Декілька місяців тривають акції протестів польських фермерів проти ввезення українського зерна на територію Польщі. Адже, мовляв, це створює невигідні умови для місцевих аграріїв.
Проте, не так давно стало відомо, що поки поляки «боряться» з українським зерном, у країну здійснюється транзит російського зерна. І є країни, які говорять про значну небезпеку від ввезення сировини з росії.
Поляки та імпорт зерна
Під час блокади кордону з Україною польські протестувальники проголошують заклики про те, щоб знову повернути практику дозволів для українських перевізників, скасованої угодою з Євросоюзом до 30 червня 2024 року.
І це попри те, що Єврокомісія зазначила, що ні підстав, ні можливостей для відновлення цієї практики наразі немає. Тому протестувальники, посилаючись на те, що їх вимоги не задовільнили, продовжили блокувати КПВВ на кордоні з Україною.
Згодом блокада поширилася не лише на вантажівки з українською агропродукцією. Попри обіцянки пропускати транспорт, що перевозить гуманітарну та воєнну допомогу для України, і він лишався у чергах, довжина яких складала декілька десятків кілометрів.
Здавалося б, поляки дбають про своє становище на ринку і не хочуть створювати будь-яких перешкод для продажу власної продукції.
Проте, так лише здається. Бо, попри третій рік повномасштабного вторгнення росії в Україну, Польща продовжує купувати зерно у країни-агресорки, а також Білорусі. Остання, до речі, теж причетна до війни проти України. Тому ситуація доволі цікава.
І варто зазначити, що Польща не просто продовжує торгувати з росією та її сателітом, а ще й нарощує імпорт агропродукції, через яку має тривалі економічні конфлікти з Україною.
І хоч обсяги імпорту Польщі з росії та Білорусі суттєво менші обсягів її імпорту з України, але виглядає це, мʼяко кажучи, дивно.
Згідно з розслідуванням журналіста Української правди Михайла Ткача, на польсько-білоруському кордоні не те, що немає ніяких протестувальників, які б перешкоджали пересуванню вантажівок з Білорусі. Там взагалі немає ніяких штучно створених перешкод.
Працівник польської компанії, що закуповує продукцію в росії, на правах анонімності зазначив, що буквально щодня в Польщу з території Білорусі вʼїжджають сотні вантажівок. Це, переважно, так звані «брезенти» – вантажівки з тентовими кузовами.
При цьому варто зазначити, що таким чином поляки сплачують росіянам сотні мільйонів доларів, які йдуть у казну країни-агресорки і, таким чином, сприяють продовженню війни проти України.
Цікаво ще й те, що в мережі поширюються проросійські наративи, що українське зерно, яке ввозять на територію Польщі, мало того, що порушує структуру ринку. Воно ще й отруєне.
Зокрема, російські пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах інформацію про те, що в Польщі нібито зафіксували масову загибель птахів після того, як вони, за припущенням, поїли українського зерна, що висипалося з товарних вагонів.
Проте фахівці прєкту StopFake з'ясували, що спершу на відео, яке поширюють пропагандисти як доказ цих тверджень, показують кілька мертвих птахів, переважно ворон, які лежать поряд із залізничними коліями польського міста Замость. Жодних досліджень причин смерті цих птахів не проводилося.
А польські фактчекери з проєкту Demagog також звернули увагу на поширення фейку серед поляків і взяли коментар в орнітолога, який підтвердив, що без токсикологічних і ветеринарних досліджень неможливо стверджувати, що птахи померли через отруєне зерно.
Відсутність заборони на ввезення російського зерна
Попри те, що війна росії проти України триває вже 10 років, а два з них – повномасштабне вторгнення на територію нашої держави, загальноєвропейської практики «кенселінгу» російської продукції досі немає.
Причина – відсутність санкцій відносно аграрної продукції, країнами походження яких є росія та Білорусь. Тема санкцій проти російської агропродукції була під певною забороною від самого початку великої війни. Жодна країна з табору підтримки України так і не наважилася на них.
Але, розуміючи те, що торгівля з росією честі країнам Європи не робить, почали порушувати питання щодо запровадження заборони на імпорт російського та білоруського зерна та іншої сільськогосподарської продукції на рівні ЄС.
Своєю чергою прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що таке європейське рішення він підтримує. Проте, на рівні держави польські політики поки не планують вводити обмеження для продукції з росії та Білорусі.
«Я переконаний, що спільне європейське рішення буде набагато ефективнішим, ніж рішення, ухвалені окремими країнами... Я б хотів, щоб ми разом, як ЄС, ухвалили рішення про санкції щодо російської та білоруської сільськогосподарської продукції»
При цьому прем'єр зазначив, що в понеділок голова польського Сейму ініціює ухвалення резолюції із зверненням до Єврокомісії запропонувати санкції проти сільськогосподарської продукції з рф і Білорусі.
Єдиною рішучою і радикально налаштованою стосовно російської продукції стала Латвія. Так 26 лютого міністр сільського господарства країни Армандс Краузе заявив, що Латвія виступає за введення на загальноєвропейському рівні санкцій проти імпорту російського зерна і висунула пропозицію замінити його українським зерном.
