14 листопада Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН прийняв оновлену резолюцію з прав людини в Криму. Напередодні голосування документ «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м.Севастополь, Україна» підтримало 42 країни, в числі яких традиційні партнери України: держави ЄС, США і Канада. Як повідомили в Українській Місії в ООН:
«3-й комітет ГА ООН ухвалив резолюцію щодо ситуації з правами людини в тимчасово окупованому Криму, внесену за ініціативою президента Петра Порошенка. За – 71, проти – 25, утрималися – 77»
Заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця зазначив жорсткий характер резолюції, де Росія прямо названа окупантом:
«Документ досить потужний і жорсткий, з чіткими однозначними формулюваннями, а його мета – захист прав і свобод громадян на українському півострові»
Головні посили Резолюції
За день до голосування лідер кримських татар Мустафа Джемілєв підтвердив, що в оновленому документі йдеться про грубі порушення прав людини на півострові:
«У резолюції йдеться про грубі порушення прав людини на окупованій території, на цей раз вона досить різка, там речі названі своїми іменами. Очікується, що у нас буде менше голосів, але для нас головне, щоб документ пройшов. Я думаю, документ все ж пройде, там, серед співавторів, близько 30 держав – Євросоюзу, Канада, США»
За повідомленням МЗС, Резолюція не визнає анексію української території. Також дано однозначну оцінку діям Росії в Криму:
«Ситуація з правами людини в Криму після його окупації Російською Федерацією значно погіршилася»
Мета даного документа ООН – змусити державу-окупанта припинити грубі порушення прав і основних свобод людини:
«Резолюція засуджує незаконне застосування на тимчасово окупованій території України правової системи РФ, в т.ч. ретроактивну, а також експропріацію власності. Засуджує автоматичне поширення російського громадянства на резидентів Криму, призов до лав ЗС РФ, що прямо заборонено міжнародним гуманітарним правом»
У поточній редакції міжнародне співтовариство посилює вимоги до Росії щодо підтримки України по деокупації півострова. Резолюція посприяє утворенню за президентською ініціативою міжнародної групи «друзів Криму», вважають в МЗС.
Як розповів постійний представник України при ООН Володимир Єльченко:
«Резолюція підтверджує, що між Україною і Росією існує міжнародний збройний конфлікт, що є особливо важливим в контексті нівелювання аргументів Росії про те, що в нашій державі має місце конфлікт внутрішнього характеру»
З найважливіших меседжів можна відзначити і вимогу до Росії виконувати тимчасові заходи проміжного рішення (Наказу) Міжнародного суду ООН в Гаазі від 19 квітня 2017 року за позовом України проти РФ:
- відновлення Меджлісу кримсько-татарського народу;
- доступ до навчання українською та кримськотатарською мовами;
- дотримання законів України в частині захисту прав власності.
Серед інших принципових посилів – доступ міжнародних моніторингових місій до півострова, який на сьогодні закритий:
«Це питання має прямий вплив на повсякденне життя жителів Криму, а тому потребує негайного вирішення. Постійний прямий міжнародний моніторинг ситуації стане ефектом стримуючого фактора і контролюючого механізму за дотриманням РФ своїх обов'язків як окупаційної влади відповідно до міжнародного гуманітарного права. Резолюція є одним з елементів забезпечення тиску на РФ і відкриття Криму для міжнародного моніторингу»
Значення Резолюції ООН
Як відзначають експерти, голосування по резолюції – дуже важливе і в плані оцінки дій окупанта, і в якості правової позиції України для подальших судових розглядів. Коментує політолог Олександр Леонов:
«Чим більше і частіше питання Криму обговорюють на рівні ООН, тим виразніше це говорить про те, що Крим не забутий, до чого часто намагаються апелювати. Згідно з документом ООН, Крим визнаний анексованою територією. Це важливо з точки зору підготовки та виграшу в судових суперечках з Росією по Криму»
З боку Росії періодично звучали ініціативи щодо позовів проти України через відмову постачати воду та інші ресурси на півострів. Після прийняття Резолюції вся відповідальність за постачання до Криму лягає на плечі окупанта. А позови проти України не будуть мати підстав.
