На ринках панують страхи: перспектива агресії лякає інвестиції та нарощує курс

На тлі інфляційних трендів та геополітичної напруженості січні Нацбанк підвищив облікову ставку на 1.0 в. п. – до 10.0%.

Реалізація значної кількості проінфляційних ризиків вимагала посилення монетарної політики Нацбанку для поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції. Відтак, це був лише один з інструментів, які зробив жорсткішими регулятор. Нацбанк змінив вимоги до обов’язкових резервів банків для посилення монетарної трансмісії. Йдеться про те, що з 10 лютого набуває чинності підвищення на 2 в. п. нормативів формування банками обов’язкових резервів за поточними  рахунками в гривні та за коштами в іноземній валюті для посилення монетарної трансмісії.

Однак відповідні інструменти монетарної політики впливають на ринкові ефекти опосередковано, проте не усувають факторів значного погіршення інвестиційного клімату, які звужують джерела валютних надходжень, послаблюючи тим самим гривню. Геополітична напруженість не спала, й погіршення інвестиційного клімату тому є яскравим свідченням.

Ми вирішили висвітлити, як формуються тенденції на валютному та борговому ринках під тиском геополітичної напруженості.

Вплив на монетарні умови, борговий та валютний ринок

Монетарні кроки з боку регулятора призвели до зростання Індексу міжбанківських ставок овернайт UONIA. Утім індекс UONIA залишився близько нижньої межі в коридорі ставок Нацбанку через збереження значного обсягу ліквідності банківської системи.

Ставки за клієнтськими операціями банків у грудні змінювалися різноспрямовано. Вартість кредитів нефінансовим корпораціям та строкових депозитів домогосподарств зросла, поступово реагуючи на попередні підвищення облікової ставки. Натомість середньозважені ставки за кредитами домогосподарствам знизилися, зокрема через акційні пропозиції окремих великих банків, а також активне використання населенням пільгового періоду кредитування під час розпродажів та свят.

Погіршення інформаційного середовища через геополітичну напруженість негативно позначилося на очікуваннях учасників ринку, що призвело до зниження попиту та зростання дохідності українських активів на внутрішньому та зовнішньому ринках. У результаті в січні залучення урядом коштів під час первинного розміщення ОВДП були незначними. Зазначені чинники разом зі значними бюджетними витратами наприкінці року сформували девальваційний тиск на гривню. Водночас у кінці січня на тлі поліпшення інформаційного середовища з’явилися перші ознаки стабілізації ситуації на ринках. Це відобразилося у зниженні премії за ризик та в укріпленні обмінного курсу гривні.

Послаблення курсу гривні

Для згладжування надмірних курсових коливань упродовж січня Нацбанк переважно проводив інтервенції з продажу іноземної валюти. Від’ємне сальдо інтервенцій у січні становило 1.3 млрд дол. США. З початку року офіційний курс гривні до долара девальвував на 4.3%.

Минулого тижня гривня послабшала до свого семирічного мінімуму й неодноразово перетинала впродовж четверга рівень 29 грн/дол. Утім заспокійлива риторика РФ тимчасово посприяла посиленню гривні в минулу п’ятницю. Проте курс гривні продовжив укріплюватися упродовж поточного тижня.

Курс гривні переважно слабшав минулого тижня й сягнув у четвер 28.92 грн/дол, а впродовж дня існували ризики того, що курс може закріпитися на рівні, що перевищував 29 грн/дол.

Варто зазначити, гривню утримали пом’якшення агресивної риторики Росії та суттєві інтервенції Нацбанку з продажу валюти (1.3 млрд дол).

Однак не менш вагомим було завершення місяця, що потребувало сплати щомісячних податків, а відшкодування ПДВ, напевно, вичерпалося в середу й не поповнювало обсягів доступних гривневих коштів.

Варто зазначити, надмірний попит вимагав чималих інтервенцій Нацбанку, і в підсумку чотирьох днів з резервів було продано $760 млн, що є найбільшим обсягом із березня 2020 року – початку розгортання пандемії, коли обсяг продажу валюти з резервів перевищив $1 млрд упродовж тижня.

Після того пропозиція іноземної валюти в середу була меншою за попит на $346 млн, у четвер вже продаж валюти банками під кінець дня активізувався й збільшився в п'ятницю. Тому тиждень гривня завершила на позитивній тенденції, але з ослабленням за тиждень на 1.6% до 28.7 грн/дол.

В підсумку варто зазначити, упродовж п’яти днів поточного тижня, ситуація стабілізувалася у порівнянні з попередніми тижнями.   З одного боку, вгамувався підвищений попит на валюту, що виник у минулі періоди через вплив психологічного чинника, зумовленого погіршенням інформаційного середовища.

