Нещодавно в Україні набув чинності новий закон №11416-д про підвищення податків, новації торкнуться широкого спектру галузей і вплинуть як на бізнеси, так і на фізосіб. Голова наглядової ради провідної консалтингової компанії Crowe Mikhailenko Дмитро Михайленко в інтерв’ю UA.NEWS детально розповів, які зміни в оподаткуванні чекають українців, які доходи як оподатковуватимуть та які альтернативні моделі розглядали законотворці. Експерт також поділився прогнозами щодо підвищення податків в Україні у найближчі роки та післявоєнний період.
Закон №11416-д був ухвалений у жовтні та підписаний президентом наприкінці листопада 2024 року. Документ збільшує ставку військового збору до 5%, а також вводить нових платників військового збору — ФОП І, ІІ та ІV груп-платників єдиного податку (для них діятиме військовий збір в розмірі 1%). Крім того документ підвищує ставки оподаткування прибутку банків до 50% та фінустанов до 25%, а також впроваджує авансові внески для АЗС та низку інших змін.
Зміни торкнуться майже кожного, оскільки кожен із нас отримує якийсь тип доходів — хтось заробітну плату, хтось винагороду за гіг-контрактом, хтось відсотки на депозит у банку.
Голова наглядової ради Crowe Mikhailenko Нещодавно набув чинності закон про підвищення податків №11416-д. Що зміниться для фізичних осіб та бізнесу в 2024 та 2025 роках? Кому скільки податків доведеться сплатити цьогоріч і наступного року?
Дмитро Михайленко: Закон певною мірою адресований окремим індустріям.
Наприклад, підвищення на 2024 рік ставки оподаткування прибутку до 50% буде стосуватися банків. Ставка 25% буде стосуватися фінустанов.
Інший приклад — оподаткування роздрібної торгівлі пальним. Там встановили авансові внески, які базуються не на обрахуванні прибутку, а на обрахуванні кількості засобів для розливу пального — тобто на певних натуральних способах виміру суми податку. Це запобіжник для зменшення оподаткованого прибутку.
Але це стосується окремих індустрій. Що стосується всіх, то основне — це підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%. Це стосуватиметься працівників, власників підприємств, що отримують дивіденди, для таких видів доходів як лікарняні, відпускні, винагороди гіг-контрактерів або просто винагороди за цивільно-правовими контрактами (це не обов'язково ІТ-сектор, але це стосується й ІТ індустрії). Це орендна плата, відсотковий дохід за депозитом в банку і таке інше.
Зміни торкнуться майже кожного, оскільки кожен із нас отримує якийсь тип доходів — хтось заробітну плату, хтось винагороду за гіг-контрактом, хтось відсотки на депозит у банку.
Податкова служба вже вийшла з оглядовим листом, де надає певні правила або дороговкази, яким чином це застосовується, якщо доходи нараховуються в одному періоді, скажімо, листопаді, а сплачуються в іншому. Це було доволі швидке реагування і ми вдячні за нього. Якщо доходи були нараховані (це як загальне правило) в листопаді або в будь яку дату до 1 грудня, то до них застосовується знижена ставка 1,5% незалежно від того, коли будуть сплачуватися доходи.
Виключення з цього правила існують для таких специфічних видів доходів, як лікарняні і відпускні. Тут податківці запропонували такий підход, що ставка 1,5% або 5% адресована пропорційно відповідно кількості днів у листопаді і грудні, коли працівник хворів або був у відпустці. Тобто тут діє правило за період. В інших випадках діє правило, коли нараховано, а не за який період нараховано.
Вплив буде неабиякий. Хоча це і не ПДВ, який обіцяли збільшити замість підвищення військового збору, і який би вплинув на ціни. Ми розуміємо, що зменшення доходів внаслідок перерозподілу до бюджету теж впливатиме на економічні показники підприємств, наші персональні доходи, тощо.
Як вважаєте, наскільки це може бути болісно для ФОП?
