НБУ викликають в суд: три фінустанови оскаржили рішення регулятори накласти штрафи

З того часу, як Андрій Пишний очолив Національний банк України, на українському фінансовому ринку почалися різноманітні трансформації. В першу чергу, негативні. Низка рішень Нацбанку ускладнювали життя не лише фінустановам, а і всьому бізнесу та навіть волонтерам і благодійникам, які займались зборами для ЗСУ.

Нібито регулювання Нацбанком різноманітних сфер фінтеху відбувається дуже дивним чином, коли «в плюсі» залишаються лише лояльні до НБУ фінансові установи.

Для початку варто зазначити, що з 1 травня український платіжний сервіс Wayforpay не може проводити платежі, НБУ без причин затягує із продовженням ліцензії. Тисячі підприємців лишились без платіжного інструменту, благодійники не можуть отримувати платежі на армію, а велика українська компанія опинилась під загрозою зникнення. До цього клієнтами Wayforpay були понад 15 тисяч бізнесів.

Експерти говорять про спробу переділити ринок інтернет-еквайрингу (платежів у інтернеті): поки частина фінкомпаній чекає на переліцензування, їх клієнти можуть втекти до тих, хто отримав ліцензію. Адже, крім Wayforpay, на свої ліцензії чекають ще 33 компанії, на які припадає близько 20% ринку.

Але це не все. Цієї зими регулятор почав активну боротьбу із міскодингом - схема маніпуляцій банківськими системами для приховування реального походження платежів; підміна призначення платежу в еквайринговій мережі. Гравців, які обслуговували легальний гральний бізнес, викидають з ринку (що і сталось із IBOX BANK) під приводом міскодингу, а їх частка у результаті дістається лояльним державним (Ощадбанк, Приватбанк) та приватним банкам (Конкорд Банк та інші).

Аналітики припускають, що регулятор міг знайти цапа-відбувайла у вигляді IBOX BANK. Тоді як банки, які могли бути причетні до афер, або уникли покарання взагалі, або отримали формальне покарання у вигляді штрафу та заміни керівника на лояльного до очільника НБУ.

Ситуація може свідчити про те, що в Україні вибудовують новий фінансовий картель, який обслуговуватиме тіньові схеми, а головну роль у ньому гратиме держава/регулятор та лояльні банки.

Зараз вже справи дійшли до судів. Так, ще в березні 2023 року Національний банк застосував до установ  ТОВ «Є-Пей», ТОВ «Укрфінстандарт» та ТОВ «ФК «Хантер» заходи впливу, деякі санкції, за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. У Нацбанку повідомили причини, через які впровадили обмеження.

• ТОВ «Є-Пей» отримало штраф у розмірі 64,26 млн грн. Компанія не виконала обов’язок забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу. Компанія «Є-ПЕЙ» неналежно виконувала обов’язок розробляти, впроваджувати та оновлювати внутрішні документи з питань запобігання та протидії, а також у неї були відсутні процедури, достатні для забезпечення ефективного управління ризиками. «Є-ПЕЙ» неналежно виконувала обов’язок здійснювати оцінку/переоцінку ризиків та інші вимоги. Крім того, «Є-ПЕЙ» не супроводжувала перекази інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача.


• ТОВ «Укрфінстандарт» отримало штраф у розмірі 14,6 млн грн. Компанія не виконувала обов’язок забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу. Зокрема неналежно виконувала обов’язок розробляти, впроваджувати та оновлювати внутрішні документи з питань запобігання та протидії, а також у неї були відсутні процедури, достатні для забезпечення ефективного управління ризиками. Компанія «Укрфінстандарт» неналежно виконувала обов’язок здійснювати оцінку/переоцінку ризиків та інші вимоги.


• ТОВ «ФК «Хантер» отримало штраф у розмірі 340 тис. грн.  за порушення вимог пункту 15 частини другої статті 8 закону № 361-IХ та пункту 41 розділу ІV Положення про порядок організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженого постановою правління Національного банку України від 30 червня 2020 року № 90. Порушення полягає в неналежному виконанні установою обов’язку своєчасно та в повному обсязі подавати на запити Національного банку інформацію/документи, необхідні для здійснення ним нагляду у сфері запобігання та протидії. 

Проте компанії подали позов до суду про те, що рішення НБУ щодо накладення штрафу є неправомірними. Тепер Національний банк України пояснюватиме в суді свою політику, яка не стимулює український фінансовий ринок розвиватися, а ускладнює його функціонування.

Український платіжний бізнес не вперше скаржиться на проблеми зі сторони Нацбанку. Проте справи нарешті набувають юридичного контексту.

Чому завжди знаходиться винний серед тих установ, що не є лояльними до НБУ? Як стається так, що хтось отримує в покарання (ймовірно, за вигадані порушення) в мільйони гривень, а деяким установи просто змінюють очільника на «більш дружнього»? Тепер державному регулятору доведеться пояснювати свої, мʼяко кажучи, нелогічні дії не тільки в суді, а й на публічній арені.

У нашому матеріалі розбираємось, чому учасники платіжної індустрії не задоволені реформами Пишного, і як відбувається переділ українського платіжного ринку та витіснення нелояльних гравців.