Чи варто очікувати перемир’я та завершення бойових дій вже в цьому році? Трамп і Путін вже негласно домовилися стосовно України? Чому влада боїться і не хоче виборів? Чи замерзнуть українці через «газовий схематоз»? Що відбувається на фронті і чому солдати масово дезертують?
Про все це та багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю агентству UA.News розповів політик та громадський діяч Ігор Мосійчук.
Зараз одна з топ-тем всередині України, особливо у медійній сфері – скасування грантів з боку США для окремих ЗМІ. Зокрема, деякі медіа зараз в паніці. Ми бачимо, скільки грантів давалося медіа. Ви на вашому каналі вже коментували цей кейс, але хочемо запитати в загальному сенсі: чому взагалі, на ваш погляд, сталося так, що в Україні десятки медіа не можуть вижити без західних грантів? Як ми дійшли до такої ситуації? І чи є це нормальним?
Ігор Мосійчук: Медіа давно діють за принципом «своїм все, чужим закон». Тому якщо ти хочеш працювати незалежно від влади, хочеш бути плюс-мінімум вільним, то ти маєш шукати спонсора. Відповідно, більшість медіа знайшли їх в закордонних центрах і спонсоруються звідти.
Як цього уникнути? Дуже просто. Має бути державна політика підтримки медіа, зменшення сплати податків, пільги і так далі. Це з одного боку для всіх однаково. А з іншого боку має бути прозорий ринок медіа. Тобто медіа має вказувати господаря, кінцевого бенефіціара. Ми здогадувалися, але справжнім вироком стало, коли оприлюднилися документи USAID і всі довідалися, що існувала маса ГО, які брали гранти для медіа. ГО «Українська правда», ГО «Слідство.Інфо» і так далі.
Це питання в Україні якось може вирішитися зараз? Як буде розвиватися ситуація? Бо українці не зможуть підтримати донатами стільки медіа в такому обсязі.
Ігор Мосійчук: Частина медіа помре. Або знайде собі іншого господаря. Я знаю медіа, які працювали на Росію, потім працювали на США через USAID, а зараз ведуть активні перемовини з олігархами, щоб їх купили. Насправді ринок медіа зараз трохи переформатовується, тому що журналістика стає іншою. Наприклад, українці найбільше довіряють Telegram-каналам. Для роботи TG-каналу треба набагато менше людей, ніж для роботи навіть електронного медіа. Плюс є ряд журналістів, які ведуть свої TG-канали, свої YouTube-канали, які по об'єму більші від медіа.
Наприклад, «112-й канал», ще до того, як він став медведчуківським, тобто у самі гарні часи – у нього аудиторія була в день, не в прайм, а в день, десь 100 тисяч. 100-тисячних ютуберів в Україні зараз достатньо. Тобто людей, яких дивляться 100 тисяч, мільйони. Найкращий інформаційний канал в праймі збирав мільйон глядачів. Це були ток-шоу «Народ проти» Наташі Влащенко, якісь ток-шоу «Свобода слова» Савіка Шустера.
Вони збирали на інформаційних каналах мільйон в праймі. Є журналісти, в яких YouTube-канали по два мільйона. Скажіть мені, навіщо утримувати ціле телебачення, щоб в праймі зібрати мільйон чи два глядачів, якщо ти можеш співпрацювати з журналістом і через нього набагато дешевше просувати необхідні матеріали. Тобто ринок медіа буде змінюватися, вони будуть відмирати. Журналістика стає іншою.
І потреби українців?
Ігор Мосійчук: Так, і потреби. Я ж сам журналіст за фахом, я пам'ятаю, в середині 90-х ми відроджували першу україномовну паперову газету «Хлібороб», першу ще в Російській імперії. Вона виходила в 1905 році, потім її заборонили, а ми її відроджували через 90 років в 1995-му. Ну так я пам'ятаю лінотипи, оці машини, які тиснули літери, потім вони складалися в штативи, потім робились відтиски, їх вичитували коректори і так далі, і так далі. Буквально за декілька років з'явилися комп'ютери, а ще за 10-15 років фактично відмерли паперові медіа.
