Блокада США призвела до вільного падіння економіки Куби – Bloomberg
Надзвичайний економічний тиск та жорстка паливна блокада з боку США спровокували масштабний колапс на Кубі, поставивши комуністичний режим країни на межу виживання. Попри спроби Гавани заспокоїти Вашингтон частковими внутрішніми реформами, Білий дім дедалі чіткіше натякає на можливість військового втручання, якщо на острові не відбудеться повної зміни влади.
Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
Ситуація критично загострилася на початку 2026 року на тлі ширшої геополітичної напруженості, зокрема після захоплення американськими спецпризначенцями президента Венесуели Ніколаса Мадуро та початку бойових дій проти Ірану. Через закриття венесуельського каналу постачання та американські погрози запровадити мита проти будь-яких третіх країн, які наважуватимуться допомагати Гавані, імпорт палива на острів практично зупинився. Міністр енергетики Куби Вісенте де ла О Леві офіційно визнав, що в країні повністю вичерпалися державні запаси мазуту та дизельного палива. Як наслідок, 10-мільйонне населення острова стикнулося з відключеннями світла по 20–22 години на добу, бензин видають виключно за талонами, авіакомпанії попереджені про неможливість заправки в аеропортах, а ключовий для країни туристичний сектор зазнав фактичного розвалу.
Президент США Дональд Трамп та держсекретар Марко Рубіо не приховують, що метою «закручування гайок» є ліквідація 67-річного комуністичного режиму, який Вашингтон розглядає як небезпечний плацдарм для Китаю, Росії та Ірану в безпосередній близькості до Флориди. За даними журналістів, американські чиновники вже ведуть кулуарні переговори з окремими представниками кубинської еліти, зокрема з Раулем Гільєрмо Родрігесом Кастро (онуком Рауля Кастро, який має вплив на військово-бізнес конгломерат GAESA). Крім того, директор ЦРУ Джон Раткліфф здійснив візит на острів для проведення переговорів високого рівня через розчарування Вашингтона відсутністю поступок з боку лідерів Куби, які натомість публічно заявляють про готовність чинити збройний опір у разі зовнішньої агресії.
Намагаючись послабити зашморг санкцій, кубинський уряд пішов на безпрецедентні для себе кроки: звільнив частину політв'язнів, дозволив закордонній діаспорі інвестувати в місцевий бізнес, а приватним компаніям — самостійно імпортувати пальне. Проте у Білому домі ці поступки назвали недостатніми. Тим часом на острові спалахують спорадичні протести (зокрема, у місті Морон мітингувальники підпалили офіс компартії), а гуманітарна допомога від Китаю, Мексики чи Бразилії не здатна перекрити дефіцит енергоресурсів. Експерти Bloomberg попереджають, що остаточний крах кубинського уряду загрожує неконтрольованим сплеском міграції — з 2020 року Кубу вже залишило понад 2,75 мільйона людей, і нова криза може спровокувати масштабну дестабілізацію всього Карибського басейну.
Нагадаємо, Куба відновила роботу енергосистеми після масштабного блекауту.
Також Трамп підтвердив наміри США втрутитись на Кубу.
