Цієї осені Україна планує ухвалити закон про оподаткування криптовалют, однак щоб розблокувати роботу ринку віртуальних активів потрібні ще певні зміни у законодавство. Член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Максим Лібанов в інтерв’ю UA.NEWS на iForum розповів, які умови оподаткування криптовалют пропонуються, чи будуть передбачені пільги для довгострокових держателей та які є перешкоди на шляху врегулювання цього ринку. Також Максим торкнувся питання роботи фондового ринку в Україні та розповів, що потрібно, аби побудувати цивілізований ринок капіталів.
Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку запропонувала ставки оподаткування криптовалюти у розмірі 18% з інвестиційного прибутку + військовий збір 1,5%, якщо ці активи зберігаються у платника менше року. Чому обрали саме такі ставки?
У законопроекті ми пропонуємо передбачити, що якщо суб’єкт заходить в інвестиційні активи (до яких ми хочемо прирівняти і віртуальні активи) щонайменше на кілька років, то тоді він на виході оподатковується за ставкою 5% від чистого прибутку, який він отримав від цих операцій. А якщо суб’єкт на короткий строк зайшов-вийшов, то це вже однозначно спекулятивні операції, які слід оподатковувати вже по повній ставці.
Таким чином ми будемо з одного боку стимулювати якраз довгострокові операції. А з іншого боку - не будемо входити в протиріччя з тими зобов’язаннями, які Україна взяла у рамках співпраці з міжнародними донорами. Вони нас дуже сильно підтримують в період війни, але кажуть, що до завершення війни жодних податкових пільг бути не може. Тому нам треба знайти ось такий баланс, щоб мати змогу запустити цей ринок.
НБУ заборонив банкам проводити операції з криптовалютами, як ризикові. У зв’язку з цим багато українських криптокомпаній фіксують різке зменшення прибутків та вимушені йти з України на інші ринки. Що ви про це думаєте?
Максим Лібанов: Нацбанк дійсно зайняв дуже категоричну позицію, яка спричинила те, що банки у цьому питанні повинні діяти повністю на власний ризик. І якщо щось буде не так, це загрожує дуже великими санкціями.
Фактично НБУ всіх попередив: “Хочете проводити операції з криптовалютами - це ваш 100% ризик. Але якщо щось піде не так, то покарання буде дуже суттєвим”. Саме це спричинило ситуацію, коли для абсолютної більшості банківських установ цей ризик є вищим прийнятного. Тому вони на даному етапі відмовляються від проведення таких операцій.
Поки не зміниться регулювання, навряд НБУ змінить свою позицію з цього приводу. Тобто потрібно запустити регулювання, запустити закон, зробити відповідну податкову базу, норми в податковому кодексі щодо оподаткування таких операцій. Після цього, я впевнений, НБУ перегляне свою позицію. Адже тоді це вже буде легальний інструмент, який знаходиться в легальному правовому просторі України. І відповідно ризики роботи з такими активами набагато менші, ніж коли ці активи знаходяться поза межами легального правового поля України.
А коли може бути ухвалений закон про оподаткування? Наскільки я розумію, залишився тільки він, щоб це ринок зміг легально запрацювати?
Максим Лібанов: Так, формально нам не вистачає податкової частини. Однак за результатами спілкування із Мінфіном, народними депутатами та податковим комітетом, зокрема, ми виявили певну проблему.
На чинному законі “Про віртуальні активи”, який був розроблений і прийнятий 2 роки тому, не вдається побудувати систему оподаткування. Оскільки класифікація віртуальних активів, представлена там, не дає можливості розмежувати належним чином активи і побудувати відповідно різне оподаткування. Або ми створюємо оподаткування по крайній межі і тоді воно стає рестриктивним і абсолютно економічно невигідним. Або це створює дуже серйозні проблеми для оподаткування операцій в реальному секторі. Адже ми розуміємо, що токенізувати можна різні активи і таким чином уникнути оподаткування. І саме в цьому полягає проблема, яку ми намагаємось вирішити, запропонувавши не тільки зміни до податкового кодексу, але і зміни до основного закону.