Дмитро Михайленко: Для платників єдиного податку створили окрему норму, що військовий збір, якого в них взагалі не було, таки буде застосовуватися, але у розмірі 1%. І це буде з 1 січня, а не з 1 грудня.
Відтак у малого бізнесу з невеликими оборотами податкове навантаження збільшилося на 1 відсоток. Тоді як бізнес, який використовує працю найманих працівників або контрактерів, має закладати в свої бюджети більшу суму витрат на податки, збори - адже було 1,5%, а стало 5%. Підвищення для усіх середніх і великих підприємств в контексті їх бюджетів на зарплату склало більшу величину, ніж персональні доходи приватних підприємців-платників єдиного податку.
Цей закон був запропонований через потребу збільшити видатки на оборону на 500 мільярдів гривень, тоді як фактично покриває 122 мільярди…
Дмитро Михайленко: 500 мільярдів — планувалося отримати в розрізі року, а 122 мільярди — в розрізі 4 місяців з 1 вересня, коли в серпні закон намагалися проголосувати. Те, що закон набув чинності здебільшого з 1 грудня означає, що це і не 500, і не 122 млрд, а якась менша величина.
Але завдяки тому, що банки обклали 50% податками фактично заднім числом (тобто ці 50% будуть стосуватися всіх періодів та 1, 2, 3 і 4 кварталу) — певну суму бюджет отримає за наслідками декларування і сплату податку банками.
У Національній стратегії доходів, яка якраз адресована на післявоєнний період, вказано, що ставки персонального оподаткування ще будуть зростати. Потрібно бути готовим, що підвищені ставки військового збору можуть залишити і після закінчення війни. Адже все одно будуть потрібні додаткові витрати на укріплення обороноздатності на всяк випадок
Голова наглядової ради Crowe Mikhailenko 
Чи розглядались якісь альтернативні моделі податкового навантаження?
Дмитро Михайленко: Законотворці розглядали кілька альтернатив. На першому етапі взагалі була спроба запровадити для підприємств щось на кшталт податку з обороту — як єдиний податок для малих підприємців, але для платників податку на прибуток. І це було б дуже боляче. Тому що цей податок з обороту для певних видів індустрій, наприклад, для фінансового сектору, міг погасити весь прибуток, який в них залишався, і з якого сплачувався податок на прибуток. Отже від цієї ідеї відмовилися доволі швидко ще влітку.
Ідея, яка розглядалася до останнього — це замість військового збору і оподаткування персональних доходів збільшити податок на додану вартість відсотка на два. Народні депутати очікували, що це дасть той же самий податковий ефект.
Була ще альтернатива перерозподілити статки між місцевим і державним бюджетом та таким чином отримати необхідне фінансування для армії. Адже податок з доходів фізичних осіб іде до місцевих бюджетів, а військовий збір йде до державного. Ця ідея була доволі цікавою, але до неї поки не дійшли. Тому всі альтернативи поки залишалися не застосовувані.
Що стосується альтернатив на майбутнє, то про них можна дізнатись у Національній стратегії доходів. Вона якраз адресована на післявоєнний період. І там вказано, що ставки персонального оподаткування ще будуть зростати, якщо вони ухвалять за основу навіть польський варіант — доволі ліберальний з точки зору оподаткування. Але все ж таки це буде більше ніж 5-6%.
У поляків в самій ліберальній версії, коли вони не оподатковують підприємства на старті бізнесу (точніше не застосовують обов'язкове соціальне страхування), персональне оподаткування залишається на рівні 11-13% від персональних доходів. А наступними роками, коли включається ще й обов'язкові соціальні відрахування, воно вже злітає за 20%.
Це все обговорювалося на початку року. І в результаті влада зробила певний крок назад. Вони вирішили, що це буде не точна польська модель і треба ретельно обговорювати, що слушно або ні з точки зору впровадження ініціативи після воєнного часу.
