БЕБ довело справу підпільного казино до вироку: суд призначив винуватцям штрафи
Столичний суд визнав винними трьох учасників організованої групи, які облаштували підпільне казино в одному з бізнес-центрів Києва. Спритникам інкримінували незаконну організацію та проведення азартних ігор. Справу розслідували детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Києві.
Про це повідомила пресслужба БЕБ.
Детективи Бюро виявили, що киянин з двома спільниками відкрили незаконний гральний заклад на дев’ятому поверсі бізнес-центру. На четвертому поверсі цього ж приміщення розташували шахрайський кол-центр.
«Фігуранти не лише організовували незаконні азартні ігри, а й телефонували громадянам, пропонуючи інвестувати кошти у нібито автоматизовану систему торгівлі криптовалютами з прибутком до 5% щоденно. Після перерахування грошей зв’язок із потерпілими припинявся», — йдеться у повідомленні.
На підставі доказів, зібраних слідством, суд визнав трьох фігурантів винними у кримінальному правопорушенні за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2 КК України. Винуватці обійшлися штрафами.
Організатору підпільних оборудок суд призначив штраф у сумі 799 тис. грн, двом його спільникам — по 765 тис. грн. Також на користь держави у спритників конфісковано понад $20 тис.
Кримінальне провадження щодо діяльності call-центру передали до Національної поліції України за підслідністю. Процесуальне керівництво здійснювали прокурори Київської міської прокуратури.
Схожа справа про підпільне казино, ймовірно, пов’язана з відомим бізнесменом Вʼячеславом Лисенком
З 2024 року БЕБ також розслідувало справу про підпільне казино та кол-центр, за організацією яких, за даними українських ЗМІ, ймовірно, стоїть київський бізнесмен, співвласник «Meest China» та «CEO Club Ukraine» В’ячеслав Лисенко.
Його ім’я пов’язували із цією справою, починаючи з квітня 2024 року, коли правоохоронці прийшли з обшуками до будівлі, де працювало підпільне казино. Там також розташований офіс CEO Club Ukraine.
Правохоронці готували операцію близько 8 місяців. У кол-центрі вилучили компʼютерну техніку, телефони, чорнові записи та інструкції щодо спілкування з жертвами. У помешканні одного з фігурантів вилучили майже $135 тис. і приблизно €5 тис. готівкою.
Зокрема, за інформацією українських ЗМІ, підозру у цій справі отримав Сліпуха Михайло Сергійович, який був директором у двох компаніях, що, ймовірно, належать члену наглядової ради CEO Club Ukraine Вʼячеславу Лисенку.
Зазначалося, що бізнес-центр з підпільним казино розташований на Дегтярівській, 33В. Обшуки були не тільки там — одночасно їх було понад 10 за різними адресами. Зокрема, на провулку Бутишева, 23, де розташований центральний офіс Лисенка, у якому також працював Сліпуха.
Бізнесмен В’ячеслав Лисенко програв суд UA.News
Бізнесмен В’ячеслав Лисенко категорично заперечував будь-який зв’язок з цією справою. Різними способами бізнесмен намагався вилучати з інфопростору всю негативну інформацію, пов'язану з його діяльністю. Це призвело до судової тяганини з виданням UA.News, яке разом з іншими українськими ЗМІ висвітлювало деталі справи про підпільне казино.
У грудні 2025 року Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги бізнесмену В’ячеславу Лисенку. Співвласник Meest China та CEO Club Ukraine не зміг довести в суді, що опублікована UA.NEWS новина шкодить його честі, гідності та діловій репутації.
Нагадаємо, позивач вимагав визнати недостовірною інформацію з нашої статті про нібито причетність до підпільного казино та шахрайського кол-центру, а також зобов’язати видання видалити публікацію. Суд першої інстанції та апеляція у позові відмовили — і Верховний Суд підтвердив ці висновки.
Ключові висновки Верховного Суду:
спірні висловлювання мають характер оціночних суджень, а не тверджень про встановлені факти;
використання формулювань «може бути», «нібито», «за інсайдерськими даними» свідчить про припущення, а не про констатацію подій;
оціночні судження не підлягають ані доведенню, ані спростуванню;
негативний характер висловлювань сам по собі не є підставою для захисту репутації, якщо не доведено поширення недостовірних фактів.
Також Верховний Суд наголосив на балансі між правом на повагу до честі, гідності та ділової репутації і свободою вираження поглядів.
