Перспективи та інновації галузі fintech, чому mono – не банк і що не так з криптою в Україні: інтерв’ю з підприємцем Юрієм Коржем

Чому прогрес у фінтех-сфері фактично зупинився? Куди поділися справжні інновації та як знову до них прийти? Хто стане майбутнім чемпіоном та технологічним лідером галузі? Що не так з monobank і криптовалютою в Україні? Чому наша банківська система – революційна та майже не має аналогів у світі? Про це та інше - у великому інтерв’ю для UA.News розповів підприємець і офіцер ЗСУ Юрій Корж.

Як ви сьогодні оцінюєте розвиток галузі фінтех в Україні, Європі та Америці? Де він розвинений більше, де менше, де є більший прогрес?

Юрій Корж: Україна далеко попереду Європи та Сполучених Штатів на сьогоднішній день. Але розвитку як такого, інноваційного, на цей час немає. Ті фінтех-проекти, які на сьогоднішній день є – це фактично різні ступені зручності управління рахунком, до якого прив'язані платіжні картки. А принципово нічого нового вже років десять на ринку не з'являлося. Ті скрутки по типу Weld.Money та Trustee Plus – це також форма управління картковим рахунком, не більше того. Там немає жодної інновації.

На сьогоднішній день може з'явитися така інновація, якщо хтось реалізує зручний спосіб управління банківським рахунком. Тобто без прив'язки платіжної картки і сплати податку з обороту грошей у вигляді комісій міжнародних платіжних систем. Наш Національний банк, як завжди, на висоті, впровадив СЕП4 і тепер ми маємо реально миттєві платежі 24 на 7.

Це відкритий банкінг, так?

Юрій Корж: Так. Він може бути не відкритим, якщо це буде додаток банка по розпорядженню саме рахунком, не картковим, а самим рахунком. Сьогодні всі додатки чомусь прив'язані до платіжних карток міжнародних платіжних систем. В цьому немає жодної необхідності. Той, хто навчиться керувати саме рахунком, IBAN – а на сьогоднішній день є всі умови для цього - зробить прорив. А інших інновацій я навіть не бачу. Все інше було придумано на початку 2010-х років, і тільки де червона кнопочка, а де зелена, от і вся різниця. Це мої глибокі професійні переконання.

А який з цих ринків, Європа чи Америка, зараз найбільш зарегульований для фінтеху?

Юрій Корж: Вони всі зарегульовані, по-різному, але всі. І американський, і європейський, і український. Тому тут не можна виділити, де більше, де менше. Всі ринки зарегульовані донесхочу. Тільки в Америці найбільш незручне управління своїми рахунками. Там досі нормально, що гроші переказуються протягом трьох днів. Європа трохи попереду, а Україна – це просто космос.

Ви можете ще декілька прикладів навести? Чому в Америці три дні можуть доходити гроші?

Юрий Корж: Тому що там 6,5 тисяч банків. Наші керівники Нацбанку на початку незалежності прийняли дуже революційне рішення, створивши систему електронних платежів. В жодній країні світу баланс Національного банку не підбивається щоденно. Тому що банківська система у нас була створена революційно, а в світі за 200-300 років – еволюційно. У нас одразу зробили правильно. І ми це відчуваємо. В жодній країні світу ти не можеш шість разів за день одні і ті ж самі гроші переказати між різними юридичними особами, між різними рахунками.

В США дуже складна система “лейджерів”. Тобто книг взаємозаліку між ними і федеральною системою. В Європі, звісно, з тим що вона більш локальна, країни поменше – там трошки простіше і там є європейський центробанк, тому трохи швидше це відбувається. Але такого, як в Україні, немає ніде в світі. У нас в 90-х роках була найсучасніша, найбільш просунута банківська система.

Як ви оцінюєте подальший розвиток таких фінтех компаній, як NovaPay, RozetkaPay. Який в них може бути потенціал розвитку? 

Юрій Корж: Це не тренд. Моє глибоке переконання, що в них немає потенціалу до інновацій і розвитку. Вони просто копіюють один одного, всім хочеться стати «Монобанком». Який, в свою чергу, не банк.

«Монобанк» це не банк, розумієте? Це “клівалка” платіжних карток «Універсалбанку». Тобто вони роблять “клівалки” платіжних карт, копіюючи один одного. А є компанії, які штампують серійно ці гаманці, як вони їх називають - додатки фінтехівські. На сьогоднішній день один гірший за другий з точки зору «юзабіліті». Тому що це не профільні компанії, вони великі і зарегульовані. Якість менеджменту і технічного персоналу невисока. Тобто ні NovaPay, ні RozetkaPay нічим не здивували і здивувати не можуть. Всі вони орієнтуються на звички та поведінку користувача. Тому і кнопки однакові, і в однаковому місці знаходяться.

Мабуть, що і програмують одні й ті ж люди. Там немає жодних інновацій. Але якби вони задумалися над кредитуванням покупок, розстрочкою та факторингом, оце три стовпа, на яких б вони могли злетіти. Як в Туреччині, наприклад, де пляшку горілки можна купити в шість платежів. І факторинг. І фактично це була б інновація. Але вони не в змозі цього зробити… Немає розуму, немає харизматичних лідерів в тих командах. Інновація – це управління рахунками по PSD2. Хто перший це зробить, той чемпіон.

Чому це вигідно? По-перше, швидкість, по-друге, не треба платити податок з обороту. Будь-які карткові операції - з них мінімум 0,8-0,9% треба заплатити. А то 1,5-2,5%. Кожен платіж комусь вартує фінансово. Тобто це прямі втрати, причому вони на сьогоднішній день технологічні. А жодних інновацій на ринку немає.

