Потужність українських портів зростає: розпочали будівництво 12 терміналів Дунаю

Уздовж українського узбережжя Дунаю будують 12 терміналів для збільшення потужності портів, водночас розвиток українського Дунаю залежить від позиції Румунії, зокрема щодо проведення днопоглиблювальних робіт.

Про це розповів Українському Радіо директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк, передає Укрінформ.

Експерт зазначив, що три порти на українській території Дунаю — Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайський — зараз дуже активно працюють. «Тобто так багато, як зараз, вони не перевантажували практично ніколи, крім радянських часів, адже є одним з варіантів експорту не тільки зернової продукції. Тому нині ми бачимо «ренесанс Дунаю» і зростання інтересу інвесторів та вантажовідправників в цих портах», - зауважив Вовк.

Він зазначив, що зараз на Дунаї будують 12 нових терміналів. Але він усе одно не зможе стати повноцінною заміною Чорноморському порту, констатував Вовк.

«У будь-якому разі йдеться лише про один з варіантів транспортування. Якщо говорити по зерну, то 50% ішло через порти Одеси в межах зернової ініціативи, 25% — через Дунай і ще 25% — через західні прикордонні переходи. Максимум можливого експорту через Дунай сягає близько 20 мільйонів тонн», - наголосив директор Центру транспортних стратегій.

За його словами, Дунай отримав другий шанс, аби бути транспортною артерією і допомагати українській економіці, і дуже важливо, щоб після того, як повністю буде відкрито порти Великої Одеси, він залишався пріоритетним напрямком розвитку та експортної логістики.

«Питання в грошах. По-перше, присилати великі суднові партії набагато вигідніше. По-друге, залізничний тариф до Дунаю був дорожчим, ніж до портів Одеси, та і зараз вартість перевалки на Дунаї є дуже високою для багатьох», - зазначив фахівець.

За його словами, головна проблема Дунаю — це глибини, які не дозволяють працювати з великими судновими партіями. Тож дуже важливо отримати згоду румунської сторони на проведення днопоглиблювальних робіт, а також необхідно вирішити цілу низку інших технологічних моментів, зокрема можливість використання рейдової перевалки на Румунію без залучення її флоту.

«Зокрема, є конвенція ЕСПО, яка регламентує днопоглиблення гирла, і румуни давно заблокували такі можливості. Нам потрібно домогтися того, щоб вони дали згоду. Крім того, нам потрібно отримати можливість цілодобового проходу суден через румунський Сулінський канал. Один з варіантів, що, наприклад, судно заходить в Суліну, завантажується на українських портах і випливає через українську частину в море вже з вантажем», - зазначив Вовк.

Він додав, що делегація Міністерства інфраструктури й відновлення постійно працює з румунською стороною.

Раніше повідомлялося, порти Дунайського регіону у травні перевантажили понад 3 млн т вантажів, що стало абсолютним рекордом.

Як повідомлялося, упродовж січня — травня 2023 року порти Дунайського кластера обробили рекордний обсяг вантажів – 11,5 млн т. За 2022 рік портами було перевантажено 16 млн т вантажів, а за 5 місяців 2023 року вже оновлено новий рекорд вантажоперевалки, за оперативними даними - 11,5 млн т.

Звільнення Зміїного дозволило відкрити для проходу суден гирло Бистре, що призвело до зростання пропускної здатності дунайських портів та принесло додаткові 1,5 млрд дол державі.

Також писали, Українське дунайське пароплавство розпочало проєкт розбудови власного флоту барж — на Кілійському суднобудівному судноремонтному заводі наразі триває підготовка до створення несамохідного судна з конструкцій суден-донорів.

Нагадаємо, Євросоюз організував тристоронню зустріч Україна – Єврокомісія – Румунія для обговорення можливості спільного вимірювання глибин у дельті Дунаю. Зустріч відбулася після завершення Україною днопоглиблювальних робіт на Дунаї, проти яких виступала Румунія.