Так зараз і з електронними медіа. Журналістика більше стає соціальною, більше переходить в соціальні мережі на майданчики, які належать самим журналістам. Журналісту потрібен помічник, один-два, технічний персонал можливо, але йому не потрібна редакція. Відповідно немає редакційної політики, він її сам визначає. Ну і все.
Це ми повертаємося до азів журналістики.
Ігор Мосійчук: Ми не повертаємося, це суспільство повертається. Суспільству не цікаво читати сайт, якщо він читає новини в TG-каналі, а якщо він довіряє журналісту і підписаний на його Telegram-канал чи на його YouTube, то саме звідти він бере новини. Ось і все.
Давайте тепер до більш глобальних питань перейдемо, але також пов'язаних із США та Україною. Трамп вже два тижні як президент, але досі якихось особливих зрушень по мирному врегулюванню ми не бачимо, тільки заяви. Чи, можливо, йдеться поки що виключно про політичну риторику сторін без реальних дій? На якій стадії зараз перебуває мирний процес, на вашу думку?
Ігор Мосійчук: На мою думку, є концептуальна угода, концептуальна домовленість між Трампом і Путіним. Чому я так думаю? Тому що риторика Трампа збігається з риторикою Путіна. Не у всьому, не один в один, але і той і другий говорять про мирний процес, про можливість перемовин, про просування в бік переговорів і так далі. Тобто відбуваються такі паси один до одного. З цього я роблю висновок, що концептуально вони домовилися і зараз робочі групи узгоджують якісь деталі. Україна до цього процесу залучена не була.
У Зеленського декілька днів тому з приводу цього навіть паніка сталася. Ну, що без України переговори неможливі. Його заспокоїли, сказали «будемо розмовляти», з'явилися розмови про рідкоземельні метали і так далі. В Україні немає рідкоземельних металів. Точніше, вони є, але в такій концентрації, що видобувати їх дуже невигідно. А ті, які були доступні, опинилися на окупованій території. Взагалі, 85% покладів серйозних рідкоземельних металів і корисних копалин опинилися на окупованій території. Тому ця риторика Трампа про рідкоземельні метали – це швидше якийсь політичний кульбіт, ніж якийсь бізнес.
Давайте подивимося з іншої точки зору. Я спілкувався з людьми, які до цієї сфери не просто дотичні, а які в ній працюють на топ-посадах. Я їм говорю: поясніть. А вони мені кажуть, що коли був президентом Кучма, був другий день, і у Пінчука на столі вже лежали всі ліцензії. І він міг брати все, що хотів. У нього була команда геологів, яка знала та вивчала все. Як ви думаєте, якби це було прибутково, він би це не взяв?
Можливо, попиту не було тоді?
Ігор Мосійчук: Ні, був попит. Подібні речі на роки, на перспективу прораховуються. Другий, більш свіжий приклад, це Віктор Федорович Янукович. Фірташ, Ахметов, Новинський могли спокійно брати, показувати пальцями і брати ліцензії. І вони не взяли ці ліцензії? Ви в це вірите? Я ні. Розумієте? Якось дуже дивно вони обійшли такі вартісні речі. Я спілкувався з людиною, науковцем нашим, який є доктором, професором, який спеціалізується на акумуляторних батареях та відповідних елементах. Він мені сказав щодо літію, що український літій видобувати через кліматичні умови в рази дорожчі, ніж видобувати літій в Латинській Америці, де його видобуває Маск. У нас все є, але все не рентабельне.
Можливо, через 5-10 років з'являться технології. Але станом на сьогодні літій копати в Україні – це треба будувати ангари, сушилки… Цілий процес запускати. А в Латинській Америці це на повітрі робиться через кліматичні умови. На свіжому повітрі, без ніяких ангарів, сушок, розумієте? Через кліматичні умови. Є поклади рідкого літію, це дуже рідкісна корисна копалина, вона в районі Калушу, невелике родовище, і люди Маска туди дійсно приїздили. Дивитися. Але городити оцей огород, який вчора видав Трамп, заради одного родовища, ну його б і так купив Маск, якби захотів, ну в чому проблема? Тобто ситуація якась інша.
