Основним бар’єром у використанні фінансових послуг населенням є недовіра до фінансових установ, нестача досвіду, або просто фінансова неграмотність. Відтак максимально необхідно впроваджувати фінансові сервіси в усі можливі сфери, якими громадяни користуються на постійній основі, що дасть можливість пересічним громадянам на практиці відчути, вивчити та вникнути в суть фінансових інструментів. Над цим зараз активно працюють всі учасники фінансового ринку України, впроваджуючи нові платіжні інструменти для оплати проїзду, оплати житлово-комунального господарства, створюється безлічі соціальних, благодійних проєктів тощо. Проте цього було замало, й НБУ визначив для себе підвищення фінансової інклюзії – як один із пріоритетних напрямів роботи упродовж наступних п’яти років.
Відучора Нацбанк заявив про початок роботи щодо реалізації Національної стратегії фінансової інклюзії в Україні, йдеться в повідомленні пресслужби регулятора.
Ми вирішили висвітлити ключові аспекти реалізації стратегії та її вплив на життя простих українців.
Підвищення фінансової інклюзії
Підвищення фінансової інклюзії – один із пріоритетних напрямів роботи Національного банку упродовж наступних п’яти років. Це передбачено Стратегією розвитку фінансового сектору України до 2025 року.
З поміж пріоритетних завдань залишається підвищення доступності та рівня користування фінпослугами, посилення захисту прав споживачів та підвищення рівня фінансової грамотності населення. Реалізація цих завдань сприятиме надалі сталому й інклюзивному розвитку економіки України та підвищення добробуту простих українців.
Національна стратегія з підвищення фінансової інклюзії покликана розв’язати низку проблемних питань. Наразі чимало українців досі не мають рахунків у фінансових установах, не заощаджують кошти та не користуються кредитами, зазначають в НБУ.
Попри позитивну динаміку безготівкових платежів, громадяни продовжують досить часто використовувати платіжні картки просто для зняття готівки в банкоматі, а не для комфортних безготівкових розрахунків.
Нагадаємо, за підсумками дев’яти місяців 2020 року загальна кількість операцій (безготівкових та отримання готівки) з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, становила 4310,2 млн шт. Сума таких операцій за відповідний період становить – 2807,9 млрд грн. У порівнянні з торішніми показниками аналогічного періоду, кількість безготівкових операцій за використанням карткових інструментів зросла на 18,0%, а сума – на 8,7%.
Першочергові зміни
З-поміж змін, на які сподівається НБУ в результаті втілення Національної стратегії фінансової інклюзії в Україні є забезпечення фізичного чи дистанційного доступу до фінпослуг для усіх українців, у тому числі й для мешканців сільських та важкодоступних регіонів країни.
Стратегія також ставить за мету розвиток дистанційних каналів обслуговування клієнтів та нових фінансових послуг. В цьому контексті значна увага приділяється покращенню якості фінансових послуг через посилення захисту прав споживачів фінансових установ.
В межах стратегії планується підвищення фінансової грамотності українців, а також сприяти розвитку базових фінансових послуг – депозити, кредитування та страхування.
Нагадаємо, у понад 50 країнах світу запроваджено національні стратегії з фінансової грамотності. В НБУ наголошують, результативність національного підходу не викликає сумнівів: серед країн, що першими впорядкували свої заходи на базі стратегії, найбільше країн-лідерів за рівнем фінансової грамотності.
Наслідки зростання фінансової інклюзії
Розширення залученості до фінансової системи й активніше використання фінансових послуг, зокрема депозитів, послуг з переказу коштів, кредитування, страхування тощо, дозволить українцям задовольнити свої потреби й у кінцевому підсумку поліпшити власний добробут.
В НБУ запевняють, ціль стратегії полягає у максимальному доступу до фінансових послуг та продуктів для всіх українців. Ніхто не залишиться за бортом, наголошують в Нацбанку. Від спільних зусиль сьогодні залежить, у якій країні нам прийдеться жити в майбутньому: комфортній, фінансово інклюзивній та сучасній чи в такій, в якій істотна частина населення по суті перебуває поза фінансовою системою країни.
Нагадаємо, після карантину може загостритися проблема недостатнього рівня фінансової грамотності. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів кандидат економічних наук, викладач Запорізького національного університету Костянтин Денисов. Експерт зазначив, що головними негативними економічними наслідками карантину будуть втрата українцями роботи, зупинка діяльності малого та середнього бізнесу. На думку аналітика, для попередження цих негативних наслідків, сьогодні Україні необхідно перезапустити економіку, використовуючи фінансові та адміністративні важелі впливу: надання через державні банки дешевих/безвідсоткових кредитів для відкриття дрібного бізнесу, перегляд субсидій для бізнесу на створення нових робочих місць, а також забезпечення виробників державними замовленнями.
Проблему низької залученості громадян до фінансової системи неможливо вирішити без системної роботи та участі широкого кола партнерів. Тому профільні міністерства, фінансові регулятори, міжнародні партнери, представники банків, небанківських установ, а також бізнесу долучилися до розроблення та втілення стратегії спільно з Національним банком та IFC.
Партнери стратегії
Реалізація якісно спланованої та продуманої стратегії фінансової інклюзії допоможе нашій країні збільшити доступ до фінансових послуг.
Це має неабияке значення, особливо сьогодні, враховуючи економічну кризу, спричинену пандемією, – зазначив Джейсон Пеллмар, Керівник регіонального офісу IFC в Україні, Білорусі та Молдови. – Відповідне завдання є основою нашого стратегічного партнерства IFC з НБУ та спільної мети покладеної на зміцнення фінансової системи України, й утвердження довіри до фінансового сектору, — наголосив Пеллмар.
Варто зазначити, IFC, підрозділ Групи Світового банку, є найбільшим глобальним інститутом розвитку, діяльність якого зосереджена на приватному секторі ринків, що формуються.
Діяльність IFC представлена в понад 100 країн. IFC використовує власний капітал, експертизу та вплив для створення ринків й можливостей у країнах, що розвиваються. У 2020 фінансовому році IFC інвестувала $22 мільярди в приватні компанії та фінансові інститути країн, що розвиваються. Це дозволило сприяти посиленню здатності приватного сектору в подоланні бідності та підвищенню загального добробуту.
Ще один партнер реалізації представленої стратегії — Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO).
SECO – центр компетенції зі Швейцарії, у сферу компетенцій якого входять всі ключові питання економічної політики. Зусилля SECO спрямовані на досягнення сталого зростання та зменшення бідності в країнах-партнерах. Мета роботи центру – створення та поліпшення робочих місць, підтримка торгівлі та конкурентоспроможності, підтримка ефективних інститутів.
Окрім представлених інститутів партнером в реалізації стратегії виступає Фонд ефективного врядування Великої Британії в Україні.
Головна мета роботи Фонду – забезпечення стійкої основи для зростання економіки в країнах-партнерах шляхом підтримання внутрішніх реформ, які спрямовані на зниження корупції. Ціллю Фонду є підтримка прозорих та підзвітних інституцій, а також формування відкритих інклюзивних економік та суспільств.
В підсумку варто зазначити, Національний банк України визначив фінансову інклюзію однією зі своїх стратегічних цілей. Відтак візія стратегії набула формулювання як «українець європейський, фінансово обізнаний». Це означає, що наші громадяни матимуть достатній рівень фінансових знань та будуть здатні ухвалювати відповідальні рішення щодо персональних фінансів.
