Молодь РФ мріє емігрувати: що змушує думати про втечу з країни-агресора
Виїхати з Росії прагнуть 53% молоді у віці від 18 до 24 років, такими є результати опитування «Левада-центру». Це максимальний показник з 2009 року — рекорд за 10 років, наголошує видання Медуза.
Відтак, спробуємо з'ясувати, які соціально-економічні фактори змушують росіян мріяти про еміграцію.
Зростання частки молодих людей, які не хочуть пов'язувати своє майбутнє з країною-агресором різко зросло, пишуть соціологи «Левада-центру».
Опитування, проведене у вересні в 50 суб'єктах РФ, показує на те, що 53% респондентів у віці до 18 до 24 років хотіли б виїхати за кордон на постійне місце проживання. Їх кількість різко зросла — майже в півтора раза відносно травня, досягнувши рекорду як мінімум за 10 років спостережень.
Літні місяці, що супроводжувалися новим витком закручування силових гайок внаслідок протестів в Москві, посилили неприйняття дійсності країни-агресора у всіх вікових групах, що випливає з проведеного опитування (рис. 1).
Рисунок 1 - Опитування в розрізі вікових груп населення готових залишити країну
Джерело: Левада-центр
Серед людей у віці 25-39 років число бажаючих виїхати за кордон зросла з 23% до 30% і досягло 6-річного максимуму. Серед тих, кому наразі від 40 до 54 років, частка потенційних емігрантів зросла з 14% до 19% ставши рекордною як мінімум за десять років.
Навіть у старшому поколінні (від 55 років) стало більше тих, хто «напевно хоче» або «безумовно» прагне залишити Росію: в травні таких було 5%, а у вересні - 7%.
В цілому по країні кожен п'ятий (21%) поїхав би, маючи таку нагоду, як показало опитування. Це практично історичний рекорд: вище значення соціологи фіксували лише у 2013 році (22%).
Прагнучі залишити країну все більше відчувати «розгубленість» (17%), а також «сором за те, що відбувається в країні» (18%). Здебільшого, наголошують експерти, роздуми про еміграцію навіюють думки про безперспективність майбутнього в Росії для власних дітей.
«Бажання забезпечити гідне майбутнє» своїм нащадкам назвали мотивацією залишити країну - 45% респондентів. Майже стільки ж - 40% - наголосили на проблемах економічного занепаду Росії.
Кожен третій говорив про отримання «високої якості медичних послуг» за кордоном (35%), кожен четвертий — на «можливості для кар'єрного зростання» (28%), а також «висока якість освіти» (26%).
Нарешті, серед опитаних є стурбовані правовим безчинством, що змушує задуматися про від'їзд. Відтак, 12% респондентів приваблює «висока правова і соціальна захищеність за кордоном».
При істотній частці бажаючих виїхати, практично реальні кроки для еміграції здійснюють лише 7% населення, зазначає «Левада-центр»: їх частка не змінилася суттєво, у порівнянні з 2017 роком. При цьому у кожного п'ятого є знайомі, які переїхали за кордон.
«Найчастіше таких знайомих мають молоді люди (31%), респонденти з вищим рівнем достатку (28%) і освіти (26%)», - констатують експерти «Левада-центру».
Міграція з РФ — це передусім витік мізків. Опитування Boston Consulting Group, проведене у 2018 році, показало, що 50% російських вчених хочуть працювати за кордоном, 52% топменеджерів, IT-спеціалістів - 54%. До них готові приєднатися 49% працівників інженерних спеціальностей і 46% лікарів.
Майже дві третини потенційних емігрантів (65%) - це «цифрові таланти»: фахівці зі штучного інтелекту, скрам-майстри, дизайнери користувальницького інтерфейсу і т.д. 57% з них — це молодь у віці до 30 років. У середовищі студентів (до 21 року) частка ще вище і досягає 59%.
За даними Світового банку, станом на 2017 рік, покинули країну для роботи за кордоном - 10,6 мільйона громадян РФ. За абсолютної чисельності емігрантів Росія міцно тримає лідерство серед 24 держав, які Світовий банк відносить до регіону «Європа і Центральна Азія».
У відносному вираженні втрати становлять 7,4% населення. Якщо ж виключити з розрахунків людей пенсійного віку (35 млн осіб), то країна позбулася біля 10% від поточної чисельності громадян працездатного віку (робочої сили) і дітей.
Страху в російському суспільстві досяг рівня радянських часів
В цьому контексті досліджень, привертає увагу попереднє дослідження соціологів. Йдеться про зростання страху в російському суспільстві, яке впевнено зростає останні три роки поспіль і на середину літа 2019 року наближається до рівня радянського періоду кінця 80-х, зазначають соціологи «Левада-центру».
У масовій свідомості набувають сили практично всі види фобій — від стихійних лих, хвороб та злиднів до кінця світу й «страшного суду», що випливає з опитування, проведеного у 50 суб'єктах РФ в липні 2019 року.
Страху перед «хворобами дітей або близьких» стало більше на третину: у 2016-му році про це говорили 45% респондентів, наразі - 58%. Частка тих, хто боїться війни, зросла в 1,5 раза — з третини населення (31%) до половини (51%), перевищуючи показники 1989 року.
Страх бідності в суспільстві зріс майже вдвічі: таку відповідь вибрали 36% учасників опитування, хоча два роки тому їх було 22%, а останні роки СРСР — лише 13%.
Найбільш разюче — майже триразове зростання — в групі респондентів, які бояться «свавілля влади». Загрозу «беззаконня» з боку тих, хто наділений владою, бачать 27% росіян. Рік тому їх було 11%, а у 2016 році — лише 10%.
У міру припливу мігрантів стійко зростає страх перед національними конфліктами: в серпні 2016 року про це говорили 6% респондентів, в жовтні 2017 року - 10%, а в липні 2019 побоювання висловили - 14%.
Практично кожен десятий (9%) боїться злочинців, хоча два роки тому таких було 6%, а три роки тому - 5%.
Епідемія страху поширюється фронтально поширюючись у вигляді релігійних метастазів. Так, майже вдвічі більше стало тих, хто вважає загрозою «кінець світу» (з 7% до 12%), а також боїться «Гніву Божого» і «Страшного Суду» (з 5% до 8%). Група тих, хто «особливих страхів не відчуває», за три роки стиснулася втричі — з 12% до 4%.
Менше боятися росіяни, згідно з опитуванням, стали хіба що власну смерть: в 1989 році страх втратити життя назвали 15% населення, у 2016 році - 11%, наразі — лише 9%.
Таблиця 1 - Страхи російського суспільства
Джерело: Левада-центр
Нагадаємо, раніше ми висвітлювали спільне дослідження «Російське продовольче ембарго: п’ять років по тому», проведеного економістами РАНХіГС і ЦЕФІР, в якому йшлося про наслідки запровадження продовольчих контрсанкцій. В результаті цих заходів, пересічні росіяни щороку втрачають 445 мільярдів рублів, або 7 млрд дол. США, у цінах 2013 року. Контрсанкції в російській інтерпретації, як виявилося, є нічим іншим, як штучне обмеження конкуренції на продовольчому ринку, що призвело до зростання цін, які довелося оплатити споживачам з власної кишені. Загальні втрати, таким чином, за весь час дії ембарго складають в цінах 2013 року – 2,2 трильйона рублів або 3,2 трильйона ($52,6 млрд) в перерахунку на ціни 2019 року.