Українські банки, фінтехи та фінансові установи попри війну продовжують створювати інновації й запускати нові продукти, приділяючи особливу увагу кіберзагрозам, цифровізації та партнерству. Про тренди в епоху цифрового банкінгу, безпекові виклики в епоху штучного інтелекту, співпрацю між традиційними акторами і стартапами, а також тенденції в регулюванні - розповіли ТОП-фахівці і управлінці української та міжнародної фінансової сфери на Digital Banking Conference 2024, яку організувала UAFIC.
Голова правління UAFIC, Ростислав Дюк зазначив, що сьогодні усі бізнеси в Україні, зокрема і фінансовий сектор, зіштовхуються із викликами війни та відтоку населення. Однак попри труднощі наші компанії демонструють високий рівень продукту, безпеки та сервісу.
“Ми казали, що банки вмруть, а банкінг ніколи, він триває і трансформується. Private banking (дуже класична історія) починає діджиталізуватись. Питання у тому, як генерувати новації, коли літають шахеди, та як будувати продукт, коли населення зменшується, а конкуренція збільшується”
Голова правління UAFICВіце-президентка та регіональна менеджерка Visa в Україні та Молдові Світлана Чирва підтвердила, що незважаючи на складнощі та війну, українські банки та фінансові компанії продовжують тримати високу планку і давати клієнту той продукт, якого він потребує.
“Протягом двох років війни банківський сектор має багато викликів і один із найважливіших - це стабільність фінансової системи. Ми не маємо права зупинятись на досягнутому. Український фінансовий сектор крокує попереду, українські колеги, наші громадяни своїм зворотнім зв’язком підтверджують, що ми вміємо, що ми знаємо як, що ми швидкі, клієнтоорієнтовані, ми реагуємо, ми чуємо клієнта і розроблюємо саме те, що йому потрібно. Тому не варто зупинятись, варто шукати, знаходити і бути попереду надалі!”
Віце-президентка та регіональна менеджерка Visa в Україні та МолдовіКерівниця IFC (International Finance Corporation) в Україні Олена Волошина наголосила, що Міжнародна фінансова корпорація готова підтримувати різноманітні ініціативи і проекти в українському фінансовому секторі. Вона відзначила, що наші бізнеси показали свою стійкість і адаптивність у непрості часи війни.
“IFC дуже рада підтримувати все що відбувається у фінсекторі країни. Наш фінансовий сектор продемонстрував стійкість, можливість адаптуватись до складних умов та викликів. Ми в IFC раді, що можемо принести найкращі практики, які є в інших країнах, поділитись і разом зробити щось нове.”
керівниця IFC в УкраїніРоль регулятора в інноваціях у фінансовому секторі
На Digital Banking Conference 2024 виступив заступник голови Національного банку України Олексій Шабан із доповіддю на тему “Роль НБУ в стимулюванні інновацій”. Він зазначив, що продукувати інновації - задача саме бізнесу, а не держсектору.
“Інновації не народжуються в регуляторі, в держапараті. Інновації народжуються в бізнесі. Інновації це не тільки нові зручні можливості для банків і небанківских установ. Інновації потрібні і бізнесам. Це і комплаєнс, і ризики, і клієнтська підтримка. Щоб знайти і спланувати нові можливості для інновацій, потрібно проаналізувати виклики, які є. НБУ не стимулює інновацій, не створює інновацій, наша задача геть інша”
заступник голови Національного банку України Заступник голови НБУ уточнив, що сьогодні зростає актуальність RegTech, тобто регуляторних технологій, адже це про ефективність внутрішніх процесів у бізнесах та відповідність усім вимогам законодавства і нормативних актів. І наразі регулятор готує відповідну зелену книгу.
Також Олексій Шабан додав, що в Україні скоро закінчиться ера високих інтерчейндж (міжбанківська комісія). І фінсектор має готуватись до того, як він буде працювати і заробляти із комісіями європейського рівня.
“Ера високих інтерчейндж для України, навіть той який є 0,7, вона найближчі 3-4 роки закінчиться. Якими темпами ми будемо призодити до рівня 0,2 -0,3, якщо ваші бізнеси грунтуються на карткових технологіях? Думайте, як з новим європейським інтерчейнджем, ваші бізнеси, сервіси і бенефіти для клієнтів будуть жити і якими будуть через 3-4 роки”
заступник голови Національного банку України Заступник очільника Нацбанку України також торкнувся тем open banking, який запрацює у нас наступного року, фінансового моніторингу та шахрайств, фінансової інклюзії, яка повинна уже сьогодні стати реальністю для бізнесу, а також регуляторної платформи (пісочниці).
