$ 39.59 € 42.26 zł 9.8
+11° Київ +7° Варшава +22° Вашингтон
Кредити для бізнесу: ключові перепони на шляху до дешевих кредитів

Кредити для бізнесу: ключові перепони на шляху до дешевих кредитів

29 Січня 2020 15:26

На тлі урядової програми «Доступні кредити 5-7-9%», яка стартує з 1 лютого, все більшої актуалізації набуває питання успішності ініціативи Уряду та Президента. Адже, економіка – комплексна система, а кредитування – це не лише проблема високих чи низьких процентних ставок.

Для успіху потрібно прискорити макроекономічні тенденції економічного розвитку, які сприятимуть зменшенню вартості кредиту, а також проведення реформ, зокрема судової, з метою посилення інституту приватної власності та захисту інвесторів, а відтак зменшення ризиків. Наразі, Transparency International наголошує на існуючих ризиках наявності хабарництва чи інших корупційних практик ведення бізнесу, яка може стосуватися як пересічних громадян так і компаній. Ризики мають вплив як на рівні отримання великих контрактів, так і до повсякденної роботи.

Ми вирішили проаналізувати десять ключових проблем кредитування в Україні, опираючись на бачення Національного банку України.

Сповільнення інфляції

Опитування банків свідчать про очікування зростання кредитування. Обсяг високоякісних кредитів вже зростає. Обов’язковою передумовою здорового кредитування є збереження фінансової стабільності та низьких темпів інфляції, а відтак і зниження ставок банків.

Саме жорстка монетарна політика, за яку постійно критикували Нацбанк, обумовила досягнення інфляції за підсумками 2019 року в обсязі 4,1%.

І перемога, як зазначає заступник Голови Національного банку Катерина Рожкова, не лише в тому, що інфляція потрапила в цільовий діапазон, а й у тому, що вона стала прогнозованою.

Завдяки цьому облікова ставка в минулому році була знижена до 13,5%. Нагадаємо, Нацбанк ухвалив рішення знизити облікову ставку до 13,5% річних з 13 грудня 2019 року. Зазначимо, НБУ  упродовж 2019 року знизив облікову ставку на 4,5% – з 18% до 13,5%. Перспектива та очікування  подальшого зниження облікової ставки до 8% поступово транслюються у здешевлення гривневих кредитів.

НБУ торік широко застосовує дію монетарних інструментів для здешевлення кредитування.  На тлі продовження циклу зниження облікової ставки з 10 березня поточного року норми обов’язкових резервів також зменшуються. Резерви банків залежатимуть від валюти залучених коштів, а не від їхньої строковості. Для гривневих коштів буде встановлено нульову ставку резервування, а для валютних – 10%, повідомляють в  НБУ.

Обнуління вимог обов’язкового резервування у гривні забезпечить додатковий імпульс процесу зменшення ціни на гривневі кредити завдяки здешевленню для банків гривневих залучень.

Отже, створено всі передумови для зниження вартості фондування банків.



Рисунок 1 - Середня планова вартість гривневих кредитів суб’єктам господарювання, % річних

Джерело: Опитування банків про складові відсоткової ставки за кредитами, серпень 2019. Розрахунки НБУ.

За розрахунками НБУ, дві третини від вартості кредиту залежить саме від вартості фондування, яка вже починає знижуватися.

Варто зазначити, рівень процентної ставки за кредитами визначається не лише вартістю ресурсів. Одним із вагомих чинників формування ціни кредиту є також премія за кредитні ризики та операційні витрати. Вартість фондування в середньому складає 65% планової вартості бізнес-кредитів. Планова премія за ризик – 11%, власні потреби банку – 21%.  Вартість нових кредитів вище за планову передусім через додатковий кредитний та ринковий ризики, які бере на себе банк. Отже, надійним позичальникам банки готові надавати кредити практично за вартістю залучених коштів.

Забезпечення фінансової стабільності

НБУ констатує, що фінансову стабільність забезпечено. Банківський сектор нині в дуже гарній формі: достатня капіталізація, висока прибутковість, відсутність банкрутств банків упродовж 2-х років (ВТБ, який згортався, не рахуємо). Про сприятливу ситуацію у фінсекторі можна багато, але зазначимо лише те, що банківський сектор продовжує залишатись високоприбутковим та рентабельним. Так, у січні-листопаді 2019 року платоспроможні банки отримали 59 млрд грн чистого прибутку. За аналогічний період минулого року банківська система отримала чистий прибуток у розмірі 19,9 млрд грн. Основні фактори — висока операційна ефективність та низькі відрахування у резерви, передає прес-служба Національного банку України.

