Парламентський Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики завершив роботу над законопроєктом про віртуальні активи. Його одноголосно погодили до першого читання у Верховній Раді, а до цього майже три роки доопрацьовували депутати та профільні державні органи.
Документ об’єднує основні питання щодо криптоактивів: регулювання обігу, статус регуляторів, оподаткування. Загалом дає змогу законодавчо легалізувати цей ринок в Україні.
Якщо закон ухвалять, криптовалюти стануть для українців легальним платіжним засобом, їх можна буде купувати, продавати і обмінювати. Якщо ж держава й далі з цим зволікатиме, то продовжить втрачати податки у галузі, де щороку обертаються десятки мільярдів доларів.
UA.News розповідає про потенційні масштаби українського ринку криптоактивів, які податки та пільги для власників крипти пропонуються у законопроєкті та які питання викликали найбільше дискусій у Комітеті Верховної Ради.
Що таке віртуальні активи і як їх регулюють у Євросоюзі
Віртуальним активом є цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати, або ж його можна використовувати для платежів та інвестицій. Виділяють такі види віртуальних активів:
Незабезпечені — не посвідчують жодних майнових або немайнових прав (до прикладу, Bitcoin);
Забезпечені — посвідчують майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав (до прикладу, окремі стейблкоїни);
Фінансові — віртуальні активи, забезпечені цінними паперами або гривнею (до прикладу, сек’юриті-токени).
Після того, як у 2022 році американська криптобіржа FTX, власникам якої приписували шахрайство на мільярди доларів, оголосила про банкрутство, у Євросоюзі вирішили прискорити законодавче врегулювання криптовалют.
Щоб запобігти шахрайствам, а також обмежити приховування податків та відмивання грошей, 20 квітня 2023 року Європейський парламент ухвалив єдині правила регулювання криптоактивів Markets in Crypto-Assets Regulation (MiCa). Повністю їх почали застосовувати у Євросоюзі з грудня 2024 року. MiCA визначає та регулює:
- Поняття віртуальних активів — криптовалют, токенів-цінних паперів та стейблкойнів
- Гармонізує стандарти ЄС для емісії, обігу та зберігання різних типів віртуальних активів.
- Регулює роботу усіх учасників крипторинку, зокрема емітентів криптоактивів, торгові платформи, біржі та постачальників гаманців зберігача.
- Запобігає ризикам для фінансової стабільності, а також захищає права інвесторів.
Крипторинок в країнах ЄС зазвичай регулюється кількома органами: центральні банки концентруються на токенах, що забезпечені валютами чи грошима. А регулятори ринку цінних паперів або міністерства фінансів — на усіх інших віртуальних активах.
Як формуються податки на криптоактиви в ЄС
Оподаткування віртуальних активів у Євросоюзі регулюється через єдині правила обміну податковою інформацію на основі вимог Директиви ЄС про адміністративну співпрацю (DAC 8). Країни-члени ЄС повинні імплементувати основні правила DAC 8 у своє законодавство до 31 грудня 2025 року, а застосовуватися вони будуть з 1 січня 2026 року.
Водночас види та ставки податків щодо віртуальних активів країни Євросоюзу визначають окремо. Системи оподаткування таких доходів фізосіб у ЄС суттєво відрізняються і залежать від загальної фіскальної політики окремих країн.
Так, одні країни майже повністю звільняють від оподаткування приросту капіталу у криптоактивах, наприклад, Кіпр, Естонія, Мальта та Словенія. Інші оподатковують їх за високими ставками.
Податок на приріст капіталу у віртуальних активах може перевищувати 50% у Німеччині, 52% у Данії, 30% у Швеції, 44% у Фінляндії. У Франції діє єдиний податок у розмірі 30%.
Утім, високі ставки оподаткування у таких країнах можуть компенсуватися вигідними податковими пільгами, які можуть приваблювати приватних інвесторів.
Що дає легалізація ринку криптоактивів
Капіталізація ринку віртуальних активів у світі сягає приблизно $3,4 трлн, а річний оборот — $30-35 трлн. Точних оцінок українського ринку немає, оскільки він ще не легалізований. Як стверджують у парламентському Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики, Україна входить до топ-6 країн зі 150 країн світу за рівнем поширення крипти серед населення і генерує 2,5 % світового трафіку криптовалют. За 2024-й рік глобальні централізовані біржі отримали прибуток, який згенерували українці, в розмірі $343 млн або 5,4% глобального прибутку.
Попри масштабність криптоіндустрія досі не легалізована в Україні. Спеціалізовані біржі, які торгують віртуальними активами, працюють з-за кордону. Там вони оформлені, згідно з нормами та вимогами ЄС і США. Відповідно, усі зароблені активи та податки залишаються в місцях їхньої юрисдикції та не надходять до України.
Після законодавчого врегулювання криптобізнес потенційно може значно поповнити державний бюджет. Дослідження Global Ledger, на яке посилаються у парламентському Комітеті, показує, що легалізація ринку крипти могла би вже за 2021-2024 роки принести державі близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян.
Процес легалізації індустрії почався у вересні 2021 року, коли Верховна Рада ухвалила закон «Про віртуальні активи», але тривалий час він був ветований президентом, а після підписання у березні 2022 року теж не набув чинності. Потрібно було визначити, як оподатковувати операції з віртуальними активами, та внести зміни до Податкового кодексу.