Як макроекономіка впливає на цифровий банкінг
Директор з інвестицій та голова офісу R&D в консалтинговій компанії Capital Times Артем Щербина на Digital Banking Conference 2024 розповів про вплив макроекономіки на цифровий банкінг у світі.
Топ-менеджер зазначив, що в останньому звіті МВФ експерти фонду не очікують економічного зростання наступного року в розрізі ключових економік світу. Відповідно споживання та економічна активність не будуть давати суперпоштовхи та великі прибутки. За його висновками, відсоткові ставки будуть знижуватись і до цього мають бути готові як банки, так і споживачі. Для України, яка залежить від зовнішнього ресурсу, зниження ставок буде позитивним моментом, уточнив Артем Щербина.
Також управлінець Capital Times торкнувся теми ШІ, вказавши, що штучний інтелект позитивно вплине на зростання продуктивності, зокрема і в банківському секторі. Однак з іншого боку ШІ не зменшить нерівність людей та не вирівняє розрив між багатими і бідними, а також між розвиненими регіонами і регіонами, які розвиваються. Також ШІ не вплине на зменшення монополій, адже попри відкритість технології саме великі корпорації мають можливість вкладати більше ресурсів у розробку та вдосконалення технології.
Директор з інвестицій та голова офісу R&D в консалтинговій компанії Capital Times Артем Щербина розповів і про українськоий контекст та зазначив, що наші бізнеси мають враховувати глобальний спад в 2025 році у своїх стратегіях.
“Якщо подивитись прогнози на 2025 рік, дуже сильний тренд на сповільнення, якщо не цей квартал, то наступний будуть мінусовим по ВВП України. Так, ми маємо можливість зростати, нас будуть фінансово підтримувати, ми наближаемось до завершення воєнного конфлікту. Україна виділяється в контексті світу, у нас свої тренди. Але ми не зможемо виділитись якимось драйвом зростання коли у світі іде спад. Україна буде розвиватись, але треба враховувати ці темпи в своїх політиках”
Директор з інвестицій та голова офісу R&D в консалтинговій компанії Capital Times :Як банкам інтегрувати соціальні виплати у свої продукти
Заступник Міністра соціальної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Костянтин Кошеленко на Digital Banking Conference 2024 поділився можливостями для банків у сфері інтеграції соціальних виплат.
Урядовець розповів про кілька прикладів, де подібний функціонал уже реалізовано: це Kaspi у Казахстані - на банківському маркетплейсі можна звернутись за держпослугами, зокрема соціальними. У Бразилії програма соцпідтримки Bolsa Família, адміністратором якої є державний банк. Тож заступник Мінсоцполітики закликав українські банки долучатись, щоб спільно вдосконалювати і діджиталізувати систему соцпідтримки.
“Ми здійснюємо цифровізацію не заради фану і новацій, а для того, щоб підсилювати соціальну підтримку. Соціальні виплати - це частина фінансової екосистеми. І звертатись до міжнародних гуманітарних партнерів допомогти побудувати класну взаємодію з банками виглядає дивно. Тому ми потребуємо банківського залучення, не лише фінансування, а і досвіду та підходів. Банки це не лише про виплати - у них є власна мережа відділаень, застосунки, суперапи. І соціалка може бути інтегрована в банківські процеси”
Заступник Міністра соціальної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації :
Також Костянтин Кошеленко розповів про досягнення Мінсоцполітики у галузі цифровізації за останні роки. Зокрема, це можливість отримувати соціальні послуги як офлайн у різних локаціях, так і онлайн. Це також розбудова єдиної інформаційної системи соціальної сфери, яка включатиме низку компонентів: єдиний соціальний процесинг, адмінсистема, інтеграція з Дія, онлайн-інформування, електронний кабінет, єдиний соціальний реєстр, реєстр надавачів соцпослуг, верифікація, гуманітарна допомога та соціальні ознаки і права у смартфоні.
