$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+20° Київ +16° Варшава +17° Вашингтон
Як отримати грант на бізнес під час війни: Голова Правління Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон розповів про головні програми та умови участі

Як отримати грант на бізнес під час війни: Голова Правління Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон розповів про головні програми та умови участі

22 Березня 2024 16:44

Під час повномасштабної війни багато українських підприємців зіштовхнулись із проблемами із залученням фінансування. Де малому і середньому бізнесу знайти кошти в умовах війни, які програми для МСБ існують сьогодні, як правильно скласти і подати заявку на грант, як і де отримати пільговий кредит, та що потрібно для стимулювання підприємництва в Україні - в інтерв’ю медіа UA.NEWS розповів Голова Правління Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон



 

Якими основними проєктами зараз опікується Фонд розвитку підприємництва?

Андрій Гапон: Ключовий проєкт, який займає майже 80% робочого часу Фонду - це парасолька програм 5-7-9, до якої входять “Доступні кредити 5-7-9”, “Доступний фінансовий лізинг” та “Доступний факторинг”.

Ці програми передбачають компенсацію відсоткової ставки по кредитам та іншим фінансовим запозиченням підприємців в Україні. Якщо брати кредит, ми розділяємо наш портфель на інвестиційну ціль та на поповнення оборотних коштів. Іде компенсація до рівня 5, 7 або 9%  залежно від розміру підприємства, якщо це інвестиційний кредит, або до 13%, якщо це оборотні кошти. 

У рамках цих програм у нас існують додаткові напрями підтримки, які уряд визначив як пріоритетні. Вони містять додаткові пільгові умови для наших підприємців. Велика увага приділяється переробній промисловості, сільськогосподарським товаровиробникам, відбудові зруйнованого майна та енергосервісу. 

Ми також підтримуємо підприємців, які опинилися у найбільш скрутних умовах у зонах високого воєнного ризику - це території, які межують із зонами активних бойових дій; території, які були деокуповані. Для таких підприємців ми створили додаткову пільгу, яка полягає у компенсації до 1% у перші 2 роки дії кредиту, а далі на весь термін кредитування - на 5%. 

Також ми пропонуємо нашим клієнтам додаткове використання гарантій Фонду. Альтернативно програма може поєднуватися і з іншою програмою державної фінансової підтримки, а саме з державними гарантіями на портфельній основі.



Чи співпрацює Фонд розвитку підприємництва з іноземними організаціями?

Андрій Гапон: У нас є проекти, пов'язані з використанням коштів, які надходять в Україну від наших міжнародних донорів.

Починаючи з 2022 році ми разом з німецькою урядовою компанією GIZ (Німецьке товариство міжнародного співробітництва) за кошти уряду Німеччини змогли реалізувати 5 проєктів грантової підтримки. Бенефіціарами цих проєктів підтримки стали українськи громади, кластери та малі та мікропідриємства.

Разом із Sparkassenstiftung ми здійснюємо додатково програму субсидійних інвестиційних кредитів. Це кредити, тіло яких може бути додатково компенсовано за рахунок гранту.. 

Також у рамках ініціативи EU4Business ми організували проєкт мікрогрантів, у рамках якого завдяки нашим банкам - партнерам змогли, використовуючи скоринг систему, надати підтримку найбільш постраждалим мікропідприємствам у розмірі до 4000 євро. Цей проект ще раз показав необхідність грантового фінансування регіонів, які постраждали від бойових дій. Тому що кредити це добре, але для того, щоб отримати позику, потрібно мати якусь заставу - а це завжди проблема для постраждалих підприємств. Водночас гранти, які видаються на господарську діяльність, дозволяють допомогти дуже швидко і вирішити нагальні проблеми підприємства. 

У нас діє програма “Bring Energy to your Business” (Додай енергії своєму бізнесу). Вона передбачає кредитування підприємств, які хочуть здійснити енергоефективні інвестиції. Йдеться про закупівлю генераторів, сонячних панелей, альтернативних джерел отримання енергії, роботи з утеплення будівель та ін. Цей проєкт ми реалізуємо з нашим давнім партнером KFW (Кредитна Установа для Відбудови), який проваджує проєкти економічного розвитку у Німеччині, Європі та світі. До реалізації цієї енергетичної програми ми змогли долучити 2 українських банки - Укргазбанк та банк Львів.