Що пропонується у погодженому законопроєкті
«Доопрацювання документу, про який йдеться, у нас тривало три довгі роки. Але, власне, є вже певний результат, є що представити Верховній Раді», — запевнив під час засідання Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики його очільник Данило Гетманцев.
Законопроект складається з двох частин: змін до Податкового кодексу України та регулювання криптовалют, яке є достатньо деталізованим і враховує відповідний Регламент Євросоюзу від 31 травня 2023 року. Гетманцев опублікував ключові положення напрацьованого документу. Зупинимося на основних податкових правилах, які планують запровадити в Україні.
Фізособам у законопроєкті пропонується наступне:
- вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з віртуальними активами;
- оподатковувати саме прибуток від операцій, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання активів протягом року;
- фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
Не оподатковуватимуться такі категорії:
- доходи від операцій з обміну одних віртуальних активів на інші, а також дохід від їх продажу в межах однієї мінімальної заробітної плати;
- вартість активів, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
- збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
- для віртуальних активів, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО - 5%.
Податок на прибуток юридичних осіб:
- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з віртуальними активами, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора.
Податок на додану вартість:
Не є об’єктом оподаткування ПДВ:
- операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: продажу та обміну NFT; продажу та обміну, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
- послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах).
Щодо спрощеної системи оподаткування:
- платникам єдиного податку заборонені операції з віртуальними активами;
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.
Щодо адміністрування:
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з віртуальних активів щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).
Передбачається, що запропоновані зміни до Податкового кодексу мають запрацювати з 1 січня 2026 року.
Про що дискутували найбільше
Пільгове оподаткування криптоактивів
Навіщо надавати перехідний період фізособам і до якої міри держава взагалі може відслідковувати переміщення криптоактивів? Ці питання чи не найдовше обговорювалися під час засідання Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
Він запевнив, що преференції не стосуватимуться службовців, які подають декларації. Бо це фактично буде визнанням того, що вони раніше не декларували свої доходи.
Народний депутат Ярослав Железняк зауважив, що насамперед треба враховувати особливість криптоактивів — їх не можна порівнювати з ринком цінних паперів або безготівкових переказів.
Чи будуть в Україні обмінні пункти з криптовалютою
Олексій Шабан, заступник голови НБУ, заявив, що депутати не врахували певні пропозиції Нацбанку в частині запобігання можливим порушенням: «Є низка зауважень, пропозицій Національного банку, які не були враховані. Вони стосуються вимог до діяльності з обміну віртуальних активів на валютні цінності, а також уточнення повноважень Національного Банку до авторизаційних процедур, до операційних, пруденційних вимог до постачальників віртуальних активів».
Так, Національний банк наполягає, щоб обмін крипти здійснювався лише в банках. Проти цього виступає Гетманцев: «Мова йде про обмін валюти, точніше, гривні на криптовалюту. Так само, як сьогодні обмін здійснюється звичайними валютними обмінниками, так само він повинен здійснюватися і щодо крипти. Це наша позиція зараз. Тобто ми не бачимо істотної різниці, розумієте? Тобто ми не розуміємо, чому ні. І Нацбанк не зміг це пояснити. Якщо він пояснить до другого читання законопроєкту, тоді обмежимо».
Дискусію вирішили продовжити за участю представників банків, які надаватимуть послуги обміну криптовалют.
Хто стане регулятором ринку віртуальних активів
Законопроєкт передбачає, що регулятора має визначити Кабінет Міністрів за погодженням з Національним банком України. Можливий розподіл повноважень серед кількох кандидатів, зокрема Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), Нацбанку, Мінфцифри.
Хоча Верховна Рада не уповноважена визначати регулятора, Данило Гетманцев виступив проти надання таких функцій Нацкомісії з цінних паперів: «Щодо моєї особистої позиції, якщо виходити з теорії, то безперечно такі повноваження будуть вести до Національної комісії з фондового ринку і цінних паперів. Але в існуючому складі, вона виявила свою абсолютну неспроможність, як інституційно, так і професійну, про що свідчить відсутність результатів, відсутність фондового ринку у нас як такого…Натомість, інституційно спроможним є Національний банк. Крім цього, у нас є ще такий орган регулювання, як Мінцифри. І я також погоджуюся, що щонайменше окремі повноваження повинні бути надані цьому органу».
Критику на адресу Нацкомісії з цінних паперів не поділяє народна депутатка Ніна Южаніна. Вона наголосила, що має схожі запитання до роботи Нацбанку: «А чим Національний банк займається разом з банківською системою? Чи не сидять вони на тих самих ОВДП і тільки цим займаються і заробляють там? Де реальний сектор економіки, де його кредитування? У мене такі самі ж питання до Державної служби фінансового моніторингу».
Зауважимо, Нацкомісія з цінних паперів розробила власну модель розподілу повноважень регуляторів на крипторинку. НКЦПФР пропонує виступати регулятором усіх віртуальних активів, пов’язаних з матеріальним активом, тоді як НБУ регулюватиме токени, для яких базовим активом є фіат (альтернатива товарним грошам).
Читайте також:
«Більше криптовалюта нічого не може запропонувати світові» – інтерв'ю з українським бізнесменом та криптоінвестором Миколою Удянським
Чому Трамп просуває крипту, як швидко заробляти на криптобіржах і зберігати мотивацію: ексклюзивне інтерв'ю Олександра Орловського, засновника ком'юніті FFA
