Попри уповільнення інфляції та зниження облікової ставки НБУ в країні не покращується сфера кредитування. Хоч населення активніше кредитується, вартість позик невпинно зростає, а бізнес практично не має доступу до кредитів. Регулятор продовжує стримувати курс гривні інтервенціями на міжбанківському ринку, на це витрачають колосальні суми коштів, валютній стабільності допомагають і надходження від міжнародних партнерів. Детальніше про головні монетарні показники країни за 2023 рік - у нашому огляді.
Інфляція - найнижча за три роки
У місячному вимірі у грудні інфляція сягнула 0,7%. У грудні зростання цін було спричинене підвищеною в умовах війни витратністю виробництва та через сезонні чинники. Загалом торік усі місяці поспіль крім березня, щомісячні темпи зростання цін не були більше 1%. Улітку 2023 року в липні-серпні навіть фіксувалась дефляція.
Інфляцію наразі стримують курсова стійкість гривні та жорсткий контроль за цінами з боку держави, особливо у галузі ЖКГ.
Низька облікова ставка та інфляція не стимулюють кредитування
У грудні 2023 року Нацбанк знизив облікову ставку до 15% (на 1 пункт). Але досі зберігається великий розрив між фактичною інфляцією та обліковою ставкою.
Також уповільнення інфляції ніяк не покращило галузь кредитування. Вартість кердитних коштів продовжує невпинно зростати, що може мати вкрай негативний ефект для економічного відновлення. Попри падіння ключової ставки кредитні ресурси за рік подорожчали на понад 4,4% до 20,5% річних. Нагадаємо, що у березні 2022 року кредитні ставки були на рівні 13,4% річних. Тобто зростання за час повномасштабної війни на понад 7% річних.
Особливо незадовільна ситуація у кредитуванні бізнесу. За рік кредитування бізнесу впало на 2,8% (або менше на 21,4 млрд грн). З іншого боку, зростає кредитування населення (за рік на 7,3% або на +15,28 млрд грн).
Водночас ставки за депозитами з 2022 року зросли лише на 3,3% до 10,5% річних.
Різниця між ставками на депозити та кредитними ставками залишається досить вагомою. Населення і бізнес активніше несуть гроші в банки, але у випадку з фізособами це відбувається не так інтенсивно, активніше зростає кількість готівки поза банківськими установами. Депозитний портфель корпоративного сектора за рік зріс на 37,2% (або на 339,5 млрд грн). Заощадження населення у банках збільшились лише на 14,6% або на 134,1 млрд грн. За рік грошова маса значно розширилась, зафіксовано зростання на понад 21% або на понад півтрильйона гривень. Головними факторами стали як збільшення депозитів, так і збільшення готівки на руках у населення (поза банками).
Зниження облікової ставки також ніяк не вплинуло на ринок ОВДП. Дохідність за ними зросла за рік із 12,72% до 18,7%, але це викликано виключно екстреною потребою держави залучати кошти до бюджету.
Як НБУ утримує курс гривні
У жовтні 2023 Нацбанк вирішив перейти на керовану гнучкість обмінного курсу гривні. Однак фактично регулятор повністю визначає обмінний курс нацвалюти. І його інтервенції відчутно впливають на рівень валютних резервів.
Щоб втримати курс гривні НБУ уже з початку 2024 року витратив понад 1,4 млрд доларів - саме стільки склало від'ємне сальдо інтервенцій за 12 днів січня. За весь 2023 рік регулятор на утримання курсу витратив 28,6 млрд доларів.
Важливим чинником підтримки наших резервів стали надходження від іноземних партнерів - у 2023 році Україна отримала з-за кордоному понад 42,5 млрд доларів.
Готівковий обмінний курс гривні теж оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс продовжують залишатись інтервенції регулятора. Нацбанк завдяки великим поточним інтервенціям зумів частково зміцнити позиції гривні як на безготівковому, так і у готівковому сегментах. За рік готівкова гривня до долара США ревальвувала на 4,9%, а порівняно зі станом на кінець 2023 р. – на 2,5%.