Податки з онлайн-продажів: інсайди про новий закон з e-commerce day

 

Як маркетплейси будуть оподатковувати доходи українців, які результати запровадження «податку на Google» та так званого «Клубу білого бізнесу», плани щодо регулювання віртуальних активів в Україні та необхідність декриміналізації еротичного контенту — про це під час відкритого інтерв’ю на e-commerce day від Української асоціації фінтех та інноваційних компаній розповів Данило Гетманцев, народний депутат України. 

Що відомо про оподаткування доходів з цифрових платформ

Народний депутат України, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у розмові з СEO UAPAY Юлією Федосюк на e-commerce-day розповів про новий законопроект про оподаткування цифрових платформ (проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи»). 

Документ український уряд схвалив у квітні 2025 року. Законопроект розробили в рамках імплементації європейської директиви DAC7, яка передбачає обмін інформацією про доходи фізичних осіб, отримані в процесі продажу товарів або надання послуг через цифрові платформи. 

Головна суть законопроекту полягає в тому, що цифрові платформи будуть зобов'язані звітувати про доходи фізичних осіб, які отримують кошти через ці платформи. 

Більше того, ці платформи стануть податковими агентами, що спростить адміністрування податків. Законопроект підтримав український бізнес, що свідчить про його актуальність та необхідність, зазначив Гетманцев. 

Комітет Верховної Ради ще не розпочав розгляд документу. Бо наразі триває активний процес збору думок бізнесу та експертів, відбувається відкрита дискусія із залученням усіх зацікавлених сторін. Мета – ухвалити законодавство правильно і не нашкодити ринку, підкреслив Данило Гетманцев.

У ЗМІ цей законопроект часто подається як «оподаткування з цифрових платформ", проте це не зовсім коректно, уточнив парламентарій. Законопроект нічого не оподатковує напряму. Він передбачає механізм звітування про доходи та механізм утримання податку, який вже існує. 

Фактично, закон покликаний спростити оподаткування, яке застосовується до доходів фізичних осіб. За чинним законодавством, якщо цифрова платформа виплачує дохід фізичній особі, яка не є підприємцем, утримується податок у розмірі 23% (18% ПДФО + 5% військового збору). Новий законопроект пропонує зменшити цей податок до 5%, що стане значним полегшенням податкового тягаря для продавців, які не є офіційно підприємцями.

Данило Гетманцев підкреслив, що ініціатива отримала підтримку великої кількості цифрових платформ, оскільки пропоновані правила є прозорими та зрозумілими. Багато гравців ринку підтримують ідею впорядкування цих процесів. Попереду очікується велика прозора дискусія та за її результатами — зміни до документу і прийняття цього важливого законопроекту.

Податок на Google: результати

У 2022 році в Україні запровадили так званий «податок на Google», який передбачає оподаткування різних цифрових компаній, які працюють в Україні, але не зареєстровані тут.

Народний депутат Данило Гетманцев акцентував, що мова йшла не про створення нового податку, а про запуск механізму сплати ПДВ іноземними компаніями, які надають електронні послуги в Україні. Раніше компанії на кшталт Google і Meta, будучи незареєстрованими в Україні, формально мали сплачувати ПДВ, але процедура була надто складною і вони цього не робили. 

Цей закон дозволив іноземним компаніям реєструватися в Україні без зміни резидентського статусу і сплачувати податки безпосередньо в Україні. До цього, наприклад, українські цифрові компанії, які працювали на нашому ринку, сумлінно сплачували ПДВ, тоді як їхні іноземні конкуренти — ні.  Це створювало нерівність в оподаткуванні і, за словами Гетманцева, могло змушувати український бізнес йти у «схеми» з ФОПами чи в готівку, аби конкурувати.

Фіскальний ефект від впровадження податку на Google перевершив очікування. У 2022 році податкова зібрала 4 мільярди гривень, що на 1 мільярд більше, ніж планувалося. А у 2024 році надходження склали вже 11 мільярдів гривень. Серед найбільших платників цього податку — світові гіганти, такі як Apple та Google. Торік також зареєструвалися та сплачують значні суми податків платформи таксі, як Uber та Bolt.

