Майже півтора року минуло з моменту реєстрації законопроєкту №9103 «Про інститут реєстрованих партнерств». Він, серед всього, передбачає «узаконення» стосунків військовослужбовців, які є представниками ЛГБТК+ спільноти.
Зокрема, автори законопроєкту передбачають забезпечення їх та їх партнерів тими ж правами і свободами, що є у гетеросексуальних пар: можливість відвідувати пораненого партнера у госпіталі, змога отримувати виплати у разі загибелі тощо.
Що відомо про законопроєкт щодо цивільних партнерств?
Законопроєкт №9103 «Про інститут реєстрованих партнерств» було зареєстровано у Верховній Раді 13 березня 2023 року. Серед ініціаторів – народні депутати України Інна Совсун, Кіра Рудик Микита Потураєв, Ярослав Железняк, Ганна Бондар Олександра Устінова, Ольга Стефанишина, Марія Мезенцева, Олена Шуляк.
Згідно з проєктом закону, він «визначає правові та організаційні засади реєстрованих партнерств, правовий статус, особисті немайнові та майнові права і обов'язки реєстрованих партнерів, порядок і наслідки державної реєстрації та порядок припинення реєстрованого партнерства».
Парламентарі зазначають, що термін «реєстровані партнерства» є повним відповідником більш звичних для нас цивільних партнерств. Тому документ передовсім закріплює новий інститут реєстрованих партнерств.
«Для цього перед законопроєктом було поставлено декілька цілей, зокрема визначити правові та організаційні засади реєстрованих партнерств, правовий статус, особисті немайнові та майнові права і обов'язки реєстрованих партнерів, порядок і наслідки державної реєстрації та порядок припинення реєстрованого партнерства», – сказано у пояснювальній записці до законопроєкту.
У петиції на підтримку законопроєкту наголошується, що пари, які не хочуть або не можуть оформити шлюб, не мають змоги отримати такі ж права, що й одружені. Зокрема, це стосується одностатевих пар, серед яких пари ЛГБТК+ військових.
Автор документа також зазначає, що одностатеві партнери не можуть ухвалити рішення щодо лікування свого партнера чи партнерки, якщо він чи вона були поранені, та не можуть ухвалити такі рішення самостійно. Або в гіршому випадку, якщо він чи вона загинули, не можуть розпоряджатися тілом, одержати спадок за пільговими умовами чи соціальний захист з боку держави, як це передбачено для сімей військових або постраждалих від війни.
Спочатку українські відомства блокували цей законопроєкт, що блокувало його просування у Верховній Раді. Але в жовтні 2023 року за його ухвалення виступили Міністерство оборони та Міністерство юстиції України.
Народна депутатка Інна Совсун зазначила, що підтримка двох міністерств надійшла після її запитів у ці установи. Міноборони України змінило позицію та підтримало законопроєкт. Мін'юст мав розробити альтернативний законопроєкт про партнерства, але також змінив позицію і був готовий підтримати документ № 9103.
Міністерство юстиції оцінює законодавчу ініціативу як перший прогресивний крок до конструктивного діалогу із суспільством. Відомство зазначало: якщо ухвалити законопроєкт № 9103, Україна виконає свої зобов'язання по статті 8 Конвенції про права людини і зникнуть підстави подавати позови до Європейського суду з прав людини проти України через дискримінацію.
Після цього просування ситуації із законом призупинилася. І лише у червні вже 2024 року народний депутат від «Слуги народу», голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко розповів, що зараз відбувається з цією ініціативою.
«Цей проєкт зареєстрований. Але, з мого погляду, необхідно, щоб подивилося на цей законопроєкт Міністерство юстиції. І якщо там є якісь питання або неузгодженості з діючим законодавством – привести у відповідність. Це давно назріле питання. Якщо подивитися на сімейне, цивільне законодавство більшості європейських країн, то ми побачимо, що цей інститут цивільних партнерств вже давно закріплений. І в цивільних кодексах, і в сімейних кодексах. Це питання, наприклад, такої засади як толерантність, як терпимість до інших способів життя, скажімо так. Тому це важливо для нас як для країни, яка належить до європейської культури», – зазначив депутат.
