Фінмоніторинг по-новому: протидія відмиванню коштів небанківськими установами

Фінмоніторинг по-новому: протидія відмиванню коштів небанківськими установами

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Запуск однієї з найбільших реформ на фінансовому ринку «Спліт», обумовив не лише трансформацію Національного банку, а й подальших кроків переналаштування учасників ринку, формування концепцій розвитку кожного сегменту небанківського фінансового ринку.

Це новий етап розвитку небанківського ринку, який несе як великі можливості для ринку та для споживачів, так і виклики та обов’язки, зокрема посилення ефективності управління ризиками використання фінансових послуг для відмивання незаконно отриманих коштів.

З цією метою Нацбанк затвердив та оприлюднив Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу, повідомляє пресслужба регулятора.

Ключові вимоги нового порядку проведення фінмоніторингу

Новий порядок організації та забезпечення проведення фінмоніторингу небанківськими установами розроблений у зв’язку з уведенням у дію 28 квітня 2020 року нових вимог законодавства з питань фінансового моніторингу. Дія Положення поширюється на всіх учасників небанківського фінансового ринку, державне регулювання та нагляд за якими здійснює Національний банк, у тому числі у сфері фінансового моніторингу.

Варто зазначити, для повноцінного налаштування власних процесів та процедур із фінансового моніторингу небанківськими установами, Нацбанк відвів достатньо часу на відповідні заходи – до кінця поточного року.

Ключові концептуальні підходи Положення є наступними.  Передусім, небанківські установи для належної організації фінансового моніторингу повинні запровадити ризик-орієнтований підхід. Тобто, йдеться про забезпечення оцінки ризиків використання продуктів та послуг для відмивання коштів та формування належної системи управління ризиками. Положення вимагає забезпечення посилених та спрощених заходів належної перевірки клієнтів, а також методи віддаленої ідентифікації та верифікації.  Від суб’єктів первинного моніторингу положення вимагає  адаптованого переліку критеріїв ризику та індикаторів ризиковості. І останнє із ключових вимог — ризик-орієнтовані підходи до політично значущих осіб, членів їх сімей та пов’язаних осіб (PEPs).

Врахування специфіки небанківського фінсектору

Нацбанком ураховано особливості небанківського фінсектору. Так, у порівнянні з банками, окремі вимоги до установ є спрощеними, наприклад, більшості фінустанов рекомендовано використовувати автоматизовану систему процесів із фінмоніторингу, проте обов’язковою вона є лише для платіжних систем, які у режимі онлайн здійснюють перекази коштів. Система управління ризиками передбачає оцінку ризику клієнтів за спрощеними методами, в тому числі фінустановам представлено можливість оцінювати ризик на груповій основі, а не кожного клієнта окремо.  Для небанківських установ також установлено особливі заходи з належної перевірки клієнтів та вигодоодержувачів для страхових компаній.

І щодо керівників підрозділів, то на відміну від банків,  небанківські установи не погоджують із НБУ кандидатуру відповідального працівника за фінмоніторинг. До того ж відповідальному працівнику дозволяється суміщення та сумісництво за посадою.

Дистанційна ідентифікація та верифікація клієнта

Чинний порядок передбачає ідентифікацію та верифікацію клієнта небанківських установ в декількох варіаціях. Окрім фізичної присутності та копії оригіналів документів також доступна дистанційна ідентифікація та верифікація клієнта.

В НБУ зазначають, повноцінними моделями верифікації є: використання BankID НБУ, кваліфікованого електронного підпису (КЕП), сеансу відеотрансляції, а також верифікація за допомогою ресурсу державних онлайн-послуг «ДІЯ»

Нацбанк також допускає спрощені моделі верифікації, якими є: BankID НБУ, КЕП, зчитування даних із чипа біометричного документа, верифікація даних із бюро кредитних історій.

Водночас Положення визначає порядок ідентифікації клієнта з залученням агенту та використання інформації щодо належної перевірки клієнта, отриманої від третіх сторін.

Відтепер, наголошують в НБУ,  для укладення договору страхування або оформлення позики у фінансовій установі чи кредитній спілці особиста зустріч із представником установи чи візит до відділення будуть непотрібними.

В підсумку варто зазначити, Положення «Про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу» затверджене постановою Правління НБУ від 28 липня 2020 року № 107 набирає чинності від сьогодні — з 30 липня 2020 року.

Новий порядок застосування заходів впливу до установ

Для неухильного виконання обов’язків, визначених чинним законодавством у сфері протидії відмиванню коштів, Нацбанк затвердив та оприлюднив нове Положення про застосування заходів впливу до небанківських фінансових установ за порушення законодавства з питань фінансового моніторингу.

Нагадаємо, новим законом визначається розширення видів заходів впливу до установ, а саме, письмове застереження; укладення регулятором письмової угоди з фінустановою.
Згідно з відповідною угодою установа зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити належних заходів для усунення та/або недопущення порушень у майбутньому вимог законодавства з питань фінансового моніторингу, покращити якість та ефективність системи управління ризиками тощо. Законодавством також передбачено покладення на установу обов’язку відсторонення від роботи посадової особи установи. Відстороненими можуть бути: керівник (керівники) установи, відповідальний працівник за фінмоніторинг.

Усі рішення щодо застосування заходів впливу в НБУ ухваленні колегіально – Правлінням НБУ або Комітетом, якому делеговані окремі повноваження щодо здійснення регулювання та нагляду.

Варто зазначити, під час розгляду колегіальним органом НБУ питання щодо застосування заходів впливу передбачено можливість присутності представника фінустанови з тим, щоб він міг особисто пояснити чи заперечити. Позиція фінустанови під час прийняття рішення щодо застосування заходу впливу обов’язково повинна  бути врахованою. Також представники установи мають можливість особисто пояснити/зауважити/заперечити на етапі кваліфікації порушень та до отримання результатів перевірки.

Протягом одного місяця з дня набрання чинності, ухвалене рішення щодо застосування заходів впливу можуть оскаржуватися у судовому порядку.

Ухвалене регулятором рішення щодо застосування до фінустанови заходу впливу у вигляді штрафу набуває статусу виконавчого документа, якщо протягом місяця з дня набрання ним чинності установа письмово не повідомила НБУ про добровільне виконання цього рішення, або рішення не було оскаржене в судовому порядку.

Якщо протягом місяця з дня набрання чинності таке рішення було оскаржене в судовому порядку, воно набирає статусу виконавчого документа з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням у такій справі.

Інформація про заходи впливу застосовані НБУ оприлюднюється на сторінках офіційного інтернет-порталу регулятора до п’ятого числа місяця, наступного за звітним, у розділі «Заходи впливу».

Варто  зазначити, відповідні норми містить постанова Правління НБУ від 28 липня 2020 року № 106 «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до установ за порушення законодавства з питань фінансового моніторингу», які набувають чинності від сьогодні — з 30 липня 2020 року.

Нагадаємо, у другому кварталі 2020 року Нацбанк направив правоохоронцям інформацію про підозрілі операції клієнтів 3 банків та 2 небанківських фінансових установ на загальну суму близько 4,6 млрд грн., а також 24,9 млн. дол. США.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!