«Боротьба» з корупцією в Україні: від побутової до органів влади

«Боротьба» з корупцією в Україні: від побутової до органів влади

Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS
Поділитись:

Коли Україна говорить про боротьбу з корупцією, весь світ здригається. Без перебільшень. Згадати хоча б останні півроку «боротьби». Скандали по-українськи – це «пір’я», «міжусобні війни» та «шпигунські ігри», як нещодавно висловився президент. До речі, його це теж стосується – всі процеси йдуть з голови.

У переддень 9 грудня, Міжнародного дня боротьби з корупцією, Україна продемонструвала чергову «перемогу». 7 грудня Рада звільнила главу Антикорупційного комітету парламенту – Єгора Соболєва. Причина – невідповідність посаді, неефективна робота комітету та «численні порушення» регламенту Ради. Так вважають ініціатори відставки депутата. В ЄС думають інакше. Ця дія викликала обурення в Європі.

Поданий 6 грудня коаліційний законопроект №7362 про обмеження незалежності НАБУ, а просто кажучи – звільнення керівництва антикорупційного органу простою більшістю Ради – викликав шквал критики. Як повідомляють ЗМІ, після консультацій із зарубіжними партнерами, його відкликали. Якби парламент проголосував це рішення, з високою ймовірністю, ЄС відкликав би безвіз. Принаймні, в ніч перед голосуванням про це прямо говорили окремі єврочиновники. Як і про те, щоб припинити всі програми підтримки України.

Варіанти розвитку подій очевидні: або Україна відмовиться від корупції, або корупція поглине Україну. Наслідки кожного шляху припустити не складно. Декларації та бурхливі імітації правдоподібності не додають. І як торішній сніг – нікому не цікаві. Про результати боротьби з корупцією в нашій країні – в цифрах і прикладах.

Сухі цифри про корупцію

44% українців вважають корупцію головною проблемою України. Такі дані опублікував соціологічний центр «Демократичні ініціативи» 31 жовтня 2017 року. Коментує його директор Ірина Бекешкіна:

«Майже половина населення, 44%, оцінює корупцію як найбільш серйозну проблему в Україні, ще 36% вважають її досить серйозною. Також 90% – фактично все населення – вважає корупцію поширеною у високій мірі»

Найбільш корумповані органи влади та сфери на думку українців:

  • 52% – суд;
  • 51% – парламент;
  • 45% – прокуратура;
  • 43% – уряд;
  • 39% – митниця;
  • 39% – медицина;
  • 25% – побутова корупція.

«Люди дають хабарі за якісь послуги і розуміють, що це зло, але таке зло, яке необхідне, тому що так простіше або швидше вирішити якесь питання. Але якщо такі умонастрої пануватимуть в суспільстві, то ми нічого з корупцією в верхах не зробимо, тому що люди нагорі повністю поділяють національну філософію»

Трохи менше половини вважають хабар неприпустимим – 41% населення. 35% визнають корупцію злом, але вимушеним заходом вирішення питань, а 9% людей оцінили хабарництво нормою життя.

Населення скептично ставиться до можливості подолати корупцію в Україні. 40% вважають це нереальним, і тільки 30% – можливим. Виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин наводить таку статистику: 60% українців кажуть, що з цим потрібно боротися і тільки 20% готові це робити. Топ-менеджер відзначає, що на поточний момент українці в більшості не вірять в боротьбу влади з корупцією:

«На сьогодні корупціонери не покараны, хіба що дрібні чиновники. Зросла кількість людей, які не вірять, що корупція в цілому може бути покарана. Якщо в 2013 році 80% українців вважали, що уряд не може перемогти корупцію, то на сьогодні цей показник 86%. Це кількість людей, які не бачать результатів боротьби з таким явищем, хоча досягнень в цій сфері набагато більше»

На думку населення, подолати хабарництво здатні самі громадяни (39%) і президент (37%). Причому ефективним способом люди вважають каральну систему, а не стимулювання зростанням зарплат чиновників.

Інші джерела – Центр «Нова Європа» та Фонд ім. Фрідріха Еберта спільно з соціологічною компанією GfK Ukraine наводять дані, згідно з якими українську молодь найбільше турбує корупція в Україні (37%), війна (36%) і безробіття (32%).