Висока ліквідність банків

При попиті на кредити з боку позичальників, яким потрібні гроші з одного боку, з іншого — ставки на кредит, які знижуються, а з третього — банки, які готові кредитувати, необхідно забезпечити на належному рівні ліквідність. Відповідно, для стрімкого розвитку кредитування, необхідно четвертий важливий компонент — наявність у банків ресурсів для кредитування. За даними НБУ, банки на сьогодні забезпечені ліквідністю більш ніж достатньо. Ліквідність банківської системи становить понад 230 млрд грн.

Капітал банків

Нині банки мають запас капіталу для нарощування кредитного портфеля. Результати останнього стрес-тестування підтвердили, що за базовим сценарієм банкам труднощів можна не боятися.

Нагадаємо, як зазначали в НБУ, висока ефективність, яку демонструють банки,  буде використана для створення запасу капіталу банків, адже регуляторні вимоги до достатності капіталу щороку посилюються. Результати стрес-тесту свідчать, що банки переважно є фінансово стійкими у поточних макроекономічних умовах, проте 18 із 29 банків, які пройшли стрес-тест, можуть потребувати капіталу лише в умовах настання несприятливого сценарію.

Формування резервів під проблемні кредити

В НБУ зазначають, що істотна кількість  компаній банально не платять за кредитами. І можна було б вдаватися до міжнародного досвіду та ефективних практик щодо розв’язання таких проблем, наприклад, реструктуризацію, поділ компаній тощо.  Але ці заходи блокуються через слабку судову систему та політику бізнес-зв’язків.

Як наслідок, борги таких компаній тиснуть мертвим вантажем: вони не можуть отримати нових кредитів, оскільки вважаються поганими боржниками в кредитному реєстрі. Все це обтяжує кредитування та лише нарощує ризики.

Нагадаємо, в підсумку другого півріччя 2019 року частка неповернутих боргів банківської системи залишається суттєвою. Станом на липень 2019 року вона  складає 51% або 581 млрд грн, з яких 65% або 415 млрд грн припадає на державні банки.

Спільна з банками робота НБУ над зниженням впливу портфеля непрацюючих кредитів на банківську систему дає свої результати. Адже хоча частка таких кредитів залишається високою, вони вже давно повністю зарезервовані в банках, а отже, більше не відтягують ресурс, який можна спрямувати на кредитування. Подальша робота зі зниження їх рівня та розчищення балансів підвищить ефективність і прибутковість банків.

Створення умов для кредитування представників мікро- та малого бізнесу

Саме  представники мікро- та малого бізнесу у багатьох східноєвропейських країнах є рушійною силою для зростання економіки.

Нагадаємо, Уряд розробив два інструменти кредитування МСБ, зокрема перший інструмент — здешевлення кредитів шляхом компенсації відсоткової ставки до рівня 5, 7 та 9 відсотків річних за кредитами у національній валюті (додатково сплачуватиметься комісія банків у 0,5-1%). Другий — надання часткових гарантій за кредитами, наданими мікро та малому бізнесу, якщо у них не вистачає застави (оплата за гарантію становить 0,5% від розміру кредиту).

Для реалізації програми, Нацбанк наприкінці року спростив умови кредитування банками ФОПів, а саме переглянули портфельний підхід для їх оцінки. Вже у 2020 році банки приступили до реалізації програму Уряду «Доступні кредити. 5-7-9%», у розробленні якої НБУ брали безпосередню активну участь.

Законодавче підґрунтя для кредитування

Крім законів про спліт, захист прав споживачів фінпослуг, фінансову реструктуризацію, минулого року почав працювати важливий новий Кодекс про банкрутство, який вперше дав можливість фізичним особам в Україні оголошувати банкрутство, а також набрав чинності закон про захист прав кредиторів.

Спростити роботу банків з клієнтами покликаний новий Закон «Про фінмоніторинг». Оновлений закон передусім можна охарактеризувати як полегшення життя для сумлінного бізнесу та законослухняних громадян, так і посилення контролю несумлінного бізнесу та осіб, які займаються злочинною діяльністю.

Нагадаємо, Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у 2019 році прийнято ВР, а від 02.01.2020 року документ набув чинності.

