Реформи екологічної політики: загроза чи шанс модернізації економіки України
Торік Європейський Союз презентував дизайн реформи екологічної політики. Для України найважливішим став механізм прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ), який охоплюватиме близько 20% українського експорту товарів до ЄС, а тому безпосередньо впливатиме на його динаміку.
Про це повідомляють в Нацбанку. За умови збереження поточного технологічного рівня виробництва втрати українського експорту від СВАМ становитимуть близько 100 млн дол. на рік, левова частка яких припаде на електроенергію та металургію, підрахували аналітики.
Такий порядок денний світових гравців розкриваю нові можливості, про що нижче, в наших матеріалах, що базуються на аналітиці Нацбанку.
Сутність та цілі CBAM
У 2019 році ЄС затвердив амбітну стратегію «Європейський Зелений Курс». Її метою є перетворення Європи на перший у світі кліматично-нейтральний континент до 2050 року.
«Європейський Зелений Курс» передбачає реформу чинної в ЄС з 2005 року системи торгівлі викидами для європейських виробників (СТВ ЄС). У межах цього інструменту існує система безкоштовних квот, після вичерпання яких виробники купують дозволи на викиди шляхом аукціонів. Отримані від проведення аукціонів кошти можуть бути спрямовані на екомодернізацію виробництв. Однак наявність безкоштовних квот СТВ ЄС зумовлює мляве нарощування екологічних інвестицій усередині Євросоюзу і не стимулює їх за кордоном. А аукціони впливають на ціну товарів виключно для європейських виробників, оскільки імпортери не беруть у них участі.
У липні 2021 року Європейська комісія оприлюднила пакет законодавчих пропозицій «Fit for 55». Одним із його ключових елементів був представлений CBAM, кінцевою метою якого є вирівнювання ціни на викиди CO2 для європейських виробників, що вже купують їх у межах СТВ ЄС, та імпортерів.
Фактично, цей механізм поширив дію СТВ ЄС і на імпортні товари. Безпосереднє зобов’язання щодо здійснення платежів за СВАМ покладатиметься на компанії, що імпортують продукцію до Євросоюзу, а не на експортерів. Імпортери будуть зобов’язані купувати в уповноважених державних органах спеціальні СBAM-сертифікати, ціна яких розраховуватиметься на щотижневій основі як середня аукціонна ціна квот на викиди в СТВ ЄС.
Утім, механізмом СВАМ передбачено перехідний період. Протягом 2023–2025 років імпортери будуть зобов’язані лише щокварталу звітувати до спеціально уповноважених органів країн Євросоюзу про фізичні обсяги імпорту, прямих та непрямих викидів CO2, а також вуглецевих податків, сплачених за кордоном. При цьому для експортерів із третіх країн передбачено можливість надання європейським імпортерам верифікованих фактичних даних про викиди CO2 для розрахунку платежів за СВАМ. У випадку відсутності таких даних використовуватимуться стандартні орієнтири. Повноцінний запуск CBAM заплановано на 2026 рік, він враховуватиме лише прямі викиди CO2, тобто ті, які здійснюються безпосередньо в процесі виробництва кінцевої продукції.
Сфера охоплення СВАМ
Згідно з регламентом Єврокомісії CBAM поширюватиметься на п’ять видів продукції: металургію, електроенергію, добрива, цемент та алюміній. Товари зазначених груп забезпечили близько 20% українського експорту до ЄС, що за 2018-2020 роки становило в середньому 3.2 млрд дол. на рік. З них левову частку займає металургійна продукція.
Рисунок 1 - Експорт до ЄС товарів, на які поширюватиметься СВАМ, млрд дол.
Джерело: розрахунки НБУ.
Для третіх країн критично важливою стала стаття 31 регламенту СВАМ. Вона передбачає, що обсяг необхідних імпортерам СВАМ-сертифікатів залежатиме від розподілу безкоштовних квот у СТВ ЄС. Відтак платежі за СВАМ здійснюватимуться імпортерами пропорційно частці викидів, фактично оплачених європейськими виробниками у рамках СТВ ЄС.