Інноваційні моделі банкінгу: практична реалізація і приклади
Старший директор, голова департаменту стратегічних партнерств, фінтеху та спільних проектів Visa в країнах Східної та Південно-Східної Європи, Центральної Азії та Кавказу Євген Лісняк у розмові зі Світланою Чирвою, віцепрезиденткою та регіональною менеджеркою Visa в Україні та Молдові поділився новими трендами у банківській та фінтех галузі та розкрив кілька прикладів їх практичної реалізації.
Євген Лісняк розповів про кілька трендів, які сьогодні рухають фінансові послуги у світі.
Перший тренд - це реалізація державних послуг у фінансовому секторі. Як приклад, банк Freedom у Казахстані, який запустив цифрову іпотеку онлайн на нерухомість і авто, цифрові сервіси для малого і середнього бізнесу.
Другий тренд - екосистеми, адже такий підхід і розширення дозволяють утилізувати банківські сервіси більш ефективно. Приклади: Каспі в Казахстані, який об’єднав банківські сервіси з ритейл; Група UZUM в Узбекистані (це перший єдиноріг країни), яка має і маркетплейс, і доставку, і власні склади, і власну розстрочку (BNPL), а тепер і свій банк, який став центром екосистеми; банк Freedom у Казахстані, який будує навколо себе і страхування, і брокерство, і маркетплейс.
Третій тренд - banking as a service (BAAS), який поєднує співпрацю фінтехів і банків. Адже потрібно розуміти, що не усі можуть дозволити собі незалежний рух. У Європі багато прикладів, коли банки отримують ліцензію лише щоб бути провайдером для фінтехів. Це Solaris, Striga з Естонії, Uni Bank з Азербайджану (на ньому розгорнутий Leo Bank Дубілета), Bank RBK з Казахстану, який реалізував перший цифровий ісламський банкінг.
Четвертий тренд - криптовалюта та децентралізовані фінансові сервіси (DeFi). На сьогодні увесь світ говорить про криптовалюту і вибудовує законодавчу базу. На планеті є лише 5 країн, в яких офіційно заборонена крипта. За словами Євгена Лісняка, Visa уважно слідкує за сферою криптовалютних рішень, від криптокарток до спрощення криптоплатежів - і підтвердженням цьому є угода з криптобіржею Coinbase, в рамках якого буде запущено сервіс миттєвих операцій із цифровими активами через дебетові карти.
Стійкість до кібератак у фінансовому секторі
Головний радник з цифрових фінансів і фінансових технологій IFC (Міжнародна фінансова корпорація) Хосе М. Морено де Барреда розповів про нові тренди у кібератаках та ключові правила, як захистити свої системи в умовах надшвидкого розвитку штучного інтелекту та вдалої соціальної інженерії.
Згідно зі звітом Financial Crime Report (2024), унаслідок шахрайства та скам-схем бізнеси та споживачі втратили близько 500 млрд доларів.
Головний радник з цифрових фінансів і фінансових технологій IFC розповів про зростаючу роль штучного інтелекту у кіберзагрозах. Зловмисники використовують ШІ від класичного заманювання (classic luring), щоб виманити інформацію у своїх жертв, до вимагання, коли жертва змушена платити, аби уникнути витоку приватних даних, до ШІ-фішингу, який використовують, щоб створити персоналізовані повідомлення для шахрайства, до ШІ-діпфейків (картинок, відео, аудіо), а також використання LLM-агентів (великих мовних моделей), щоб шукати вразливості, а також атакувати сайти.
Запобігати цим вразливостям слід завдяки культурі кібербезпеки у своїй компанії, кіберграмотності співробітників та відповідності усіх рішень головним правилам і вимогам безпеки.
Майбутнє платіжних методів: цифрові гаманці, відхід від карток
Директор з інновацій iPay.ua Іван Степанець на Digital Banking Conference 2024 пролив світло на основні тренди у платежах, а також проаналізував поточну кон’юнктуру ринку.
Головною тенденцією 2024 року є платежі IBAN to IBAN або Account to Account. Це чудова альтернатива картковим платіжним системам та можливість зекономити на великих комісіях і пустити кошти на розвиток бізнесу. Плюс, якщо раніше була монополія на карткові транзакції великих гравців, то на сьогоднішній день цей діджитал, масово доступний навіть маленьким акторам (як банкам, так і не банкам).