А потім скажуть: давайте поговоримо про газ, давайте поговоримо про нафту, давайте поговоримо про вашу енергосистему, давайте про уран поговоримо, тому що до речі Міненерго звело уранові шахти і комбінати, які збагаченням займалися, в одне державне підприємство. Тобто вони і заявили про те, що готують його під корпоратизацію. Ось в це я вірю, ну це реальна річ, вона державна, вона працювала там до 2014-го року, поки її не затопили, я маю на увазі уранові шахти в Жовтих Водах і відповідні комбінати. В це я вірю, а в рідкоземельні метали, поспілкувавшись з фахівцями, я не вірю.
Це може бути для відводу очей від теми переговорів?
Ігор Мосійчук: Ну так, тому що реально я спілкувався навіть з одним із олігархів, який займається корисними копалинами. І він мені каже, не для преси: ну це фігня якась. Ну чесно.
Добре, тоді якщо це для відведення очей, перемовини зараз ідуть, точніше вже домовленості є…
Ігор Мосійчук: Є концептуальні домовленості.
А в який термін, через який строк ми побачимо щось реальне, як ви вважаєте?
Ігор Мосійчук: Я не виключаю, що на Великдень нам скажуть, що буде перемир'я. Чому у нашої влади постійно був страх перемир'я? Орбан вже приїздив і пропонував різдвяне перемир'я. І явно ж це був посил від Трампа, бо він від нього приїхав, потім подзвонив Путіну, пам'ятаєте? І Україна відмовилась. Чому? Тому що наша влада панічно боїться виборів. Просто панічно.
Ви подивіться, що відбулося вчора. Виходить оцей «голубець з Банкової», Дмитро Литвин, і каже, що якщо план Трампа і Келлога полягає у проведенні виборів і припиненні вогню, то цим Путіна не залякати. Я дико вибачаюся. Ні припиненням вогню, ні виборами нікого ніхто не лякає. Ви ж розумієте, це повний нонсенс… Це наша країна, наш демократичний процес і це наша зацікавленість, тому що так, вибори роз'єднують, але їхній результат об'єднує країну. Так завжди було. Тому це ми в цьому зацікавлені. Тому що у нас країна зараз роз'єднується по 10-15 напрямках, грубо кажучи. Враховуючи це, ми зацікавлені в проведенні виборів.
Чого ми ними маємо налякати Путіна? А кого можна налякати припиненням вогню? В припиненні вогню ми зацікавлені більше від Росії і всіх інших. Це взагалі виключно наш інтерес. І росіяни коли чують не про мир, а про перемир'я, я маю на увазі ці яструби війни їхні, вони всі ж категорично проти. Чому? Бо вони розуміють, що перемир'я дає нам можливість відпочити, перегрупуватись, модернізуватись, розумієте? А Банкова боїться виборів і каже, що нам не треба ні перемир'я, ні припинення вогню, ні виборів. Реально, коли вчора вийшов цей «голубець» і оце нагородив, я думаю: чи я в дурдомі, чи він всю країну за лохів має. Це ж очевидно, люди ж розуміють, що вони бояться виборів.
Скажіть, а як ви тоді оцінюєте риторику західних медіа стосовно «нової Ялти»? Чи воно дійсно буде так, що Трамп із Путіним зможуть домовитися?
Ігор Мосійчук: Дивіться, я прихильник ідеології Трампа, я це ніколи не приховував. Я за консерватизм і традиціоналізм, тільки не в Америці, а в Україні. Але у нього є один момент, який мене дуже насторожує. Це територіальні претензії на Канаду, на Мексику, на Гренландію, на Панаму… А враховуючи, що територіальні претензії до нас та інших країн має Путін, і що Китай зацікавлений в Тайвані і ще в ряді земель… Враховуючи це, цей варіант можливий, але я хочу вам сказати, що це дуже небезпечний варіант, тому що це не «Ялта».
«Ялта» була результатом війни, підсумком війни. В Ялті переможці світової війни ділили сфери впливу. А якщо зараз зберуться і розділять світ, то навпаки спровокують війну. Це буде швидше не «Ялта», а «Мюнхен». Це буде змова. Це буде новий пакт Молотова-Ріббентропа. Вони спочатку розділять світ, а потім самі зійдуться в світовій війні. І будуть ще раз домовлятися – хто виживе і якщо взагалі хтось виживе. Якщо світ виживе.
