнародній торгівлі, яку вибудувала РФ.
Коментар експерта
Віталій Кулик: Більше слів і риторики, ніж реальних механізмів примусу
Про надзвичайно складні внутрішні переговори щодо попереднього пакета санкцій, який Європейська Рада ухвалила 23 липня, а також про ціну зроблених поступок, нагадує Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.
«Серед основних країн, які накладали вето на цей пакет, зокрема, була Греція. На той час Ірландія головувала в Раді Європейського Союзу. Сторони намагалися знайти компроміс, і зрештою Греція отримала так званий обмежений виняток на реекспорт російського скрапленого газу в треті країни.
Цей виняток дорого коштує Європейському Союзу. За великим рахунком, він робить пробоїну у санкційних механізмах. Тож коли ми говоримо про новий пакет санкцій, який анонсує Кая Каллас, виникає дуже багато питань. Комітет постійних представників ЄС з великими боями провів достатньо урізаний 21-й пакет санкцій Європейського Союзу. Ухвалити новий пакет, більш посилений та з новими алгоритмами застосування, як на мене, буде дуже складно», — вважає Віталій Кулик.
За словами аналітика, анонсувати такі санкції — це одне, а довести їх до логічного завершення та запровадити — це завдання, в якому більше проблем, ніж можливостей. Проти посилення санкцій може виступити не лише Греція. Угорщина, Польща, Італія та інші країни можуть так само вимагати винятків або поступок, які б задовольнили їхні інтереси.
«У Брюсселі називають астрономічні суми втрат Росії внаслідок економічно-фінансового тиску. Тиск на російську економіку продовжується — санкції досягають свого ефекту. Але вони розтягнуті в часі. Тому, як на мене, це більше слів і риторики, ніж реальних механізмів примусу, які відчуває Росія до настання холодів та опалювального сезону», — каже Віталій Кулик.
Однією з основних проблем у цьому процесі він називає той факт, що не всі європейські країни говорять однією мовою Європейського Союзу, коли йдеться про санкції проти Росії.
«Деякі країни намагаються отримати максимальний зиск для себе, проявляючи національний егоїзм, вважаючи, що війна — це не про них, і загроза континентальної війни в Європі — це є страшилка мілітаристських еліт, як вони це називають в пресі. Ця ілюзія експлуатується і знижує ефективність протидії Європейського Союзу російській агресії», — констатує директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства. Він не виключає, що країни ЄС досягнуть певної стелі консенсусу, вище якої Європейський Союз не зможе піднятися у питаннях санкцій проти РФ.
«Це призведе до кризи після певного електорального циклу в самому Європейському Союзі, у тій же Німеччині, Франції, Італії чи країнах Центральної Європи. Може бути, що сама Каллас піде з посади і прийде більш поміркований глава дипломатії ЄС. Це стосується й інших представників Єврокомісії. Вони можуть відійти від жорсткої риторики щодо Росії та виступати з погляду політики умиротворення агресора. Я цього не виключаю. Навіть більше того, передбачаю, що таке може трапитися найближчим часом», — вважає Віталій Кулик.
