Правління Національного банку схвалило рішення знизити облікову ставку до 17,0% річних з 19 липня 2019 року, йдеться в повідомлення прес-служби регулятора. НБУ продовжив цикл пом'якшення монетарної політики, враховуючи тенденцію уповільнення інфляції до цілі 5%.
Але, попри зниження облікової ставки, питання кількісних змін ключової ставки, та їх впливу на якісні економічні трансформації не втрачає своєї актуальності, як в експертних колах, так і серед пересічних громадян. Відтак тема облікової ставки НБУ, як і інші похідні теми, що пов’язані з кредитуванням, залишаються дискусійними, набуваючи обговорення в тому чи іншому контексті. Зокрема, чому НБУ повільно знижує облікову ставку, або, чи можливо, що банки вже з наступного року видаватимуть іпотечні кредити під 12-13%. Чому валютна політика НБУ є саме такою? Чому важливою є незалежність центрального банку, й в чому її цінність для українців та бізнесу, а також чому це впливає на довіру до гривні.
Але, суспільство очікувало чіткого сигналу. Відтак на питання щодо ключової ставки та діяльності регулятора, які турбують як бізнес, так простих українців, відповів безпосередньо Голова Правління НБУ Яків Смолій.
Рівень облікової ставки обумовлюють інфляційні тенденції
Політика НБУ для багатьох в Україні є неоднозначною. Адже з 2015 року Нацбанк цілеспрямовано посилює монетарну політику, утримує високою ключову ставку, а також вимагає докапіталізації банків. Відтак думки розділилися: частина людей переконана в правильності таких дій, адже вони призводять до макроекономічної стабільності, яка дозволяє інвесторам робити розміщення довгострокових активів в економіку України. Але інші критикують Нацбанк за надмірно консервативну монетарну політику, яка стримує економічне зростання.
Голова Національного банку України Яків Смолій в інтерв’ю виданню The Page, розкриваючи деталі та логіку основних поточних й стратегічних рішень регулятора, зазначив, що забезпечуючи цільові орієнтири запровадженого режиму інфляційного таргетування, НБУ опосередковано впливає на економічне зростання.
Відтак минулого року зафіксовано однознаковий показник інфляції вперше за 5 років, а до кінця року очікується, що цей показник знизиться нижче 7%.
В контексті високого рівня облікової ставки, то критика є справедливою, якщо питання розглядати через призму поточних економічних наслідків: висока облікова ставка сьогодні стримує кредитування реального сектору економіки. Але, якщо розглянути в контексті стратегії розвитку, то варто наголосити, що низька інфляція – це підвалини для майбутнього економічного зростання.
Нагадаємо, у зв’язку зі стійкішим внутрішнім попитом, кращими умовами торгівлі та збільшенням врожаю зернових, показник зростання ВВП збільшився ніж у попередньому прогнозі. За прогнозами Нацбанку, економіка країни цьогоріч зросте на 3%, а у 2020 році не на 2,9%, як прогнозувалося раніше, а на 3,2%.
Економіка дасть сигнал – НБУ знизить ставку
Ключова ставка Національного банку не є мірилом вартості ресурсів для бізнесу, або критерієм, від якого повинні відштовхуватись суб'єкти господарювання. Вартість ресурсів у банківському секторі формується в залежності від вартості залучених коштів на банківські рахунки. І середня вартість портфелів, як правило, завжди є меншою, ніж облікова ставка НБУ. Але маржа, яку закладають комерційні банки при кредитуванні, враховує не лише вартість ресурсу, але й ризики.
За наявності відповідних економічних умов, НБУ знижуватиме облікову ставку до 9% у 2020-му та 8% у 2021 році, врахуємо маржу банків у 4-5% – і отримаємо кредити під 12-13%, зазначає Яків Смолій.
Логіка дій НБУ на валютному ринку та довіра до гривні
НБУ не може ставити мету купувати валюти більше або менше, аніж дозволяє ринок. Більша купівля сформувала б дефіцит валюти, переламала б тренд курсу і гривня почала би знецінюватися. Це не може бути ціллю НБУ. Ціль НБУ – не допустити великої волатильності курсу, оскільки це погано позначається на ціновій стабільності, наголошує Голова НБУ.
Варто зазначити, логіка дій регулятора полягає в дотриманні плаваючого обмінного курсу, який є одним із принципів чинного режиму монетарної політики НБУ. Ринковий курс гривні, який визначається попитом-пропозицією на валютному ринку, – головний запобіжник накопичення економічних дисбалансів. Відтак штучне утримання обмінного курсу від ревальвації через викуп валюти НБУ буде суперечити наміру знизити інфляцію до цілі в 5%.
Протидія зміцненню гривні з боку регулятора за сприятливої ситуації на валютному ринку буде унеможливити зниженню інфляційних очікувань, що провокуватиме зростання цін.
Однакова ймовірність зміни обмінного курсу в обидві сторони (як девальвації, так і ревальвації) – необхідна умова зміцнення довіри до гривні та зниження рівня доларизації економіки.
«Довіра до банківської системи поступово підвищується, люди відкладають кошти на гривневі депозити. Тобто можна говорити й про збільшення довіри до гривні», - наголошує Яків Смолій.
Незалежність Національного банку
Незалежність центробанку означає, що при зміні політичної кон’юнктури в країні керівництво регулятора не міняється під конкретного політика з владними повноваженнями. Незалежність Національного банку забезпечує спадковість і передбачуваність його політики.
Коментуючи основні засади питання незалежності НБУ та можливої зміни керівництва регулятора, Яків Смолій зазначив, що згідного з чинним Законом України «Про НБУ» Національний банк незалежний і виконує взяті на себе зобов’язання, а зміна Правління і Ради НБУ відбувається відповідно до закону.
Варто зазначити, що Голова Національного банку призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України строком на 7 років.
У випадку зміни керівництва та скасовування проведених реформ, які були реалізовані НБУ 3-4 роки тому (перехід на інфляційне таргетування, режим плаваючого обмінного курсу тощо), то всі, хто формував очікування чи робив прогнози, втратили б розуміння, що завтра буде відбуватися на ринку.
Нагадаємо, президент Групи Світового банку Девід Малпасс після зустрічі з Володимиром Зеленським у Києві 23 серпня 2019 року, написав у блозі для Financial Times, що Зеленський підтвердив наміри здійснити земельну реформу, розділити права власності на транзитні активи «Нафтогазу», демонополізувати економіку і державні підприємства, а також поважати незалежність центрального банку.
Збереження регуляторної незалежності центрального банку матиме величезне значення для зміцнення довіри та збільшення обсягу прямих іноземних інвестицій і кредитних ресурсів, що надходять до приватного сектору під час зниження процентних ставок в Україні, пише Девід Малпасс.
Отже, лише незалежний НБУ може керуватися у своїх рішеннях економічним прагматизмом, а не політичною доцільністю, приймаючи рішення в яких зміст домінуватиме над формою.
В підсумку, варто зазначити, що НБУ очікує на зростання економіки на 3% у 2019-2020 роках. «І не бачу якихось перешкод, щоб не досягти цього показника», - зазначає Голова Правління НБУ Яків Смолій.