Тобто оце небезпечний момент, але я поки що не бачу реальних кроків по «Ялті» так званій, ну тобто по зговору трьох держав. Я не бачу. Сьогодні зранку китайці взагалі ввели тарифні мита на американські товари. Тобто я не бачу якогось зговору поки що. Він якось логічно витає в повітрі, медіа це підхоплюють, виходячи з риторики Трампа по Гренландії чи Канаді… Але давайте на забувати, що більшість світових медіа також контролюються глобалістами, демократами і ліваками. Тобто людьми антитрампівських настроїв. Отак я бачу.
Добре, давайте повернемося до України. Що ви думаєте про цю дивну ситуацію довкола нібито слів Буданова про необхідність мирних переговорів?
Ігор Мосійчук: Я переконаний на 100%, що плюс-мінус така фраза була сказана на тій нараді. Нарада була секретна. Ні Буданов, ні її учасники офіційно цього не визнають. Я думаю, що інформація про це з'явилася з подачі самого Буданова. Для чого? Два моменти. Момент перший – попередження для всіх. Друге – підняття рейтингу. Чому? Тому що говорити правду зараз, у вік брехні, який накрив Україну – це дорого коштує. Він потім відмовився від слів, але всі зрозуміли – він військовий, він не може просто так говорити. Враховуючи це і те, що Буданов явно готується до політичної гри, я цього не виключаю.
А як Ви оцінюєте ситуацію з газом? Зараз кажуть про справжню катастрофу, історичний мінімум запасів. А попереду лютий, який буде холодним і, скоріше за все, початок весни також буде холодним. Що робити з газом? Чи є у влади план дій, на ваш погляд?
Ігор Мосійчук: Чернишова розстріляти, який втік з «Нафтогазу». Це жарт, звичайно, у нас смертна кара заборонена, але посадити було б варто. Ви ж тепер розумієте, чому він втік в Мін'єд?.. Має бути проведена повна ревізія. Повна. У нас при нинішній ситуації з економікою і нинішній ситуації з територіями, кількістю територій і не працюючої промисловості… І втрат промисловості. У нас один Маріуполь третину газу з'їдав через два металургійні комбінати.
У нас газу власного видобутку абсолютно достатньо. Без Маріуполя, без Авдіївки, без майже не працюючої «Запоріжсталі». Нам газу власного видобутку вистачає. Його тільки не треба наліво продавати. І треба припинити знущатися на промисловістю. У нас залишились одиниці підприємств, які купують промисловий газ для своїх виробництв. Завищують їм ціни в два-три рази, це означає зупинити їх нафіг. Тобто остаточно зупинити економіку.
Для чого це робити? Незрозуміло. Є світовий ринок газу. Ми спокійно можемо внутрішній газ продавати всередині країни по світовим цінам, щоб ті, хто його видобував, не продавали. І ціна на тариф не буде зростати. Але що відбувається? Відбувається спекуляція. Газ закачується в сховище, його тримають, «Нафтогаз» його не купує по 200 доларів, чекає. Відбувається змова між трейдерами і «Нафтогазом». І потім вони в трейдерів закуповують по 500 доларів.
От зараз вони закуповують по 500, хоча був газ по 200 ще 2-3 місяці тому. Тобто вони спеціально не закуповували газ, тому що мають відкати від трейдерів і закуповують тепер по 500. Хоча компанії, які видобувають газ, його продають одразу. Тобто його в сховище закачує або трейдер, або держава, розумієте? І все. А доходить до маразму, доходить до того, що залишки теплової генерації електроенергії, у нас вугільної майже не залишилось, її знищили. Є декілька газових генерацій у Ахметова, ну в ДТЕК. І вони свій газ купують по 500. Свій, який видобувала їхня компанія, але віддала трейдерам, бо треба закачати, тримати ж не будеш. Тобто повний маразм, абсолютний маразм, якого ще світ не бачив, і корупційна схема.
Юлію Тимошенко в свій час посадили, але за те, за що її посадили, зараз нагороджувати треба, розумієте? Порівняно з тим, що вони роблять. Вони просто тупо намахали всю країну. І Чернишов взяв, знявся з директора «Нафтогазу» і пішов у Мін’єдності. Чи є газ і чи буде газ? Газ є, іноземний, його закачають в наші сховища і продадуть нашим громадянам. Тобто від холоду точно ніхто не помре, але те, що на цьому зроблять корупціонери і трейдери, це факт.