Наявність якісних позичальників

Йдеться про позичальників, які нормалізували боргове навантаження після кризи. Також з’являються нові підприємства, які швидко зростають. Звітність бізнесу стає дедалі більш прозорою. Також у банків з’явилися додаткові опції для перевірки свого клієнта, наприклад через Кредитний реєстр НБУ.

Припинення пов’язаного кредитування

В НБУ наголошують, що ця банківська практика залишилась у минулому. Відтепер банки можуть більше ресурсів спрямувати на кредити ринковим компаніям, а не на бізнес своїх власників.

Розширено перелік об'єктів застави кредиту

У 2019 році було проведено майже революційні зміни в регулюванні кредитних правовідносин. Йдеться про запровадження нового способу забезпечення за кредитами — право довірчої власності. Окрім цього, банки почали активно використовувати практику кредитування під аграрні розписки.

Перешкоди на шляху відновлення кредитування в Україні

Хоча перешкод небагато, але вони є істотними, залишаючись наріжним каменем на шляху відновлення кредитування, а відтак реалізації урядової програми та розвитку мікро- та малого бізнесу в Україні.

Вага цих перепон настільки велика, що без їх усунення навіть істотне зниження облікової ставки Нацбанку не дасть змоги повноцінно відновити кредитування. Нагадаємо, механічне зниження облікової ставки Національного банку не може бути еквівалентом дешевих кредитів. Кредитор завжди зважає на стійкість економічного розвитку та послідовність економічної політики. Слід зауважити, що у минулому, зокрема 2012-2013 роках є приклади, коли інфляція – біля 0%, ставка НБУ – 7%, ставки міжбанку – до 50%, а ставки за кредитами –  15-20%.

Першою проблемою є недореформована судова система та правоохоронні органи. Саме усі окреслені проблеми з ліквідністю, високими процентними ставками, слабким кредитуванням тощо можна розв’язати внаслідок проведення ефективної судової реформи для забезпечення верховенства права, захисту прав кредиторів, деолігархізації та демонополізації економіки, а також позбавленням силових органів можливостей впливу на економічні процеси.  На жаль, зрушення в цьому напрямі досі незначні.

Нагадаємо, у листопаді 2019 року опитані керівники банків та небанківських фінансових установ визначили, що головним джерелом ризику є загальний рівень корупції та діяльність правоохоронних органів й судової системи в країні. Четверте опитування поспіль фіксує таку єдність респондентів.

Друга проблема – це недостатня кількість прозорих позичальників із якісною фінансовою звітністю. Це продовжує залишатися значною проблемою, адже навіть платоспроможні підприємства часто практикують непрозору, тіньову бізнес-діяльність, а для банків такі позичальники обумовлюють вищі ризики, що відіб’ється на вартості кредитів та бажанні банків уникати таких підприємств.

Наприклад, розвиток іпотеки. Кількість банків, що працюють з іпотекою – обмежена.  Основна проблема - це непрозорість ринку та його недостатня урегульованість, особливо в аспекті відносин інвестора з забудовником. Зазвичай іпотечне кредитування є потужним та ледве не єдиним джерелом фінансування угод на ринку житла. Та варто зазначити, попри величезний потенціал іпотеки, він реалізується лише за умови наявності інформації про кінцевих бенефіціарів забудовників, схеми їх фінансування, що призведе до зростання рівня захисту інвесторів.

І заключна із ключових проблем банківського кредитування – це суттєві витрати банків, обумовлені стягненням застави. Ця позиція нерозв’язаних проблем вітчизняних банків тісно пов’язана зі сферою правового регулювання та судочинства, про що йдеться вище в переліку проблем. Її слід виділити окремо, адже витрати, які лягають на банки, обумовлюють не лише процедури стягнення, а й реалізацію застави майна, аби повернути видані кошти. Окреслена проблема є надзвичайно вагомою для банків, та змушує кредиторів занадто уважно та прискіпливо підходити до вивчення позичальника знижуючи «апетит» до ризику в умовах ухвалення рішення щодо кредитування.

Нагадаємо, Кабмін схвалив всі документи підготовлені Мінфіном для Програми Створюй Вдома (доступні кредити підприємцям та мікробізнесу під 5-7-9%), а підписаний Президентом Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» № 436-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 14 січня 2020 року, передбачає виділення 2 млрд грн для запуску відповідної програми. Старт урядової програми заплановано на 1 лютого 2020 року.