Завдяки цьому тренду можна знизити вартість еквайрингу для бізнесу в Україні з 1,3% до від 0,7-0,9%. Також розвиток онлайн-платежів дозволить бізнесам відмовитись від терміналів, що є теж економією коштів.
За прогнозами експертів Global Payment Report, обсяг A2A платежі до 2026 року зростатиме на 13% в рік. Очікується, що до 2028 року, A2A платежі сягнуть 17% від усіх безготівкових транзакцій. Також фахівці кажуть, що карткові транзакції будуть знижуватись, IBAN2IBAN рости, але найбільше будуть зростати цифрові гаманці. Подібні проекти можуть успішно бути реалізовані в Україні, тому що наше населення готове до цього з точки зору digital-проникнення. Плюс з 2025 року в Україні для банків стануть обов’язковими миттєві платежі та open banking.
Як змінилась поведінка споживачів цифрових фінансів
Керівник відділу фінансових та рітейл досліджень компанї CBR Лідія Кулиба на Digital Banking Conference 2024 поділилась результатами дослідження ключових трендів, які рухають платіжний ринок в Україні.
На сьогодні близько 92% українців 18-60 років користуються онлайн-банкінгом від банків. Абсолютна більшість (77% опитаних) використовують лише мобільний застосунок. Близько 21% використовують і застосунок, і дескстоп-версію.
За час повномасштабної війни українці стали менше користуватись мобільними застосунками одразу кількох банків. Також зросла прив’язка до застосунку “зарплатного банку” - 30% респондентів заявили, що користуються мобільним застосунком конкретного банку, бо отримують основний дохід в цьому банку. Ще близько 23% користуються через зручність застосунку.
Найчастіше люди використовують мобільні застосунки певних банків через простоту: легко знайти усі функції і операції (45%) та простий і зрозумілий вхід у банкінг (44%). Однак близько 40% людей використовують конкретний застосунок через те, що вже мають продукт в банку. Близько 33% українців звертають увагу на візуальне оформлення, надійний захист коштів та вигідні комісії і тарифи.
З кожним роком зростає тривалість співпраці з поточними банками - на сьогодні 23% опитаних використовують застосунок 5 - 10 років, 29% - від 3 до 5 років. Водночас частота використання банківських застосунків знижується. 25% українців заходять в банківський застосунок щодня або кілька разів на тиждень, 33% - раз в 1-2 тижні, 17% - раз на місяць, решта - раз в квартал і рідше.
Українці також стали більш задоволені банківськими застосунками - найбільше на задоволеність впливають позитивні емоції від користування та функціонал застосунку.
BNPL в Україні: кейс Кредит Дніпро і Kasta
Директорка з роздрібного бізнесу Банку Кредит Дніпро Катерина Мелеш на Digital Banking Conference 2024 розповіла про реалізацію розстрочки (BNPL) на відомому маркетплейсі Kasta. Це дозволило забезпечити безшовний досвід для покупця і торговця, а також отримати одне рішення для усіх сторін процесу.
Торговці зможуть продавати усі товари в розстрочку за бажанням та отримати значно кращий ефект на конверсію, плюс втрати торговця в даному випадку мінімальні. Покупець же отримує не лише безшовне оформлення, а і доступність і простоту (4 платежі).
Великий плюс реалізації рішення в тому, що BNPL інтегрована у модель онбордингу торговців маркетплейсу, немає окремих лендингів чи переходів на інші сторінки. Оформлення моментальне зі сторінки товару чи кошика, це не окрема процедура. Погашення відбувається автоматично - потрібно лише прив’язати картку до свого акаунту на маркетплейсі.
Digital Identity Trust, комплаєнс та децентралізовані сервіси
Зураб Котарія, COO, Identomat на Digital Banking Conference 2024 розповів про модель платформи Digital Identity Trust із верифікованими обліковими даними, засновану на децентралізованих сервісах, яка відповідатиме вимогам безпеки, регулятора та даватиме користувачам і партнерам сервіс високої якості.
Експерт зазначив, що головне завдання у цьому проекті - знайти баланс між зручним користувацьким досвідом, комплаєнсом та регуляторними вимогами, а також цифровою безпекою і надійністю.
