Впровадження інституту інвестиційних нянь – консультантів, які допомагають іноземним інвесторам вести бізнес і вкладати кошти в Україну – є однією із найцікавіших та важливих ініціатив української влади. У вересні 2023 року президент України підписав новий закон про інвестнянь, який суттєво розширив сфери та поліпшив умови інвестицій в Україну.
Чим займаються інвестиційні няні, у які українські проєкти найчастіше інвестують сьогодні, що відлякує іноземних інвесторів та які фактори сприятимуть розвитку стартапів в Україні – в інтерв’ю медіа UA.NEWS розповів начальник Управління залучення та супроводження інвестицій Офісу залучення та підтримки інвестицій при Кабінеті Міністрів України UkraineInvest Максим Бондаренко.
Які проєкти перебувають в фокусі UkraineInvest?
Максим Бондаренко: Ми працюємо в проактивному режимі по п'ятьох секторах економіки. Це виробництво будівельних матеріалів, логістика, агропереробка, зелені технології та виробництво транспорту. Саме ці напрямки ми активно висвітлюємо на міжнародну аудиторію, як об’єкти для інвестування.
UkraineInvest показує інвесторам привабливість України та сприяє співпраці з приватними підприємцями. З одного боку – це іноземні компанії, які входять на український ринок з метою розширення власного бізнесу або пошуку партнерів. З іншого боку, це компанії, які залучають інвестиції та здобувають успіх від самого початку. Ми, як інвестняні, якраз опікуємося саме проєктами із значними інвестиціями.
Отримати фінансування для розвиненого проєкту набагато легше, ніж для того, що тільки починає свій шлях. Нові підприємства та стартапи зазвичай звертаються до венчурних фондів чи ангельських інвесторів.
А як щодо проєктів у Digital, IT, Military Tech?
Максим Бондаренко: Ми активно працюємо в галузях MedTech, Military Tech, IT та агропереробки, оскільки важливо підвищувати додану вартість продукції, виробленої в Україні. Наприклад, у випадку з кукурудзою, переробка її у борошно або інший готовий продукт призводить до значного збільшення ціни, порівняно з чистою кукурудзою. Це сприяє збільшенню податкових надходжень до бюджету.
Чи актуальні проєкти в галузі зеленої енергетики під час війни?
Максим Бондаренко: В Україні лише почали розвивати виробництво біогазу та біоетанолу, які відносяться до зелених технологій і можуть бути використані для виробництва палива, елетричної та теплової енергій. У Європі ці технології вже давно використовуються. Для реалізації таких проєктів навіть створили низку стимулів: до 30% від CAPEX проєкту, звільнення від податку на прибуток на 5 років або від податку на додану вартість при ввезенні нового обладнання, тощо.
Через які помилки засновники бізнесу найчастіше не отримують інвестиції?
Максим Бондаренко: Це самовпевненість і несерйозне ставлення до проєкту. Коли не підготовлена попередня аналітика, фінансові моделі тощо.
Багато бізнесів вважають, що просто маючи ідею, можна відразу йти до інвесторів. Однак це не так. Необхідно витратити час і зусилля, щоб зацікавити потенційного інвестора, провести докладну роботу над концепцією.
Крім того, важливо не лише опрацьовувати проєкти з точки зору реалістичності, а й з точки зору практичності.
Чи бояться західні інвестори зараз вкладатися в українські проєкти?
Максим Бондаренко: Серед інвесторів є абсолютно різні настрої.
Одні вже починають дивитися в сторону України, адже важкі часи дають великі можливості, а ризиковість дарує більшу прибутковість. Іноземці розуміють, що кожен долар, проінвестований в Україну сьогодні, після перемоги перетвориться в 3, а після приєднання України до ЄС – в 5 доларів.
Один із механізмів, які дозволяють покращити ситуацію в Україні, – це страхування інвестицій від військових ризиків. Наразі фонди страхування досягли значних розмірів, і спостерігаються позитивні зрушення у напрямку їх подальшого збільшення. Саме завдяки страхуванню військових ризиків в Україні вдалося реалізувати проєкт на понад 9 мільйонів доларів США.
Чи існують якісь нюанси зі страхуванням ризиків?
Максим Бондаренко: Страхування впливає на розмір винагороди. Чим ризикованіші умови страхування, тим вище буде розмір відсоткової ставки.
Важливо зазначити, що в Україні весь територіальний простір, навіть у тих регіонах, де не відбуваються безпосередні військові дії, підпадає під критерії військового страхування. У Польщі, Італії та Японії також існують програми, які дозволяють застрахувати бізнес, що здійснює діяльність в Україні. Такі програми можуть включати різноманітні заходи з мінімізації ризиків і забезпечення безпеки для бізнесу, який має ділові контакти або інтереси на території України.
Чи комунікуєте ви з польськими компаніями, які хочуть зайти в Україну?
Максим Бондаренко: Ми спілкуємось і взаємодіємо не лише із польськими компаніями, а і з бізнесами з усіх куточків світу. До нас надходять запити із США, Британії, Польщі, Німеччини. З початку осені 2023 року кількість таких запитів збільшилась у декілька разів. Зацікавленість Україною зростає. І цьому сприяють як заяви керівництва нашої держави, так і кроки для пожвавлення ведення бізнесу й поліпшення інвестиційного клімату.
А з яких країн найчастіше заходять з інвестиціями?
Максим Бондаренко: Часто це Британія та США. Також останнім часом дуже багато запитів надходить з Німеччини. Польща теж продовжує дивитися в сторону України, тому що ми давно є партнерами і дуже багато бізнесу в Україні продовжує співпрацювати з польськими компаніями.
Як щодо країн Азії?
Максим Бондаренко: Вони дуже ретельно підходять до вибору території для реалізації проєктів, опрацьовують усі ризики.
Чого бояться іноземні інвестори, крім військових ризиків?
Максим Бондаренко: Війна зараз, на жаль, є головним фактором, який дещо стримує інвесторів. Усі розуміють, що будь-яка страховка покриє військові ризики, але вона не покриє час, витрачений на будівництво заводу, в який може прилетіти ракета. Адже такі масштабні проєкти реалізуються не за один рік, а зруйнуватись можуть за лічені хвилини.
Корупція в Україні є стримуючим фактором для інвесторів?
Максим Бондаренко: На практиці я не стикався із ситуаціями, коли інвестори відмовлялися від фінансування через корупційні ризики.
Що потрібно, аби стартапи, які створюють в Україні, лишались і розвивалися тут?
Максим Бондаренко: Насамперед, це екосистема і вартість грошей. Вартість грошей в Україні набагато більша, ніж будь-де за кордоном. І це перше питання, яке порушують ініціатори інвестиційних проєктів: як мені далі розвиватися, якщо я маю залучити ще якусь кількість грошей, а в Україні відсоткова ставка не дозволяє моєму проєкту вийти на прибутковість.
Читайте також:
Як українським підприємцям знайти фінансування під час війни
Скільки інвесторів користуються послугами українських інвестнянь
UkraineInvest супроводжує новий інвестиційний проєкт Terwin з побудови логістичних хабів на суму близько 500 млн доларів
