Посилення національної безпеки України і зближення з НАТО названі одними з головних пріоритетів державної політики на 2018 рік. Україна продовжує реформування всього сектору оборони і подальше приведення ЗСУ до стандартів Північноатлантичного Альянсу.
На виконання цих завдань президент Порошенко 28 лютого вніс до Верховної Ради проект закону «Про національну безпеку». Розгляд документа позначений як невідкладний, і направлений головному комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони. Глава парламенту Андрій Парубій:
«Цей закон найважливіший в той час, коли Україна бореться з російською агресією. Він важливий як для реформи сектора безпеки, так і для істотного кроку на нашому шляху в НАТО»
Закон про національну безпеку: головні тези
На прес-конференції, яку президент провів 28 лютого, Порошенко почав з намірів зафіксувати рух України в НАТО в преамбулі Конституції. Інтеграція країни в європейський політичний, економічний, безпечний, правовий простір, членство в ЄС і НАТО названо серед ключових національних інтересів.
Війна Росії проти України – головний виклик національній безпеці. Тому Україні необхідне якнайшвидше приведення ЗС у відповідність до стандартів партнерського військово-політичного блоку:
«Ухвалення закону «Про нацбезпеку» дозволить реформувати армію за стандартами НАТО»
Новий закон розроблявся спільно з представниками Альянсу, США і ЄС з метою узгодження норм українського законодавства із законами країн-членів блоку. У документі сформовані завдання визначення складу, механізмів і системи керування в сфері національної безпеки і оборони.
У законопроекті зафіксовані норми витрат на оборону. Річний обсяг фінансування повинен складати не менше 5% від запланованого ВВП, з яких не менше 3% на сили оборони. Витрати на оборонно-промисловий комплекс повинні бути не менше 0,5%.
Закон також регулює багато аспектів оборонного сектора у зв’язку з прийняттям закону про реінтеграцію Донбасу, зокрема, щодо Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ. Петро Порошенко:
«Посилення бойової здатності нашої армії залишиться моїм головним пріоритетом. Наші Збройні сили потрібно зміцнити настільки, щоб вони були не тільки обороноздатними, але і могли звільнити окуповані території»
Реформування Міністерства оборони та ЗСУ
Одне з головних положень – принцип цивільного контролю над військовими:
«Навіть під час війни ми повинні прийняти призначення цивільного міністра оборони і провести ряд реформ, щоб перевести країну на стандарти НАТО»
Законопроект передбачає призначення вищих чиновників Міністерства оборони України Верховною Радою за поданням президента з цивільних претендентів: міністра, першого заступника і заступника міністра. Такий принцип діє в Альянсі і зафіксований в Стратегічному оборонному бюлетені. Ця норма почне діяти в Україні з 1 січня 2019 року. Чинний глава Міноборони Степан Полторак повинен покинути свій пост в кінці 2018 року.
Розробка стратегії цивільної оборони України покладається на МВС. Розвиток оборонної промисловості має реалізовуватися у відповідності з:
«використанням механізмів державно-приватного партнерства із залученням міжнародної консультативної, фінансової, матеріально-технічної допомоги»
Закон розмежовує посади начальника Генерального штабу і Головнокомандувача ЗСУ. Пост Головнокомандувача буде найвищою військовою посадою. Він призначається і звільняється президентом, підпорядковується президенту та міністру оборони. У його повноваженнях – керівництво ЗСУ через Генштаб і територіальною обороною. У поточній ситуації ці посади об'єднані, пост займає Віктор Муженко. Нові правила почнуть діяти з 1 січня 2021 року.
У разі введення воєнного стану Національна гвардія України буде підпорядковуватися безпосередньо Головнокомандувачу ЗСУ, а не Міноборони, як це діє зараз. У мирний час Нацвардія виконує функції охорони правопорядку.
Командувач Об'єднаних сил також призначається і звільняється президентом і підпорядковується Головнокомандувачу ЗСУ. Останньому будуть підкорятися Генштаб, Об'єднаний оперативний штаб, командування видів військ і сил, інші органи військового управління.
Командувач Об'єднаних сил керуватиме Об'єднаним оперативним штабом ЗСУ, на який покладено функції управління міжвидовими та міжвідомчими угрупованнями військ. Задум застосування об'єднаних оперативних сил покладається на президента.
Нове визначення повноважень і підзвітності СБУ
Служба безпеки України буде державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями. Вона буде виведена із загальної системи правоохоронних органів в окрему структуру. Це зроблено для того, щоб зберегти автономність СБУ і вивести її з-під прямого підпорядкування Об'єднаному оперативному штабу.
Кібербезпека
В законі передбачена Стратегія кібербезпеки, що повинна схвалюватися РНБО і затверджуватися президентом. Йдеться про захист державних об'єктів і ресурсів та критичної інфраструктури. У цьому напрямку Україна також переймає досвід і спирається на підтримку НАТО і союзників.
Як стало відомо 28 лютого, на розгляд Сенату США винесено проект закону про співпрацю з Україною з питань кібербезпеки. Як повідомляє посольство України в США:
«Документ спрямований на надання допомоги Україні в удосконаленні власної стратегії кібербезпеки, зокрема того, що стосується посилення захисту комп'ютерних мереж органів державної влади, зменшення залежності України від російських інформаційних і комунікаційних технологій; сприяння розширенню участі України в програмах обміну інформацією, пов'язаною з проблематикою кібербезпеки, і міжнародних зусиль з протидії загрозам у всесвітній інтернет-мережі»
Значення закону
На прийнятті закону про національну безпеку наполягали західні партнери України. Міністр оборони США Джеймс Меттіс після зустрічі зі Степаном Полтораком говорив про важливість якнайшвидшого голосування в Раді цього документа:
«Закон, який забезпечить міцну правову основу для реформ у сфері оборони для підтримки безпечної і демократичної України»
Закладені в законі принципи застосовуються в НАТО. Розмежування повноважень всіх силових структур, чітка підзвітність всередині ЗСУ, цивільний і внутрішній контроль – основи реформування українського оборонного сектора. Штати, як стратегічний партнер України в сфері безпеки, наполягають на прийнятті цих норм в силу прагматичних причин. Пентагону необхідно розуміти, куди йдуть виділені Україні гроші.
Багато положень закону набудуть чинності з відстрочкою. Цей час необхідний Україні на узгодження всіх внутрішніх формальностей і приведення норм, що регламентують сектор оборони, у відповідність з новими правилами. Україна незмінно рухається до НАТО не тільки на словах і в деклараціях, а й готова до складних реформ. Це головний висновок законопроекту про національну безпеку.
Марія Гелюх