«Ми все ще просимо поширити на російське зерно та продовольчі товари європейські санкції. Латвія Ухвалила національне законодавство, яке захищає нас від російського імпорту до Латвійської Республіки. Це не вражає транзит до третіх країн, у тому числі до інших країн ЄС. Таким чином, ми підтримаємо Україну, а не допомагатимемо росії підгодовувати її машину війни», – заявив Краузе.
Згодом президент Литви Гітанас Науседа також підтримав заборону на імпорт російського зерна.
«Звичайно, з цим треба боротися, і це цілком логічно з огляду на роль, яку ця країна відіграє в дестабілізації геополітичної ситуації в Європі. Тому я б вітав такі пропозиції, звичайно, слід ознайомитися з їхнім конкретним змістом», – додав Науседа.
А литовські фермери і взагалі заявили, що на тлі часткової блокади фермерів на польсько-литовському кордоні, їх більше турбує імпорт російського зерна.
Литовські зерновики кажуть, що їх найбільшою проблемою є не українське, а російське зерно, яке у величезних кількостях потрапляє до ЄС.
«Це вражаючі цифри: понад 3 мільйони тонн російського зерна пройшло через Латвію та Литву разом у 2023 році. Загалом минулого року на ринок ЄС було імпортовано 12 мільйонів тонн російського зерна», – сказав голова Асоціації виробників зерна Литви Аушріс Мачіяускас.
За його словами, російське зерно знижує ціни по всьому ЄС: росіяни навмисно демпінгують, щоб створити хаос в аграрному секторі.
Як блокада та ввезення російського зерна в Європу впливають на Україну?
Інформаційне агентство УНІАН опублікувало матеріал, у якому були представлені наслідки блокади українсько-польського кордону.
У першу чергу, значних змін, на тлі здорожчання та затримки із постачанням усіх імпортних товарів, зазнали ціни на автогаз. За словами засновника групи компаній Прайм Дмитра Льоушкіна, саме на польський напрямок припадало 60% імпорту автогазу в Україну.
«Вартість автогазу на українських АЗС вже підскочила, у середньому, на 2,50 гривень. На сьогодні ми вже можемо констатувати ціни у межах 28–28,50 гривень за літр. Різкий стрибок вже відбувся, і надалі ціни зростатимуть повільніше. За результатами цієї блокади, якщо вона не завершиться, ми вийдемо на близько 33 гривні за літр», - зазначив Дмитро Льоушкін.
Крім того, змін зазнали ціни на імпортні продукти харчування. Причина – пошук альтернативних маршрутів постачання, що і призводить до зростання цін.
«Для розуміння: лише для однієї великої торгової мережі втрати від зниження обсягу торгівлі можуть сягати приблизно 100 мільйонів гривень щотижня», – кажуть в Асоціації ритейлерів України.
Особливо вразливими є продукти, при перевезенні яких має зберігатися певний температурний режим. Це насамперед риба, овочі, фрукти та молочні продукти. Відзначається, що найбільше здорожчають молочні продукти та тверді сири.
«Якщо подивитися на загальну ситуацію по мережах, то частка польських товарів займає по окремих категоріях близько 5%. Ці товари не є унікальними, тобто вони можуть бути заміщені або імпортом з інших країн, або українськими виробниками. Я не думаю, що це якось взагалі позначиться на населенні, оскільки частка польських товарів у споживчому кошику українців мінімальна. Так, через заміну деяких товарів ціни на них можуть зрости на 3%, 5%, або навіть на 10 відсотків, однак надто негативно на українських споживачах це не позначиться», – зазначив експерт Центру досліджень продовольства та землекористування Роман Нейтер.
Але важче буде з продуктами, які Україна сама не виробляє і не вирощує. Наприклад, оливки, оливкова олія, сіль. Бо навіть якщо їх експортувати з інших країн Європи, то вартість буде значно вищою через складні логістичні ланцюжки.
І страждає від блокади не лише Україна. Наприклад, Польща внаслідок блокади недоотримує митні платежі, валютну виручку та навіть втрачає робочі місця.
Окрім України та Польщі, втрати від ситуації, що склалася, так і чи інакше, нестимуть і інші країни Європи, серед яких Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Італія. Адже всі вони потребують української продукції.
Але поки питання блокади на рівні співпраці між Україною та Польщею вирішується точково, враховуючи більш нагальні питання.
Зокрема, міністри закордонних справ України Дмитро Кулеба і Польщі Радослав Сікорський провели розмову щодо постачання зброї Києву і ситуацію з блокадою польсько-українського кордону.
«Ми зосередилися на шляхах збільшення постачання зброї в Україну, приділивши особливу увагу артилерійським боєприпасам та протиповітряній обороні, щоб краще захистити наші війська від атак російської авіації та безпілотників», - повідомив Кулеба.
Міністр додав, що «вдячний Польщі за забезпечення безперебійної доставки військової та гуманітарної допомоги через кордон» і відзначив, що він із Сікорським «позитивно наголосили на взаємодії галузевих міністерств обох держав у пошуках вирішення ситуації на українсько-польському кордоні».
Крім того, Кулеба наголосив на важливості розгляду дестабілізуючого впливу імпорту російського зерна на європейський ринок.
I spoke with @sikorskiradek, who informed me about the outcomes of his recent trip to the United States. I thanked my Polish counterpart for his efforts in advocating for critical decisions in Congress.
We also exchanged views in the aftermath of the recent Paris summit. I…
— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) March 4, 2024
Авторка: Даша Шерстюк
