Свято 13 вересня 2026: згадують освячення храму Воскресіння Христового
13 вересня 2026 року християни східної традиції відзначають Пам’ять оновлення, або освячення, храму Воскресіння Христового в Єрусалимі. Йдеться про подію 335 року, коли урочисто освятили великий храмовий комплекс, споруджений за правління імператора Костянтина Великого на місці, пов’язаному з розп’яттям, похованням і воскресінням Ісуса Христа. Цей день особливо важливий ще й тому, що він безпосередньо передує Воздвиженню Чесного і Животворящого Хреста, яке відзначають 14 вересня.
Пам’ять оновлення храму Воскресіння Христового в Єрусалимі щороку відзначають 13 вересня. У 2026 році ця дата припадає на неділю. Вона стоїть безпосередньо перед Воздвиженням Чесного і Животворящого Хреста Господнього, яке припадає на 14 вересня. Саме тому в богослужінні цих двох днів є тісний зв’язок. В українській церковній традиції цей день також називають «Воскресінням словущим». Назва може здатися незвичною, але її сенс досить простий. Йдеться про свято на честь храму Воскресіння, а не про саме Воскресіння Христове, яке Церква святкує на Великдень. Тобто 13 вересня згадують не подію воскресіння Ісуса, а освячення храму, присвяченого цій події.
У календарі УГКЦ на 2026 рік 13 вересня зазначені одразу кілька пов’язаних подій: Пам’ять оновлення храму Святого Воскресіння Христа і Бога нашого, Передсвяття Воздвиження чесного Хреста та пам’ять священномученика Корнилія. Це показує, наскільки насиченим є цей день у церковному календарі. Пам’ять освячення храму при цьому має власну богослужбову традицію.
Що означає «оновлення» храму
Слово «оновлення» у назві свята може трохи заплутати. У цьому випадку йдеться не про ремонт будівлі в сучасному розумінні. Церковний термін означає урочисте освячення храму після його спорудження та введення в богослужбове життя. У церковних текстах ця подія також називається освяченням храму Воскресіння Христового. Саме тому в календарях можна зустріти обидва варіанти — «оновлення» та «освячення». Пам’ять встановлена на згадку про подію, яка відбулася в Єрусалимі у 335 році.
Для християн храм у цьому випадку має особливе значення. Він був споруджений саме там, де, за церковною традицією, відбулися головні події останніх днів земного життя Христа. У межах храмового комплексу опинилися місця, пов’язані з Голгофою та Гробом Господнім. Тому освячення цього храму стало подією не лише для місцевої громади, а й для християн усього світу. Саме з цією святинею пов’язана величезна частина історії християнського Єрусалима. Паломники століттями приїжджали сюди, щоб молитися біля місць, які Церква пов’язує з розп’яттям і воскресінням Христа. Тому пам’ять про освячення храму збереглася в церковному календарі й через багато століть.
Як з’явився храм Воскресіння Христового
Історія храму почалася після припинення переслідувань християн у Римській імперії. За часів імператора Костянтина Великого християни отримали можливість відкрито будувати храми та облаштовувати місця поклоніння. Саме тоді виникла можливість відновити християнські святині Єрусалима. До цього місце, пов’язане з Голгофою та Гробом Господнім, зазнало значних змін. У II столітті за наказом імператора Адріана на території, яку християни вважали святою, були споруджені язичницькі будівлі. За церковним переданням, саме тому святі місця опинилися прихованими під іншими спорудами.
Коли християнство почало отримувати офіційне визнання в імперії, імператор Костянтин вирішив створити в Єрусалимі великий храмовий комплекс. До цієї справи долучилася і його мати, рівноапостольна Олена. Її ім’я в церковній традиції особливо пов’язане з пошуком святинь у Єрусалимі. Будівництво тривало близько десяти років. Комплекс включав кілька важливих частин, зокрема базиліку та храм над Гробом Господнім. У ньому були об’єднані місця, які християнська традиція пов’язує з розп’яттям, похованням і воскресінням Ісуса Христа.
