
Працюючий ринок капіталів, підвищення фінансової грамотності населення, захист бізнесу та захист інвестицій дозволять Україні ефективно залучати кошти на відновлення після війни, переконаний інвестиційний експерт Роберт Лі. Україна має великий потенціал для отримання інвестицій як від іноземних, так і внутрішніх інвесторів, проте для цього бізнесу слід вибудувати свою діяльність прозоро та зрозуміло. Як це зробити та які кроки зі свого боку має здійснити держава - у доповіді інвестора-практика. “З 24 лютого всі ми стикнулись із війною, але це не уся проблема і не все, що сталось із бізнесом. Бізнес був вимушений консервуватись, бізнес повинен був переформатувати свій підхід до того, як діяти, що робити і як функціонувати далі. І бізнес вимушено втрачав свою клієнтську базу, через міграцію цільової аудиторії та відтік інвесторів”
Роберт Лі — інвестор-практик із досвідом роботи у фінансовій сфері понад 8 років. Сертифікований спеціаліст Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України за напрямом «Торгівля цінними паперами». Аналітик, трейдер, експерт із фондових ринків України та США. Ментор інвестиційної справи, який заробляє на цінних паперах та навчає цього інших — лектор курсу «Технічний аналіз PRO» у Біржовому університеті. Автор аналітичних статей на «Мінфіні».
Роберт Лі зазначив, що після початку повномасштабного вторгнення український бізнес був змушений ставати на паузу та призупинятись, а також радикально трансформуватись, щоб могти далі працювати і зростати. Це було доволі складно на фоні міграції людей та відтоку капіталу і інвесторів з України.
інвестор-практик, експерт із фондових ринків України та США
У 2022 році бізнес втрачав інвесторів, бо гроші почали витікати з країни. У зв’язку із цим НБУ та уряд почали впроваджувати рішення щодо зупинення відтоку капіталу із країни, встановлюючи певні обмеження, зокрема, на розрахунки та зняття коштів за кордоном, зазначив експерт.
Держава також вдалась до націоналізації підприємств “Мотор Січ”, “Запоріжтрансформатор”, “Автокраз”, “Укрнафта” та інших компаній, нагадав Роберт Лі. Водночас в уряді та РНБО уточнили, що йдеться не про націоналізацію, а про передачу цього майна в управління Міноборони України. Вказано, що вилучені активи набули статусу військового майна, тому юридично процедура передачі Міністерству оборони цих підприємств визначається як вилучення для військових потреб.
У чому проблема українських держпідприємств
Держава сьогодні є монополістом на ринку, але це не є основною проблемою, зауважив Роберт Лі. Проблему створюють відсутність активності на більшості державних підприємств, які нічого не дають, але споживають податки і державний бюджет.
“Головна проблема в тому, що є обмеження для іншого бізнесу, який існує в країні, те що держава нічого не робить зі своїм бізнесом. Наразі на балансі держави є 3,5 тис держпідприємств, із яких 2 тисячі не працюють. Останні 5 років в них немає ніякої ділової активності, але вони споживають державний бюджет. Вони споживають інвестиції, які держава отримує з нас як громадян через податки. І в мене виникає питання, яка ціль цих компаній, і на що витрачаються наші податки”

Малий і середній бізнес найбільше потребує інвестицій
На сьогодні малий і середній бізнес дуже слабко підтримується державою, але рухи в сторону підтримки вже пішли і це є гарним прикладом того, що МСП будуть отримувати більше допомоги найближчим часом, аніж перешкод, сподівається Роберт Лі. Експерт зауважив, що великі підприємства пропорційно дають менший оборот, ніж МСП, хоча і у великих компаніях задіяно більше робочої сили.

“За статистикою ми бачимо зростання долі зайнятості населення у великому бізнесі до 82%. Тоді як загальний оборот великого бізнесу - майже 68%. І тут ми бачимо вплив на податкову базу і вплив на загальний продукт України, те що малий і середній бізнес відіграє ключову роль в економіці України, забезпечуючи близько 64% доданої вартості, 81,5% зайнятих працівників у суб’єктів господарювання та 37% податкових надходжень”



Фахівець наголосив, що зосередження усієї маси активного трудового населення країни відбувається саме в малому та середньому бізнесі. І зараз цей сектор потребує найбільшого інвестування.
Чому в Україні немає ринку капіталів та яка реформа нам потрібна
Якщо дивитись на динаміку ринку капіталу за останні 10 років, то ринок в Україні постійно падає. Наприклад у США в 2020 році ринок капіталу сягнув близько 1,9 трильйонів, тоді як Україна має на сьогодні 3 млрд грн оборот. У нас є стала тенденція до спаду. Американський ринок зростає, український - стабільно падає. На відміну від Польщі, Німеччини чи Франції, де є активне коливання, активна волатильність, український бізнес максимально не приймає участі у ринку капіталів, пояснює експерт.