Міжнародне «визнання» української корупції

У світовому індексі сприйняття корупції за 2016 рік Україна посідає 29 позицію зі 100. Наприклад, рейтинг Данії та Скандинавських країн становить 95-98, що означає максимально високий коефіцієнт боротьби з продажністю. Наша країна знаходиться в числі тих держав, де корупція тотально управляє в більшості сфер. Всі місця вище 33 позначки вважаються такими, де уряд бореться з корупцією. Україні не вистачило 4 позицій. За останні 4 роки Україна піднялася з 26 сходинки. Неважко порахувати, що такими темпами наздоганяти Данію ми будемо найближчі 100 років.

За оцінками Міжнародного валютного фонду втрати України від корупції становлять 2% валового внутрішнього продукту, коментує постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман:

«В Україні не проводиться суттєва боротьба з корупцією. Корупція обходиться Україні в 2% економічного зростання, отже, боротьба з нею – це питання економічного процвітання»

Звіт Гельсінкської комісії США про корупцію в Україні, опублікований 16 жовтня цього року на офіційному сайті ОБСЄ, називає корупцію – головним ворогом України. Свої висновки комісія засновує на даних звіту CPI Transparency International. Згідно з якими Україна нині займає 131 місце з 176 спостережуваних країн, демонструючи один з найгірших рейтингів у всьому регіоні ОБСЄ. Так само, як і Росія. І тільки Киргизстан (136), Таджикистан (151), Туркменістан (154) і Узбекистан (156) розташовані нижче в рейтингу CPI:

«На противагу Україні є Грузія – ще один пізній реформатор з регіону ОБСЄ, яка займає 44 місце, після Іспанії і нарівні з Латвією»

У квітні 2017 року Міжнародна аудиторська фірма Ernst & Young поставила Україну на перше місце в своєму рейтингу корупції в бізнесі – EY EMEIA Fraud Survey 2017. 88% опитаних бізнесменів вважають Україну ризиковою в плані шахрайства і для ведення бізнесу. У дослідженні аналізувалися дані 41 країни з Європи, Близького Сходу, Індії та Африки (EMEIA).

Яскраві приклади «боротьби»

Ставлення влади до корупції негативне на словах. Про це говорять всі, починаючи від перших осіб держави і закінчуючи дрібними чиновниками. Керівництву країни вистачає здорового глузду визнати: Україна не має шансів на прогрес без подолання продажності. На останній зустрічі з головою Світового банку в листопаді прем’єр Гройсман зазначив:

«Справа не в зовнішніх кредитах. Справа в тому, що нам потрібно ефективно побудувати систему з протидії корупції і покарання за корупцію. … Ніколи корумпована країна не зможе зробити якісний ривок»

Корупція гальмує економіку та соціальні стандарти, вважає глава уряду:

«У нас є кратні можливості збільшення економіки і соціальних стандартів. І корупція у нас забирає цю можливість. Тому для нас дуже важливо завершити формування всієї антикорупційної інфраструктури»

Так кажуть і президент, і депутати Ради, і міністри: все ті, хто перебуває в числі найбільших корупціонерів, на думку українців. Що заважає створити систему антикорупційних органів – питання риторичне. Якщо згадати, за що Україна отримала 4 транш МВФ в квітні цього року, то однією з умов було проведення антикорупційних реформ.

Крім розширення повноважень НАБУ, Україна зобов’язувалася до середини червня 2017 року підготувати і законодавчу базу для створення окремого судового органу – антикорупційних судів. У їх компетенції – розгляд справ «білих комірців» – злочинів високопосадовців фінансового характеру.

В рамках антикорупційної реформи також було обов’язково створити і орган з розслідування фінансових злочинів проти держави, який замінить податкову міліцію і буде тісно співпрацювати з Державною фіскальною службою.