Але тренд все ж таки є. Тож потрібно бути готовим, що підвищені ставки військового збору можуть залишити і після закінчення війни. Адже все одно будуть потрібні додаткові витрати на укріплення обороноздатності на всяк випадок. Загалом — це той вектор, який і задає національна стратегія доходів. Просто його почали реалізовувати раніше через військовий збір.
Саме побоювання щодо зростання інфляції і розбалансування макроекономічних показників втримало від збільшення ПДВ. Звісно, в Україні ставка ПДВ не змінювалась більше 20 років, а інфляція зростала. Але є приклад Ірландії, яка успішно боролась з інфляцією шляхом зменшення ставки ПДВ. Коли інфляція пішла вгору, вони визначили певні види продуктів (наскільки пам’ятаю, електроенергію) і через зниження ПДВ на них, досягли того, що інфляція вгамувалася. Тому це справді працює
Голова наглядової ради Crowe Mikhailenko Є інформація, що МВФ під час переговорів з Україною говорив про підвищення ПДВ, але наша влада наполягала, що це не актуально. Яка ймовірність збільшення ПДВ у найближчі роки та на скільки відсотків? Які наслідки це матиме для бізнесу і чи стануть більш поширені спроби ухилення від сплати?
Дмитро Михайленко: Окрім того, що ПДВ дає певні кошти до бюджету, він також впливає на кон'юнктуру цін. Простіше кажучи — на можливість підвищення інфляції і більш швидке зростання цін. Я так розумію, що побоювання щодо зростання інфляції і розбалансування макроекономічних показників втримало від збільшення ПДВ.
Звісно, в Україні ставка ПДВ не змінювалась більше 20 років, а інфляція зростала. Але є приклад Ірландії, яка успішно боролась з інфляцією шляхом зменшення ставки ПДВ. Коли інфляція пішла вгору, вони визначили певні види продуктів (наскільки пам’ятаю, електроенергію) і через зниження ПДВ на них, досягли того, що інфляція вгамувалася. Тому це справді працює. Просто для нас це поки абстракція.
А от з технічної точки зору впровадження досить легке. В нас відпрацьований механізм зменшення/збільшення ставок через податкові накладні та податкові декларації. Тому якогось зайвого адміністрування податків тут не очікуємо.
Але макроекономічні ефекти, мабуть, є головною причиною. В чому функція Міжнародного валютного фонду? Вирівняти баланс. МВФ говорить “Ми вам дамо стільки мільярдів, але покажіть нам, що ви ці гроші зможете віддавати, тому що у вас статки дорівнюють витратам”. І вони про це будуть казати, а Україна якось шукатиме компроміс. Така полеміка може й завершиться, коли в нас буде купа інвестицій, які збалансують це. І там точно вже буде не до зростання ПДВ, тут кошти треба освоїти. Статки зростають - податки зростають. Тобто якісь інші речі можуть це полікувати, але вони не про сьогодення. Хоча й зараз є іноземні інвестори, які заходять на венчурне інвестування в Україні, ризикують, але розуміють, що можуть багато заробити.
Ми можемо скільки завгодно говорити про те, як певні зміни в податкових ставках (наприклад, збільшення) полікують діри в держбюджеті. Але час від часу виходить так, що реальний вплив іде не від них, а від інших економічних реалій, які мало залежать від податкових ставок.
У нас 10 років діяла пільга ПДВ для ІТ-сектору. І ІТ-індустрія розвивалась доволі швидкими темпами. Усі ці цифри, які начебто не доплатив ІТ-сектор, не означають, що держава недоотримала кошти. Просто їх через перерозподіл в економічному ланцюгу сплатили інші учасники цього ланцюгу. Сума недоплати, вказана податковою, була точно перевищена, при чому в рази, а можливо, і в десятки разів. Отже пільги дійсно можуть сприяти більшому зростанню якоїсь індустрії. Хоча б тому, що інвестори там бачать що більше зароблять. Але це заробляння за рахунок інших індустрій в ланцюжку
Голова наглядової ради Crowe Mikhailenko 
Як гадаєте, чи можна запровадити різні ставки ПДВ для різних галузей з метою стимулювання інвестицій у певну сферу?