“В 2008 році була глобальна криза і з того часу фондовий ринок в Україні перестав існувати як такий. Ми втратили біржову систему, яка також належала росії. А з 2014 року повністю були обмежені якісь дії на фондовому ринку, крім боргових цінних паперів, або це державні боргові цінні папери. Це окрема кількість компаній, близько 5 публічних компаній українських, які продавали свої акції, включаючи Райффайзен банк Аваль, МХП, Крюківський вагонобудівний, і не так багато компаній, які торгуються на фондовому ринку. При тому, що український внутрішній інвестор хоче вкладати, але він не може це робити бо існує перепони, які не дають цього робити”

Чому ж ринок капіталу в Україні не формується і не існує фактично? Роберт Лі каже, що не це є основні три причини.
1 Бізнес не є успішним та захищеним. Навіть якщо бізнес може бути успішним, проте держава його не захищає, пояснює фахівець.
2 Інвестор не захищений.
“Якщо ми говоримо про інвестора, який хоче вкласти в цей бізнес, він також не захищений, бо може в будь-який момент пройти націоналізація. Акції, які ви купили, якимось чином перетворюються на дисконтовані гроші, які ви отримуєте примусово. У вас примусово заберуть акції, примусово заберуть облігації, дадуть гроші, які оцінять по власному бажанню”

3 Інвестиції складні. Наш ринок не може запропонувати інвесторам жодних популярних інструментів та захисту вкладених коштів.
“У покоління 50+, які пережили інвестування в облігації Радянського Союзу, рівень довіри до цінних паперів мінімальний. Але зараз вже нове покоління починає для себе розглядати інвестиції в такі інструменти як криптовалюти, валютні пари, акції, IPO та інші напрями. Однак ринок України сьогодні не може запропонувати нічого. І це є головною проблемою в обігу грошей всередині України, в обігу ліквідності цих грошей всередині. Тобто замість того щоб обмежувати громадян виводити гроші за кордон, просто дайте їм можливість сьогодні вкладати їх кудись вигідно і захищено”


Відтак Роберт Лі переконаний, що головне питання формування ринку капіталу в Україні це його державна реформа, яка захистить бізнес, захистить інвесторів та зробить процес інвестування простим і привабливим.
Скільки в українців вільних грошей
На сьогодні в Україні є багато вільних грошей “на руках”, тобто це кошти, які знаходяться поза межами банків та не вкладені у нерухомість та інші активи або бізнес. Тому потенціал для інвестування у нас дуже великий. Немає лише зручного інструмента.
За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, в лютому 2023 близько 107 мільярдів доларів в Україні знаходилось в обігу поза банківською системою. А всередині банківської системи на 1 січня 2023 було близько 1 трлн грн (26 млрд доларів).
“Наступне питання чому ми не можем залучити ці гроші інвесторів, які просто є, які не залучені під бізнес, вони не розвиваються. Тоді як великий відсоток бізнесу зупинився, знаходиться в консервації”


Що потрібно, аби залучати кошти від іноземних інвесторів
Роберт Лі переконаний, що український бізнес може залучати кошти як від іноземних, так і від внутрішніх інвесторів, якщо зуміє зробити усі процеси прозорими. Для того щоб привернути кошти, малий і середній бізнес повинен переформувати свою бек-сторону, змінити свій бек-офіс, змінити бухгалтерську частину, наголошує експерт.
Це потрібно, щоб стати прозорим для інвесторів та залучати кошти у них, а не в банків. Звісно, отримати банківський кредит може як великий так і малий бізнес, але рівні кредитування і відсоткові ставки не дозволяють цього робити дуже активно, зауважив експерт.
“Пропозиції на міжнародному ринку стосовно кредитування міжнародного бізнесу в порівнянні з українським кредитуванням - як небо і земля. Якщо для українського бізнесу взяти кредит під 7% це нормально, то закордонні компанії не кредитуються таким чином. Подивіться на корпоративні облігації компанії Apple, яку дохідність вони пропонують своїм інвесторам? Ця дохідність не перевищує 2 відсотків. Компанія Apple кредитується під 2%, тоді як в Україні малий та середній бізнес повинен кредитуватись під 7%, а то і більше”


