24 лютого 2022 року стало точкою неповернення не лише для фінансової сфери чи громадян України, а й для культурного простору нашої держави. Повномасштабне вторгнення рф на територію України кардинально змінило українську музику. Війна перетворила пісню з розважального інструменту на голос спротиву, національної ідентичності та єднання. Відторгнення від російського контенту, стрімке зростання популярності україномовних артистів, поява нових жанрів та переосмислення музичних трендів. Це все стало частиною глобального музичного перевороту, який досі триває.
Частина українських музикантів тимчасово залишили сцену і долучились до лав Сил оборони України. Серед них Андрій Хливнюк, Yarmak, Сергій Мартинюк (Колос), Євген Галич, Олександр Положинський, Іван Леньо, Сергій Сілаков (thekomakoma) та інші. Музиканти, серед яких Артем Пивоваров, Ірина Федишин, Жадан і Собаки, Джамала, Скай організовують концертні тури в Україні й закордоном та збирають кошти на допомогу нашим Силам оборони.
Українські пісні вперше за довгий час вийшли на передові позиції стрімінгових платформ. Інтерес до українського звучання зростає не лише всередині країни, а й далеко за її межами.
Тому в цьому матеріалі ми згадаємо важливі події для музично індустрії нашої країни і розберемось у тому як і наскільки сильно змінилася українська музика з початку великої війни.
Відмова від російського на радіо та переосмислення мови українцями
Після початку повномасштабного вторгнення в Україні відбулося радикальне переосмислення музичних вподобань. Російська музика, яка ще донедавна займала значну частину українського ефіру, почала витіснятися як на рівні законодавства, так і через суспільний тиск.
Варто зазначити, що в 2016 році були введені квоти на українські пісні. З кожним роком їх частка в ефірі радіостанцій збільшувалась.
Як розповідала для Радіо Свобода заступниця голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Уляна Фещук, в 2020 році, порівняно з 2018-м, ці цифри в середньому зросли на 4%, значно перевищуючи квоти, запроваджені чотири роки тому.
Тільки українською мовою ефіри ведуть, зокрема, «Українське радіо», радіо «Промінь» і радіо «Культура», тобто суспільний мовник, і «Країна FM». За рік значно зросла кількість передач державною мовою на таких радіостанціях, як «Хіт FM – плюс 14%, «П’ятниця» – плюс 13%, «Люкс FM» – плюс 12%, «Мелодія» – плюс 8%, і «Kiss FM» – плюс 6%
Представник Нацради Сергій Костинський зазначив, що на той момент до десятки областей, які найбільше транслюють української музики, увійшла, зокрема, Донецька. А Луганська область демонструє зростання обсягу розмовних радіопрограм українською.
Захід України зберігає абсолютне лідерство щодо поширення української мови у місцевому і регіональному радіоефірах. Але водночас, центр, схід і південь кожного року збільшують обсяг україномовного контенту. І я хочу ще раз наголосити: закон вимагає доволі ліберальний відсоток – 60% української у передачах і 35% пісень українською мовою. Саме місцеві мовники самі ініціюють збільшення і перевиконання цих норм
Уже в перші місяці війни чимало українських радіостанцій добровільно відмовилися від російських виконавців, навіть до офіційних заборон. У червні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон, який заборонив публічне використання російської музики в медіа та громадських місцях. Це остаточно закріпило тенденцію переходу на україномовний контент
А в грудні 2023 року секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови повідомив, що промоніторив цілодобові ефіри 14 радіостанцій 2 та 7 грудня. Жодної пісні російською мовою не було зафіксовано.
Не відставали й стрімінгові сервіси. Apple Music, YouTube Music, Spotify почали активно просувати україномовних виконавців. З’явилися офіційні плейлисти, такі як «Слухай українське», «Український топ» тощо.
Але найголовніше те, що ця заборона була зафіксована не лише на папері. Багато українців усвідомлено почали відмовлятися від російської музики. Це було не просто питанням патріотизму — для багатьох це стало психологічним бар’єром. Слухати російську музику під час війни означало підтримувати культуру країни-агресора.