Нагадаємо, що попри спроби Лисенка, за допомогою правових механізмів вплинути на редакцію UA.NEWS, що до видалення публікації з інформаційного ресурсу, Печерський районний суд Києва ще у березні 2025 року не задовольнив його вимоги й залишив новину на сайті медіа. Апеляційний суд у червні підтвердив це рішення, наголошуючи, що опублікована й оспорювана інформація є «оціночним судженням» і не містить тверджень, які порушують честь, гідність та ділову репутацію, та підлягають спростуванню.
Додатково, у рішеннях судів зазначено, що Лисенко не довів негативного впливу новини на свою репутацію та не надав переконливих доказів порушення своїх прав. Обидва суди прямо наголосили — ЗМІ мають право інформувати суспільство про важливі події та поширювати відомості, отримані з надійних джерел, якщо це не є об’єктивними фактичними твердженнями, та мають право на суб’єктивну оцінку тих чи інших подій у формі оціночних суджень. У рішенні апеляції підкреслено, що свобода слова та незалежність журналістики мають бути захищені у рамках закону.
Ця справа є важливим прецедентом, який показав ЗМІ України, що у них є можливість здійснювати незалежну, професійну діяльність в Україні, проте за це потрібно боротися.
В’ячеслав Лисенко контактує з БЕБ та «відбілює» репутацію
На тлі невизначеності щодо справи про підпільне казино та кол-центр відбулася подія, що викликала запитання у ЗМІ: директор Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський та його заступник Павло Буздиган відвідали захід у бізнес-клубі CEO Club Ukraine, де зустрілися, в тому числі й з В’ячеславом Лисенком — акціонером Meest China, чиї офіси раніше обшукували детективи цього ж відомства. У Бюро стверджують, що зустріч була «публічною», а індивідуальних розмов із фігурантом кримінального провадження не вели.
Про це йшлося у відповіді БЕБ на офіційний запит редакції UA.NEWS.
У офіційній відповіді відомство намагалося дистанціюватися від особистого контакту з Лисенком, аргументуючи візит «налагодженням діалогу з бізнесом». Зустріч відбулася 9 квітня 2026 року у форматі дискусії на тему «БЕБ: Трансформація. Фокус. Результат». Окрім Лисенка, там були присутні ще близько 50 членів клубу.
У Бюро запевняють, що індивідуальних зустрічей не було. Проте визнають: після заходу учасники (серед яких і Лисенко) могли підходити до Цивінського для «коротких реплік та спільних фото».
Керівництво відомства заперечує будь-який корупційний ризик, зазначаючи, що «індивідуальні кейси» не обговорювалися.
Втім, сам В’ячеслав Лисенко у соцмережах описав результати зустрічі значно змістовніше, ніж просто «короткі репліки». Бізнесмен відкрито розхвалив нову філософію керівника БЕБ:
«Чесно здивований підходом керівника та його філософією: не «рвати» бізнес і не зупиняти підприємства. Навіть якщо є порушення — спочатку пропозиція виправитися та добровільно сплатити штраф, АЛЕ без блокування роботи компанії... Цей підхід може змінити «правила гри», і БЕБ буде не каральним органом для нормального бізнесу, а скоріше союзником. Мій висновок: якщо цей підхід вкорениться... для білого бізнесу — жодних ризиків, тільки прозорість і спокій», — написав Лисенко на своїй сторінці у Фейсбук.
Після програних судів В’ячеслав Лисенко активно просувається у публічному просторі як громадський діяч, благодійник та ментор. Бізнесмен веде соцмережі у кращих традиціях особистісного брендингу. У його стрічці — лише досягнення та мотиваційні фрази.
У медіа також почали з’являтися його інтерв’ю, як експерта у різних сферах: від особистісного зростання до геополітики. Зокрема, Лисенко активно коментує тему ведення бізнесу у Китаї.
Водночас за образом ефективного та принципового ментора-підприємця приховується бекграунд, що свідчить про наявність компромісу, якщо йдеться про вигоду та шалені прибутки, котрі під час війни та посиленого податкового тиску навряд чи можуть забезпечити прозорий і чесний бізнес. Про ці компроміси зазвичай мовчать, щоб не псувати персональний бренд. Це доволі легко робити в інфопросторі, змодельованому у соцмережах. На темні епізоди здебільшого вказують журналісти всеукраїнських ЗМІ, які вкотре порушують питання про становлення інституту репутації.
Читайте також:
Комунікація чи тиск на слідство: очільник БЕБ зустрівся з бізнесменом Вʼячеславом Лисенком, офіси якого раніше обшукувало Бюро
Фото на згадку про обшуки: навіщо керівництво БЕБ зустрічалося з В’ячеславом Лисенком
Бізнесмен Лисенко програв касацію проти UA.NEWS, щодо публікації інформації про можливу організацію ним підпільного казино в Києві
