Дайджест подій на тиждень в Національній філармонії України 28 квітня - 3 травня
Національна філармонія України представила розклад подій на найближчий тиждень із 28 квітнядо 3 травня.
Колонна зала
28 квітня Х МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДИНАСТІЯ. ГОРОВИЦЬ ТРІУМФ. ВІДКРИТТЯ. Міжнародний фестиваль «Династія» було засновано Марією Пухлянко у 2012 році в Києві; за роки існування в цій мистецькій події брали участь музиканти із США, Франції, Ізраїлю, Іспанії, Данії, Китаю та інших країн. Фестиваль інтегрує кілька масштабних проектів: «Мистецтво гри з оркестром», «Музика і танці епохи бароко», Міжнародний конкурс молодих піаністів UKE-PIANO, який відбудеться наживо вже вчетверте протягом війни в Україні.
Цьогорічний фестиваль прозвучить в стінах Національної філармонії України знаковими для української культури іменами Володимира Горовиця та Миколи Лисенка!
Відкриття фестивалю – «День Горовиця» – представить три події на різних локаціях філармонії: «Горовиць-Рандеву» у фойє, «Регіна Горовиць. Харків» в Музичному салоні та «Горовиць Тріумф» в Колонному залі імені М. Лисенка, в якому відбудеться концерт лауреатів Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця.
30 квітня ХИМЕРНІ ПАРТИТУРИ. «Достатньо однієї ноти, якщо вона звучить красиво» – ці слова Арво Пярта могли б стати епіграфом до вечора, який називається «Химерні партитури». Бо що таке химерність, як не здатність почути безмежне в одному звуку, цілий світ – у єдиному подиху смичка?
Тут кожен композитор створює власний всесвіт із, здавалося б, знайомих нот. Густав Голст перетворює старовинну жигу на стрімкий політ. Стівен Райх у дуеті для двох скрипок знаходить гіпнотичну красу повторів. Пауль Гіндеміт траурною музикою доводить: навіть у тиші скорботи живе досконала нота. А Женев’єв Стронська пише саундтрек до фільму, якого немає, – бо музика здатна створити образи там, де їх ніхто не знімав.
У другому відділі сама цитата Пярта отримує своє найповніше втілення. Його «Fratres» – це і є пошук тієї єдиної, ідеальної ноти, яка зупиняє час. Вона звучить у діалозі з палким концертом Важі Азарашвілі та запальним «Violoncelles, vibrez!» Джованні Солліми, де дві віолончелі змушують вібрувати простір.
«Химерні партитури» – це вечір, де кожна нота має особливе значення. І навіть одна – якщо вона звучить красиво – вартує цілого концерту!
1 травня MOZART. СИМФОНІЇ. Влітку 1788 року, протягом неймовірно короткого терміну, Вольфганг Амадей Моцарт створив три свої останні симфонії: № 39, № 40 та № 41. Ці шедеври, що не були написані на замовлення, народилися практично на одному подиху «для душі», ставши найвищим проявом його генія. У цій музиці Моцарт постає як неперевершений психолог, майстер найтонших людських почуттів, чия рука ніби керувалася самим Провидінням.
Відкриває цей цикл Симфонія № 39 мі-бемоль мажор. Вона випромінює світло, благородство та величний спокій. Відмова від гобоїв на користь м’якого звучання кларнетів надає їй особливої теплоти й оксамитового колориту. Це музика гармонії з навколишнім світом, де урочистий вступ переходить у променисту радість буття.
Центральне місце в тріаді посідає Симфонія № 40 соль мінор – твір, який сьогодні знають усі. Звернення до тривожної мінорної тональності, що траплялося в симфоніях Моцарта вкрай рідко, робить її напруженою та сповідальною. Вона вражає філігранною завершеністю кожної деталі, проте за цією досконалістю криється глибока душевна незахищеність. Саме в цій симфонії Моцарт переступає межі стриманого класицизму, передбачаючи психологізм та чуттєвість епохи романтизму. Недарма музикознавець Альфред Ейнштейн зауважував: «Це не просто музика, це фатальна неминучість. Соль-мінор Моцарта – це голос долі, від якої неможливо втекти».