А поєднання інструментів верифікації вручну, віддалено і шляхом ID-wallet на одній платформі забезпечує високий рівень взаємодії з користувачем та сприяє цифровій довірі та безпеці. Ці рішення можна розгорнути на технологіях decentralized ledger як і блокчейн. Рішення включає біометричну інформацію, дані про особу, її документи, кредитний рейтинг, списки санкцій тощо. Однак не вистачає автоматизованого шару комплаєнсу. Таким чином, можна використовувати смарт-контракти як джерело регуляцій, а децентралізовані додатки – як інструменти для обробки даних і отримання результату, що на цьому етапі виконується вручну.
У підсумку, клієнти, постачальники послуг, регулятори та джерела даних - усі компоненти організовані на основі блокчейну з децентралізованими програмами. Це забезпечує високий рівень захисту, високу швидкість і довіру. Дані користувачів захищені, вони отримують швидкі та надійні послуги. Для фінансових установ це нижча вартість, вища швидкість, висока довіра до комплаєнсу та менше зусиль команд комплаєнсу та ризиків.
Регуляторна пісочниця НБУ та інновації
Консультант Проекту IFC з розвитку цифрових фінансових послуг Андрій Дергун виступив на Digital Banking Conference 2024 з доповіддю "Регуляторний Sandbox як драйвер інновацій нових продуктів".
Він поділився, що являє собою регуляторна пісочниця, яка її мета та чому вона має високий потенціал для бізнесів. Sandbox це фреймоврк для тестування різноманітних інновацій бізнесом під наглядом регулятора. Її мета - підтримувати інновації, але у безпечному і контрольованому середовищі.
Андрій Дергун розповів, які на сьогодні є вимоги щодо участі в регуляторній пісочниці, а також описав повністю процес подачі заявки на участь в ній. Експерт наголосив, що продукт, який хочуть тестувати, має нести в собі якусь інноваційність і бути вже готовим продуктом із функціоналом, а не просто ідеєю.
Бізнеси, які тестуватимуть свої продукти на регуляторній платформі НБУ, мають можливість це зробити без додаткових ліцензійних вимог, без заходів впливу, без ризику погіршення репутації, з консультативною підтримкою фахівців Нацбанку.
Регуляторна пісочниця - це чудова можливість для бізнесів, яка має великий потенціал в Україні як з точки зору тестування інновацій, відкритого банкінгу та вдосконалення наявних продуктів і послуг.
Інновації, еволюція private banking та нові технології
Digital Banking Conference 2024 відбулись 4 дискусії, які торкнулись питання інновацій, впливу нових технологій на бізнес в цифрових каналах, а також трансформації private banking.
Участь у дискусіях взяли Володимир Москаленко, Директор департаменту електронної комерції та платіжних засобів Ощадбанк, Дмитро Мусієнко, Член правління ПриватБанк, Наталія Пащенко, Директорка департаменту корпоративних продуктів та розвитку бізнесу, Райффайзен Банк, Павло Матіаш, CEO ФК "Activitis", Заріна Одінаєва, Керівник програм з цифрових фінансових сервісів та кредитної інфраструктури IFC, Андрій Кашперук, Заступник голови правління з питань роздрібного бізнесу UKRSIBBANK BNP Paribas Group, Олена Комарова, Директорка Департаменту приватного банкінгу Sense Club у Sense Bank, Єлизавета Тимошенко, Директор департаменту розвитку преміального банкінгу, Credit Agricole, Дмитро Соловйов, Начальник управління організації роботи з преміум-клієнтами в Ощадбанк, Олександр Щербаха, Заступник Голови Правління Укргазбанк, Інна Тютюн - Членкиня правління Sense Bank, Сергій Макаренко Керівник напрямку еквайрингу ПриватБанк, Олег Клименко - Член правління, ОТП Банк, Дмитро Поліщук — Заступник Голови Правління ПУМБ, Олександр Куркін — Член правління, Креді Агріколь Банк, Юлія Федосюк — CEO UAPAY, Олексій Рубан — Директор з інновацій NovaPay (ГК NOVA), Гліб Бурцев — Директор з розвитку ТАС Лінк, Олександр Лапко — CEO, RozetkaPay, Зураб Котарія — COO, Identomat, Анатолій Гулей — Голова правління, ПрАТ Міжбанківська валютна біржа та Анастасія Шевченко — Генеральна директорка Lugera Ukraine.
Головні інсайди з панельних дискусій читайте у наступних матеріалах UA.NEWS.