Однак це не означає, що відмова від російської музики пройшла одномоментно. У перші місяці війни відбувся різкий злам, коли люди масово видаляли російські треки з плейлистів, але вже у 2023-му почалася повільна стагнація цього процесу. Деякі слухачі повернулися до старих звичок, особливо ті, хто орієнтується на трендовий контент у TikTok. Наприклад, нещодавній випадок, коли у топ-чартах Apple Music в Україні знову з’явився російський репер та поп-виконавець Моргенштерн. До слова, він внесений до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України.
Те, що ми зараз бачимо у чартах Моргенштерна та іншу вірусну російську музику, означає, що люди, які споживали контент через TikTok, продовжують це робити, не задумуючись про його походження. Та й загалом про свою власну ідентичність вони теж не особливо думають
незалежний музичний експерт (екс-редактор медіа СЛУХ та ведучий Буремного подкасту)Проте у лютому 2025 року на сайті Кабінету Міністрів України була зареєстрована петиція з вимогою заблокувати російськомовні пісні на популярних стримінгових платформах, таких як Apple Music та Spotify. Петиція швидко набрала понад 27 тисяч підписів, що свідчить про значну підтримку цієї ініціативи серед громадськості.
Повернення українських музикантів до українського
Багато українських виконавців, які раніше співали російською мовою або орієнтувалися на російський ринок, змінили свій музичний курс. Війна стала не лише точкою неповернення для країни, а й моментом переосмислення для музичної індустрії.
Якщо говорити про зміни, які відбулися в українській музиці, то фактично її можна поділити на два періоди: до 24 лютого 2022 року і після. До повномасштабного вторгнення музичний ландшафт України був дуже хаотичним. Він складався з окремих острівців – одні були більші, інші менші, але вони не утворювали єдиного організму, не мали чіткої ідентичності
незалежний музичний експерт (екс-редактор медіа СЛУХ та ведучий Буремного подкасту)Як зазначає Максим Чухліб, український шоу-бізнес значною мірою формувався за російськими моделями, проте паралельно існували виконавці, які свідомо розвивали свою творчість на основі української культурної ідентичності.
Наприклад, у той час, коли «П’ятниця», Сергій Бабкін, Дорофєєва фактично створювали російський продукт, перебуваючи в Україні та будучи українськими громадянами, їхній головний ринок залишався російським. Так, у них була велика аудиторія і в Україні, але за своєю суттю їхня творчість була далекою від національної культурної ідентичності. З іншого боку, у цьому ж шоу-бізнесі були артисти, які завжди трималися української культурної традиції. Наприклад, «Океан Ельзи», «Воплі Відоплясова», «Танок на Майдані Конго» та інші. Так, вони могли їздити до Росії з концертами, але при цьому їхня творчість була питомо українською. Схожа ситуація була й у незалежній музиці. Одні виконавці співали російською мовою та орієнтувалися на російський ринок, інші будували власну ідентичність навколо української мови. Була й третя група – незалежні українські гурти, які співали англійською і намагалися вийти на західну аудиторію, але в самій Україні залишалися майже невідомими
незалежний музичний експерт (екс-редактор медіа СЛУХ та ведучий Буремного подкасту)Проте після 2022 року ця стратегія стала токсичною, а артисти, які продовжували співати російською, стикалися з громадським осудом.
Крім того, споживачі почали свідомо обирати україномовний контент, і це стимулювало артистів робити відповідний вибір. Вони не просто переходили на українську – вони відкривали для себе національну культуру, переосмислювали свою творчість та ідентичність.
Мабуть найяскравішими приклади відомих артистів є Макс Барських, вищезгадана Надія Дорофєєва та Артем Пивоваров.
Макс Барських раніше мав сильну присутність у російському шоу-бізнесі. Однак після 24 лютого не лише відмовився від роботи на цей ринок, але й випустив перші пісні українською мовою. Він відкрито підтримує ЗСУ, виступає з благодійними концертами та активно розвиває україномовний контент у співпраці з Аланом Бадоєвим.
Артем Пивоваров до вторгнення виконував пісні переважно російською мовою. Після початку війни він перейшов на українську, випустивши альбом «Твої вірші, мої ноти», де переспівав поезії відомих українських поетів. Крім того, Пивоваров активно долучився до благодійних концертів для збору коштів на потреби Збройних Сил України. Він один з тих українських артистів, хто за допомогою виступів найактивніше донатить та допомагає армії серед українських зірок.