Реакція спільноти
Омбудсман Святослав Шеремет зазначив, що ухвалення закону є черговим прогресивним кроком на шляху визнання в Україні цивільних партнерств між людьми однієї документальної статі.
«Уряд уже сьогодні, ще до повноцінного запровадження правового інституту реєстрованого цивільного партнерства всередині України, визнає: якщо таке партнерство за участю однієї особи (або пари осіб) із українським громадянством зареєстроване в якійсь країні ЄС, то відповідний регламент ЄС про визнання та виконання рішень у справах майнових наслідків зареєстрованих партнерств може вже сьогодні застосовуватися в Україні. Відповідна констатація міститься в урядовому 308-сторінковому Звіті за результатами проведення первинної оцінки стану імплементації актів права Європейського Союзу. Це істотний політичний крок уперед на шляху визнання та запровадження правового інституту реєстрованого цивільного партнерства в Україні на засадах гармонізації національного законодавства із acquis communautaire Європейського Союзу», – зазначив Шеремет.
При цьому, українці поки не мають права на визнання їх реєстрованого партнерства. Тобто, подібні шлюби іноземців в Україні будуть вважати за звичну справу, а ось українці не зможуть оформити партнерство навіть закордоном.
На підтримку законопроєкту у Києві 16 червня навіть відбувся Марш рівності в рамках КиївПрайд. Ця акція відбулася вперше з початку повномасштабного вторгнення рф.
Правозахисниця Анна Довгопол зазначила, що ключовими вимогами учасників було ухвалення законопроєкту про реєстровані партнерства, а також про протидію насильству на ґрунті гомофобії та трансфобії.
«Так, це проблема, що такого закону досі немає. І не тому, що ми як оті бандерлоги на фоні Європи, де майже у всіх країнах це питання вже закрили і думати забули (а ми ще у ту Європу хочемо потрапити). А в першу чергу тому, що на війні воюють геї та лесбійки. І якщо з ними щось станеться, їхні партнери чи партнерки не можуть розраховувати рівно ні на що. Та навіть спільне майно відійде родичам. Знаєте, на власному досвіді скажу – це так дістало вже, коли треба постійно думати, як оформити спільне майно, чи як представити партнерку перед третіми людьми, щоб не сестра і не подруга», – зазначила правозахисниця.
Бойовий медик Віктор Пилипенко заявив, що під час прайду була присутня ціла колона дипломатів та поліції через ризики для учасників.
«Налетіли якісь дикуни, очолювані росіянином-націоналістом з РДК та політиком, який по 1000 гривень платив гомофобам-малоліткам під КМДА проти Маршу рівності (здається, його прізвище Кошинський). Я якраз давав інтервʼю англійською міжнародній службі BBC, наскільки ми цивілізована країна, як стривожені поліцейські підбігли до нас зі словами: «Вони (праворадикали) прорвали кордон, і ми почули агресивне скандування. Мене попросили швидко зайти в метро. Поліція супроводжувала аж до Контрактової. Після Маршу ми знову знайшлися з частиною ЛГБТ військових та пішли підтримати видимисть акції #FreeAzov #FreeAzovstalDefenders, але, схоже, вестерни обговорюватимуть не це. Кадри бидла, що біжить бити військових-геїв, іноземних дипломатів, мирних людей, українців, вже облітають світ у ці хвилини. Тест на зрілість ми знову не здали», – зазначив Пилипенко.
Водночас представники «правих» сил стверджують, що захід був спланованим «грантожерами-гомосексуалістами» і ніяким чином не підтримує права і свободи військових, які є представниками ЛГБТК+ спільноти.
Але всі ці внутрішні чвари ніяким чином не зменшують важливості ухвалення закону про реєстровані партнерства. Адже, хай там як, кількість військовослужбовців, які належать до ЛГБТК+ спільноти, є достатньо великою. Тому ця норма, очевидно, допоможе їм легалізовувати стосунки зі своїми партнерами і партнерками і мати точно такі ж можливості, як гетеросексуальні пари.
Авторка: Даша Шерстюк
