13 вересня Петро Порошенко призначив нового главу зовнішньої розвідки України. Ним став 37-річний Єгор Божок – колишній виконуючий обов'язки глави місії України при НАТО. Що відомо про керівника спецслужби – в нашому матеріалі.
Кадри вирішують все
Своє кадрове рішення Порошенко аргументував бажанням покращити службу розвідки та результатами роботи Божка на посаді при місії НАТО:
«Робота Єгора Божка в місії України при НАТО дала можливість скоординувати зусилля наших міжнародних партнерів на підтримку України і значно посилити обороноздатність нашої держави»
«Я знаю Єгора Божка давно – як патріота, рішучу, професійну людину, яка має величезний досвід зарубіжної роботи»
Як відомо, Служба зовнішньої розвідки діяла без керівника з літа 2016 року.
Майно і нерухомість
Згідно з поданою декларацією за 2016 рік, Єгор Божок володіє рядом об'єктів нерухомості. У його власності знаходиться квартира в Києві площею 51,6 кв.м. Навпіл з матір'ю він володіє земельною ділянкою площею 628 кв.м і будинком в 65 кв.м в Черкаській області. Також є офісне приміщення в Києві 64,25 кв.м і автомобіль Mazda 2005 року випуску.
Офіційний дохід за основним місцем роботи склав близько ₴ 84 тис зарплати і компенсацію за тривалі закордонні відрядження - ₴ 1,23 млн, а також ₴ 86 тис доходу від продажу майна.
Дружина Божка, Галина Павлик, працює в Департаменті земельних ресурсів КМДА та володіє квартирою в Києві площею 62,8 кв.м. Разом з дружиною глава зовнішньої розвідки задекларував квартиру в Києво-Святошинському районі площею 86,2 кв.м, а також готівку в розмірі € 51 тис і $ 25 тис. У банку ING Bank у Єгора Божка є рахунок з € 4,5 тис.
У власності батька Галини Павлик є земельна ділянка розміром 45,9 тис кв.м в Полтавській області, яким він володіє на половину з іншим власником. Мати Галини володіє декількома ділянками землі в Полтавській області загальною площею 5,7 тис кв.м.
Попередній досвід
До призначення на посаду глави зовнішньої розвідки, Єгор Божок займав керівну посаду при місії НАТО з червня 2015 року. Трудову діяльність розпочав у 2002 році в центральному апараті МЗС на посаді секретаря одного з департаментів. З 2005 року став працювати в місії України при НАТО, з 2013 року – отримав посаду заступника глави місії.
Божок закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Має ступінь магістра по зовнішній політиці Брюссельського університету. Володіє українською, англійською, французькою та російською мовами.
Працюючи на посаді в.о. глави місії НАТО, Єгор Божок давав оцінку болючих для України питань оборонного характеру, зокрема, щодо торгівлі з РФ зброєю під час війни. Згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), в 2016 році Росія була в числі найбільших торгових партнерів України у військовій сфері:
«Я б питання поставок безпосередньо озброєнь поставив би під сумнів. А ось питання поставок продукції подвійного призначення, яка може використовуватися для виготовлення озброєнь, - тут можна дискутувати. 70 років все організовувалося таким чином, щоб максимально обмежити можливості незалежного функціонування України. Тобто все виробництво замикалося таким чином, щоб замкнутого циклу з багатьох напрямків в Україні не було. Є ж критичний експорт, зупинивши який можна негативно вплинути на гуманітарні процеси. Повна зупинка експорту або імпорту з Росією вимагає імпортозаміщення. А це процес, який не вирішується за одну ніч. Ми намагаємося вести цивілізований шлюборозлучний процес з РФ. Де ми можемо, вже відмовилися від цієї взаємодії, в деяких випадках інерція ще триває ... Ми настільки активно стали інтегруватися в західний ринок озброєнь і військової техніки, налагоджувати кооперацію із західними партнерами, що нам, в принципі, ніколи не буде потрібно повертатися до промисловості РФ»
При цьому Божок відзначав, що НАТО з розумінням ставиться до такої ситуації, так як і сам Альянс активно співпрацює з Росією в оборонному секторі:
«До сих пір значна кількість країн-членів НАТО продовжує оборонно-технічне співробітництво з РФ. На озброєнні цих країн до останнього часу перебувало озброєння радянського зразка, в деяких країнах воно знаходиться до цих пір. Я маю на увазі переважно країни Східної Європи, що входили до так званого соцтабору. Якщо ми говоримо про цивілізоване співіснування двох різних систем, тобто РФ і західного світу, то це одна справа. Але коли одна зі сторін відкриває своє справжнє обличчя агресора, ні про яку взаємодію не може бути й мови. Тут проходить дуже тонка грань між комерцією та безпекою. Мені здається, що ми синхронно діємо з країнами-членами НАТО, розриваючи нашу кооперацію з країною-агресором»
Цікаву думку глава зовнішньої розвідки висловлював і щодо циркуляції інформації в Україні:
«Українська інформація є цінною з точки зору адаптації підходів, практик і стандартів НАТО до умов реальної війни, з якою ця організація не стикалася з часів холодної війни»
У цьому контексті досвід України у протидії гібридній агресії з боку РФ, однією з тактик якої є масована інформаційна війна, дуже цінний для країн Альянсу:
«Якщо ми подивимося на збройні сили країн-членів НАТО, то вони в протидії реальній агресії ніколи не застосовувалися. Тобто все те, що країни-члени НАТО знають в теорії, шляхом навчань і маневрів, ми відчуваємо на собі, віддаючи життя у реальній війні»
***
На Службу зовнішньої розвідки покладена величезна відповідальність. Будь-які проколи і втрати України, пов'язані і з війною, і з іншими викликами - показник ефективності та результатів роботи спецслужби. Всіх деталей і складнощів зовнішнього стеження ми не знаємо, і знати не повинні, але свого часу багато питань задавалося відомству щодо трагедії в Іловайському котлі, наприклад. Ймовірно, таких «прикладів» і роботи над помилками на порядку денному СЗР досить. Будемо сподіватися, що у молодого керівника Єгора Божка є план, як ефективніше справлятися з агресією і досить «волі в руках», щоб досягати більш значущих результатів, особливо – превентивно.
Марія Гелюх