Строки ухвалення цього закону залежить від процесу євроінтеграції України. Одна із 7 вимог, які були висунуті ЄС до України у момент надання статусу кандидата в члени, стосується AML - протидії відмиванню доходів. І вона включає в себе повноцінний запуск законодавства з питань віртуальних активів. У жовтні заплановано презентувати черговий звіт Єврокомісії з цього приводу. Ми очікуємо, що він буде позитивний, завдяки чому ми змогли б перейти до наступного кроку - до коригувального процесу. Це фактично означає і дедлайн, коли парламент має визначитись із питаннями оподаткування віртуальних активів. Тобто наразі ми виходимо з того, що вересень-жовтень - це дедлайн.
Чому в Україні не працює фондовий ринок? Чи можливо його відродити після нашої перемоги в цивілізованому вигляді?
Максим Лібанов: Перша теза некорректна, фондовий ринок в Україні є. Просто інструменти, які на ньому працюють, фактично обмежені до державних або квазідержавних. Проблема саме в цьому.
Для того, щоб з’явились недержавні інструменти, потрібно, щоб парламент прийняв низку рішень, пов’язаних із функціонуванням ринку. Найголовніше - потрібна певна трансформація у самій комісії (НКЦПФР - ред), для цього саме парламент має прийняти відповідний законопроект про комісію. І ми очікуємо на це.
Однією із проблем, яка призвела до того, що у нас лишились фактично державні цінні папери як інструменти фондового ринку, полягала в тому, що регулятор протягом значного періоду часу був неспроможний належним чином реагувати на проблеми. Згадаймо кризу 2014-2015 років, коли у нас був банкопад. Однією із причин банкопаду було те, що активи з банків виводились через схемні операції з використанням приватних цінних паперів. Національний банк на це подивися і зрозумів, що регулятор не може це питання закрити самостійно. Тому НБУ поставив рестриктивні обмеження для банків, які призвели до того, що ліквідність пішла з ринку. А немає ліквідності - немає і операцій.
Насамперед нам потрібно повернути довіру учасників ринку до нього, треба повернути довіру інвесторів, повернути довіру емітентів. Ключова умова для побудови такої довіри - учасники ринку повинні повірити, що регулятор дійсно здатний силою права захистити як інвестора, так і емітента від тих чи інших зловживань. Поки цього не буде, ми для всіх іноземних інвесторів будемо на рівні бананової республіки. На жаль, і вітчизняні інвестори теж не будуть схильні до того, щоб виходити на наш ринок.
Що зараз відбувається на фондовому ринку? Чи можна повернути довіру інвесторів та емітентів уже сьогодні?
Максим Лібанов: Сьогодні у нас тільки з’являються паростки такої довіри. Є, наприклад, емітент - група “Нова Пошта”, яка в цьому році вперше вийшла з публічною пропозицією власних облігацій. І це добра новина. Бо ми сподіваємось, що ще кілька емітентів послідують за “Новою Поштою”.
Ми розуміємо, що насправді в національного інвестора, у громадян є ресурси, щоб інвестувати. Питання у тому, щоб відновити цю довіру. Зараз фактично будується довіра до окремих емітентів, таких як “Нова Пошта”.
Але наша глобальна задача - відродити довіру до усіх інструментів ринку. Щоб буль-який інвестор був впевнений, що якщо з ним якось недобре будуть поводитись, будуть зловживати активами чи правами, то держава у вигляді регулятора, у вигляді комісії, зможе захистити його від таких зловживань.
А чи допоможе тут інструмент страхування ризиків?
Максим Лібанов: Такий інструмент насамперед потрібен для виробників. Щоб вони розуміли, що вони можуть отримати компенсацію, якщо їх майно постраждає від військових дій. Як наприклад, якось вночі “Шахед” прилетів на нафтобазу - і що робити власнику того пального і мастила, яке на цій нафтобазі зберігалось? Очевидно, що потрібно страхування.
Проблема в тому, що страхування військових ризиків - дуже складна конструкція. Вона вимагає дуже серйозних актуальних розрахунків. Це сфера відповідальності НБУ і я чую позитивні сигнали від регулятора щодо цього питання. Вони планують запустити такий вид страхування найближчим часом. Звісно, це вимагатиме певних змін законодавчих. Але я знаю, що вони над цим працюють, сподіваюсь, що все буде добре.
Поява підприємств, юридичних осіб, які впевнені у своїй виробничій діяльності - це одна із передумов появи цих підприємств, як емітентів цінних паперів на фондовому ринку. Тому ми безумовно підтримуємо усі кроки НБУ, пов’язані із побудовою системи страхування військових ризиків.