Дорофєєва ж після 2022 року записала кілька україномовних композицій, включаючи «Щоб не було» та «Кохаю, але не зовсім». Також нещодавно випустила альбом українською мовою. Зараз є чи не найпопулярнішою співачкою на українській сцені.
Проте існують побоювання, що після завершення війни деякі виконавці можуть знову повернутися до російської мови. Однак поки що тенденція говорить про інше: українська мова в музиці стала не лише необхідністю, а й запитом аудиторії.
Можуть бути певні відкати, наприклад, з популярністю російської музики, але ми вже занадто далеко просунулися вперед, щоб усе повернулося назад. Так, може траплятися, що російська музика знову буде входити в чарти. Можливо, деякі великі артисти повернуться до російської мови. Але, за моїми спостереженнями, щоразу, коли таке відбувається, вони отримують хвилю критики і більше цього не роблять
незалежний музичний експерт (екс-редактор медіа СЛУХ та ведучий Буремного подкасту)Це повернення до українського – не просто тренд, а культурний зсув, який, найімовірніше, матиме довготривалий ефект на всю музичну індустрію.
«Доброго вечора, ми з України», «Ой у лузі червона калина», «Вова, *баш їх, бл*ть» та інші композиції, які підіймали бойовий дух
З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України низка пісень буквально стали символами боротьби. Їх співали як на передовій, так і в тилу. Вони лунали на вулицях міст, у волонтерських центрах, на блокпостах і в окопах.
Однією з перших таких композицій стала «Доброго вечора, ми з України» гурту Probass & Hardi. Ця пісня вийшла ще у 2021 році, але справжню популярність отримала саме після вторгнення, ставши неофіційним гаслом українського спротиву. Вона швидко завірусилася в соцмережах і стала справжнім гімном незламності – її використовували у відео ЗСУ, волонтери монтували під неї ролики про оборону міст, а у світі вона стала асоціюватися з героїзмом українців. Наразі у синглу на YouTube понад 23 млн переглядів. До слова, автором фрази є український музикант, фронтмен і вокаліст гурту «ДахаБраха» Марко Галаневич. Він сказав її під час виступу в США.
Не менш важливою піснею стала «Ой у лузі червона калина». Ця стрілецька композиція була написана ще на початку ХХ століття. Вона отримала нове життя після того, як Андрій Хливнюк із гурту Бумбокс виконав її а капела на Софійській площі в Києві. На той момент він вже був в лавах територіальної оборони.
Його виконання стало вірусним, а британський гурт Pink Floyd записав на його основі пісню «Hey, Hey, Rise Up!», передавши всі кошти з її продажу на допомогу Україні.
Ще однією знаковою композицією стала «Вова, *баш їх, бл*ть», яка з’явилася буквально в перші дні війни. Це спонтанний мемний трек, що миттєво став популярним серед військових і цивільних. У березні YouTube-канал «Мюслі UA» випустив пісню «Вова, *баш їх, бл*ть». У її основі — крилата фраза керівника «Агрофірми П'ятихатська» та президента футбольного клубу «Інгулець» Олександра Поворознюка, яку він сказав у зверненні до президента України Володимира Зеленського.
Пісня швидко стала хітом та очолила українські чарти Spotify та Apple Music. Станом на сьогоднішій день кліп на цю пісню має понад 8 мільйонів переглядів на YouTube.
Також з’являється новий стиль «воєнний реп», у якому виконавці такі як Skofka, Probass & Hardi відкрито висловлюють ненависть до окупантів і відображають реальність війни.
Знакові музичні події
За останні два роки відбулися події, що вплинули як на внутрішній музичний ландшафт, так і на глобальне сприйняття української музики. Перемога України на Євробаченні, реліз альбому «QIRIM» від Джамали, інтеграція української музики у світ ігрової індустрії через саундтрек до гри S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl. Все це стало частиною музичного спротиву та допомогло ще гучніше заявити в світі про Україну та її боротьбу.
Перемога на Євробаченні-2022
В 2022 році Україна здобула перемогу на Євробаченні-2022. Тоді гурт Kalush Orchestra з піснею «Stefania» в італійському Турині посів перше місце. Загально набравши 631 бал, вони отримали один із найвищих результатів в історії конкурсу. До слова, глядачів подарували нашим конкурсантам 439 балів.