Наш бізнес повинен скористатись можливостями боргового ринку капіталу, випускати корпоративні облігації, пропонувати іноземному інвестору захищені інвестиції та залучати інвестиції під невисоку в порівнянні з банківським кредитом ставку. І ця ставка буде цікава як закордонному інвестору , так і внутрішньому, переконаний інвестор-практик.
Інвестиційний експерт наголосив, що Україна сьогодні популярна на міжнародній арені, і потрібно цим скористатись. Навіть наші державні єврооблігації продовжують скуповувати іноземні інвестори - так, цінні папери дисконтовані, вони доволі сильно впали у ціні. Проте в Україну вірять і в Україну вкладають.

“Що робити саме під час війни, не чекаючи перемоги? Змінювати та реформувати систему обліку в себе, зробити прозорий бізнес, щоб можна було вийти на ринок капіталу, презентувати себе інвестору, як внутрішньому, так і зовнішньому. Сказати “Я роблю чесний прозорий бізнес, хочу залучити кошти і готовий дати дохідність, яка буде вище ринкової на міжнародній арені”. І інвестор прийде! Бо зараз Україна популяризирована”.

Інвестор-практик Роберт Лі нагадав, що у листопаді 2022 року Мінекономіки України підписало меморандум про взаєморозуміння з інвестиційною компанією BlackRock. Гендиректор BlackRock Ларрі Фінк проводив переговори із президентом Володимиром Зеленським, сторони домовилися зосередитися на координації зусиль усіх потенційних інвесторів та учасників у відновленні нашої країни, спрямувавши інвестиції в найбільш актуальні та ефективні сектори української економіки.
Головним завданням співпраці є створення в Україні спеціальної інвестиційної структури (компанії/фонду) для подальшого залучення іноземних інвестицій. Ця система має зацікавити приватних інвесторів спрямовувати власний капітал на реконструкцію та відновлення української економіки та допомогти їм в цьому. Повоєнні потреби України у фінансуванні до 2032 року оцінюються в межах $350-750 млрд. Суттєва частина з цих коштів буде спрямована на відновлення, реконструкцію, модернізацію, зокрема, наа сільське господарство, енергетику, виробництво, інформаційні технології та інфраструктуру, пошкоджену окупаційними військами.
Проте до моменту масштабного залучення інвестицій у відновлення Україна має підготуватись та зробити свій бізнес звичним і зрозумілими для інвесторів за кордоном. У першу чергу, йдеться про цінні папери - більшість іноземних інвесторів знають, що це таке і як це працює, пояснює Роберт Лі.
“Півроку тому представники влади розповідали, що робиться величезний інвестиційний фонд під кураторством BlackRock, на залучення коштів на відновлення і відбудову України. Зараз ми привертаємо велику увагу на міжнародній арені, як країна, як бізнес, як об’єкт для інвестування. Але щоб залучити ці інвестиції нам потрібно підготувати базу. База, звична для інвестора за кордоном, це цінні папери”

Експерт також підкреслив велику роль фінансової грамотності українців у розвитку фондового ринку та залученні інвестицій. Він зазначив, що у західних країнам дітям в школах розповідають, як працює ринок капіталу, чого немає в Україні.
“Нам треба підвищувати фінансову грамотність громадян, особливо молодшого покоління, щоб вони розуміли, куди вкласти гроші. Бо гроші це нескінченний інструмент. Ми не живемо в концепції “грошей немає”, ми живемо в концепції “грошей у світі багато, але треба розуміти як їх заробити”. Треба розуміти як їх залучати. Нам потрібно розуміти як працюють гроші, як працює ринок капіталу, як працює інвестиція, і зробити усе можливе, щоб інвестиції для нашого інвестора були безпечні, захищені та прибуткові”

Читайте також:
Фінансова грамотність: як забезпечити комфортне життя під час війни та безбідну старість. Поради від інвестора-практика Роберта Лі
Як вітчизняним брендам скористатись попитом на українське у світі: поради від CEO Nemiroff
Як українським брендам зростати під час війни: практичні поради від маркетинг-стратега Юрія Гладкого, СЕО Grape
Коли запрацює «Податкова у смартфоні» та яких новацій чекати бізнесу: розповідає Данило Гетманцев
Як українському бізнесу відшкодувати збитки від війни: поради від Ірини Кобець, LCF Law Group
Як відбуватиметься процес призначення і виплати репарацій для України: розповідає адвокат Анатолій Яровий