Завершує цикл грандіозна Симфонія № 41. Вона звучить як божественне одкровення, де людські страждання й тривоги розчиняються в ідеальному порядку всесвіту. Якщо Симфонія № 40 – це голос серця, то «Юпітер», як її назвали пізніше, – це велич розуму, що єднає земне із сакральним.
Разом ці три симфонії проходять довгий шлях від земного світла до небесної величі. Це музика, що перевершила свій час і залишилася вічним еталоном того, на що здатний людський геній.
2 травня Микола Лисенко. Перезавантаження. Міжнародний фестиваль «Династія» було засновано Марією Пухлянко у 2012 році в Києві; за роки існування в цій мистецькій події брали участь музиканти із США, Франції, Ізраїлю, Іспанії, Данії, Китаю та інших країн. Фестиваль інтегрує кілька масштабних проектів: «Мистецтво гри з оркестром», «Музика і танці епохи бароко», Міжнародний конкурс молодих піаністів UKE-PIANO, який відбудеться наживо вже вчетверте протягом війни в Україні.
Закриття фестивалю – «День Лисенка» – включатиме три події: Презентація мультимедійного видання двотомника фортепіанної музики в Музичному салоні, експозиція «Лисенко у Лейпцигу» і концерт «Лисенко. Майже дорослі» у фойє та концерт «Микола Лисенко. Перезавантаження» в Колонному залі імені М. Лисенка.
Концерт «Микола Лисенко. Перезавантаження» присвячений фортепіанній спадщині Миколи Лисенка та поєднує музику і художнє слово, відкриваючи багатогранний світ митця через його творчість і особисті історії. Задум програми передбачає своєрідну «просторову» драматургію розвитку стилю композитора – саме тому на сцені одночасно розмістяться кілька роялів, кожен із яких представлятиме окремий етап його творчості. У виконанні лауреатів міжнародних конкурсів фортепіанна музика Лисенка постане як жива еволюція стилю композитора: від ранніх інтонацій до зрілих художніх узагальнень.
Особливою складовою вечора стане художнє слово: праправнук видатного композитора, Микола Лисенко, занурить слухачів в атмосферу епохи через листи та спогади, що розкривають його особистість із нового й несподіваного ракурсу.
Проєкт під керівництвом Марії Пухлянко поєднує музичне виконання, історичний контекст і родинну пам’ять, створюючи цілісне художнє переживання та нове осмислення ролі Лисенка в історії української культури.
3 травня ГАЙДН. СТВОРЕННЯ СВІТУ. У 1791–1792 роках Йозеф Гайдн вперше приїхав до Лондона і потрапив на виконання ораторій Генделя. Саме «Ізраїль у Єгипті» з його масштабними хорами та чудовими оркестровими ефектами – дзижчанням мух, стрибками жаб, громом градобою – вразив його найбільше. Після цього Гайдн поставив собі за мету написати щось рівнозначне.
Тоді ж імпресаріо Йоганн Петер Саломон, який організував візити Гайдна до Лондона, передав йому текст, який був серед спадщини Генделя після його смерті. Гайдн забрав скарб з собою до Відня і почав планувати роботу, яка стане кульмінацією його довгої кар'єри. Лібрето спирається одночасно на книгу Буття, Псалми та епічну поему Джона Мільтона «Втрачений рай». Є ще одна красномовна деталь: свого часу Гендель так і не взявся за роботу над цим текстом – надто об'ємним виявилося лібрето, яке в музиці розтягнулося б на чотири години.
Робота над ораторією була для Гайдна глибоко особистою. Він зізнавався, що в найбільш натхненні моменти благав Бога дати йому сили завершити твір. Один із перших біографів описував його віру «не як похмуру і страждальну, а радше радісну та примиренну» – і саме це відчуття пронизує ораторію.
Прем'єра у віденському палаці Шварценберґ у квітні 1798 року стала вражаючим тріумфом, настільки гучним, що навіть католицька церква, яка спочатку заборонила ораторію як «надто світську», не змогла зупинити поширення її виконання по всій Європі.
