Пакистан готує 174 законодавчі зміни на вимогу МВФ — Dawn
У Пакистані уряд готує близько 174 змін до законів, яких домагається Міжнародний валютний фонд у межах двох програм загальною вартістю 8,4 млрд доларів. Про це секретар Міністерства фінансів Імдадулла Босал заявив парламентському комітету з фінансів і доходів в Ісламабаді, повідомляє Dawn.
За словами Босала, запропоновані зміни стосуються управління фінансовим сектором, державними підприємствами, грошовими переказами з-за кордону, зміною клімату та інтеграцією місцевої валюти. Після підготовки їх мають винести на розгляд парламенту, який ухвалюватиме остаточне рішення.
Перегляд програм МВФ
28 вересня місія МВФ має розпочати переговори щодо четвертого перегляду програми розширеного фінансування на 7 млрд доларів та третього перегляду програми підтримки стійкості. За даними секретаря Мінфіну, фонд уже виділив Пакистану приблизно 4,5 млрд доларів, а сторони завершили три перегляди програм.
Напередодні директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва під час зустрічі з прем’єр-міністром Шехбазом Шаріфом на полях Генеральної асамблеї ООН позитивно оцінила виконання Пакистаном програми та зусилля уряду з економічної стабілізації.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Суверенний фонд і грошові перекази
Серед тем переговорів є зміни до законодавства про Суверенний фонд добробуту, до якого входять п’ять великих компаній, зокрема OGDCL і Pakistan State Oil. МВФ прагне, щоб стандарти корпоративного управління та фінансової звітності цих підприємств відповідали вимогам, застосовним до інших державних компаній.
Також уряд обговорює з фондом грошові перекази, важливі для зовнішньої стабільності країни. Босал повідомив, що Пакистан уже скасував субсидії для переказів, обсяг яких раніше перевищував 120 млрд рупій, оскільки МВФ виступав проти такого механізму.
До орієнтирів перегляду належить і лібералізація політики на ринку цукру. Федеральний уряд розіслав проєкт відповідної політики: три провінції його погодили, ще одна висловила застереження. Члени парламентського комітету водночас вимагали оцінювати реформи не лише за формальним виконанням умов, а й за їхніми економічними та соціальними результатами.
