Світовий банк нещодавно оприлюднив прогноз зростання глобальної економіки. Експерти Світового банку зазначають, що зростання в групі країн з розвиненою економікою у 2020 році сповільниться до 1,4% (1,6% у 2019 році), зокрема, через слабкості виробництва. Зростання в США сповільниться до 1,8% (2,3% у 2019 році) через негативний вплив підвищення мит і політичної невизначеності. Зростання в зоні ЄС знизиться до 1% в поточному році на тлі уповільнення промислової активності.
Серед ризиків для світової економіки, експерти банку називають повторну ескалацію торгової напруженості та невизначеності торгової політики, різкіший, ніж очікувалося, спад в основних економіках та фінансові потрясіння в країнах з ринком, що формується і в країнах, що розвиваються.
Зовнішня торгівля України
Згідно з оприлюдненими даними Державної служби статистики України (ДССУ), наша держава підтримувала торгівельні зв’язки із 225 країнами світу, а обсяги зовнішньоторговельної діяльності, проти минулорічних показників, помітно зросли.
Попри зростання обсягів зовнішньої торгівлі, проблема сальдо зовнішньоторговельного балансу залишається нерозв’язаною. Навіть більше, дефіцит балансу з кожним періодам зростає. Відтак, згідно з даними Держстату, негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало 9373,7 млн. дол. Варто зазначити, за січень-листопад 2018 року сальдо також негативне, й складає 8869,5 млн. дол., що менше показників звітного періоду на 504,2 млн. дол.
Експорт товарів за січень-листопад 2019 року становив 45963,3 млн. дол. США, або 106,3% у порівнянні із січнем-листопадом 2018 року (рисунок 1).
Рисунок 1 - Темпи зростання (зниження) експорту товарів (у % до відповідного періоду попереднього року, наростаючим підсумком)
Джерело: ДССУ.
Слід зазначити, якщо експорт товарів за січень-листопад 2019 року зріс на 6,3% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, то динаміка зростання у порівнянні з місяцями, помітно програє торішнім показникам, зокрема у листопаді він зменшився біля 4%.
Імпорт товарів за січень-листопад 2019 року становив 55337,0 млн. дол., або 106,2%. у порівнянні із торішніми показниками за аналогічний період (рисунок 2).
Рисунок 2 - Темпи зростання (зниження) імпорту товарів (у % до відповідного періоду попереднього року, наростаючим підсумком)
Джерело: ДССУ.
Варто зазначити, що зростання експорту в межах зростання імпорту (різниця лише 0,1%). Але, попри те, що імпорт товарів за січень-листопад 2019 року зріс на 6,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, то у цьому випадку динаміка зростання у порівнянні з місяцями, помітно поліпшилася порівнянні з торішнім показникам. А якщо взяти до уваги, що для виробництва кінцевої продукції експортерами використовуються не лише вітчизняні, але й імпортні товари та послуги, то цей показник можна вважати прийнятним.
Рисунок 3 – Імпортна складова експорту окремих видів економічної діяльності у 2017 році, включаючи непрямі ефекти
Джерело: НБУ.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту, як і за січень-листопад 2018 року, становив 0,83.
Нагадаємо, поточний обсяг міжнародних резервів покриває 3,9 місяця майбутнього прогнозованого імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку України.
Географічний аспект зовнішньої торгівлі
Згідно з даними Держстату, зовнішньоторговельні операції протягом 11 місяців 2019 року проводились із партнерами з 225 країн світу.
За період січня-листопада 2019 року найбільші зміни в балансі зовнішньої торгівлі України спостерігаються із 14 торгівельними партнерами України (таблиця 1).
Таблиця 1 – Найбільші зміни обсягів торгівлі за 11 місяців в розрізі торгівельних партнерів, млн. дол.
Джерело: ДССУ.
У цьому контексті слід зауважити, що Україна виявилася на третьому місці серед країн-постачальників агропродукції до ЄС. За період із листопада 2018 року по жовтень 2019 року до ЄС було експортовано продовольства на 7,3 млрд євро.
Але, на тлі торгівельної війни та глобальної рецесії уповільнилась світова торгівля, стало відчутним промислове падіння в економіках провідних торгівельних партнерів, що істотно відбилося на сольдо торгівельного балансу України.
Аналізуючи стан торгівлі з країнами, які входять до єврозони, варто нагадати, що ключовий для Німеччини сектор промисловості — автопром – демонструє падіння другий рік поспіль на тлі торгової війни США та Китаю й стиснення глобального попиту. За рік виробництво скоротилося на 9%, а щодо рівнів 2016 року — майже на 18%. Ключовою проблемою для німецьких концернів стало падіння експорту.
Українські підприємства всіх секторів, залучених до щомісячного опитування Нацбанку, песимістично оцінюють економічні результати грудня та висловили песимістичні очікування. Зокрема, респонденти всіх секторів погіршили свої очікування щодо чисельності зайнятих працівників на своїх підприємствах.
В НБУ це пояснюють подальшим погіршенням зовнішньої кон’юнктури, а також сезонним зниженням ділової активності.
Нагадаємо, промислове виробництво в листопаді скоротилося на 7,5% в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року. Падіння промисловості набуло системного характеру і потребує швидких дій держави, як коментують ситуацію в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в Україні.
Відтак, експортно-орієнтований металургічний сектор, внаслідок зниження цін та світового попиту через торговельні війни за цей період втратив близько $900 млн.
Отже, в підсумку зазначимо, що на тлі глобальних викликів залишаються нерозв’язаними проблеми доларизації економіки, породжених слабкими структурними перетвореннями.
Закореніла проблема України в тому, що парадигма економічної політики обумовлює високий рівень доларизації, продукуючи схильність до девальваційних процесів. Так, після чергового падіння курсу гривні продукція вітчизняних виробників отримує конкурентні переваги цінового характеру в порівнянні з імпортною продукцією. Однак, в силу глибокої технологічної відсталості української економіки, скористатися цією перевагою українські підприємства не можуть, і в міру адаптації до нових цін, знову зростає попит на якісну імпортну продукцію. Це, у свою чергу, формує підвищений попит на інвалюту. Зазначимо, разом з розширенням експорту, зростає імпорт в рівних пропорціях.
Попри те, що валютні курси, хоча і розраховуються базуючись на різниці процентних ставок, все ж формуються більшою мірою спекулятивними фінансовими потоками на валютному ринку, а не торгівельним балансом.
В результаті системно і масштабно наростає дефіцит зовнішньоторговельного балансу, який не зовсім та завжди, й далеко не в повній мірі може компенсуватися профіцитом надходжень від операцій з капіталом та фінансовими інструментами.
Відсутність стрімких структурних змін стримує кредитування та розвиток внутрішньої економіки, що може стати неминучим й логічним наслідком чергової глибокої девальвації гривні.