Усі інструменти і програми, про які я згадав, чудово поєднуються. І є багато випадків, коли підприємство бере енергоефективний кредит, і при цьому до нього застосовуються знижені відсоткові ставки завдяки програмі “Доступні кредити 5-7-9”, і цей же кредит отримує додаткове фінансування завдяки Sparkassenstiftung і GIZ в рамках наших субсидійних програм, коли тіло кредиту, тіло його інвестиційних витрат зменшується до 20%.

Про умови всіх вищевказаних програм підприємець завжди може дізнатися на сайті Фонду https://bdf.gov.ua/ та сайтах банків-партнерів.

 

Які є основні вимоги до підприємства, яке хоче брати участь у цих програмах?

Андрій Гапон: Кожна програма має свої критерії, але є і кілька загальних вимог. 

Ключовий критерій - це малий та середній бізнес (фактично це визначається кількістю працівників та річним доходом згідно з Господарським кодексом України).

Важлива умова, щоб підприємства працювало “вбілу”. Компанія має платити податки в Україні. Бенефіціаром підприємства має бути громадянин України. Адже усі наші програми націлені саме на підтримку українського бізнесу. 

І головне - кошти, які отримує підприємець, мають бути застосовані відповідно до мети програми. Фактично є постійний моніторинг цільового використання цих коштів.

Тобто є контроль за наданими грошима?

Андрій Гапон: З боку банку, з боку Фонду розвитку підприємництва завжди є контроль за використанням наданих коштів. Це дуже важливо, тому що ми повинні показати sustainability - що кошти дійсно принесли підприємству бонус для господарської діяльності.

На які цілі бізнеси найчастіше отримують кошти (наприклад, розширення чи створення нових робочих місць, або закупівля якихось потужностей)?

Андрій Гапон: Якщо брати, наприклад, кредитування 5-7-9, то основна ціль - це оборотний капітал, куди входить навіть зарплати працівників. Фактично це невідкладна підтримка підприємства в їх господарській діяльності. Бізнеси купують матеріали, здійснюють логістичне переміщення, виплачують зарплату своїм працівникам - під оборотний капітал підходять будь які витрати підприємства, які пов'язані із господарською діяльністю. 

Це питання зараз основне. Тому що підприємства не можуть інвестувати, деякі просто думають про те, як хоча б місяць дожити. І саме їм допомагає наша програма.

Слід зауважити, що підприємці, які використовують кредитні кошти на оборотний капітал, тобто виплачують зарплати або здійснюють закупівлю матеріалів, вивільняють свій ресурс на будь-які інвестиційні цілі. Є історії, коли за програмою 5-7-9 було отримано кредит на оборотний капітал, і це дозволило зекономити кошти на операційних витратах та вивільнило з капіталу підприємця кошти, які він інвестував у нові потужності, устаткування.



Чи зацікавлені приватні інвестори у партнерстві й інвестиціях в українські бізнеси? Чи співпрацює Фонд розвитку підприємництва із приватними організаціями?

Андрій Гапон: Ми поки не співпрацюємо із приватними інвесторами, адже наш Фонд усе ж є власністю уряду України в особі Міністерства фінансів України, реалізує в основному загальнодержавні програми.

Я чув, що зацікавленість від приватних інвесторів є. Потрібно розуміти, що йти на воєнні ризики в Україні дуже важко будь-якому приватному інвестору. Тому поки основними донорами залишаються державні установи і організації наших країн-партнерів. 

Я очікую, що з нашою перемогою все зміниться, тому що у нас є великий ресурс, який об’єктивно оцінюється як привабливий для інвесторів.

Якщо в Україні повноцінно запрацює страхування ризиків для бізнесу у масштабах усієї країни, чи допоможе це з інвестиціями та розвитком підприємництва?

Андрій Гапон: Я впевнений, що страхування військових або інших ризиків, які зараз можуть виникати в Україні, дуже допоможе підприємництву. Адже страхування ризику і буде, наприклад, заставою при отриманні кредиту і фактором, який позитивно оцінять як інвестор, так і банк. Це буде сигналом, що ризики зменшуються. 