З іншого, – зросла пропозиція валюти. Як наслідок, за тиждень гривня на міжбанківському валютному ринку зміцнилася до 28,11 грн/дол. США з 28,68 грн/дол. США на закритті міжбанку минулої п’ятниці.

Нацбанк виходив на валютний ринок для згладжування надмірних коливань, але вже не з продажем валюти – як це було упродовж більшої частини січня, а з купівлею. Загалом за тиждень Нацбанк купив на валютному ринку 333,7 млн дол. США.

Аналітики ICU зазначають,   курс гривні й надалі буде дуже залежати від зовнішніх інформаційних потоків. Полегшення риторики та покращення очікувань сприятимуть нормалізації пропозиції та зменшенню дисбалансу між пропозицією та попитом з-поміж клієнтів банків.

Вихід нерезидентів з ОВДП

Загальні негативні настрої інвесторів внаслідок інформаційних впливів щодо імовірного вторгнення РФ в Україну та очікування подальшого зростання ставок за ОВДП спонукали нерезидентів до подальшого скорочення портфеля гривневих активів.

Портфель нерезидентів продовжує скорочуватися навіть з незначним прискоренням, зазначають в ICU. За минулий тиждень портфель звузився ще майже на 3 млрд грн, а з початку 2022 року скорочення портфеля сягає понад 11 млрд грн.

Згідно з даними Нацбанку, на вторинному ринку другий тиждень поспіль найбільше торгувалися ОВДП із погашенням у 2025 році, що мали найвищий попит серед нерезидентів. Обсяг угод минулого тижня із цим інструментом становив понад 4.3 млрд грн, або більше третини всього обороту гривневих ОВДП на вторинному ринку.



Рисунок 1 - Вторинний ринок ОВДП

Джерело: НБУ.

Висока активність вторинного ринку й продаж облігацій нерезидентами не сприяли інтересу інвесторів до первинного аукціону, зазначають в ICU.  З чотирьох запропонованих до розміщення випусків облігацій продаж двох не відбувся, оскільки емітент вирішив, що незначні обсяги коштів не варті підвищення ставок. Відтак до бюджету вдалося залучити менш як 3 млрд грн за тримісячними ОВДП із підвищенням ставки відсікання на 55 б.п. - до 11.5%.

Аналітики зазначають, наразі ситуація не сприятлива для збільшення вкладень іноземних інвесторів в ОВДП, відтак в ICU очікують, що в найближчі тижні портфель продовжить скорочуватися. Чинниками скорочення є збереження нестабільності в частині можливої російської агресії, і загальне зміщення інтересу інвесторів до доларових активів.

Ринок єврооблігацій лихоманить

У понеділок дохідності єврооблігацій із погашенням у 2022 році зросли  до 26% - вище ніж за тиждень до цього, – а от довші терміни обігу реагували на новини геополітичної напруженості менш активно. Тому після зустрічі радників у нормандському форматі та надання відповіді США щодо пропозицій гарантій безпеки, настрої на ринку покращилися, а зміна РФ риторики на менш агресивну, посприяла зниженню дохідностей у п'ятницю до рівня 9.7-16%.

Подальший розвиток ситуації на ринку єврооблігацій буде залежати від дій та заяв РФ, зазначають в ICU, оскільки наступна зустріч у нормандському форматі має відбутися наступного тижня, особливих змін цього тижня очікувати не варто. Дохідності єврооблігацій залишатимуться високими та волатильними та дуже відчутно реагуватимуть на будь-які новини чи заяви щодо України.

Нацбанк змінює вимоги до обов’язкових резервів

Нацбанк, як і анонсував раніше, підвищить у лютому на 2 в. п. нормативи формування банками обов’язкових резервів за поточними рахунками в гривні та за коштами в іноземній валюті для посилення монетарної трансмісії.

Про це повідомляє пресслужба регулятора. Так, з 10 лютого 2022 року норматив формування банками обов'язкових резервів у національній валюті за коштами на вимогу збільшиться з 0% до 2%, але за строковими коштами – залишиться на рівні 0%. Норматив формування банками обов'язкових резервів в іноземній валюті – збільшиться з 10% до 12%.

За оцінками Нацбанку, загальний обсяг обов’язкових резервів, який банки повинні будуть формувати, збільшиться орієнтовно на 24 млрд грн.

У Нацбанку запевняють, з огляду на суттєві обсяги надлишкової ліквідності в банківській системі відповідний крок, за оцінками Нацбанку, не знизить кредитної спроможності банків та не загрожуватиме стабільності фінансової системи.