Добре, давайте перейдемо до питання по ситуації на фронті. Як ви оцінюєте поточний стан речей: призначення Драпатого на Покровський напрямок і втрату, судячи з даних DeepState, Великої Новосілки, масове дезертирство, про яке зараз пишуть всі і ми також вчора вийшли з такою статтею. Що з цим можна зробити, на ваш погляд? Що відбувається зараз?
Ігор Мосійчук: Нічого зробити вже не можна. Починається метастазія. Зробити можна одне: нам потрібне перемир'я, мир, назвіть як завгодно. На будь-яких умовах заради збереження держави і нації.
Тобто фронт розсипається?
Ігор Мосійчук: Фронт розсипається завдяки провалу мобілізації. А в цьому винна одна-єдина людина, я навіть прізвище вам назву. Це Володимир Зеленський. Я обґрунтую чому. Тому що два роки тому, коли я піймав за вухо цього одеського воєнкома Борисова, хабарника цього, і коли почався скандал з ТЦК, то Зеленський зібрав РНБО. Я ж його не примушував, і ви не примушували. Він сам зібрав РНБО, провів, потім вийшов, записав відосик, він у мене є, цей відосик. Там він каже, що от цих всіх держиморд на фронт з військкоматів, а на їхнє місце хлопців, які втратили здоров'я, кінцівки і так далі, вони точно знають, кого можна мобілізовувати, а кого ні.
З того моменту минуло 2 роки, Борисов сидить в СІЗО 2 роки і його ніяк не осудять. Теж незрозуміло, але це окрема історія. Я-то розумію, навіщо його тримають. І, власне, 2 роки нічого не робилося. 2 роки ці держиморди робили, що хотіли, все перетворилося в чистий бізнес. І фактично це і стало причиною наших невдач на фронті і неможливості його вирівняти. Тому що на фронт відправляють людей немотивованих, людей під примусом.
Ну от у мене на батьківщині, під Пирятином, оце вбивство співробітника ТЦК, резонанс. Я категорично засуджую вбивцю за те, що він підняв зброю на такого ж українця. Але я так само засуджую і тих, хто б'є, бусифікує, забиває до смерті цивільних, з іншого боку. Але в даному випадку в пирятинській історії в мене одне питання логічно виникає. А може мені хтось пояснити, що в руках ТЦКшника робив автомат? От що? Якби не було автомата, то й той би не стріляв, розумієте, так?
У мене питання: що в нього в руках робив автомат? Він супроводжував мобілізованих чи він конвоював арештованих? Нахіба йому автомат? Якщо під примусом в наручниках везли мобілізованих людей і охороняли як зеків з автоматом, то я хочу запевнити, що під примусом за свободу не воюють. Ми ж за «вільну країну вільних людей» – і веземо когось в наручниках чи зі стяжками на руках і під конвоєм автоматника. Ну так же не буває, це не працює. Ці люди при першій-ліпшій нагоді підуть в СЗЧ. Навіть ті з них, хто був не проти, то після такого скотського відношення вони підуть в СЗЧ, розумієте? Тому це питання так не зупиниш і не зміниш «з колес».
Це можна змінити виключно одним шляхом: мир. Мир, або як мінімум перемир’я. Перехід від мобілізації на рекрутинг, мобілізація за іншими правилами, строки служби, військова підготовка. Має бути цілісна державна програма, а не уривками, яка закінчується цією божевільнею, який ми з вами і спостерігаємо.
А наскільки нас ще вистачить, якщо фронт вже обвалюється? Чи дійде Росія до Дніпропетровської області?
Ігор Мосійчук: Те, що вони дійдуть до кордону Дніпропетровської області, можливо його і перетнуть – дуже велика вірогідність. Питання в іншому. Питання в тому, що там голий степ, оборонних споруд немає, є оборонні споруди під самим Дніпром, це ще колись кордон з Коломойським побудували. Питання в тому, що якщо вони прорвуться, вийдуть на простір дикого степу, вони докотяться до Запоріжжя, до Дніпра і до Павлограда.