Що сталося 13 вересня 335 року
Саме 13 вересня 335 року відбулося урочисте освячення храму Воскресіння Христового в Єрусалимі. Подія була дуже масштабною для свого часу. До міста прибули єпископи з різних регіонів, а участь у святкуванні взяли церковні діячі, які перебували в Єрусалимі після Тирського собору. Освячення храму стало символом нового періоду в історії християнства. Якщо раніше віруючі часто змушені були збиратися таємно або потерпати від переслідувань, тепер вони могли відкрито молитися у великому храмі. Для Єрусалима це було особливо важливо, адже місто вважалося одним із головних центрів християнського світу.
За церковними джерелами, урочистості були настільки значними, що в них брали участь ієрархи з Віфінії, Фракії, Кілікії, Каппадокії, Сирії, Месопотамії, Фінікії, Аравії, Палестини та Єгипту. Тобто подія фактично зібрала представників християнських громад із дуже великої території. Цікаво, що дата освячення була пов’язана і з важливою політичною подією. Урочистості припали на 30-річчя правління імператора Костянтина Великого. Тому храмове свято стало ще масштабнішим і мало особливе значення для тодішньої християнської імперії.
Чому ця подія пов’язана з Воздвиженням Хреста
На перший погляд може здатися дивним, чому освячення храму 13 вересня стоїть у календарі поруч із Воздвиженням Хреста 14 вересня. Насправді ці події історично дуже тісно пов’язані. Храм Воскресіння спорудили саме в комплексі зі святими місцями, пов’язаними з Голгофою та Гробом Господнім. А за церковним переданням, у той самий період було знайдено і Хрест Господній. Тому після освячення храму наступного дня відбувалося урочисте вшанування Хреста.
Так поступово сформувався зв’язок двох вересневих дат. 13 вересня Церква згадує освячення храму Воскресіння, а 14 вересня — Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста. Саме тому в богослужбовій традиції ці дні сприймаються як частини одного святкового циклу. ПЦУ також пояснювала, що свято оновлення храму 13 вересня було важливою точкою в давньому єрусалимському богослужбовому календарі. Воно фактично позначало початок нового богослужбового періоду. Тому 13 вересня — це не просто «день перед Воздвиженням». У нього є власний історичний зміст і власна богослужбова пам’ять.
Що таке храм Гробу Господнього
Сьогодні святиня, про яку йдеться, відома передусім як Храм Гробу Господнього в Єрусалимі. Це один із найважливіших християнських храмів у світі. Для мільйонів паломників він є місцем, де можна молитися біля святинь, пов’язаних із останніми подіями земного життя Ісуса Христа. Храмовий комплекс має складну історію. За багато століть його неодноразово руйнували, перебудовували та відновлювали. Сучасний вигляд святині тому значно відрізняється від споруди, освяченої у 335 році.
Попри це, місцева традиція зберігає пам’ять про давній храм Костянтина. Саме його освячення стало основою для щорічного церковного спогаду 13 вересня. Назва «храм Воскресіння Христового» підкреслює його зв’язок із воскресінням, тоді як назва «Храм Гробу Господнього» більше поширена в сучасному описі святині. У храмі й сьогодні перебувають одні з головних християнських святинь Єрусалима. Саме тому він залишається одним із головних пунктів паломницьких маршрутів для християн із різних країн.
Що означає цей день для віруючих
Пам’ять освячення храму має не лише історичне значення. У церковній традиції храм сприймається як місце особливої зустрічі людини з Богом. Тому згадка про освячення храму стає приводом поговорити і про внутрішнє «оновлення» людини. У богослужбових текстах цього дня є молитви з проханням про духовне оновлення. В одному з кондаків йдеться про «оновлення Духа в серцях» і просвітлення тих, хто з вірою бере участь у святкуванні.
Ця думка важлива і сьогодні. Храм можна відбудувати або освятити, але для християнина не менш важливо звернути увагу на власний внутрішній стан. Пам’ять 13 вересня нагадує, що віра — це не лише стіни, ікони чи обряди, а й те, як людина живе та поводиться з іншими. Тому цього дня віряни можуть помолитися за себе та близьких, попросити прощення, подякувати за важливі речі та подумати, що у власному житті варто змінити. Такий підхід добре відповідає самому слову «оновлення».
