Розвиток сталого фінансування: Нацбанк презентував нову Політику
Сьогодні відбувся пресбрифінг, на якому Нацбанк презентував Політику щодо розвитку сталого фінансування на період до 2025 року.
Про це повідомляє пресслужба регулятора. Йдеться про презентацію комплексного бачення побудови та майбутнього розвитку сталого фінансового сектору в Україні.
Ми вирішили висвітлити ключові аспекти оприлюдненої Політики розвитку сталого фінансування на період до 2025 року.
Політика розвитку сталого фінансування
Ключова мета презентованої Політики є формування цілісного бачення основних засад розвитку сталого фінансування в Україні та необхідних для їх реалізації дій Нацбанку з урахуванням забезпечення послідовності та адаптації до змін як банківської системи, так і діяльності небанківських фінансових установ, що сприятимуть фінансовій стабільності.
Варто зазначити, Політика є невіднятною від глобального, європейського та національного тренду до сталого розвитку. Враховуючи непередбачуваність кліматичних викликів, а також інших можливих загроз для країни, європейського континенту та світу в цілому, Політика може бути уточнена/доповнена, щоб гарантувати її відповідність загальноекономічному контексту та забезпечувати розвиток сталого фінансування в Україні.
За оцінками міжнародної Мережі екологізації (озеленення) фінансової системи (The Network for Greening the Financial System, NGFS), учасниками якої є майже 100 центробанків, у тому числі НБУ, і наглядових установ, світ наразі перебуває на критичному етапі, коли необхідно обрати один із двох шляхів розвитку господарської діяльності: успішний перехід до чистих (із нульовим рівнем парникових газів) викидів до 2050 року або прямування до посилення парникового ефекту та глобального потепління на 3˚C та більше до 2100 року з усіма негативними наслідками.
Кліматичні та екологічні виклики спричинюють структурні зміни в економіці/фінансах. Нині саме кліматичні та екологічні виклики визнані Європейським центральним банком (European Central Bank, ECB) двома основними факторами ризику. За оцінками Банку міжнародних розрахунків (Bank for International Settlements, BIS), вони є одним із джерел системних фінансових ризиків і можуть стати причиною наступної глобальної фінансової кризи.
На європейському континенті Європейським Зеленим Курсом (грудень 2019) проголошено таку мету: до 2050 року зробити Європу першим кліматично-нейтральним континентом, орієнтуючись на економіку замкненого циклу як вирішальний фактор у досягненні кліматично-нейтральної, ресурсоефективної та конкурентоспроможної економіки. Економіка замкненого циклу визначена як економічна система, в якій цінність продуктів, матеріалів та інших економічних ресурсів зберігається якомога довше, підвищуючи їх ефективне використання у виробництві та споживанні, тим самим зменшуючи вплив їх використання на довкілля, мінімізуючи відходи та викиди небезпечних речовин на всіх етапах їх життєвого циклу, у тому числі шляхом застосування ієрархії відходів. На виконання Зеленого Курсу Європейська Комісія схвалила низку документів стратегічного характеру, серед яких: План «зеленого» інвестування (січень 2020), яким, зокрема, оголошено Стандарт «зелених» облігацій, Новий план дій з економіки замкненого циклу (березень 2020) та Стратегію фінансування переходу до сталої економіки (липень 2021). На віртуальному саміті з питань клімату, організованому за ініціативою президента США у квітні 2021 року, який зібрав представників 17 країн – найбільших генераторів викидів парникових газів, а також десятки інших країн, було оголошено про амбітні нові кліматичні цілі країн зі скорочення викидів парникових газів.
Рисунок 1 - Компоненти сталого розвитку та сталих фінансів, їх взаємозв’язок
Джерело: НБУ.
Для досягнення цілей переходу до низьковуглецевої та ресурсоефективної економіки, забезпечення її сталості необхідна чітка державна політика сталого фінансування, яка передбачає не лише глибоке розуміння змісту екологічних та соціальних ризиків, але й наявність ефективної системи управління такими ризиками.
Поняття сталого розвитку є ключовим у політиці розвитку сталого фінансування та означає тривале економічне процвітання, яке менш залежне від використання обмежених ресурсів та експлуатації природного середовища, більш соціально інклюзивне.
Поняття сталого розвитку включає екологічний, соціальний, економічний та управлінський фактори, які тісно взаємопов’язані. Стале фінансування має кілька рівнів: у широкому розумінні – включає екологічний, соціальний, економічний та управлінський фактори; у вужчому сенсі – охоплює лише «зелені» фінанси, тобто ті, що стосуються тільки екологічного фактора; у ще вужчому сенсі – зосереджене на питаннях, орієнтованих лише на пом'якшення зміни клімату та/або адаптацію до наслідків зміни клімату.
