Заступник голови Нацбанку Олексій Шабан розповів, до чого готуватись фінансовому сектору України найближчим часом та поділився можливостями, які відкриються для бізнесів - від європейського інтерчейндж 0,2% до чіткого поширення вимог комплаєнс на усіх учасників фінансового ринку, а не лише банків і платіжних установ, а також розвиток RegTech та впровадження нових стандартів у низці галузей. Про новації для фінсектору представник НБУ повідомив на Digital Banking Conference-2024, організатором якої є UAFIC.
Європейська інтеграція і ключові законодавчі зміни
За словами Олексія Шабана, НБУ уже здебільшого імплементував Директиву PSD2, а також повністю імплементував Директиву EMD2. У процесі імплементації перебувають Регламенти 260, 751 та 1230.
Наступними кроками в частині імплементації європейських актів будуть:
- Розробка регулювання для владнання спорів у платіжних послугах та розвиток open banking (директива PSD2)
- Імплементація норм верифікації отримувача в кредитних переказах. Ці норми будуть впроваджені протягом року після затвердження схеми верифікації отримувача з боку Європейської платіжної ради. Також створено проект змін до інструкції безготівкових розрахунків.
Також банкір зазначив, що Регламент 2021\1230 покликаний забезпечити прозорість та врегулювати тарифи для транскордонних платежів в ЄС. Наразі відбувається аналіз норм для імплементації.
Бізнес має бути готовий до низького інтерчейнджу
Заступник голови НБУ Олексій Шабан зауважив, що в рамках імплементації регламенту 751, буде погоджено граничний рівень інтерчейндж до 0,2-0,3%. Представник регулятора радить бізнесам готуватись до цього та будувати нові стратегії діяльності і прибутковості з огляду на це.
“Зараз є тема 751 регламенту, який регулює інтерчейндж. Ми розуміємо, що ера високих інтерчейндж для України, навіть 0,7%, в найближчі 3-4 роки закінчиться. Якими темпами ми будемо приходити до рівня 0,2 - 0,3%, якщо ваші бізнеси грунтуються на карткових технологіях? Думайте, як з новим європейстьким інтерчейнджем, ваші бізнеси, сервіси і бенефіти для клієнтів будуть жити, і якими будуть через 3-4 роки”
Заступник голови НБУ Відкритий банкінг
Олексій Шабан також прокоментував тему відкритого банкінгу, яка викликає багато питань у великих фінустанов. Він зазначив, що наразі дискутується кілька моментів у рамках впровадження, наприклад, чи потрібен для цього окремий застосунок.
“Відкритий банкінг, ми його очікуємо. Так, є певний скепсис. Коли ми кажемо Єврокомісії, давайте розширимо зону SEPA (єдина зона платежів у євро) на Україну, вони кажуть “А у вас немає open banking на практиці”. Дискутується, чи потрібен застосунок, в якому є доступ до рахунків в усіх установах або ж достатньо 5 кнопок в смартфоні. Open banking для нас - це про новий спосіб задоволення потреб клієнтів”
Заступник голови НБУ Завдяки відкритому банкінгу учасники ринку та споживачі отримають нові можливості в управлінні рахунками, зокрема матимуть доступ до інформації з рахунків, які відкриті у різних установах. Також open banking дасть нові рішення для приймання платежів, наприклад, послуги PISP - це провайдери, які можуть підключатись до рахунку для ініціювання платежів на рахунок чи з нього за згодою користувача. Відкритий банкінг посилить конкуренцію у фінансовому секторі, від чого у результаті виграє користувач.
RegTech і розширення комплаєнс вимог
Національний банк України готує Зелену книгу з питань RegTech та хоче представити позицію щодо ключових питань використання інноваційних наглядових та регуляторних технологій. За словами Олексія Шабана, в українському інформаційному полі ця тема рідко лунає, а бізнеси мало уваги приділяють даному питанню. Адже саме регуляторні технології відповідають за внутрішні процеси та їх ефективність.
НБУ сфокусований на регуляторному комплаєнсі з надання фінпослуг за напрямками надання звітності, управління ризиками, AML/CFT/санкції, а також боротьба з шахрайством. Нацбанк прагне долучати учасників ринку до цієї роботи та разом розробити дорожню карту.
“RegTech - це про ефективність внутрішніх процесів. Чи потрібен він НБУ? Скоріше ні. Теми які зараз бринять, то про дропів, то про обмеження, то про вимоги до AML-законодавства, чому? Тому що front навчились робити: сервіси зручні і цифровізовані. А комплаєнс-процеси всередині фінустанов, як правило, задизайнені як в минулому столітті, вони ще не цифрові. І регуляторні технології дозволяють швидко і правильно приймати рішення. Ці сервіси з’являються, щоб правильно використовувтаи дані, які є в державі. Це також і запобігання шахрайству, і управління ризиками. Ми опублікуємо зелену книгу, там є простір і для банків і компаній, які можуть запропонувати такі рішення”
Заступник голови НБУ Олексій Шабан додав, що на сьогодні для банків і платіжних установ жорстко прописані вимоги до комплаєнс. І ці вимоги поступово будуть поширені і на інших учасників фінансового ринку, як фінансові компанії, ломбарди, страховики.