Кожна партитура Гайдна закінчувалась написом Laus Deo – «Слава Богу» або ж Soli Deo Gloria – «Єдиному Богу Слава». У «Створенні світу» ці слова видаються підсумком усього творчого шляху композитора. У відповідь на лист від 1802 року, в якому висловлювалося захоплення «Створенням світу», Гайдн написав: «Часто, коли я боровся з усілякими перешкодами... таємничий голос шепотів мені: “У цьому світі так мало щасливих і задоволених людей; смуток і горе супроводжують їх усюди; можливо, твоя праця стане джерелом, з якого змучені турботами... зможуть на деякий час черпати спокій і втіху”».
Надії Гайдна в повній мірі здійснилися ще за його життя. У наш скептичний і непевний час ми все ще можемо радіти, можливо, з відтінком ностальгії, бездоганному оптимізму Гайдна, вираженому в одному з найчарівніших і життєствердних музичних творів, які коли-небудь були написані.
Подія відбувається за підтримки Польського інституту в Києві.
Музичний салон
28 квітня РЕГІНА ГОРОВИЦЬ. ХАРКІВ. Х МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ «ДИНАСТІЯ». Міжнародний фестиваль «Династія» було засновано Марією Пухлянко у 2012 році в Києві; за роки існування в цій мистецькій події брали участь музиканти із США, Франції, Ізраїлю, Іспанії, Данії, Китаю та інших країн. Цьогорічний фестиваль прозвучить в стінах Національної філармонії України знаковими для української культури іменами Володимира Горовиця та Миколи Лисенка!
Відкриття фестивалю – «День Горовиця» – представить три події на різних локаціях філармонії: «Горовиць-Рандеву» у фойє, «Регіна Горовиць. Харків» в Музичному салоні та «Горовиць Тріумф» в Колонному залі імені М. Лисенка.
У програмі концерту «Регіна Горовиць. Харків» – виступ фортепіанного дуету Ігоря Седюка та Олега Копелюка (Україна). Від часу заснування у 2011 році музиканти гідно представляють українську піаністичну школу на європейських і світових сценах, здобуваючи перемоги на численних міжнародних конкурсах. Цей вечір присвячено вшануванню пам’яті видатної Регіни Горовець – і сьогодні їхня музика звучатиме для вас.
30 квітня Концерт MY FUNNY VALENTINE – про весну в її найромантичнішому звучанні, про той момент, коли почуття прокидаються разом із містом, а музика звучить м’якше, ніж слова.
У програмі – пісні, що давно стали синонімами любові: Moon River, Strangers in the Night, When I Fall in Love, Fly Me to the Moon, S’Wonderful, The Shadow of Your Smile, My funny Valentine... Музика Голлівуду, джазових салонів і вечорів, де двоє залишаються наодинці з мелодією.
My Funny Valentine – це ідеальний привід для побачення під музику, з якої починається романтика.
Це вечір для тих, хто закоханий.
І для тих, хто знову готовий відкритися весні.
1 травня Ґалуппі – Бортнянський. Програма «Галуппі – Бортнянський» присвячена духовному зв’язку двох великих майстрів XVIII століття – італійця Бальдассаре Галуппі та його учня, українця Дмитра Бортнянського.
Галуппі, знаний у Венеції як «il Buranello», поєднав ясність італійського просвітницького стилю з глибиною духовного переживання. Його мотети та псалми випромінюють світло віри, врівноваженість і гармонію – риси, що стали підґрунтям для формування Бортнянського як композитора. Молодий Бортнянський, навчаючись у Галуппі, засвоїв витончену кантилену, відчуття пропорції та прозорість форми. Повернувшись на батьківщину, він переніс ці риси в український культурний простір, створивши неповторний синтез італійської ясності й східноєвропейської духовної глибини.
У програмі – музика, що промовляє мовою щирої віри: від венеціанської урочистості Галуппі – до внутрішньої молитви Бортнянського; від «Confitebor tibi Domine» – до «In convertendo Dominus». Музика, сповнена надіями, світлом та спогляданням.
2 травня Презентація мультимедійного видання Миколи Лисенка. Презентація мультимедійного видання – двотомника фортепіанної музики Миколи Лисенка об’єднає виконавську, наукову та видавничу спільноти навколо актуального переосмислення спадщини Миколи Лисенка. Участь у події візьмуть Микола Лисенко – праправнук композитора, диригент, заслужений діяч мистецтв України, Катерина Соболєва – керівниця видавництва «Музична Україна», а також Марія Пухлянко – завідувачка кафедри спеціального фортепіано НМАУ, заслужена артистка України, арт-директорка фестивалю «Династія» та конкурсу UKE-PIANO.