Як відзначають Пам’ять оновлення храму
Це передусім церковна, а не світська дата. Її відзначають під час богослужіння, де згадують історію храму Воскресіння Христового та подію його освячення. У календарі на цей день передбачені спеціальні читання та піснеспіви. Віряни можуть прийти до храму на літургію, помолитися та поставити свічку. Окрему увагу можна приділити молитві за родину, мир і людей, які переживають складні обставини. Цього дня не обов’язково вигадувати якісь особливі домашні ритуали.
Для християнина важливіше не зовнішнє святкування, а зміст дня. Можна прочитати історію Храму Гробу Господнього, поговорити з дітьми про Єрусалим і значення цієї святині. Якщо є можливість, можна також долучитися до богослужіння у своїй парафії. Оскільки 13 вересня у 2026 році припадає на неділю, цього дня в храмах також відбуватиметься недільне богослужіння. При цьому служба Пам’яті оновлення поєднується з богослужбовими текстами Передсвяття Воздвиження.
Чи є цього дня особливі заборони
Пам’ять оновлення храму не варто перетворювати на список забобонних заборон. Церква не вчить, що 13 вересня людині не можна прати, прибирати, працювати чи займатися іншими звичайними справами. Якщо є необхідна робота, її можна виконувати. Головна увага цього дня має бути на молитві та змісті свята. Якщо є можливість відвідати храм, це буде доречніше, ніж просто шукати перелік того, що «не можна». Так само не потрібно боятися випадково порушити якусь народну прикмету.
Добре провести цей день без сварок, образ і зайвої агресії. Можна приділити більше уваги близьким або допомогти тому, хто цього потребує. Для християнської традиції такі вчинки мають значно більше значення, ніж побутові забобони. Варто також пам’ятати, що 13 вересня — це не Великий піст і не окремий день суворих обмежень. У церковному календарі 2026 року цього дня немає загального посту.
Цікаві факти про храм Воскресіння Христового
Храм освятили 13 вересня 335 року. Саме ця дата стала основою для щорічної церковної пам’яті оновлення храму.
Будівництво пов’язують з імператором Костянтином Великим та його матір’ю Оленою. Великий храмовий комплекс створили на місці, яке християни вважали пов’язаним із Голгофою та Гробом Господнім.
Освячення було дуже масштабним. До Єрусалима приїхали єпископи з багатьох регіонів тодішнього християнського світу.
13 вересня пов’язане з 14 вересня. Наступного дня після освячення храму Церква відзначає Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста. Саме тому ці дві дати стоять поруч у календарі.
У давній традиції свято називають «Воскресінням словущим». Ця назва потрібна, щоб відрізнити пам’ять храму Воскресіння від свята Воскресіння Христового — Великодня.
Храмовий комплекс неодноразово перебудовували. Сучасна будівля — результат багатовікової історії, тому вона не є точною копією храму, який освятили у IV столітті.
Чому ця пам’ять залишається важливою
Минуло майже 1700 років, але пам’ять про освячення храму в Єрусалимі досі залишається у церковному календарі. Для християн це можливість повернутися до історії місця, яке вважається одним із головних святих місць християнського світу. Через цю дату Церква нагадує про події, пов’язані зі смертю та воскресінням Христа. Водночас 13 вересня — це не просто історичний урок. Церковні тексти наголошують на духовному оновленні людини. Тобто пам’ять про оновлення храму стає нагодою подумати і про власне життя. Це особливо добре видно у богослужбових молитвах. У них звучить прохання не лише зберегти святиню, а й оновити серця людей, які приходять до неї з вірою.
Тому провести цей день можна дуже просто. Відвідати храм, помолитися за близьких, зробити добру справу або просто знайти час для спокійної розмови з рідними. А головне — пам’ятати, що за стародавньою історією про храм стоїть значно глибша тема: віра, надія, пам’ять і прагнення людини почати життя по-новому. 13 вересня 2026 року Пам’ять оновлення храму Воскресіння Христового в Єрусалимі поєднується з Передсвяттям Воздвиження Хреста. Це день, коли згадують освячення великої єрусалимської святині у 335 році та готуються до одного з важливих християнських свят — Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста.