І хоч автори закону не цілилися на платформи з еротичним контентом, але надходження від них виявилися значними – мільйони доларів. Платформа OnlyFans зареєструвалась з власної ініціативи — це стало приємною несподіванкою, хоча компанія не є найбільшим платником. Показово, що Pornhub теж зареєструвався і сплачує податки після звернень від українських органів, додав Данило Гетманцев.

Щодо фізичних осіб, які отримували доходи від цих платформ, то вони або самостійно сплатили податки, або отримали вимоги про сплату.

Чому потрібно декриміналізувати еротичний контент

Кримінальне переслідування людей за еротичний контент народний депутат України Данило Гетманцев назвав «цинічним лицемірством». У нас досі є 301 стаття Кримінального кодексу і велика кількість поліцейських здійснюють контрольні закупівлі, а прокуратура витрачає час на ці справи. 

На думку парламентарія, це «більш аморально, ніж самі ці дії, як би хто до них не ставився». Він виступає за декриміналізацію цього виду діяльності, зазначаючи, що більшість фракцій у Верховній Раді підтримують таку ідею. Проте деякі політичні сили експлуатують тему моральності, заробляючи політичні дивіденди замість прийняття правильного рішення, вважає Данило Гетманцев. 

Клуб білого бізнесу: чи змінять критерії вступу

Ініціатива «Клуб білого бізнесу» запрацювала у 2024 році і була покликана відзначати та заохочувати сумлінних платників податків. Суть ідеї полягає в тому, що ці платники податків, які вже довели свою прозорість, мають перевірятися податковою ледь не в останню чергу. Проте, як виявилося, великі компанії часто не потрапляли до переліку, що є парадоксом.

Торік до «Клубу білого бізнесу» увійшли 8 тисяч платників. Однак, у першому кварталі поточного року їхня кількість зменшилася на 52. Хоча було втрачено більше платників, ніж додалося, з'явилися нові учасники, зокрема, на 500 ФОПів більше, навів статистику Данило Гетманцев.  Цей механізм працює вже певний час, і зараз активно збирається фідбек від бізнесу для подальшого вдосконалення ініціативи.

Існує великий ажіотаж та бажання багатьох компаній потрапити до «Клубу білого бізнесу», наголосив парламентарій. Це показує, що бізнес, окрім відсутності проблем з податковою, прагне ще й визнаватися чесним платником. Такий злам свідомості, коли прозорість стає пріоритетом, значною мірою відбувся під впливом війни.

Наразі активно обговорюються пропозиції щодо зміни критеріїв для вступу до Клубу. Один із діючих критеріїв, який викликає дискусії, полягає в тому, що протягом року до включення до «Клубу білого бізнесу» компанія не повинна мати штрафів. Це створює проблеми для великих компаній з розгалуженою структурою. Великі компанії мають безліч філій та подають тисячі звітів щомісяця до місцевих податкових — за таких умов важко уникнути помилок. 

Наприклад, найбільший мобільний оператор України через штраф у 340 грн не потрапив до клубу, хоча усі інші критерії він задовольняв. Тому цей критерій з штрафами переглянуть. Існують також інші надто суворі критерії, які не завжди об'єктивно відображають доброчесність платника, додав Данило Гетманцев. 

Новий закон про крипту

Новий законопроект щодо віртуальних активів рекомендований комітетом до розгляду Верховною Радою. Народний депутат України Данило Гетманцев наголосив, що робиться все, аби документ розглянули у залі парламенту. 

Згідно з законопроектом, регулятор ринку віртуальних активів визначається Кабінетом Міністрів за погодженням з Національним банком України. На думку Гетманцева, Національна комісія з цінних паперів не може регулювати цей ринок.

Новий закон регулює передусім обіг криптовалюти, визначає її різні види та встановлює правила оподаткування. Система оподаткування віртуальних активів буде подібна до режиму інвестиційного прибутку. Тобто податок стягується з прибутку від виведення криптовалюти у фіат. Передбачається можливість продажу криптовалюти протягом 1 року за ставкою 5% без урахування витрат на купівлю, залежно від суми. Законопроект також регулює ліцензування та діяльність криптобірж. 

Після ухвалення закону не буде офіційної можливості розраховуватися криптовалютою за товари та послуги. Гривня залишиться єдиним платіжним засобом в Україні.