
З 2024 року ринок небанківських фінансових установ чекає багато змін: у наступному році набирають чинності більшість положень нових законів “Про фінансові послуги і фінансові компанії”, “Про страхування” та “Про кредитні спілки”. Як надавачам фінансових послуг підготуватись до новацій у законодавстві, а також які нормативні акти планує схвалити регулятор на виконання вимог законодавства на Ukrainian Credit Conference розповів заступник начальника Управління загальної методології регулювання ринків небанківських фінансових послуг НБУ Костянтин Приходько.
Нове законодавство для небанківських фінустанов: що зміниться

Закон "Про фінансові послуги та фінансові компанії". Ключові новації
У лютому 2022 року в Україні набрав чинності Закон "Про фінансові послуги та фінансові компанії".Закон вводиться в дію з 1 січня 2024 року, крім окремих норм та положень.
Головні новації закону про фінкомпанії і фінпослуги:
- Закон встановлює пропорційні вимоги до мінімального розміру власного капіталу фінкомпаній і ломбардів залежно від послуг, що надаються.
- Набуття істотної участі у фінкомпанії або ломбарді більше не потребуватиме попереднього погодження регулятора.
- Закон впроваджує ризик-орієнтовані регулювання та нагляд. Вимоги та правила нагляду за фінансовими установами залежатимуть від їх розміру, виду діяльності, значимості й ризиків.
- Закон вводить нагляд за ринковою поведінкою установ: посилення контролю за дотриманням фінустановами вимог до захисту прав споживачів, розкриття достатньої інформації, прозорих структур власності, належної ділової репутації власників і керівників.
- Спрощено процес виходу на ринок фінкомпаній і ломбардів та отримання ліцензій. Чинна процедура реєстрації компанії як фінансової установи скасовується.Фінансові компанії та ломбарди отримуватимуть одну ліцензію з повним переліком фінансових послуг, які вони мають право надавати. Фінустанова має право розширити обсяг своєї ліцензії.
- Оновлюються вимоги до корпоративного управління надавачів фінансових послуг та встановлюються вимоги до системи внутрішнього контролю.
- Фінансові компанії та ломбарди (крім емітентів цінних паперів, страховиків, недержавних пенсійних фондів, фінустанов та інших підприємств), можуть передавати на аутсорсинг низку своїх функцій (бухгалтерія, внутрішній аудит, управління ризиками, комплаєнс).
- Закон передбачає застосування НБУ коригувальних заходів та заходів раннього втручання для запобігання порушенням.
- НБУ може створити регуляторну платформу для тестування інноваційних послуг, технологій та інструментів на ринках фінансових послуг.
Нова редакція закону “Про страхування”. Зміни для страховиків.
У листопаді 2021 року Верховна Рада схвалила нову редакцію закону про страхування. Документ містить низку новацій щодо вимог до ліцензування страховиків, оцінки їх платоспроможності та ліквідності, корпоративного управління й управління ризиками, припинення діяльності компаній та передавання страхового портфеля.
Головні новації закону про страхування:
- Страховики повинні мати прозорі структури власності, розкривати інформацію про власників істотної участі та ключових учасників компанії. Засновники та власники зобов’язані мати бездоганну ділову репутацію, задовільний фінансовий і майновий стан. НБУ погоджуватиме власників істотної участі.
- Під час реєстрації страхові компанії мають надавати плани діяльності на 3 роки.
- Вимоги до системи корпоративного управління компанією (зокрема, роботи ради і правління). Ці вимоги залежатимуть від значимості компанії - чим більша установа, тим більше вимог.
- Збільшення ролі та значення професійної діяльності осіб, відповідальних за виконання ключових функцій (управління ризиками, комплаєнсу, внутрішнього аудиту та актуарної функції). Національний банк погоджуватиме призначення керівників страхових компаній та осіб, що відповідальні за ключові функції. НБУ також оцінюватиме колективну придатність членів наглядової ради або виконавчого органу страховика.
- Нові вимоги до платоспроможності страховиків. Страховики дотримуватимуться вимог до капіталу платоспроможності та мінімального капіталу.
- Диференційований підхід до мінімального розміру статутного капіталу: 32 млн грн для страховиків non-life та 48 млн грн – для компаній зі страхування життя, страховиків із ліцензією на класи страхування відповідальності, кредитів, поруки та на здійснення діяльності з перестрахування.