Взяти ці міста нереально. Для того, щоб їх взяти, треба декілька років. Це міста-фортеці… Взяти ці міста нереально, але це буде загрожувати іншим. Якщо ворог наблизиться на відстань артилерійського пострілу із системи залпового вогню… Він ударить 2-3 рази – а там же проживають мільйони людей в цих містах. Вони побіжуть. Вони під землю ж не підуть. Вони побіжуть. Куди? Як? Яку гуманітарну ситуацію вони викличуть на Заході України?
Зрозуміло. А як ви думаєте, з чим пов'язані масові справи проти українських високопоставлених військових командирів?
Ігор Мосійчук: Дивіться, я скажу так. З початку війни існувала угода. Я вважаю її неправильною, але вона існувала. Між політичним і військовим керівництвом країни. Що ніхто нікого не звинувачує до закінчення війни. Ворога прогонимо, потім будемо судитися, розбиратися. Політичне керівництво країни порушило цю угоду. Правильно чи неправильно – треба дивитися матеріали справи. Там є загиблі, і не один і не два, завдячуючи цим генералам.
Але кожен генерал десь у чомусь винен, десь чомусь помилився. Тобто арештувати можна будь-кого за будь-що. Ну от обрали цих. Але в мене тепер питання: якщо табу зняте, то Ірина Верещук не хоче розказати, як вона перевіряла, чому розмінували Чонгар? Не хоче. Ну я ж прізвища назву. Людей, які погодили будівництво бази під SOCAR, розмінували під це, а потім зайшов ворог туди, ну і так далі. Азербайджанська корпорація хотіла базу там побудувати. Нафтобазу. І під неї заключили контракт великий, під неї розмінували.
Є питання, безліч питань. От у мене, наприклад, питання до Залужного. Чому він не подав у відставку, коли його не почули і вирішили наступати на «лінію Суровікіна» на Роботінському напрямку під час відомого контрнаступу? Я знаю, що Залужний був проти. Він наполягав, що треба йти на Донецьк і на Білгород, щоб захистити Харків. І от тоді рейд на територію РФ був би успішним, а не оця фігня, яка у нас з Курщиною відбувається. Тому що захід на територію Білгородської області гарантував і уберіг би від прямих обстрілів Харків. А що ми робимо в Курській області, досі ніхто пояснити нікому не може. Брешуть кожен раз.
Це і американці сказали… Там не було військ, навіщо ви нам брешете? Потім розказують, що ми наловили полонених. Яких полонених? Яких ніхто міняти не хоче, бо вони не військові. Потім починають розказувати, що ми хотіли рейд зробити далі. Тоді в мене питання, а нафіга ви мости перебили з ATACMS? Якась логіка незрозуміла. А, ми думали захопити Курську атомну станцію, щоб поміняти на Енергодар. Я кажу, вам би її ніхто не дав захопити, світова спільнота б не давала, вас би терористами обізвали. Вони кажуть: а чому дали захопити Енергодар? А я їм пояснюю, я спілкувався, в мене є високопосадовці-друзі в МАГАТЕ, я з ними спілкувався. Вони мені кажуть: ми б не дали Енергодар захопити, якби його не здали…
Це так само, як з Чорнобилем. В Чорнобиль була побудована дорога в рамках великого будівництва. Від білоруського кордону. Може мені якась тварина в цій країні пояснити, кому ця дорога, крім російських окупантів, була потрібна? Громадян в зону не пускають, правильно? Для кого її побудували? Хто по ній мав їхати? Ті, хто проїхали. Ті, хто проїхали, розумієте? От і все.
Останнє питання фінальне. Що ви думаєте стосовно найближчого майбутнього України? Як будуть розвиватися події в першому півріччі 2025-го року, на вашу думку?
Ігор Мосійчук: Дуже б хотілося, що дійсно почалося все з Великоднього перемир'я. Щоб люди відчули, що таке мир. І тоді вони не відпустять його. Перемир'я, мир, люди. Одна з причин, чому влада не хоче перемир'я, тому що якщо народ відчує, як живеться без війни хоча б три тижні, він не відпустить, він скаже – ну а навіщо? Дуже б хотілося, щоб у першому півріччі реально пройшов мирний кейс. Тому що це питання виживання і держави, і нас.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.