Дмитро Михайленко: Звісно можна. У нас 10 років діяла пільга ПДВ для ІТ-сектору. І ІТ-індустрія розвивалась доволі швидкими темпами. Можливо, в нас не стільки ІТ-фахівців, як в Індії, але ми з Європою точно могли конкурувати.
І коли пільгу прибрали в 2023 році, наші податківці вийшли з розрахунками, скільки бюджет втратив через пільгу для ІТ. Але ПДВ - доволі підступний податок. Якщо ІТ-фахівець відвантажує якась програмне забезпечення для вашої студії, а ви далі продаєте свій продукт чи послугу з податком на додану вартість, то держава нічого не втратила на середньому відрізку. Хоч з ІТ-шників прибрала, але з вас все взяла. Тому усі ці цифри, які начебто не доплатив ІТ-сектор, не означають, що держава недоотримала кошти. Просто їх через перерозподіл в економічному ланцюгу сплатили інші учасники цього ланцюгу.
Коли справді через ПДВ йде недоплата? Точно не на старті виробничого ланцюжка, коли ІТ-шник розробляє програму. До речі, вони більшу частину софту експортують за кордон. І якщо ми хочемо, щоб Україна розвивалась як експортоорієнтована страна, то там яку ставку ПДВ не став, буде або пільга або нульова ставка. Ці підприємства будуть боротись не за сплату ПДВ, а щоб держава їм своєчасно відшкодувала.
Тому всі ці розмови про недоплату ПДВ ІТ-індустрією — сума недоплати, вказана податковою, була точно перевищена, при чому в рази, а можливо, і в десятки разів (за підрахунками податкової, у 2021 році обсяг ПДВ, який мав надійти до бюджету від ІТ-сектору, міг становити 4,6 млрд грн - ред.)
Недоплата ПДВ зустрічається не на старті економічного ланцюгу, а в його кінці. Наприклад, коли на ринку знаходиться приватний підприємець-платник єдиного податку на 2 групі, який продає вам умовний чайник без ПДВ, тому що ПДВ у нього немає. І тут може утворитися та сама додана вартість між тим, за скільки йому цей чайник продали, і яку ціну він вказав покупцю. А є ще такий ефект як скрутки, коли товар імпортують за невеличкою митною вартостю, потім взагалі ніяк не відображаючи шлях до цього “єдинника”. І тут додана вартість випаровується, її немає. Тому що останній в ланцюжку — споживач — отримує чайник без ПДВ,а значить, і без частинки доданої вартості. А коли в нас певна індустрія (не важливо, ІТ, або інша галузь), яка на старті всього ланцюгу далі перепродає продукт світу, то за них заплатять. ПДВ так влаштований. На відміну від податку на прибуток.
Отже пільги дійсно можуть сприяти більшому зростанню якоїсь індустрії. Хоча б тому, що інвестори там бачать що більше зароблять. Але це заробляння за рахунок інших індустрій в ланцюжку. Бюджет не сильно втрачає, поки не доходить до роздрібної торгівлі й відвантаження. Насправді зараз і роздрібна торгівля в цьому сенсі помирає, тому що не витримує конкуренції з електронними платформами, які завозять посилки на територію України без оподаткування. Це теж факт. Для них шокуючими були результати Чорної п'ятниці, коли вони майже нічого не заробили, на відміну від попередніх років.
Гратися зі ставками можливо, і ми вже бачили, що це працює. Наприклад, ліки колись йшли взагалі без ПДВ, а потім їм адресували ставку 7%. Катастрофи не відбулось. Навпаки, фармацевтичні компанії дещо гармонізували своє оподаткування, тому що вони купують, що їм потрібно, за ставкою 20% (ті ж рекламні послуги), а продають ліки за ставкою 7%. Там ще від'ємне значення може утворитись.