Як НБУ розвиватиме цифрові фінансові сервіси
Задля створення умов для розширення ринку цифрових послуг і екосистеми фінтех-послуг в Україні Національний банк стимулюватиме і підтримуватиме такі напрямки як інклюзивність, віддалений онбординг, врегулювання хмарних технологій, функціонування ринку віртуальних активів, покращення кіберзахисту та фінансової грамотності.
Дуже важливим аспектом є доступність фінансових послуг усім верствам населення, зокрема, і інклюзивним категоріям, на усій території країни. Для цього необхідно, щоб фінансові продукти та сервіси відповідали стандартам WCAG (Web Content Accessibility Guidelines, рекомендації щодо доступності веб-контенту).
“Війна перетворює Україну в країну людей з інвалідністю. І тема фінансової інклюзії стає гострішою, це вже реальність. Потрібно розивати сервіси ідентифікації, взаємодії з клієнтами, які втратили зір, в яких є проблема з моторикою, які не чують. Вже потрібні не просто продукти, а нові процеси всередині учасників фінансового ринку. Щоб ці клієнти могли отримати хоч базові фінансові продукти”
Заступник голови НБУ Іншим аспектом теми інклюзивності і доступності послуг є вдосконалення віддаленого онбордингу. Інтерфейси користувачів потрібно зробити доступнішими, а також поширити віддалений онбординг для підприємців. Крім того, НБУ планує знову підняти тему врегулювання хмарних технологій.
“Працюємо над темою віддаленого онбордингу, перш за все для клієнтів малого і середнього бізнесу. Також ми говоримо про врегулювання хмарних технологій. Ця тема притихла останніми роками, але ми плануємо оживити робочі групи з банками, щоб подивитись, яким буде регулювання”
Заступник голови НБУ В рамках поліпшення кіберстійкості фінансового сектору, НБУ планує і надалі боротись із дропами та міскодингом, адаптувати європейську регуляцію DORA та не толерувати ворожий софт.
Заступник голови НБУ Олексій Шабан зазначив, що у 2023 році збитки від шахрайства з платіжними карткам зросли на 73% порівняно з 2022 роком та склали понад 830 млн гривень. В цьому аспекті дуже важлива фінансова грамотність населення, оскільки понад 80% випадків припадають на соціальну інженерію, а 16% - на скомпроментовані картки в електронній комерції.
Інновації та роль регулятора
Заступник голови Національного банку України Олексій Шабан зазначив, що саме бізнес має продукувати інновації, це не задача регулятора.
“Інновація - це задоволення потреби тим способом, яким її ще не задовільняли. Інновації не народжуються в регуляторі та держапараті. Інновації народжуються в бізнесі. Інновації - це не тільки нові зручні можливості для банків і небанківских установ. Інновації потрібні й бізнесам. Це і комплаєнс, і ризики, і клієнтська підтримка. А щоб знайти і спланувати нові можливості для інновацій, потрібно проаналізувати виклики, які є. НБУ не стимулює інновацій, не створює інновацій, наша задача геть інша”
Заступник голови НБУ Утім НБУ має хороший інструмент, щоб дати бізнесу змогу тестувати свої інноваційні продукти та нові сервіси. Це регуляторна платформа НБУ (так звана пісочниця).
Регуляторна платформа
Заступник голови НБУ Олексій Шабан нагадав, що регуляторна платформа Нацбанку була запущена ще наприкінці березня 2023 року. Sandbox дозволяє фінустановам тестувати нові сервіси в обмеженому середовищі без ризику порушення закону.
Завдяки цій платформі на ринку можуть розвиватись нові інноваційні продукти, конкуренція посилюватись, а якість послуг - підвищуватись. Крім того регуляторна платформа дає можливість поглибити діалог регулятора з учасниками ринку, і НБУ має можливість аналізувати нові продукти, які представлені у пісочниці, та за потреби модернізувати свої підходи.
Однак сьогодні регулятор опрацював лише 8 заяв та надав 10 роз’яснень щодо тестування продуктів у Sandbox. На жаль, жодну з послуг не допустили до тестування своїх продуктів через недотримання вимог і критеріїв. Адже для участі у платформі заявники мають бути авторизованими надавачами платіжних чи фінансових послуг (тобто стартапи, які хочуть протестувати свою ідею перед виходом на ринок, не мають можливості це зробити). Окрім того продукт, який хочуть тестувати на платформі, повинен відповідати вимогам Розділу ІІ Постанови Нацбанку №39.
“Регуляторна платформа НБУ поки не запрацювала. Отримали 8 заявок за півтора року. Жодна заявка не пройшла далі. Нагадаю, що учасником платформи може бути лише ліцензований учасник фінансового ринку”
Заступник голови НБУ 
