Як розвивався український ІТ-сектор від 90-х і до сьогодні, які стимули потрібні для повернення релокованих компаній в Україну, про особливості роботи ІТ на різних ринках у світі, а також найбільш актуальні галузі стартапів - в інтерв’ю медіа UA.NEWS розповів Тарас Кицмей, співзасновник та член Ради директорів корпорації Softserve, член ради представників асоціації IT Ukraine.
Тарас Кицмей: На сьогодні ІТ-екосистема України представлена близько 4 тисячами компаній. Вона включає різного роду івенти - до повномасштабної війни у нас проводилось до 4 тисяч ІТ-подій. Це і навчання та досвід - ІТ усе більше інтегрується в освіту. Ми починаємо працювати зі студентами та учнями - профорієнтація у школі, дуальні програми, корпоративні університети і робота. Також українська ІТ-екосистема налічує кластери у найбільших містах країни. Є асоціації державного рівня, такі як ІТ Ukraine чи Європейська бізнес асоціація, чи American Chamber of Commerce. Це і акселератори, ангельські групи, приватні інвестори. Усе це разом створює велику екосистему - розрослась наша ІТ-система з 90-х років.
Коли був пік зростання?
Тарас Кицмей: Слід розуміти, що у нас є сервісна індустрія і продуктова, пік зростання яких припав на різні періоди.
Сервісна зародилась на початку 90-х, і приблизно у 2005 в Україні була сформована критична маса компаній. З’явилось ноу-хау, як будувати сервісні й аутсорсингові компанії. Тож у 2005-му вони почали рости як гриби після дощу. Індустрія щороку зростала десь на 20-30%, і те що ми бачимо сьогодні - це бум.
Продуктовий напрямок же зараз проходить етап, який сервісний пройшов у 2005. Накопичується критична маса компаній. Думаю, через кілька років ми побачимо дуже багато продуктових успішних стартапів.
Зауважу, що продуктовий напрямок відрізняється від сервісного тим, що сервісний - це акцент на технології, а продуктовий - це насамперед ідея продукту. Сервісні - це про людей, а продуктові - це про фінансування, ринки збуту. Дуже часто плутають продукт і аплікацію, а аплікація - це тільки частина продукту.
Через повномасштабну війну багато українських ІТ-компаній релокувались з України. І стартапи, які виникають в Україні, розвиваються та їдуть у США та інші країни. Що ми можемо зробити аби утримати компанії в Україні, а також як повернути уже релоковані компанії?
Тарас Кицмей: Хочемо того чи ні, успіх може бути лише там, де ми інтегровані в глобальну економіку. І те що люди їдуть за кордон - це правильний напрямок. Вони там будуть більш успішні, швидше інтегруються, особливо у період війни.
Сильна сторона України - це люди, розумні, інтелігентні, сміливі і голодні за успіхом. Якщо проаналізувати компанії, які роблять упор на людей, то вони і залишаться в Україні.
Слабка сторона України - rule of law, де ми тотально програємо цю конкуренцію розвинутим країнам. Сетап компаній, які потребують великих інвестицій, створюється в тих юрисдикціях, де інвестори не бачать великих ризиків. Тому продуктові компанії дуже часто роблять сетап за кордоном, оскільки зручніша локація, зручніша юрисдикція. І тут нічого не зробиш.
У нас повинен бути глобальний погляд на світ - ми усі на планеті нація людей. Україна має низку сильних сторін і вона розвиватиме їх. Багато людей повернуться, але повернуться усі з досвідом, повернуться потужніші, з ідеями. Але є і люди, які не повернуться. Така логіка життя.
То що нам просто змиритись із цим?
Тарас Кицмей: Риба шукає де глибше, людина - де краще. Якщо багато людей скажуть, що їм в Америці краще, то ми нічого не зробимо. Але це окей. Не треба боротись, щоб усі повернулись. Треба боротись, щоб тут у нас були кращі умови. І тоді люди самі повернуться.
Чи готовий бізнес до залучення мігрантів з інших країн, які можуть мати відмінний культурний бекграунд, зокрема, вкладатись у адаптацію та навчання цих людей?