Revolut вже дає змогу використовувати криптовалюти, який з таких трендів буде основним драйвером для розвитку фінтех компаній?

Юрій Корж:  Що стосується криптокарток – по-перше, вони незаконні, по-друге, це не українські проекти, а по-третє, це “скрутки”. По суті, це не фінтех.

Revolut в Україні, я чітко це розумію, не буде мати масового застосування. Revolut користуються в Америці і в Європі, там, де немає нормального банкінгу. Крім того, купа країн у Європі і вільний ринок праці. І ось у Польщі злотий, в Угорщині форинт, в Молдові леї, і так далі. І в них там не тільки євро, а ще й купа локальних валют, і ще й долар. Тому вони постійно мігрують. Так, для них це актуально. Вони депонують гроші і розраховуються в різних валютах.

Тому Revolut, як такий, він їм потрібен. Revolut – це європейський «Монобанк». А в Україні – нащо він потрібен? І він не буде мати застосування.

І криптовалюти також не будуть приваблювати?

Юрій Корж: Так. Trustee Plus – це спосіб відмивання коштів. Я скажу так: це несплата податків. І рано чи пізно, знаєте, чим закінчиться ця вся історія? Я вам зараз скажу, чим закінчиться.

Я всіх попередив 5 років тому, що сервери податкової працювали в режимі накопичення даних. Потім 3-4 роки тому вони стали працювати в режимі аналітики. Повірте: всім, хто робить P2P-перекази, виставлять рахунок - і ПДФО, і військовий збір. Тепер уявіть собі, власники проєктів всі обіцяють, що от ви крипту закинули, кругом там платити і так далі.

На сьогоднішній день вже три місяці працює обмін податковою інформацією в глобальному масштабі. Уже виявлено 500 тисяч українців, у яких на рахунках за кордоном лежить по 200 тисяч і більше євро. $100 млрд вже наша податкова бачить. І що заважає, наприклад, 1 травня всім власникам таких рахунків розіслати податкову вимогу на 23% від сум? Це ще ж не зрозуміло, як вони там опинились на рахунках. А що таке Trustee Plus? Це фактично литовський рахунок в валюті, на який якимось чином падають фіатні гроші, євро. І вже цими євро платиться в тому числі в Україні.

Коли хтось там біткоїн закинув – він отримає свою податкову вимогу на ці $100 тис. Ви можете не сумніватися, питання тільки коли.

А як ви бачите розвиток фінтех-індустрії в Україні після завершення війни?

Юрій Корж: Не треба чекати ніякого завершення війни. Я вважаю, що головний тренд фінтеху зараз, і він буде, згадайте мої слова – це легкість та зручний доступ до інвестицій в RWA та інші інструменти пасивного доходу. Справа в тому, що в Україні на сьогоднішній день на рахунках банків лежить грошей фізичних осіб 700 мільярдів, а юридичних осіб під трильйон. Трильйон та сімсот мільярдів… Профіцит банківської системи складає, це можна уточнити на сайті Нацбанку, більше 600 мільярдів гривень. Такого ніколи не було. На сьогоднішній день депозити в банках дають 8-9% річних при інфляції 17%.

У людей немає жодних інвестиційних інструментів. Військові облігації складно доступні. Хто зробить легкий та зручний доступ до інструментів отримання пасивного доходу, той буде мільярдером. Це тренд, це називають по-модному «токенізація», якщо хочете. Інструмент, куди в один клік можна буде придбати інвестиційний інструмент, наприклад, акцію чи токен, який приносить дохід легальний, хоча б 15, 18, 20, 25% річних. Оце і є фінтехівська революція. Тому що в Україні не існує фондового ринку, не існує доступу легкого, а треба легко, відкрито, законно і для людей. Оце чотири правила: легко, відкрито, законно, для людей.

Так от «легко, відкрито, законно» - не існує таких інструментів. Вони або складні, або закриті, незрозумілі, або незаконні в своїй масі. 

Перший тренд – це токенізація, але токенізація не в сенсі купівля мемкоїнів, як у Трампа чи Меланії, що вони там друкують по мільйону фейкових токенів у день. А саме токенізація так званих RVA – Real World Assets. Тобто реальних заводів, пароходів, банків.

Тобто ми, як ті зулуси, можемо перескочити етап дротового телефону. Тобто не було жодного телефону, а тепер одразу 5G, розумієте? Так і ми. Не було у нас фондового ринку, і ми одразу отримаємо не класичний фондовий ринок, який складний, незрозумілий та зарегульований, як, наприклад, у США чи Європі, а ми отримаємо одразу ж токени.

Тобто підприємства будуть випускати свої електронні сек'юриті-токени, які приносять дохід, і люди можуть там купити з гривні в один клік, і так далі. А другий тренд – це приватні гроші. Що таке приватні гроші? Екосистеми по типу тої ж самої Fozzy Group. В них магазини, вони легко почнуть емітувати свої гроші. Фактично от фішка. Знаєте, яка в них емісія? Не знаєте. Під 10 мільярдів. А за фішку можна купити все, крім горілки і цигарок.

Будуть емітуватись, це тренд номер один – токенізація, і тренд номер два – це приватні гроші. 

Читайте також:

Стратегія розвитку інновацій до 2030 року: українські топ-менеджери та візіонери про перспективи документу

Оборонні інновації, дерегуляція, підтримка стартапів та гранти для бізнесу: що передбачає Стратегія інновацій до 2030 року

Як працює штучний інтелект і чому він генерує фейки: інтерв’ю із очільником комітету з розвитку ШІ в Україні Олексієм Молчановським

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.