У Китаї зростає ностальгія за ідеалами Мао
У Китаї напередодні 50-х роковин смерті Мао Цзедуна посилюється ностальгія за його егалітарними ідеалами. На тлі сповільнення економіки, нерівності, тривалого робочого дня та високої конкуренції в освіті й на ринку праці частина китайців романтизує період його правління, повідомляє Asharq Al-Awsat.
Мао Цзедун, який очолив комуністичну революцію 1949 року, помер 9 вересня 1976 року. Його портрет досі розміщений над площею Тяньаньмень у Пекіні, зображення є на китайських банкнотах, а тіло зберігають у мавзолеї. Комуністична партія Китаю називає Мао революційним героєм, водночас після його смерті визнала Культурну революцію серйозною помилкою.
Маоїстське село Наньцзе
У селі Наньцзе в центральній провінції Хенань, яке часто називають останнім маоїстським селом Китаю, збереглися принципи спільної власності. Вулиці та будинки там прикрашені зображеннями Мао, а місцеві підприємства з кооперативною формою власності фінансують безкоштовне житло для жителів.
22-річна студентка Сє Кайюе розповіла, що шанує Мао, хоча він помер майже за три десятиліття до її народження. На її думку, молоді люди в селі вже не мають такого сильного духу, як раніше, а люди в минулому були чистішими.
Ще одним місцем, пов’язаним із культом Мао, є гірське село Дачжай у провінції Шаньсі. Мао просував його як національний зразок після того, як місцеві жителі перетворили посушливі схили на зрошувані поля. Тепер там продають плакати, гральні карти, посуд із портретом Мао та збірники його цитат, відомі як Червона книжечка.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Цензура та спадщина правління
Публічні згадки про темні епізоди правління Мао в Китаї суворо цензурують. Культурна революція, яку він розпочав у 1966 році, тривала десять років: інтелектуалів переслідували як класових ворогів, а школи закривали, що, за даними матеріалу, відкинуло країну назад у розвитку освіти.
Колективізація приватної власності та землі, а також тодішня економічна політика призвели до Великого голоду. За даними китайського уряду, загинули приблизно 15 мільйонів людей, тоді як історики оцінюють кількість жертв у 20–43 мільйони. В одному з музеїв згадки про Культурну революцію зі стендів, за спостереженнями журналістів, були грубо зішкрябані.
Науковець Сюй Ченган, якого в дитинстві переслідували через те, що його батька назвали правим, заявив, що все доступне в публічному просторі відповідає партійній лінії. За правління Сі Цзіньпіна дискусії про минуле додатково обмежуються боротьбою з так званим історичним нігілізмом — наративами, що суперечать оцінкам Комуністичної партії.
Ідеалізація серед молоді
У грудні на платформі Bilibili поширилася серія відео, автори якої називали фільм Молодість 2017 року прихованою одою Культурній революції. Відео вихваляли Мао та звинувачували капіталістичні еліти в придушенні руху. Після понад 35 мільйонів переглядів менш ніж за тиждень ролики видалили.
Керівник Lau China Institute у Лондоні Керрі Браун зазначив, що дедалі більше людей сприймають Культурну революцію як період ідеалізму, а не гонитви за грошима та матеріальними благами, і назвав таке уявлення вигадкою. Водночас професор китайських студій Мобо Гао сказав, що багато китайців вважають Мао засновником КНР і пов’язують із цим підвалини сучасного технологічного розвитку країни.
