БЕБ незаконно вимагає розкриття банківської таємниці платіжних систем України – УАПС
Бюро економічної безпеки України здійснює безпідставні та необґрунтовані дії спрямовані на збір інформації про діяльність учасників ринку платежів. Про це йдеться у зверненні до Президента України Володимира Зеленського, Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, а також народних депутатів України та Ради бізнес-омбудсмена від керівництва та членів Української асоціації платіжних систем (УАПС).
Необґрунтовані запити
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про банки», інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками відповідно до регламентованих законом положень. Йдеться про обґрунтування таких запитів, та чітко визначених меж щодо клієнтів, характеру інформації та відповідного періоду. І як раз цих аргументів, щодо розкриття банківської таємниці БЕБ не надає – тобто, принаймні в актуальних запитах, не вказуються жодні розслідування, справи, або потенційні правопорушення, наголошують в УАПС. Запити БЕБ містять лише посилання на норми законодавства. Відсутні у запитах також підстави, що мають бути вказані для таких вимог у відповідності Кримінального процесуального кодексу України та не вказані чітко визначені повноваження, для виконання яких необхідне витребовування запитуваної інформації.
«Вказані дії Бюро економічної безпеки України по безпідставній вимозі інформації значного обсягу, що містить банківську таємницю та стосується безлічі фінансових установ за значний запитуваний період, має всі ознаки свавільного втручання в законну господарську діяльність суб’єктів господарювання та суперечить вимогам Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» щодо законності та обґрунтованості», - зазначається у листі керівництва УАПС.
В таких умовах складається враження, що БЕБ, який на даний момент має низьку ефективність, просто сподіваються отримати доступ до інформації, щоб спробувати щось знайти на гравців ринку, який поки що непогано тримається. Зауважимо, що до широкомасштабного наступу Росії, Україна посідала перше місце в Європі та Центральній Азії за обсягом приватних грошових переказів. За даними Світового банку, у 2021 році в Україну надійшли рекордні $18,2 мільярда. При тому, що в умовах війни та військового стану компанії цього сектору економіки є фактично єдиними, хто забезпечує валютні надходження до країни. Крім того, вони займаються волонтерською та гуманітарною роботою, підтримають нашу армію, платять заробітні плати співробітникам та податки у бюджет.
В УАПС стверджують, що в БЕБ ігнорують принципи діяльності власного відомства, такі «як, верховенства права; законності; пріоритетності додержання прав, свобод і інтересів фізичних та юридичних осіб». В Асоціації зазначають, що згідно положень статті 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
«Ст. 19 Конституції України, визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини п’ятої статті 19 Господарського кодексу України незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються», - наголошується у зверненні.
Такий стан речей не є прийнятним для керівництва та членів Української асоціації платіжних систем, яка зараз реорганізовується у Міжнародну асоціацію платіжного ринку (GAPM).
Ми зв’язалися з Галиною Хейло щодо подальших дій УАПС в контексті тиску і незаконних дій. За її словами, якщо ситуація не вирішиться і БЕБ продовжить протизаконний тиск на ринок платіжних систем, УАПС звернеться по допомогу до міжнародних партнерів Асоціації.
(Не)Ефективність БЕБ
Ефективності роботи БЕБ, про яку ми згадували вище, поки ще найкраще ілюструє відповідь Бюро на депутатське звернення щодо діяльності структури. Відповідь містить інформацію про 142 облікованих кримінальних правопорушень у звітному періоді (січень-червень 2022), при цьому, жодну особу не затримували як підозрюваного, запобіжні заходи не обиралися, а відшкодовано збитків – 0 (нуль) гривень, при затвердженому річному обсязі бюджетних призначень на відомство - 621,6 млн грн.
Однак, на підставі аналізу кількох джерел аналітики стверджують, що єдиним показником, який співпадає по кількох звітах є накладення арешту на майно на суму 4,2 млн. грн. Водночас, експерти не мають підстав не довіряти зведеній інформації з Єдиного звіту про кримінальні правопорушення (Форма № 1, затверджена Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 р. № 299). Хоча прямі порівняння показників ПМ (ДФС) та БЕБ не будуть коректними, оскільки штат БЕБ ще не сформований, а також той факт, що початок діяльності БЕБ припав фактично на період воєнного стану.
Таким чином, аналітики наводять такі показники (питома вага по роках 2020/2021/2022). Вручення повідомлення про підозру: 29%/25%/3%. Направлення провадження до суду з обвинувальним актом: 17%/14%/1%; - закриття провадження: 3%/2%/2%. Рішення не прийняте: 74%/80%/98%. Відшкодування збитків (від суми встановлених): 68%/62%/0%.
Середня сума встановлених збитків в одному провадженні (по роках 2020-2021-2022) становить: 440 тис. грн./621,4 тис. грн./183,8 тис. грн.
Економічні та репутаційні наслідки
З огляду на незаконне втручання держорганів в діяльність суб’єктів платіжного ринку, це може обумовлювати підстави для сумнівів суспільства щодо прагнень чинної влади в сприянні діяльності та розвитку бізнесу в нашій країні. Це також створюватиме негативні інвестиційні і репутаційні наслідки для суб’єктів господарювання, може суттєво шкодити інвестиційній політиці України.
Учасники асоціації спільними зусиллями закуповували амуніцію для наших захисників, забезпечили харчовими продуктами вимушених переселенців та за можливості забезпечували їх тимчасовими місцями проживання. В важких умовах війни саме фінтех зумів оперативно розробити та запровадити сучасні, швидкі й безпечні методи прийому платежів як в Україні так і в усьому світі призначені для забезпечення наших Збройних сил України.
В підсумку варто зазначити, учасники Української асоціації платіжних систем попри активні воєнні дії з боку країни-агресора на постійній основі забезпечують якісні та своєчасні послуги з переказу коштів населенню України.
Тому такі дії, особливо, в умовах війни, є неприпустимими, та такими, що завдають шкоди всій фінансовій системі, економіці України та її іміджу на міжнародній арені. Навіть більше, вони дискредитують новостворений орган.