Після конкурсу пісня «Stefania» стала широко відомою в світі. Ба більше, вона стала першою українською піснею, що очолила глобальні чарти iTunes. «Stefania» лунала на міжнародних акціях на підтримку України. Кліп на пісню набрав понад 75 мільйонів переглядів на YouTube.
Альбом Джамали QIRIM
У 2023 році українська співачка кримськотатарського походження Джамала презентувала альбом «QIRIM». Назва альбому походить від кримськотатарського слова, що означає «Крим». Цей музичний проєкт став глибоким дослідженням культурної спадщини Криму, поєднуючи традиційні мотиви з сучасними музичними елементами.
В альбомі зібрано 14 старовинних кримськотатарських пісень. Робота над ним тривала кілька років і об’єднала понад 80 музикантів, включаючи фольклорних та симфонічних виконавців. Аранжуванням займався композитор Артем Рощенко, а саундпродюсером став Сергій Круценко.
Кожна пісня в альбомі «QIRIM» пов’язана з конкретним місцем у Криму. Це створювало музичну подорож регіоном. А кліп на композицію ARAFAT DAĞINDAN, частково відзнятий в Києві на Позняках, дає можливість наповнитись твором і альбомом на 100%.
Виступ Alyona Alyona та Jerry Heil на Євробаченні-2024
Україну на Євробаченні-2024 у шведському Мальме представив дует Alyona Alyona та Jerry Heil із піснею «Teresa & Maria». Сама пісня символічна історія про силу та стійкість жінок. Поєднання репу Alyona Alyona та мелодійного співу Jerry Heil створило нове звучання, яке відгукнулось європейській аудиторії.
Крім того, їх виступ вирізнявся потужною візуальною постановкою, яку створила всесвітньо-відома українська кліпмейкерка Таню Муіньо.
У підсумку вони посіли третє місце, набравши 453 бали (307 від глядачів і 146 від журі).
S.T.A.L.K.E.R. 2
Реліз довгоочікуваної гри S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl від студії GSC Game World став знаковим не лише для геймерів, які чекали продовження культової серії понад 15 років, але й для всієї музичної індустрії та нових українських артистів. Розробники додали до саундтреку 440 композицій українських виконавців різних жанрів, що зробило цю гру ще більш автентичною. Ось лише частина пісень, які увійшли до гри:
- Пирятин — «Криптошансон»
- Sasha Boole — Werewolf UA
- ZWYNTAR — «Муншайн»
- HLIBOROB — Donbass Blues
- Jonych — «Бананів нема»
- Гурт Дно та Муха Мухич — «Вуса — це спокуса»
- Анатолій Матвійчук — «НЛО»
- anastymoza — «Хризантеми», «Просити пробачення»
- ДК Енергетик — «Вулиця Схід», «Енергетик»
- The Unsleeping — «Жити», «Припустим», Ptaha Fred
- Kurs Valut — «Nadra»
- Діти Інженерів — «ОМГ»
- Epolets — «серце», «Зраджуй», «злива»
- Sad Novelist — «Прокурений балкон», «Наосліп», «Не смій пити»
- Lely45 — «Моя душа»
- MELOVIN — «З тобою, зі мною, і годі», «Один не Один», «Вітрила»
- ZIFERBLAT — «Демони», «Для чого ти прийшла?»
- The Hardkiss — «Журавлі», «Серце»
- Христина Соловій — «Хто, як не ти?», «Тримай»
- ТНМК — «За гітарою», «Гранули», «Зроби мені хіп-хоп».
Після цього частина нових артистів отримали хвилю популярності та знайшли нових слухачів свого продукту навіть далеко за межами України. Так сталось з піснею Анастимози - Хризантеми. Наразі ж композиція має понад 4.7 мільйонів прослуховувань на YouTube. Після виходу S.T.A.L.K.E.R. 2, в Tik-Tok цю пісню можна було почути ледь не в кожному відео про гру.