Управління кліматичними, екологічними та соціальними ризиками
Сталим є фінансуванням, що супроводжується належним управлінням кліматичними, екологічними та соціальними ризиками. Управління кліматичними, екологічними й соціальними ризиками – це система, яка дає змогу на постійній основі виявляти, вимірювати, моніторити, контролювати, звітувати та пом’якшувати екологічні та соціальні ризики, спричинені підготовкою й реалізацією проєкту, що фінансується, та діяльністю суб’єкта фінансування. Така система управління ризиками є обов’язковим компонентом політики сталого розвитку, важлива для фінансових інституцій, їх клієнтів (підприємств позичальників), а також для інвесторів. Кліматичні виклики є джерелом двох груп кліматичних ризиків: 1) ризиків переходу (transition risks) до моделі низьковуглецевої економіки; 2) фізичних ризиків (physical risks).
За оцінками NGFS, обидві групи ризиків можуть впливати на економіку/фінанси мікро- та макрорівнів через ряд каналів трансформації, призводити до значних фінансових втрат (рис. 2).
Рисунок 2 - Канали трансформації кліматичних ризиків у ризики фінансові
Джерело: НБУ.
Ризики переходу є можливими фінансовими втратами внаслідок швидкого переходу до моделі низьковуглецевої економіки, стрімких трансформацій, зумовлених змінами економічної та екологічної політики, уподобань споживачів, соціальних норм, іміджу, ринкових переваг, розробкою чистих («зелених») технологій. Занадто швидкий рух до низьковуглецевої економіки посилює ризики переходу, що може істотно зашкодити фінансовій стабільності. Ризики переходу впливають на прибутковість бізнесу та добробут домогосподарств, породжують фінансові ризики кредиторів та інвесторів. На макроекономіку вони впливають через інвестиції, продуктивність, ціни, особливо, коли перехід призводить до заволодіння активами.
Вектор руху України до сталого розвитку
Україна є учасницею ключових міжнародних угод, спрямованих на розв'язання проблем, обумовлених екологічними/кліматичними викликами. Відповідно до Паризьких домовленостей 2015 року, наша держава взяла на себе зобов’язання забезпечити до 2030 року обсяги викиду парникових газів, що продукуються усіма секторами економіки, на рівні не вище 35 % від рівня 1990 року. Для забезпечення збалансованості економічного, соціального та Для забезпечення збалансованості економічного, соціального та екологічного вимірів сталого розвитку Україна приєдналася до глобального процесу, обравши 17 Цілей сталого розвитку ООН на період до 2030 року своїми орієнтирами для розроблення прогнозних і програмних документів та законодавчих актів.
У 2017 році в Україні було розроблено національну систему Цілей сталого розвитку (86 завдань національного розвитку та 172 показники для їх моніторингу), яка адаптувала проголошені ООН цілі з урахуванням специфіки розвитку країни. У вересні 2019 року запроваджено обов’язковий моніторинг реалізації національних Цілей сталого розвитку та щорічне оприлюднення результатів. Україна на високому політичному рівні підтримала Європейський Зелений Курс, метою якого є досягнення кліматичної нейтральності європейського континенту до 2050 року, і заявила, що є неодмінною частиною реалізації цілей цього курсу, а також про те, що його концепція повністю відповідає зусиллям із «озеленення» економіки країни. У березні 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив Національну економічну стратегію на період до 2030 року, згідно з якою країна планує досягти кліматичної нейтральності не пізніше 2060 року. Для переходу України до кліматично-нейтральної економіки необхідно до 2030 року залучити близько 102 млрд євро капітальних інвестицій, тобто близько 10 млрд євро щороку (табл. 1).
Таблиця 1 - Інвестиції, необхідні для досягнення цілі оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди, у 2021–2030 роках
Джерело: НБУ.
У 2021 році в Україні на законодавчому рівні запроваджено «зелені облігації». Кошти від їх розміщення передбачено використовувати виключно на повне або часткове фінансування та/або рефінансування проєктів екологічного спрямування. З 1 липня 2020 року Національний банк України з метою сталого розвитку ринку небанківських фінансових послуг перейняв на себе функції його регулятора. Відтоді він здійснює регулювання не лише діяльності банків, але й страхових, лізингових, факторингових компаній, кредитних спілок, ломбардів та інших фінансових установ (крім професійних учасників фондового ринку, регулювання та нагляд за якими здійснює НКЦПФР). У 2021 році Національний банк України, впевнено рухаючись у напрямі розвитку сталого фінансування, став членом міжнародної Мережі сталого банкінгу (Sustainable Banking and Finance Network, SFBN)63, яка об’єднує регуляторні установи фінансового сектору, а також банківські асоціації країн з метою сприяння сталому фінансуванню відповідно до передової міжнародної практики.
«У всьому світі визнають вплив кліматичних факторів на фінансову стабільність. За таких умов концепція сталого розвитку знаходить все більшого консенсусу. Це нова світова парадигма. У сучасному світі ефективна політика центральних банків є неможливою, якщо вона не враховує вплив кліматичних факторів. І це є не модною тенденцією, а реальною необхідністю, – наголосив Голова Нацбанку Кирило Шевченко під час пресбрифінгу з нагоди презентації Політики з розвитку сталого фінансування.