Висвітлюючи проблематику діяльності колекторських компаній в Україні, зазначали, що погрози примусового стягнення боргу – це введення клієнтів в оману. Адже, лише органи Державної виконавчої служби та приватні виконавці мають законодавчі підстави примусово стягувати заборгованість, дотримуючись процедур, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Проте, існує інша проблема, яка стосується засобів до існування – зарплат та різноманітних соцвиплат. За 9 місяців поточного року НБУ отримав близько 130 скарг від громадян про арешт коштів на їхніх рахунках. Причиною стягнення є кредитна заборгованість перед кредиторами, несплачені штрафи, аліменти тощо. Йдеться про рахунки, на які зараховується зарплати, стипендії, пенсії, соціальні допомоги чи інші передбачені законодавством соціальні виплати. Про це повідомляє пресслужба Нацбанку.
Чи має банк право обмежити споживача в користуванні власними коштами
В НБУ наголошують, коли споживач фінансових послуг підписує кредитний договір, то він зобов’язується погашати тіло кредиту разом із комісіями та відсотками за користування позикою. У випадку порушення цих умов, фінансова установа має право звернутися до державного чи приватного виконавця та суду. В такий спосіб може відбутися арешт коштів, які розміщенні на рахунках клієнта.
Для підтвердження законності арешту коштів, повинна бути постанова виконавця про арешт коштів боржника, яка виноситься на підставі виконавчих документів, перелік яких визначено статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду.
Також арешту коштів може відбуватися внаслідок заборгованості зі сплати аліментів чи штрафів. Відповідна норма регламентована Законом України «Про виконавче провадження».
Арешт рахунку зі зарплатою, пенсією чи соцвиплатами
Зарплата, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші соцвиплати – це кошти, які віднесені до виплат цільового призначення.
Проте, банк може й не мати технічної можливості відкрити окремий рахунок для зарахування виключно таких коштів. Відтак рахунок, який відкривається, у тому числі й для зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соціальних виплат, зазвичай за умовами банківського обслуговування є звичайним поточним рахунком. Йдеться про рахунок фізособи для власних потреб, і на нього можуть зараховуватися будь-які кошти, а не лише кошти цільового призначення.
Відповідний механізм функціонування поточного рахунку регламентується Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів від 12.11.2003 № 492.
Саме тому, банки не мають технічної можливості розділити цільові кошти та «звичайні». Якщо рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, є поточними, то арешт може бути накладено на усі доступні кошти відповідно до регулятивної частини постанови щодо арешту коштів боржника.
Варто зазначити, якщо ж банк відкрив окремий рахунок винятково для цільових надходжень, то банк повертає без виконання отриману від виконавця постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення.
Проте, це не означає, що з наявних коштів цільового призначення не можуть стягуватися відрахування на погашення кредитної заборгованості, штрафів чи аліментів.
З цільових виплат боржника стягнення можуть здійснювати підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці, які власне нараховують заробітну плату, пенсію, стипендію тощо на підставі документів від виконавців (стаття 69 Закону України «Про виконавче впровадження»).
Загальний розмір відрахувань із зарплати, стипендії, пенсії тощо може становити від 20 до 50%. Тобто на банківський рахунок зараховується сума, з яких роботодавець (установа, організація тощо) вже утримала кошти на погашення боргу.
Спеціальні рахунки та заборона стягувати заборгованість
Насправді існує норма, передбачена законодавством, яка насправді забороняє здійснювати арешт коштів на рахунках зі спеціальним режимом використання. Йдеться про рахунки, відкриті згідно зі статтями 15-1 Закону України «Про електроенергетику», статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» та відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки».
Отже, рахунки зі спеціальним режимом функціонування – це рахунки підприємств, які займаються виробництвом або постачанням енергії, води, опаленням приміщень тощо.
Якщо банк арештував рахунок
Якщо державним чи приватним виконавцем накладено арешт на рахунок зі цільовими коштами, споживачу фінансових послуг необхідно звернутись до органів виконавчої служби, надавши документальне підтвердження того, що ваш поточний рахунок використовується виключно для зарахування цільових виплат. Документальним підтвердженням вважається довідка бухгалтерії з місця роботи, навчання, соціального страхування, пенсійного фонду тощо.
Якщо після цього виконавча служба не знімає арешт із коштів, споживач має право на оскарження винесеної державним чи приватним виконавцем постанови щодо арешту коштів у судовому порядку.
В підсумку варто зазначити, для уникнення проблем, слід уникати заборгованостей, які призводять до арешту коштів на рахунках. Якщо ж споживач фінпослуг опинився у ситуації, коли кредитну заборгованість погасити не в змозі, необхідно звернутися до банку чи фінустанови, з якою укладений кредитний договір, й домовитися щодо реструктуризації боргу – індивідуального зручного плану виплат без нарахування зайвих відсотків, пені та штрафів, — зазначають в НБУ.
