У Болівії готують новий гірничий кодекс на тлі критики громад — Mongabay
У Болівії розпочали перегляд одного з ключових законів у сфері видобутку корисних копалин. Влада заявляє, що новий гірничий кодекс має модернізувати галузь, посилити нагляд і сприяти економічному розвитку, однак громадські та корінні організації висловлюють занепокоєння процесом підготовки документа, повідомляє Mongabay.
Робота над законопроєктом
Міністр гірничої справи та металургії Марко Антоніо Кальдерон де ла Барка Кінтанілья заявив, що кодекс має відповідати сучасним потребам сектору, забезпечувати правову визначеність і встановлювати чіткі правила для розвитку болівійської гірничої промисловості.
За даними міністерства, воно щотижня проводить зустрічі з ключовими представниками гірничої галузі, щоб обговорити їхні пропозиції та зауваження. Цього місяця ідеї передали технічному комітету для підготовки попереднього законопроєкту, який згодом мають подати до національного законодавчого органу. Терміни завершення документа уряд поки не оголошував.
Чинний кодекс ухвалили 2014 року. Він визначає механізми розвитку гірничої промисловості, екологічного нагляду та участі місцевих і корінних громад. У міністерстві повідомили, що оновлення стосуватимуться зміцнення гірничих прав, залучення інвестицій, формалізації видобувної діяльності, підвищення прозорості та відповідального екологічного управління.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Зауваження громад і корінних народів
Деталі можливих змін ще не погоджені та не оприлюднені. За даними місцевих медіа, серед обговорюваних пропозицій є нові податкові та роялті-механізми, скасування 30-річного обмеження на гірничі контракти з можливістю укладати їх безстроково, а також реорганізація міністерства та інших профільних установ.
Також обговорюють захист для людей, які повідомляють про незаконний видобуток, і скасування попередніх консультацій із місцевими та корінними громадами як умови доступу до гірничих контрактів. Упродовж років місцеві та корінні громади виступали проти підтримуваних іноземними структурами видобувних проєктів, які, за їхніми словами, надмірно використовують прісну воду та не забезпечують достатніх роялті для місцевого населення. Вони також засуджували незаконний видобуток, забруднення ртуттю та вирубування лісів, які можуть бути пов’язані з такою діяльністю.
На ранньому етапі перегляду кодексу громадські організації та представники корінних народів заявили, що уряд виключив їх із процесу. Вони висловили побоювання, що це може послабити необхідні екологічні зміни, а пріоритетом влади є підвищення прибутковості гірничого сектору, а не належне регулювання. Рут Аліпас, представниця Національної координації із захисту територій корінних народів і селян та охоронюваних територій, заявила, що екологічний акцент реформи є лише декларацією, якщо обговорення ведуть лише з представниками гірничого сектору.
Уряд повідомив, що до технічного комітету включили Єдину конфедерацію селянських працівників Болівії. До його складу також входять представники влади, гірничих кооперативів і приватних компаній.