Тарас Кицмей: Бізнес завжди вкладається в навчання.
Наша компанія Softserve працює в Україні. Але також ми працюємо у Польщі, Болгарії, Румунії, Колумбії, Мексиці, Чилі. І у кожному регіоні ми вкладаємося у навчання. Щоб робити розробку в Колумбії, не обов’язково колумбійців привозити в Україну. Ми самі до них поїдемо. Ми будемо працювати на тих ринках, які даватимуть нам класні таланти. І ми, звичайно, інвестуватимемо в їх розвиток.
Ви працюєте на стількох ринках.. На якому із них найсприятливіший бізнес-клімат та умови роботи?
Тарас Кицмей: Найсприятливіші умови там, де ти виріс, де ти найдовше прожив і де ти усе знаєш. Тому для нас Україна найбільш сприятливіша, але це тому, що ми локальні тут і все знаємо. А загалом кожна країна має свою історію і специфіку.
Насправді усі люди дуже подібні, коли ти заходиш на базу людських цінностей. Методи, які працюють в Україні, працюють і в інших країнах. Головне - їх професійно застосовувати.
Що Україна може почерпнути у цих регіонів для розвитку ІТ, розвитку індустрії стартапів?
Тарас Кицмей: Україна стане успішною, якщо ми будемо успішно по світу продавати. Адже Україна не такий великий ринок. І коли ми хочемо продавати Західній Європі, ми повинні їхати до Західної Європи та інтегруватися у це середовище, розуміти потреби. Як то кажуть, стартапер, який не бачить проблем, нікому не потрібен, ніякого добра він не може зробити. Ті, хто бачить проблеми, як мінімум, можуть спробувати вирішити їх.
Люди, які поїхали, бачать це середовище, розуміють, що там відбувається, плюси-мінуси. І можуть постаратись суспільству принести щось, тут створити і туди передати, отримати винагороду.
На початку року була велика хвиля скорочень в ІТ-компаніях по усьому світу, чи вплинуло це на український ринок і вашу компанію?
Тарас Кицмей: Впливає, звичайно, адже кількість людей, які працюють у компанії, корелюється із об’ємом замовлень, які ми можемо отримати. Звичайно, у нас є резерв, але він не безмежний. Тож якщо ми не можемо в передбачуваному майбутньому людей застафити на реальні проекти, вони повинні шукати щастя в інших компаніях.
Сьогодні в Україні ТОП-1 галузь для стартапів, це military-tech. Однак із війною люди також почали розуміти важливість продовольчої безпеки і агротехнологій, та медичних технологій (адже багато людей через війну потребують протезування і психологічної підтримки). Чи є трендовими ці сфери у світі або ж це суто українська історія?
Тарас Кицмей: Якщо ми говоримо про military-tech, то це галузь, де клієнт знаходиться тут, в Україні. І це галузь, де ІТ-індустрія накопичила багато технологічного досвіду і вона бачить потреби. Зараз буде з’являтись дуже багато стартапів з military-tech - справжній бум. Чи є у світі подібні потреби? Мабуть, є, але вони не такі великі. Однак будучи успішним в Україні, ти автоматично стаєш успішним в світі. Наприклад, щоб стати найкращим музикантом Середньовіччя, треба було стати найкращим музикантом в Італії, у Флоренції. Там став найкращим - і у світі ти вже ТОП. Military-tech в Україні розвивається дуже активно і ці розробки ставатимуть найкращими світовими автоматично.
Також в Україні важливе питання протезування - це великий пласт, дуже наукоємкий і технологічноємкий. Це один із напрямів, де ми в Україні теж можемо отримати багато стартапів. Не треба далеко ходити, дуже багато людей травмовані і потребують біонічних протезів, потребують нормального життя. І для багатьох протези цю роль вирішують.
Україна - сільськогосподарська країна, через те, що є багато класних земель і в нашому ДНК - вміти вирощувати сільськогосподарську продукцію. Якщо накладати на агросектор науку, то буде дуже багато нововведень у сільському господарстві. І ці новації також будуть автоматично трансформуватись на весь світ.