«Яремчук: Незрівнянний світ краси»
8 серпня 2024 року вийшла документальна стрічка «Яремчук: Незрівнянний світ краси», що розповідає про життя та творчість Назарія Яремчука. Фільм став найкасовішим документальним проєктом в історії українського кіно, обійшовши «20 днів у Маріуполі».
Ідея фільму належить Марії Яремчук, яка також створила музичний альбом каверів RE:Yaremchuk. В альбом увійшли 11 пісень у виконанні Jamala, O.Torvald, Pianoбой, Dantes, Tember Blanche та інших.
У фільмі показано шлях Яремчука від «Червоної рути» до міжнародної слави, а його голос було відтворено за допомогою штучного інтелекту.
За 11 тижнів прокату фільм зібрав 15,3 млн грн, подивилися його 100 тисяч глядачів у 96 кінотеатрах по всій Україні та за кордоном. Він також увійшов у ТОП-3 Netflix Україна у перший вікенд після виходу на платформі.
Повернення фестивалю Atlas United
Після трирічної перерви, спричиненої пандемією COVID-19 та повномасштабним вторгненням, фестиваль Atlas United повернувся у 2024 році. Він став однією з наймасштабніших музичних подій року. Захід відбувася з 12 по 14 липня на території ТРЦ «Блокбастер» у Києві. На ньому виступали українські виконавці.
Особливу увагу приділили незалежним артистам, які активно розвивали сцену під час війни. Серед хедлайнерів фестивалю були alyona alyona, KALUSH, The Hardkiss, Океан Ельзи, Dorofeeva, Артем Пивоваров. Також були запрошені закордонні артисти.
Задля безпеки відвідувачів події, організатори забезпечили доступ до найбільшого укриття в Україні, сертифікованого разом із ДСНС. У випадку повітряної тривоги гості фестивалю могли швидко сховатись від загрози обстрілів. Також фестиваль мав і благодійну мету. Частина коштів від продажу квитків пішла на підтримку ЗСУ через платформу UNITED24.
Стались й музичні міжнародні колаборації. До прикладу, колаборація відомого у всьому світі співака Ed Sheeran та Антитіла – 2step. Jerry Heil заспівала в дуеті з польсько-американським співаком Ochman. Jerry Heil, alyona alyona та німецька співачка Ela створили нову версію пісні «Ой на Івана, та й на Купала».
Крім того, за останні три роки наші артисти дали чимало концертів, на яких збирали гроші на допомогу армії. Гурт Курган та Agregat весь прибуток зі своїх концертів віддають на ЗСУ, на проведених аукціонах продають лоти за чималі суми. Alyona Alyona та Jerry Heil збирали гроші на відбудову Великокостромської гімназії. «Антитіла» під час свого наймасштабнішого концертного туру Америкою зібрали 300 тисяч доларів.
Збори дуже важливі. Тут особливо нічого не скажеш — це очевидно. Ми мусимо донатити на армію, на ЗСУ, щоб закривати ті потреби, які держава не може або не хоче закрити. І ці благодійні концерти — це та ситуація, коли артисти вбивають двох зайців одразу. По-перше, вони можуть виступати морально комфортно. По-друге, можуть збирати гроші, і при цьому ні в кого не виникає питань, що вони співають не на часі. Тому що, як на мене, будь-яка музика - весела чи сумна - зараз на часі. Водночас вони можуть збирати кошти та закривати критично важливі потреби. Кожен концерт, де артист чи ведучий наголошує на необхідності зборів на ЗСУ, робить свій маленький внесок у цементування української ідентичності в аудиторії. Це не дає людям забувати про війну
незалежний музичний експерт (екс-редактор медіа СЛУХ та ведучий Буремного подкасту)Нові імена в українській музиці
Зміни в культурному коді та потребах українського суспільства відкрили дорогу новій хвилі виконавців, які швидко здобули популярність. Вони створюють сучасний український саунд, відображаючи дух часу та національну ідентичність.