- Два підходи до вимог платоспроможності – спрощений (Solvency I) і базовий (Solvency II). Останній стосується страховиків життя, компаній із ліцензіями на класи страхування відповідальності, кредитів, поруки та більших страхових компаній. Впродовж 3 років після введення в дію закону всі страховики мають відповідати вимогам за спрощеним підходом.
- Страховики можуть отримувати одну ліцензію замість багатьох на окремий вид послуг. Страхова компанія зможе змінювати обсяг ліцензії.
- Вимоги до страхових посередників для захисту інтересів споживачів послуг. Обов’язкова реєстрація посередників у єдиному реєстрі, вимоги до їх навчання та рівня компетентності, уникнення конфлікту інтересів, розширення переліку інформації, яка розкривається споживачеві тощо.
- Прозорі умови припинення діяльності страховиків. Вихід із ринку може бути добровільним (через реорганізацію, передавання страхового портфеля, ліквідацію тощо), так і примусовим. Передбачено введення в страхову компанію тимчасової адміністрації для захисту інтересів клієнтів.
Новації в законі “Про кредитні спілки”
14 липня 2023 року Рада підтримала нову редакцію закону "Про кредитні спілки". В НБУ кажуть, що новий закон і зміна регулювання в цій сфері відповідають кращій світовій практиці, а нові підходи до регулювання кредитних спілок сприятимуть підвищенню стійкості і результативності.
Головні новації закону про кредитні спілки:
- Розширено перелік осіб, які можуть стати членами кредитних спілок - не тільки фізичні особи, а й юридичні (фермерські господарства, ОСББ, кооперативи, мікропідприємства)
- Удосконалення вимог до структури капіталу кредитної спілки. Розширення джерел поповнення капіталу кредитної спілки, запровадження вимог щодо складових регулятивного капіталу – як першого, так і другого рівня.
- Посилення системи управління кредитною спілкою. Нові вимоги до системи корпоративного управління кредитною спілкою та системи внутрішнього контролю. Будть розділені повноваження між органами управління – загальними зборами, наглядовою радою та правлінням (чи одноосібним виконавчим органом). Обмеження на суміщення окремих функцій, аби уникнути конфлікту інтересів. Вимога до бездоганної ділової репутації та професійної придатності керівників кредитних спілок. Вище керівництво значимих і об’єднаних кредитних спілок погоджуватиме НБУ.
- Нові правила отримання ліцензій та нові можливості. Подвійна процедура входу на ринок буде змінена на отримання ліцензії одночасно з реєстрацією у відповідному реєстрі.
- Не потрібно отримувати кілька ліцензій на різні види фінансових послуг, адже кредитна спілка здійснюватиме діяльність на підставі ліцензії на діяльність кредитної спілки. Диференціація ліцензій на стандартну та спрощену. Стандартна - кредитна спілка зможе надавати фінансові послуги з кредитування та залучення від членів коштів ібанківських металів, що підлягають поверненню і не є пайовими внесками. Спрощена – лише кредитування.
- Кредитна спілка зможе надавати послуги з надання гарантій, торгівлі валютними цінностями, деякі з фінансових платіжних послуг. Кредитні спілки зможуть надавати й супровідні, посередницькі та консультаційні послуги, щоб підвищити залученість громадян до користування фінпослугами.
- Можливість передати низку функцій на аутсорсинг. Але вони повинні інформувати про це Нацбанк.
Які нормативні акти готує НБУ
На виконання вимог законодавства НБУ працює над низкою нормативно-правових актів, які стосуватимуться таких аспектів як:
- ліцензування
- заходи впливу
- інспекційні перевірки
- безвиїзний нагляд
- нагляд на консолідованій основі
- розкриття інформації
- система управління
- тимчасова адміністрація та сертифікація тимчасових адміністраторів (не стосується МФО)
- вимоги до документів.


“Наразі Національний банк України готує новий нормативно-правовий акт з питань ліцензування, наглядові акти, інспекційні перевірки, та заходи впливу, а також питання нагляду на консолідованій основі. Також регулятор розробляє документи, які стосуються розкриття інформації. Тимчасова адміністрація і сертифікація тимчасових адміністраторів - це не стосується мікрофінансових організацій. Крім того, НБУ розробляє положення про систему управління надавачів платіжних послуг для страховиків та кредитних спілок. Для мікрофінансових організацій наразі поки що таке положення не розробляється”
