Як в Україні проходить процес цифровізації і чому важливо бронювати спеціалістів сфери ІТ: інтервʼю із співвласником IT-Enterprise Олексієм Щербатенком 

Уже тривалий час в Україні здійснюється процес цифровізації майже всіх сфер життя – виробництва, бухгалтерії, фінансів та багатьох інших. Але як триває процес переходу компаній у «цифру»? Які проєкти реалізуються? І чому важливо бронювати спеціалістів у сфері ІТ? Про все це розповів агентству UA.News Олексій Щербатенко – партнер із розвитку бізнесу групи компаній IT-Enterprise.

 

Які сфери під час війни розвинулися і які дають перспективи на майбутній розвиток саме в нашій країні? 

Олексій Щербатенко: Ми працюємо і можемо говорити, наприклад, про наших клієнтів. У нас комплексне рішення в рамках IT-Enterprise, тобто ми можемо охопити для клієнтів усі задачі. Бухгалтерія, зарплата кадрів, фінанси, виробництво, закупівлі, логістика, штучний інтелект. У нас зараз у цій галузі 23 проєкти. Що стосується наших клієнтів, то ми можемо сказати про те, хто зараз більше розвивається, а хто менше. Я скажу чесно, що коли почалася війна, дійсно була стагнація певна ринку. Але далі, коли є конкуренція, наприклад, заводи конкурують, фабрики, бізнеси, грошей стає менше. І якщо ти хочеш зрізати якісь витрати, тобто зекономити, то треба зменшити якісь витрати. І якщо ти у паперовому вигляді все тримаєш, то стає важко щось скоротити. Тому IT-система є гарним прикладом інформації, яку можна онлайн отримати і щось, наприклад, зрізати або контролювати правильно собівартість. Якщо говорити про виробничий бізнес, то зараз наші найактуальніші проєкти стосуються планування виробництва, контролю планової фактичної собівартості виробництва виробничих компаній і таке інше. Якщо говорити про роздрібні компанії, то це більше фінансові проєкти. Наприклад, управління фінансами, казначейство, платежі, І базові речі – бухгалтерія, зарплата, кадри – вони теж доволі популярні в царині. 

 

Одним із наскрізних питань зараз є перехід на український софт. Чи вдалося IT-Enterprise і тим компаніям, які співпрацюють з вами, здійснити цей перехід? Які у цьому питанні є проблеми і перестороги?

Олексій Щербатенко: У нас великий штат, ми 36 років на ринку. Ми не є стартапом, маленькою компанією. У нас приблизно 500 людей працює в компанії. Ми виконуємо великі масштабні проєкти, великі платники податків працюють з нами. Зараз іде фокус на переорієнтацію малого і середнього бізнесу. Ми теж бачимо у цьому напрямку наплив клієнтів, але це більш інертна історія. Тому що, в принципі, все нормально, партнери продовжують працювати. Плюс, ще й держава допомагає в пошуку партнерів. Ось в цьому і проблема. Тому тренд є, але точно можна зробити даблдіджит зріз, як ми робимо з іншими компаніями, і зрозуміти, що є відмова або стратегічна позиція неприйняття російського софту. Як ми робимо з іншими ланками, так можна розробити, в принципі, і з боку ІТ. 

 

Чи можете ви навести приклади українських софтів, які вже встигли зарекомендувати себе?

Олексій Щербатенко: Я можу казати про кейси наші, наприклад, IT-Enterprise. Ми зробили класні кейси для роздрібної мережі. У нас є секторальні рішення, і вже доволі давно, для виробничого сегмента. Ми робимо масштабні проєкти фінансові, для логістичних компаній. Тому в цих напрямках точно є вже компетенції, досвід, велика спеціалізація і це можна використовувати. Якщо говорити просто, не в розрізі сучасних умов, про страхові компанії, і логістичні компанії, виробництво – це супер. Думаю, що це наш основний фокус, на який ми маємо цілитися. 

 

Ви вже зазначали, що проблемним зараз є питання бронювання осіб, які працюють в сфері ІТ, займаються діджиталізацією. Наскільки це критично для галузі? І які, на вашу думку, необхідні кроки для того, щоб працівники сфери лишалися на своїх місцях і продовжували покращувати цифровізацію в країні? 

Олексій Щербатенко: Для того, щоб навчити гарного інженера, розробника, або навчити людину, яка розбирається у виробництві, виробничих процесах, треба роки. І це людина з високою доданою вартістю. Якщо ми автоматизуємо виробничі процеси, то треба розбиратися не тільки в ІТ, але варто знати бізнес-клієнта і розбиратися у тому, як він працює. А потім – все це автоматизувати і зробити це все потім автоматизувати і зробити це як єдиний проєкт. Виходячи з цього, якщо одну людину витягнути з компанії, то це є велика проблема. Тому бронювання – це номер один серед проблем. Треба зробити правильний, чіткий фокус. Тому що ми бачимо, що державні компанії себе побронювали. У них є прості критерії. Але хто є основним платником податків? Є ця сфера, 348 тисяч людей працює в ІТ в Україні, Невже не можна зробити якісь правильні, чіткі принципи з бронювання саме ІТ-спеціалістів. Не треба всіх, але дайте якісь чіткі критерії. Економічне бронювання – це один з чинників. Ми готові платити податки, більше податків, але допоможіть ІТ з правилами гри. Для того, щоб цей сегмент, який приносить виручку, теж міг (бронювати своїх працівників – ред.). Дайте нам можливість бронювати і свої компанії. Це дуже важкий момент.

 

Тобто ви вбачаєте економічне бронювання найдоцільнішим варіантом для сфери? 

Олексій Щербатенко: Я не можу сказати, що є найдоцільнішим. Найдоцільніше – надати зрозумілі чіткі принципи з бронювання в IT-сфері. Давайте говорити на цю тему. Це треба робити швидко. Коли ми сьогодні зі сцени почули, що треба зміни в податковий кодекс носити, то це все відбудеться не цього року. З такою швидкістю ми за півроку-рік зрозуміємо, що ІТ зараз зменшується, або виїжджає закордон, ховається по домівках або щось ще робить. Тому треба допомогти галузі вирішити питання з бронюванням цивілізованим шляхом. 


Авторка: Даша Шерстюк