З’явилося багато нових артистів, які раніше взагалі не брали участі в музичному процесі. І вони вже можуть збирати великі зали. Я говорю про молоду сцену — наприклад, «Структура Щастя», «Сед Новеліст», «Хейтспіч». Або «Blooms Corda», які існували давно, але саме після повномасштабної війни виросли. Це все незалежні артисти, і вони зараз займають дуже важливе місце
незалежний музичний експерт (екс-редактор медіа СЛУХ та ведучий Буремного подкасту)Багато з цих артистів раніше залишалися в андеграунді, але після початку повномасштабного вторгнення їхні пісні стали голосом покоління. Про деяких з них розповідо детальніше:
OTOY
Репер В’ячеслав Дрофа, відомий під псевдонімом OTOY, є одним із найяскравіших представників нової хвилі українського хіп-хопу. Він вивів жанр на новий рівень завдяки глибоким текстам, експериментальному звучанню та соціальній ангажованості. Його музика поєднує реп, електроніку, драм-н-бейс та етнічні мотиви, створюючи сучасний український саунд.
OTOY вирізняється чіткою дикцією, глибокими текстами та кінематографічними аранжуваннями. Його треки часто мають соціально-політичне забарвлення, піднімають теми війни, національної ідентичності та особистих переживань.
У 2020 році він випустив маніфест «Corruption», який привернув увагу до проблем корупції в Україні. У 2021 році представив мініальбом «СЛИНА», де експериментував із звучанням, поєднуючи мелодійний реп із агресивною подачею.
Після 24 лютого 2022 року його творчість набула воєнно-патріотичного звучання. OTOY записав «Мій брат» – пісню, присвячену загиблому брату В’ячеслава, який воював у «Азові».
Також музикант в 2023 році став першим українським репером, який виступив на Євробаченні – разом із Марією Яремчук та Златою Дзюнькою. Його треки регулярно потрапляють до чартів Spotify та Apple Music, а сам артист – до міжнародних добірок Apple Music Up Next.
Азіза
Молода українська співачка Єлизавета, родом з Херсону. Її пісня «Херсон» стала народним саундтреком до подій, які відбувались з Херсоном на початку повномасштабного вторгнення рф на Україну та до моменту визволення нашими захисниками. Пісня стала лейтмотивом моновистави «Лишитися (не) можна», яку вже було представлено у різних українських містах Херсонським театром ім. М. Куліша.
Під час перших днів повномасштабного вторгнення, Єлизавета була в Херсоні разом з батьками. Тоді ж, 27 лютого 2022 року, співачка написала приспів пісні «Херсон». Весь трек вона завершила в травні того ж року в Києві. Пісня одразу ж стала набирати тисячі переглядів і відгукуватись у серцях херсонців та тих, хто пережив окупацію. Пізніше співачка випустила кліп на цю пісню.
Єлизавета не зупинилась і продовжила випускати сольні пісні. Так світ побачили «Почуй», «Рани», «Я до тебе не приїду» та інші. Також нещодавно створила не сумну пісню про розставання «Раз». Вона написана разом з музикантом Гліб Співає.
Артистка розвивається в жанрах поп та поп-рок.
SadSvit
Чи чули ви цю пісню? Так, це саме та «Касета», яка стала вірусною серед військових та цивільного населення. А чи знаєте ви, що створив цей трек 20-річний хлопець з Івано-Франківська?
Артиста звати Богдан Розвадовський. Хлопець захоплювався музикою з дитячих років. В 13 років у Богдана з’явився ноутбук і він самостійно почав вивчати програми для створення музики. Хлопець не має музичної освіти, однак вміє грати на гітарі. Спочатку робив біти на замовлення, проте згодом захотів створювати свої музичні продукти.
Так в 2020-му році Богдан створив сольний проєкт SadSvit, а на початку грудня того ж року випустив перший мініальбом (російськомовний).
В кінці грудня 2020-го виходить ще один мініальбом «Холод», а за рік з’являється перший студійний альбом «Cassette». Зокрема, до альбому увійшли пісні «Касета» та «Молодість». Остання стала популярною в соціальній мережі TikTok, посіла 7 місце у рейтингу Топ-50 трендів України та 95 місце у чарті Ukraine Top 100 на стрімінговій платформі Spotify.
В квітні 2022-го полк «Азов» поширив відео про будні захисників, які боронили Маріуполь. Автори відео використали пісню «Касета» в якості фонової мелодії. Відео поширили великі Telegram-канали і пісня стала вірусною. Так вона потрапила до чартів Spotify та Shazam.