Аналітики вважають, що прийняття документа приверне додаткову увагу і підтримку Києву з боку тих країн, які раніше не залучалися до «української тематики». Як приклад наводять докази втручання Росії у вибори багатьох зарубіжних країн, відзначає Леонов:
«Яскравий приклад – ситуація з іспанською кризою. Раніше Іспанія діяла в рамках суто європейської солідарності. Тепер, коли вони самі зіткнулися з фактами втручання РФ, з фактами сепаратизму, вони можуть змінити свою позицію»
І найболючіше для Кремля питання – санкції, також стає більш гострим після прийняття Резолюції ООН:
«Документ зменшує можливості для інших країн і компаній обходити санкції або намагатися їх зняти. Тепер це вже інша ступінь, свого роду закон на міжнародному рівні»
Реакція сторін
Українська сторона привітала прийняття Резолюції. Президент Порошенко:
«Вітаю рішення Третього комітету з посиленою резолюцією ГА ООН про стан прав людини у Криму! Вдячні співавторам рішення і всім нашим союзникам за потужний сигнал російської окупаційної влади щодо міжнародної єдності і солідарності в питанні деокупації Криму»
Міністр МЗС Павло Клімкін:
«Резолюція сильніша – голосів більше. Дякую всім за роботу і підтримку. Разом працюємо далі»
Росія, яка проголосувала проти документа, вважає, що міжнародне співтовариство зробило неправильні висновки щодо ситуації в Криму, заявив віце-спікер кримського парламенту Юхим Фікс:
«Проект резолюції ООН щодо порушення прав людини в Криму не відповідає суті питання, міжнародні місії можуть особисто переконатися в нікчемності пред'явлених претензій»
Чиновник додав, що країни, які підтримують Україну, голосували наосліп:
«Ми спокійно до цього ставимося. Це вже система, не розібравшись в суті питання, не вникнувши, не вивчивши, не зрозумівши процеси, які відбуваються, приймаються якісь рішення. Дивує позиція країн, які голосують за те, чого самі не розуміють і не знають»
Що стосується доступу міжнародних спостерігачів, то, за словами Фікса, Крим відкритий для всіх бажаючих. Дотримання прав людини строго виконується, запевняє чиновник:
«Всі живуть в демократичній державі Росії. Живуть, працюють і творять. Ми неодноразово говорили, що якщо ви хочете вивчити, будь ласка, приїжджайте, подивіться, що тут відбувається, і самостійно робіть висновки. Численні закордонні делегації по лінії народної дипломатії вже особисто відвідали кримський півострів і переконалися в динамічному розвитку регіону і шанобливому ставленні один до одного всіх проживаючих тут народів»
Україні чиновник рекомендує заспокоїтися і прийняти статус-кво:
«Україні пора припинити займатися дурницями, спекулюючи кримським питанням на міжнародній арені. Але до цього потрібно ставитися спокійно, як кажуть: «Собака гавкає, а караван іде». Причому йде впевнено, так як в російському Криму створюються гідні умови життя»
Член комітету Держдуми Росії з міжнародних справ Сергій Железняк, коментуючи проект резолюції напередодні голосування заявляв, що прийнятий документ може загрожувати суверенітету його країни.
Порушення прав людини в Криму
Росія та її прислужники з окупаційної влади продовжують не тільки не помічати власні злочини, але і заперечувати очевидне. У свіжій доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини, опублікованій 25 вересня 2017 року, на більш ніж 200 сторінках викладено «демократію по-російськи».
Звіт містить детальний опис зафіксованих порушень і умов життя людей в Криму. Одна з цитат звіту:
«Зафіксовані важкі порушення прав людини, як то довільні арешти і затримання, насильницькі зникнення, жорстоке поводження, тортури і, щонайменше, одна позасудова страта»
Також в звіті сказано і про утиск прав етнічних груп півострова:
«Особливих утисків зазнали кримські татари, на півострові також значно звузилися можливості публічного прояву української культури та ідентичності»
Примус приймати громадянство окупанта прямо суперечить міжнародним нормам, резюмують автори звіту:
«Нав'язування громадянства жителям окупованої території можна прирівняти до примусу їх до клятви на вірність державі-противнику, що заборонено четвертою Женевською конвенцією»
Цей звіт не єдиний свіжий аргумент на користь порушення прав жителів півострова. Правозахисна організація Human Rights Watch, Amnesty International, Civic Solidarity Platform, куди входять 27 міжнародних правозахисних груп, а також інші організації регулярно публікують дані про порушення прав людини в Криму. Це не рахуючи того, що постійно розслідує та публікує Україна. Все вищесказане – ілюстрація правдивості відомостей російських окупантів.
***
Резолюція - ще один крок на шляху посилення тиску на Росію з боку міжнародного співтовариства. Документ, який має не тільки іміджеве значення для України і підтримку намірів повернути окуповану територію. Але і правовий базис для подальших судових позовів до РФ.
Важливо, щоб дипломатія працювала не тільки на папері і з високих трибун міжнародних інституцій. Ситуація з правами людини в Криму катастрофічна і принципово значуще, щоб Росія прислухалася до думки з боку ООН. Чого поки не відбувається. Рішення Резолюції необхідно підкріплювати тактичними і законними заходами.
Важливо і те, що в очах світу окупантам все менше вдається заперечувати реальність. Але в перспективі і цього не досить. Визнання Росією своїх злочинів не означає для неї відповідальність. Така Росія. Україні залишається продовжувати боротися за свої права і права тих, хто сьогодні став заручником окупаційного режиму.
Марія Гелюх