Тиск на НАБУ

Про те, як влада «розширює» повноваження НАБУ, ми згадували вище – тільки через зовнішній тиск США і європейців, різку критику і погрози згорнути допомогу Україні, законопроект № 7362 відкликали. Автори закону депутати БПП Артур Герасимов і «Народного Фронту» Максим Бурбак пропонували не багато і не мало – підпорядкувати антикорупційні органи провладній коаліції і зробити розслідування корупції в Раді неможливим в принципі. Як пише експерт Сергій Сидоренко, згідно із законопроектом:

«Депутати отримують право без будь-яких обґрунтувань звільнити директора НАБУ, керівника антикорупційної прокуратури, будь-якого члена НАЗК або директора новоствореного Державного бюро розслідувань. Ще раз підкреслимо: ніяких підстав, аудиту, судових висновків не потрібно. Більшість голосів в ВР за «недовіру» – і будь-який з них автоматично йде з посади»

Передумовами такого кроку депутатів Ради став останній скандал навколо НАБУ, ГПУ і СБУ. Якщо депутати зважилися на такі заходи впливу, це було погоджено зверху. Залишається питання, чим керувалася влада? Якщо навіть невпевнені потуги антикорупційних розслідувань, які демонструють в НАБУ, пропонували згорнути, ризикуючи безвізом та іншими важливими для України досягненнями і допомогою, тоді ситуація з корупцією ще гірше, ніж може здатися.

Що стосується створення інших відомств, які Київ наобіцяв МВФ навесні, як бачимо, нічого не прийнято. Антикорупційний суд – такий же примарний, як і сама боротьба з корупцією. А недавні слова президента перед правоохоронцями про створення спеціалізованих бюро розслідувань вже повинні були б працювати. А ні. Що все це означає? Що система антикорупційних реформ практично мертва.

«Рюкзаки» Авакова, розтрати Міноборони, розкрадання «Стіни» та інші гучні справи

Про ефективність боротьби з корупцією можна судити з розслідувань гучних корупційних скандалів:

  • справа «рюкзаків Авакова» зі збитком 14 млн грн для держбюджету;
  • розтрати Міноборони – 149 млн гривень при закупівлі палива для армії і розкрадання «Укроборонпрому»;
  • розкрадання навколо зведення оборонного укріплення «Стіна» на суму 16 млн;
  • справи «бурштинових депутатів», хабарництво в особливо великих розмірах, рахунок на сотні тисяч доларів;
  • розслідування корупції в агросекторі – оцінка збитків країні в розмірі 2 млрд грн;
  • чистки в «Укрзалізниці»;
  • газова справа Онищенка;
  • фігуранти «Панамських» і «Райських документів».

Які з цих справ завершено? Хто притягнутий до відповідальності? З офіційних повідомлень влади ясно тільки те, що розтрати «Укроборонпрому» в розмірі 631 млн гривень були попереджені. Як кажуть експерти, до суду доходять справи за участю дрібних чиновників і виконавців, часто – контрагентів. Замовників і тих, хто керує процесами зверху, це не стосується.

Разом з тим, ГПУ звітує за боротьбу з корупцією і вважає свою роботу ефективною, коментує Юрій Луценко:

«Півтора роки тому перед моєю командою стояло завдання: демонтувати пострадянську каральну систему ГПУ, різко активізувати боротьбу з корупцією, дати результат в справах Майдану і збити розгул злочинності. Сьогодні, в День прокуратури можу сказати: ми зробили це. 53 млрд, у тому числі 80 тис га вкраденої землі передані в бюджет. Слідство за ключовими справамт Майдану і по Януковичу завершено. Затримано 9100 корупціонерів, 2800 – в судах, 815 – отримали вирок»

Навіть офіційна статистика ГПУ говорить про колосальну різницю між затриманими та засудженими: число останніх в 10 разів менше тих, кому висунуто підозри. Чи ефективно?

***

У боротьбі з корупцією Україна рухається за принципом: один крок вперед і два – назад. Неможливо подолати явище, коли половина країни вважає його нормою життя і щоденною практикою. Все починається з побутової корупції, хоч її і не порівняєш з корупцією вищих чиновників.

Проблема не тільки в тому, що Україна втрачає в розвитку, на економічних та соціальних показниках, перспективи членства в ЄС і НАТО. А в тому, що боротися проти самих себе чиновникам незручно і неприємно. Як результат – багато шуму, мало результату, втома західних партнерів і розчарування Україною.

Як і говорилося спочатку – рано чи пізно потрібно буде зробити вибір – або дозволити себе поглинути, або вчитися жити чесно. Часу на визначення залишається все менше, терпіння донорів та прихильників на межі.

Марія Гелюх

Автор: Марія Гелюх
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!