ДК Енергетик
Колектив, який вважають чи не найголовнішим постпанк гуртом в Україні. Це києво-броварський проєкт, який часто говорить про дитячі спогади і передає атмосферу пост-радянської України 90-х років.
Хлопці є музикантами, і спочатку Яків Марний, Всеволод Шутка та Олександр «Фол» Фолянський грали в інших проектах. На початку 2022-го вони вирішили об'єднатися. Створили гурт, аби показати, що постпанк актуальний і наповнили музику власними переживаннями. В одному з Інтерв'ю колектив розповів, що в 2017-2018 роках Всеволод та Яків відкрили студію звукозапису. Пізніше хлопці познайомились з Олександром, в 2022-му створили «ДК Енергетик» і почали творити. Так в 2023-му виникли альбоми «Юність» та «Шлях». У 2024 році вийшов третій альбом «Завтра». Пісні гурту, зокрема «Вулиця Схід», увійшли до саундтреку відеогри «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля»
У грудні 2024 року «ДК Енергетик» потрапив до фіналу національного відбору на «Євробачення-2025» з піснею «Сіль».
Nikov
Альбом цього виконавця «Сонь, ти спиш?» потрапив у ТОП-1 свіжих платівок України, обігнавши релізи Taylor Swift та Dua Lipa. Він встановив рекорд, зробивши солд-аут на тисячу людей менш ніж за добу у Києві. На його концертах збирається чимало молоді а музика наповнена великою емоційною палітрою. Хто цей артист?
Співака звати Дмитро Ніконов. Йому 31 рік і родом він з Могилева-Подільського. З дитинства мріяв стати артистом і спостерігав за танцівниками та артистами із західних країн. Дмитро отримує танцювально-вокальну освіту й переїжджає до Києва.
Через вартість житла та нестачу коштів, Дмитро йде працювати танцюристом. Також бере участь в малооплачуваних перформансах. Але все докорінно змінюється в 2021 році, коли музикант знаходить своє кохання. Тоді ж він пише перші тексти і за рік випускає перші пісні. Отримує хороші відгуки та вдосконалює свої навички.
Так, в квітні 2024-го вийшов 1-ий повноцінний альбом музиканта. Він має назву «Сонь, ти спиш?» і після прем’єри зачарував слухачів.
Не обійшлося й без соцмереж. Його пісні активно розповсюджувались Tik-Tok, що дозволило музиканту стати більш популярним і транслюваи свою музику на широку аудиторію.
Пиріг і батіг
Український фольк-гурт, заснований у 2020 році у Львові музикантом Мар’яном Пирогом. Проєкт має на меті популяризовувати українську мову та поезії через музичні, поетичні та пісенні форми.
У своїй творчості гурт поєднує сучасні музичні аранжування з класичною українською поезією, надаючи нове звучання творам різних українських поетів. Серед них Павло Тичина, Степан Руданський, Тарас Шевченко, Богдан-Ігор Антонич, Василь Стус та інші. Це дозволяє слухачам по-новому відкрити для себе багатство української літературної спадщини.
У 2021 році «Пиріг і Батіг» випустили альбом-містерію «Сьпівомовний», заснований на співомовках Степана Руданського. Цей концептуальний альбом складається з дванадцяти пісень, що відображають життя та смерть в епоху кріпацтва.
У 2023 році гурт презентував альбом «Зелений», в якому використано поезію Богдана-Ігоря Антонича. Цей реліз занурює слухача у містичний світ поета, поєднуючи його лірику з сучасними музичними інтерпретаціями.
У 2024 році «Пиріг і Батіг» випустили альбом «Замордовані. Подзвін перший» — першу частину трилогії, присвячену вшануванню пам’яті українських поетів, загиблих від репресій.
Це дуже унікальна історія, адже раніше це був андеграундний проєкт, який знала переважно львівська локальна культурна тусовка. Але завдяки тому, що їхня пісня «Гаї шумлять» завірусилася в TikTok, гурт фактично вийшов на національний рівень. І це ще раз доводить, що інтерес до українського зберігається, що не все втрачено. Зараз «Пиріг і Батіг» – номінанти на Шевченківську премію, і я дуже сподіваюся, що вони стануть лауреатами. Це був би сильний сигнал про те, що музика з настільки високим рівнем української ідентичності може прориватися в масову культуру
незалежний музичний експерт (екс-редактор медіа СЛУХ та ведучий Буремного подкасту)Після дощу
Чи чули ви рядок з пісні: «Хочеш, будемо з тобою танцювати до ночі»? Так, цю композицію створив український рок-гурт Після дощу. Його заснували співак Ян Савченко та звукорежисер Артем Веретельник.