Тому я би дуже хотів, щоб такий інструмент запрацював. Переконаний, що Уряд та Національний банк України зможе створити релевантну концепцію, до якої приєднаються наші іноземні донори, країни-партнери. І це буде наш шлях для того, щоб запустити регіони, які постраждали від бойових дій. Адже зараз завдання Держави і полягає у підтримці регіонів шляхом запуску бізнес-активності. І саме тому усі програми нашого Фонду, зокрема, 5-7-9, зосереджені на цих територіях.

Як можна розвивати підприємницький дух в Україні? Чи потрібен окремий предмет із підприємництва і фінансової грамотності у школах? 

Андрій Гапон: Підприємцем може бути не кожен, це факт, з яким не можна сперечатися. Але вивчати підприємництво і розвивати фінансову грамотність потрібно усім. 

Як виконавець грантових програм не раз бачив, як деяким підприємствам навіть важко надати свої стандартні форми по прибутку для заповнення заявки на грант, їм важко порахувати кількість робітників, тощо. Це все унеможливлює отримання фінансування. Тому що система працює так, що ти подаєш заявку, вказуєш декларативно інформацію, яку потім перевіряють, і якщо вона не співпадає - все, можна забути про грант, бо заявка заповнена неправильно.

Тому підвищення фінансової грамотності серед населення - це дуже важливе питання. 

Я знаю, що багато іноземних донорів також надають технічну допомогу щодо розвитку фінграмотності в Україні. Наш Фонд розвитку підприємництва теж планує влаштувати певні семінари у цьому напрямку. Ми також плануємо створити шаблони документів, щоб було простіше працювати з банками або з нами. І так має зробити кожна фінансова установа - мають бути якісь шаблони, які будуть у вільному доступі, щоб підприємець не побоявся звертатися за підтримкою, щоб далі бізнеси поширювали інформацію про можливості та робили visibility цієї грантової програми набагато ширшою. 

Щодо предмету у школі, я гадаю, що це доречна ідея. Впевнений, що у Новій українській школі має бути окремий урок фінансової грамотності, тому що без спеціальних знань успішним підприємцем ти навряд чи станеш. Навіть якщо ти будеш просто ФОП, то потрібно знати, як заповнювати звіти, як усе рахувати, тощо.



Деякі представники малого і мікробізнесу під час війни воліють працювати “вчорну” або у сірій зоні та не платять податки або “оптимізують” їх. Як можна це змінити?

Андрій Гапон: Такі підприємства мають пам’ятати, що для них закритий доступ до будь-якої програми державної підтримки, в тому числі багатьох іноземних.

Якщо ви розраховуєте отримати грант у рамках проекту єРобота, кредит 5-7-9 або грант від іноземців, офіційна реєстрація та сплата податків є обов'язковими умовами. 

Звісно, якщо таким компаніям вистачає коштів, вони не хочуть розвиватися і мають надію, що 2-3 замовлень їм вистачить на проживання - це одна справа. Але якщо ви як бізнес хоче зростати, залишити своїм дітям якийсь спадок, то я рекомендую переглянути свою точку зору. Тому що це завжди принцип quid pro quo - тільки біле підприємство зможе щось отримати від держави.

Чи актуально під час війни говорити про те, що саме ринок і конкуренція мають вирішувати, який бізнес буде існувати і розвиватись, а який має закритись? 

Андрій Гапон: Кейнсіанські підходи до розуміння бізнесу мені теж дуже близькі. Я теж вважаю, що роль держави у бізнесі має бути мінімальна. Однак усе залежить від обставин, які навколо нас.  

Скажу відверто: якби у нас не було проактивної позиції держави або державних банків під час початку повномасштабної війни, то і кредитування б у нас не було. Держава замовляла товари, держава спрямувала кошти на підтримку, держава домовлялася про грантові програми від іноземних донорів, державні банки кредитували. Фактично держава стала на захист підприємництва. 

Звісно, при ідеальних умовах, якщо не було би повномасштабної агресії рф, не було б COVID-19, то держава мала б не втручатись у бізнес та справи підприємця. А підприємець би сам знайшов шляхи для зростання. Однак коли умови стають такими, що ставлять під ризок саме існування підприємця, суто об'єктивно - без держави впоратися з кризою буде дуже важко.