У межах події також відбудеться екскурс сторінками виставки «Микола Лисенко в Лейпцигу», підготовлений науковцями Будинку-музею Миколи Лисенка, що дозволить глибше зануритися в європейський контекст формування митця та його творчого становлення.
3 травня Код Моцарта – це подія, яка відгукується особливим історичним резонансом, адже 240 років тому, в далекому травні 1786 року, у Відні відбулася прем’єра опери «Весілля Фігаро» – твору, що назавжди змінив уявлення про музичний театр.
Музика Вольфганга Амадея Моцарта у цьому концерті постає як вічна жива енергія, що не втрачає своєї сили крізь століття. Уривки з «Весілля Фігаро» відкриють перед слухачем світ тонкої психології, блискучого гумору й глибокого розуміння людської природи – світ, який ніколи не втратить своєї чарівної привабливості.
Поруч із Моцартом звучатимуть твори його друзів і духовних спадкоємців – Йозефа Гайдна, Джоаккіно Россіні, Франца Шуберта, Фелікса Мендельсона та Людвіґа ван Бетховена. Їхня музика продовжує і переосмислює той самий «код» – гармонію форми й свободи, ясність думки й глибину почуття.
КОД МОЦАРТА – це не лише данина великому ювілею, а й нагода відчути, як музика різних епох говорить єдиною мовою – мовою, що об’єднує, захоплює і відкриває вічні сенси.
Музичне Фоє
28 квітня Х МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ «ДИНАСТІЯ». ГОРОВИЦЬ-РАНДЕВУ. Міжнародний фестиваль «Династія» було засновано Марією Пухлянко у 2012 році в Києві; за роки існування в цій мистецькій події брали участь музиканти із США, Франції, Ізраїлю, Іспанії, Данії, Китаю та інших країн. Фестиваль інтегрує кілька масштабних проектів: «Мистецтво гри з оркестром», «Музика і танці епохи бароко», Міжнародний конкурс молодих піаністів UKE-PIANO, який відбудеться наживо вже вчетверте протягом війни в Україні.
Цьогорічний фестиваль прозвучить в стінах Національної філармонії України знаковими для української культури іменами Володимира Горовиця та Миколи Лисенка!
Відкриття фестивалю – «День Горовиця» – представить три події на різних локаціях філармонії: «Горовиць-Рандеву» у фойє, «Регіна Горовиць. Харків» в Музичному салоні та «Горовиць Тріумф» в Колонному залі імені М. Лисенка. Горовиць-Рандеву – це зустріч-спогади про витоки Конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця в Києві.
2 травня X Міжнародний фестиваль «Династія». Закриття Лисенко. Майже дорослі. Фінальний акорд ювілейного фестивалю, що прозвучить в Музичному фоє – це особливий концерт, у якому братимуть участь ті, хто лише починає свій великий творчий шлях, але вже мислить і звучить по-дорослому.
У програмі – музика Миколи Лисенка у виконанні юних солістів – учнів провідних мистецьких навчальних закладів: КДМШ №10, КДМЛ імені М. Лисенка, ЛДМЛ імені С. Крушельницької, КДШМ №2 імені М. Вериківського.
Цього вечора Лисенко зазвучить по-новому – крізь різні інструментальні «голоси»: флейти, кларнета, скрипки, ксилофона. Молоді музиканти доведуть, що його музика – жива, гнучка і відкрита до найрізноманітніших та цікавих інтерпретацій.
Особлива подія концерту – постановка опери-хвилинки «Ноктюрн» М. Лисенка. Це камерна, але цілком «доросла» опера, у якій всі партії виконають учні КДМЛ імені М. Лисенка. Юні артисти візьмуть на себе не лише вокальні, а й драматичні ролі, створюючи повноцінну сценічну історію.
«Лисенко. Майже дорослі» – коли «майже» стосується лише віку, а на сцені – вже справжні митці.
Інформаційні ресурси Національної філармонії України
https://www.facebook.com/philukr
https://www.instagram.com/kyivphilharmonic/
https://www.youtube.com/@philukr
https://www.tiktok.com/@go.to.phil
https://www.threads.com/@kyivphilharmonic