Назва гурту - словосполучення, яке сподобалось Яну. За його словами, після негоди з’являється сонце, так і після війни Україна відродиться. Артист порівнює повномасштабне вторгнення з бурею, після якої обов’язково настане світлий день, за який борються українські захисники.
У своїй творчості гурт торкається тем психологічних переживань та емоційної напруги. До слова, як розповів Ян в інтерв’ю RadioClub, пісня «Хочеш» є історією, яка знайома для більшості людей:
Це історія про людину у стосунках, в яких вона лише віддає і нічого не отримує натомість. Та навіть розуміючи це і не відчуваючи себе щасливою, вона постійно повторює ту ж саму помилку: залишається з людиною, з якою бути не варто. Я написав цю композицію спонтанно. Якщо чесно, навіть не розраховував на те, що вона стане «тією самою» піснею, яка дасть мені можливість зробити великий крок до моєї мрії - щоб люди чекали на мою музику.
співак, засновник гурту Після дощуUA.NEWS запитали в Яна власну думку про зміни в українській музиці. Співак розповів, що останні кілька років наша музика прогресує та відкриваються нові імена, проте це лише зародження новітнього звучання, на яке буде потрібно ще багато часу:
Нам потрібно більше медіа, більше майданчиків на котрих можна виступати. Правильно вибудувати відносини між лейблами та артистами, між артистами й звукорежисерами (бо без останніх артисти - ніхто). Тому, зараз самий самий початок зародження музичної індустрії в Україні. Повноцінної індустрії, на мою думку, немає, але дуже хочеться щоб це змінювалося. Я вдячний усім хто допомагає це змінювати, бо це не легко
співак, засновник гурту Після дощуЯн розповів і про власні зміни:
Я є одним з таких артистів, який до 2022 року ніколи не думав робити музику українською. Не спілкувався українською. В перші дні війни я сидів в підвалі в Харкові і постійно чув вибухи. Це швидко створило в мені розуміння, що якщо я колись матиму можливість та сили створювати музику, то вона точно не буде російською
співак, засновник гурту Після дощуТакож співак поділився думкою й про зміни у ставленні слухача до української музики.
Її почали помічати, підтримувати та цікавитися нею значно більше. Нам просто треба пройти ось цей період шароварщини та крінжатини. З часом українська музика стане дуже якісною. Вона вже такою є, просто якісного стане більше. Якщо казати про спротив російській культурі - безумовно, в цьому зараз і сенс. Ця жахлива війна дала Україні шанс прибрали в собі меншовартість і залежність від руснявої культури. Час покаже чи нам це вдасться.
співак, засновник гурту Після дощуЯн додав, що наразі не відчуває збільшення уваги до свого проекту, проте сподівається, що виправить це цьогоріч.
Музика - це причина того, чому я прокидаюся зранку і живу це життя. Тому мені вона допомагає максимально. А там, кожному своє. Враховуючи рівень тиску і стресу який зараз відчувають українці, то якби не було музики, було б значно сумніше.
співак, засновник гурту Після дощуВисновок
Українська музика сьогодні переживає справжнє відродження, яке стало можливим завдяки силі духу, таланту та самовідданості наших артистів. Ми не просто створюємо нову хвилю музики – ми формуємо культурний код майбутнього, в якому українська ідентичність звучить голосно й беззаперечно. Підтримка українських артистів, вибір україномовного контенту, відвідування концертів – усе це маленькі, але важливі кроки на шляху до культурної незалежності.
Так, російський вплив намагатиметься повернутись, але лише від нас залежить, наскільки глибоко ми закріпимо українське слово, музику та сенси у власній свідомості.
Радимо прочитати наш матеріал про те, як українська пісня борола «руській мір» за кордоном. В ньому ми розповідаємо про феномен Щедрика, пісні та фестивалю Червона рута і Квітки Цісик.
