$ 39.67 € 42.52 zł 9.86
+11° Київ +5° Варшава +9° Вашингтон
Держфінмоніторинг підписав угоду з Комісією з регулювання азартних ігор

Держфінмоніторинг підписав угоду з Комісією з регулювання азартних ігор

22 Січня 2021 18:00

Підписання Угоди про міжвідомче співробітництво між Державною службою фінансового моніторингу України та Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) відбулося 20 січня 2021 року. Про це повідомляє урядовий портал.

Від Державної служби фінансового моніторингу України Угоду підписав Голова Держфінмоніторингу, Ігор Борисович Черкаський, від Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей — Голова Комісії, Іван Тарасович Рудий, йдеться також в повідомленні відомства.

З огляду на те, що Державна служба фінансового моніторингу України, як підрозділ фінансової розвідки України, здійснює заходи з протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, ми вирішили висвітлити важливість укладеної угоди з регулятором багатообіцяючого ринку.

Мета угоди та вагомість співпраці

Метою цієї Угоди є налагодження взаємодії та інформаційного обміну для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, повідомляється на сайті Держфінмоніторингу.



Джерело: Держфінмоніторинг.

На тлі сьогоднішніх викликів, які постали перед Держфінмоніторингом та КРАІЛ, підписання вказаної Угоди є важливою запорукою дієвого й плідного співробітництва для забезпечення  поглиблення практичної співпраці між відомствами.

Зміст домовленості

Загалом, у частині впровадження заходів щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей Держфінмоніторинг та КРАІЛ домовились про здійснення обміну досвідом й інформацією у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення щодо організації та проведення азартних ігор і лотерей. В цьому контексті співпраці передбачено  проведення нарад, семінарів та конференцій.

Окрім цього, Сторони домовилися про здійснення обміну статистичними та довідковими матеріалами, методичними рекомендаціями та відомостями, які становитимуть обопільний інтерес.

Також, сторони домовилися щодо реалізації  спільних заходів з підвищення кваліфікації працівників, надання допомоги у розробці та запровадженні ефективних моделей навчання працівників та інших осіб, відповідно до компетенції учасників.

В межах зазначених аспектів співпраці, Сторони також висловили сподівання, що співробітництво не обмежуватиметься формалізованими в Угоді заходами, а розвиватиметься з метою забезпечення ефективного партнерства.

Нова діяльність, ризики та їх контроль

Держфінмоніторинг радить неухильно дотримуватися міжнародних стандартів управління ризиками відмивання коштів, зокрема, що викладені в Міжнародних стандартах щодо критеріїв/показників/індикаторів ризикових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення в частині звіту FATF та APG  «Слабкі сторони сектору казино та грального сектору» (FATF Report. Vulnerabilities of Casinos and Gaming Sector (March 2009).

Ризики в діяльності гральної індустрії також передбачені чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»,  фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень), за наявності однієї або більше таких ознак, а саме: зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших  фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна зі сторін — учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією зі сторін — учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції); фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами; фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів); фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон).

Як бачимо, законодавець розробив досить чутливі індикатори раннього реагування на появу відповідних ризиків відмивання коштів. Нагадаємо, наприкінці серпня 2020 року Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму (MONEYVAL) опублікував звіт про прогрес України в цій сфері. Ухвалення згаданого закону про фінансовий моніторинг сприяло позитивній оцінці MONEYVAL. Як відзначив Голова Держфінмоніторингу Ігор Борисович Черкаський: «Успішне затвердження другого звіту про прогрес, попри обмеження спричинених COVID-19, є результатом цілеспрямованого та незворотного курсу України до найвищих міжнародних стандартів у сфері ПВК/ФТ».

Окрім дієвого законодавства, наразі розбудована ефективна система фінансового моніторингу, яка є запобіжником для відмивання грошей через українські майбутні казино, зазначає Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

«Верховна Рада ухвалила системний закон щодо змін в законодавство про фінансовий моніторинг. В ньому вичерпне врегульовані відносини, що стосуються протидії відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом, в тому числі й через гральний бізнес. Цей закон працює за кращими європейськими стандартами», - наголошує Вадим Гетманцев.

Варто зазначити, налагоджена Держфінмоніторингом співпраця з різними відомствами, у тому числі міжнародними інституціями та фінансовими розвідками інших країн дозволяє своєчасно реагувати на виклики у сфері протидії відмиванню коштів.

«Виявляємо схеми відмивання коштів, одержаних шляхом корупції та інших злочинів, у результаті тіньової економічної діяльності, ресурси, призначені для фінансування тероризму. Розслідуємо факти відмивання коштів колишніми високопосадовцями. Виявляємо осіб (та їхні фінансові операції), які можуть бути пов’язані з фінансуванням тероризму або сепаратизму. Основною нашою метою є руйнування схем відмивання коштів, а ще більше – недопущення їх створення», – зазначив Ігор Черкаський в інтерв’ю Укрінформу.

Нагадаємо, особлива увага Держфінмоніторингом приділяється розслідуванню фактів відмивання коштів, одержаних від корупційних діянь, розкрадання та привласнення державних коштів та майна.

Так, за 9 місяців 2020 року Держфінмоніторингом направлено до правоохоронних органів 157 матеріалів (48 узагальнених матеріалів та 109 додаткових узагальнених матеріалів), які пов’язані з підозрою у корупційних діяннях. Як повідомляє відомство Ігоря Черкаського, у вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів, та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становить 6,4 млрд гривень.  За аналогічний період 2019 року Держфінмоніторингом направлено до правоохоронних органів 153 матеріали (42 узагальнених матеріали та 111 додаткових узагальнених матеріалів), які пов’язані з підозрою у корупційних діяннях в розмірі – 40,1 млрд гривень.