За даними дослідження IT Research Ukraine 2023, ІТ-галузь дає країні майже 5% ВВП, а один айтівець створює та зберігає майже три робочі місця в економіці. Галузь щороку сплачує десятки мільярдів гривень податків, допомагає ЗСУ донатами та робить капітальні інвестиції в Україну. Утім, зараз на рівні з іншими бізнесами, працює в умовах підвищених податків та бореться за людський капітал, вимагаючи належного бронювання для своїх спеціалістів.
Про комунікацію українського бізнесу з владою, нові виклики для технологічних компаній та ризики погіршення інвестиційного клімату — в кулуарах GET Business Festival в інтерв’ю для UA.News розповіла Наталія Микольська – на івенті виконавча директорка Diia.City United модерувала панель, присвячену програмі Ukraine Facility.
Очікується, що частину коштів, які Україна отримає в рамках Ukraine Facility до 2027 року, скерують на підтримку бізнесу, зокрема у вигляді грантової допомоги. Утім, український бізнес здебільшого досі не знає, як здобувати ці гранти, не може повною мірою використати цей ресурс. З чим пов’язана така необізнаність?
Наталія Микольська: Це проблема двостороння. З одного боку — бізнесу всіма можливими каналами не доносять інформацію про нові можливості. З іншого боку — український бізнес зосереджений зараз на інших проблемах, найбільш першочергових, які стосуються радше виживання, вирішення термінових завдань. Про це треба пам'ятати.
Є ще один важливий момент, про який варто говорити. Український бізнес частково втратив довіру до того, що від влади можна очікувати чогось хорошого, бодай якоїсь підтримки. Але влада дійсно має хороші ініціативи.
Для прикладу — підприємці навіть не знають, що в рамках залучення кредитних коштів в банках, які працюють в рамках програм фінансування ЄС, можна отримати також грантове фінансування, як частину необхідної суми. До того ж треба розуміти, що грантові кошти просто так не дають. Щоб їх отримати, потрібно зробити свою домашню роботу: правильно оформити, підготувати проєкт, зробити багато інших речей. Тому це дорога з двостороннім рухом. Влада має більше комунікувати з бізнесом, бізнес має сам більше запитувати й робити свою домашню роботу.
Це також і функція бізнес-спілок, наприклад, таких як наша бізнес-спілка Diia.City United. Ми доводимо інформацію про грантові можливості й програми підтримки для малого бізнесу та стартапів, які є учасниками нашої спілки. Поширюємо для них корисну інформацію, допомагаємо контактувати з відповідними грантодавцями, а також консультуємо, як правильно підготувати ті або інші документи. Ми спільно діємо, аби технологічний бізнес створювався, розвивався й залучав інвестиції та інвестував в Україні.
Ви зауважили, що українські підприємці зараз здебільшого зосереджені на розв'язання першочергових проблем, від яких залежить виживання бізнесу. А які з цих проблем є найбільш актуальними саме для технологічного бізнесу?
Наталія Микольська: Для технологічного бізнесу є кілька викликів. Важливо розуміти, що цей сектор - експортноорієнтований, його основний ринок розташований за кордоном. У зв'язку з цим для технологічних компаній стоїть перший і найбільший виклик — це людський капітал. У цьому контексті пріоритет - питання мобілізації та бронювання.
Ми працювали над тим, щоб для галузі запрацювало і діяло єБронювання, і дуже раді тому, що ситуація дещо полегшилася. Чому бронювання важливе для експортноорієнтованого бізнесу? Бо це індустрія, яка залежить від людей — вони творять продукт. Компаніям потрібні відрядження за кордон. Оскільки неможливо продавати свої продукти іноземним покупцям, бувши в Україні. Так само неможливо залучати іноземні інвестиції, якщо немає можливості зустрічатися зі своїми потенційними клієнтами та інвесторами в інших країнах.
Другий виклик — теж стосується людського капіталу. Йдеться про відсутність, в принципі, людського ресурсу, а також якісного кваліфікованого людського ресурсу для технологічного бізнесу. Це також стосується перекваліфікації кадрів, реформування системи технічної освіти, з урахуванням потреб IT-галузі. Йдеться також про розвиток навчальних програм для залучення ветеранів та жінок в технологічні професії, які потрібні зараз IT-компаніям. Освітній напрям – один із ключових для Diia.City United на 2025 рік.
Третій виклик для технологічного бізнесу — стабільність регуляторного і податкового клімату. Зараз вкрай важливо, щоб ані уряд, ані парламент не робили різких рухів з регуляторними й податковими актами. Крім випадків, коли йдеться про дерегуляцію. Якщо уряд або парламент хочуть щось дерегулювати — будь ласка, ми це підтримаємо.
Водночас не можна запроваджувати жодних нових регуляцій або змін, які потенційно ускладнюють роботу бізнесу, змінюють режим податкового навантаження. Це питання надзвичайно турбує підприємців. Тому що бізнес живе короткими циклами й планує всю свою діяльність у тих умовах, в яких він працює станом на зараз.
Окрім втрати людського ресурсу, ще одне навантаження на бізнес під час війни – постійне підвищення податків. Як технологічна галузь сприймає такі зміни в оподаткуванні?
Наталія Микольська: Diia.City United - спілка продуктового технологічного бізнесу, зокрема резидентів простору Дія.City. Для резидентів простору перед початком повномасштабної війни був запроваджений спеціальний податковий режим. А також була спеціальна гарантія держави, що цей режим буде незмінним упродовж 25 років, зокрема для іноземних інвесторів наших компаній.
Ми комунікували дуже чітку позицію: якщо влада обіцяла зберігати спеціальний податковий режим упродовж 25 років, то давайте його не змінювати. Зараз ми розуміємо, що зміни в оподаткуванні вже ухвалені. Але дуже сподіваємося, що підвищення податкового навантаження в частині військового збору буде тимчасовим заходом. І після закінчення воєнного стану та перехідного періоду, передбаченого законом, податки повернуться до межі, встановленої раніше.
Це дуже важливо з погляду передбачуваності для іноземних партнерів. Україна зараз, як держава, має дуже багато ризиків для іноземних інвесторів. У нас війна, а бізнес є бізнес. Іноземні інвестори готові допомагати Україні, готові донатити. Але коли це стосується бізнес-проєктів — це точно не про доброчинність. Для них потрібна передбачуваність і належні умови ведення бізнесу.
Інвестори оцінюють умови в Україні порівняно з іншими країнами, дивляться на «країнний ризик». А він у нас дуже високий через війну, попри те, що наш технологічний бізнес демонструє неймовірну стійкість. Це відзначають всі: попри обстріли, блекаути та інші загрози, українські компанії виконують свої замовлення, виконують інвест-плани для інвесторів, підіймають гроші та наступні раунди.
Українському бізнесу потрібно пояснювати своїм партнерам, яким чином він зменшить ризики, як може гарантувати виконання замовлення та безперервну роботу над продуктами. Нашим компаніям треба доводити, що у них є план на випадок надзвичайної ситуації, є команди та фахівці, які можуть замінити одне одного. А також є обладнання на випадок блекаутів, щоб команда могла безперебійно працювати та виконувати замовлення.
Багато всього треба доводити. Тому на цьому фоні, будь-яка зміна податкового та регуляторного режиму дуже важко комунікується для іноземних інвесторів на додаток до тих «країнних ризиків», які у нас є.
Читайте також:
Україна у п’ятірці світових країн за кількістю безконтактних платежів - Олександр Карпов, директор ЄМА
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.