Україна намагається зробити те, що відкладала довгі роки, відійти від статусу постачальника сировини у зовнішній торгівлі. Передбачається, що нова структура експорту з акцентом на товари з високою доданою вартістю зменшить залежність від різкого коливання цін на світових ринках. Національна економіка стане більш стабільною.
Однак це складно зробити з кількох причин. По-перше, Україна не має настільки розвинутої промислової бази, щоб конкурувати з іншими постачальниками. По-друге, бажання продавати товари з доданою вартістю інколи суперечить інтересам наших торговельних партнерів, які більше зацікавлені у сировині.
У Міністерстві економіки заявляють, що Україна прискореними темпами буде поглиблювати переробку сировинних товарів, щоб продавати більше продукції з доданою вартістю, а не лише сировину. Наскільки це реально зробити у найближчі роки?
Дмитро Наталуха: Це вже відбувається. Діяльність індустріальних парків, локалізація виробництва, навіть той факт, що в ЕКА прописані коди щодо підтримки саме несировинного експорту - все це індикатори того, що цей процес триває. Ми вже побачили зростання обсягу товарів переробки, якщо порівнювати з минулими роками.
Крім того, президент Володимир Зеленський оголосив достатньо успішну програму «Зроблено в Україні». Вона направлена, зокрема, на розвиток вітчизняного виробництва. Завдання Уряду та Верховної Ради забезпечити, щоб вітчизняне виробництво було переважно переробним.
Ми не можемо лишатися сировинною країною, адже у довгостроковій перспективі це не витримує жодної критики. За таких обставин ми дуже вразливі до будь-якого виду кризи. Як тільки ціни на світових ринках на нашу кон'юнктуру експорту починають стрибати або падати, ми одразу відчуваємо надзвичайно сильні удари по нашій економічній стабільності.
Тому загальна стратегія і фокус держави мають бути на організації переробної галузі. Ми розвиваємо ці інструменти. Зокрема ЕКА (Експортно-кредитне агентство) має стати одним із них.
Проте мене непокоїть дискусія з нашими міжнародними партнерами, що виникла під час обговорення стратегії розвитку ЕКА як ключового інструменту держави для підтримки несировинного експорту. Вони пропонують поширити цю підтримку не лише на продукцію переробки, а й на сировину, зокрема на агропродукцію. Тобто наші світові партнери зацікавлені в тому, щоб все більше і більше сировини постачалося з України. На мою думку, це дещо протирічить нашій загальній стратегії.
А як на перспективи українського експорту може вплинути нова торговельна політика президента США Дональда Трампа?
Дмитро Наталуха: Підхід у вирішенні торговельних питань адміністрації Дональда Трампа є гарним прикладом економічного прагматизму, якого бракувало Україні починаючи з 1990-х років. Йдеться про відсутність заангажованості якоюсь конкретною ідеологією: ліберальною чи протекціоністською. Просто ухвалюються рішення, які потрібні та корисні державі тут і зараз.
Відповідно, нова адміністрація Дональда Трампа чітко продемонструвала, що вона тут і зараз буде використовувати весь арсенал тарифних і нетарифних бар’єрів для захисту власного виробника, для стимулювання і розвитку саме власного виробництва.
Я вважаю, що війна в Україні, агресія росії проти України, вже допомогла Сполученим Штатам посильно відновити свій оборонно-промисловий комплекс. Припускаю, що понад 80% грошей, які виділялися Конгресом і Сенатом, залишалися у США у вигляді державних замовлень на їхніх же підприємствах з виробництва зброї. Отже, це вже відбувається. Нам поки що важливо скомунікувати правильно взаємний інтерес. Тому що підтримка України є підтримкою їхньої економіки в тому числі.
Щодо українського експорту - логістично далеко, але американський ринок надзвичайно цікавий своїми масштабами та ємністю. Там є проблеми з нашими харчовими продуктами. Не факт, що ці проблеми не є нетарифним способом для недопуску на ринок, але це питання до нашої торговельної дипломатії.
Також у США є давня історія експорту українського металопрокату щодо якого зараз неоднозначна ситуація. Але мені здається, що прихід до влади Дональда Трампа і його команди - це нагода зараз поновити ці перемовини, можливо, знайти якусь нову форму співпраці для залучення українських товарів на американський ринок.
На міжнародному рівні ми знову бачимо намагання з боку певних країн, зокрема США, вибороти собі, як вони кажуть, справедливі умови торгівлі. За Вашими оцінками, як можуть розвиватися далі ці глобальні процеси? І як Україна за таких обставин може захистити власні торговельні інтереси?
Дмитро Наталуха: Ще під час першої каденції Дональда Трампа, коли він став 45-м президентом Сполучених Штатів, його адміністрація спочатку підняла тему виходу зі Світової організації торгівлі (СОТ), а потім перезапуску цієї організації. Тому що категорія справедливості достатньо суб'єктивна для кожної країни.
Те, що ми сприймаємо, наприклад, як обмеження для нас у певних позиціях Світової організації торгівлі - більш розвинені країни вважають справедливим застереженням проти агресивної нерегульованої конкуренції. Тому це питання виключно формування нашого стратегічного бачення і розуміння того, що є реалістичним.
Якщо ми справді побачимо, що такий гравець як Сполучені Штати націлені на те, щоб перезавантажити СОТ, так би мовити, трохи перевернути стіл світової торгівлі, перевизначивши правила, і це підтримують більшість країн, які є також нашими союзниками, тоді, звісно, треба активно долучатися до цього процесу. Робити це треба із розумінням того, що ми як країна, яка розвивається, повинні мати певні преференції, послаблення, особливо з огляду на війну.
Якщо ж ми побачимо, що система застигла і, в принципі, змінити щось достатньо важко, тоді є інший шлях. Я нагадаю, що в нормативно–правових документах СОТ є стаття, яка передбачає певні форс-мажорні обставини для країн, що зазнали воєнної збройної агресії, і можуть у винятковому порядку застосовувати ті чи інші тарифні, нетарифні засоби захисту власного ринку або додаткові інструменти.
Я переконаний, що за таких обставин треба бути максимально креативними, зважати насамперед на власний інтерес, а не на те, що про це подумають або скажуть. У питаннях торгівлі Україні треба діяти більш прагматично.
Також читайте:
Ринки Африки, Латинської Америки, Індонезії та В'єтнаму: Дмитро Наталуха, голова Комітету ВРУ з питань економічного розвитку про те, куди рухатись українському експорту