Так, за даними Європейського агентства з навколишнього середовища у 2020 році металургійні підприємства купили лише близько 4% здійснених викидів, цементні – 11%, виробники добрив та алюмінію – близько 20%. Решту викидів було здійснено в межах отриманих безкоштовних квот. Дія цього механізму поширюватиметься на період до 2036 року, але протягом цього часу обсяг безкоштовних квот щороку зменшуватиметься на 10%.
Це дасть змогу третім країнам адаптуватися до нових правил і стримуватиме зростання вартості імпортованої продукції. Винятком є електроенергія через майже повну відсутність безкоштовних квот.
Визначення обсягу платежів за СВАМ для України
Наразі в Україні проведено низку досліджень, обсяги платежів за якими значно варіюються залежно від методики розрахунку (урахування норм статті 31 розподіл квот, перенесення на кінцеву ціну тощо).
Для розрахунків Нацбанку, аналітики використали середні обсяги поставок відповідних груп товарів за 2018–2019 роки. Припускається, що вуглецева інтенсивність виробництва товарів залишатиметься на рівні 2019–2020 років, законодавче поле залишиться незмінним. Використано два варіанти ціни CBAM-сертифікатів: фактична ціна квот на викиди СТВ ЄС у IV кварталі 2021 року (78.8 дол./т CO2) та скоригований консенсус-прогноз ціни у 2026 році (95.2 дол./т CO2). З урахуванням норм статті 31 регламенту СВАМ та графіка скасовування безоплатних квот припускається, що у 2026 році купівля сертифікатів буде необхідною для 20% металургійної продукції, яка постачається в ЄС, 25% цементу, 30% добрив та алюмінію, а також усієї електроенергії.
Таблиця 1 - Оцінка платежів за CBAM для експорту з України у 2026 році, млн дол.
Джерело: НБУ.
Відповідно виплати за СВАМ імпортерами, які купуватимуть українські товари, у 2026 році становитимуть 0.6-0.8 млрд дол., залежно від цін на викиди та вуглецевої інтенсивності виробництва.
Оскільки CBAM сплачуватимуть імпортери, його вплив на український експорт буде аналогічний митному тарифу: частину буде перенесено на ціни кінцевих споживачів, тоді як інша частина призведе до скорочення поставок або зниження маржинальності експорту. Водночас втрати від CBAM будуть неоднорідними за товарними групами.
Електроенергія
Через запровадження СBAM за поточної моделі поставок і рівня вуглецевої інтенсивності вартість української електроенергії більш як удвічі перевищила б імпортну ціну ЄС. Це зумовило б припинення її поставок до ЄС. Однак у 2023 році Україна планує приєднатися до ENTSO-E, зобов'язавшись відмовитися від вугільної генерації до 2030 року. Зменшення частки теплової генерації, яка наразі домінує в поставках і має високий вуглецевий слід (до близько 10%), обмежить втрати для експорту електроенергії на рівні 42-56 млн дол. щороку.
Металургія
Поступова ліквідація безкоштовних квот для європейських металургів супроводжуватиметься синхронним збільшенням кількості сертифікатів, які купуватимуть імпортери сталі. Цей механізм відчутно не вплине на конкурентоспроможність української металургійної продукції на ринку ЄС з огляду на низку причин. По-перше, левову частку платежів за CBAM буде перекладено на кінцевого споживача. По-друге, попри нижчі ставки екологічного податку в Україні його сплачують усі виробники на відміну від європейських. Також поступова ліквідація безкоштовних квот дає більше простору для перенесення на кінцеву ціну для споживача. У результаті втрати української металургії від CBAM становитимуть близько 30–50 млн дол. на рік. Водночас зростання кінцевої ціни на металопродукцію щонайбільше на 10% щороку призведе до певного звуження попиту на неї в Євросоюз.
Інші аспекти
Через низьку вуглецеву інтенсивність виробництва цементу, залежність від цін на газ виробництва добрив та майже повну відсутність виробництва алюмінію подібний механізм матиме мінімальний вплив на їх експорт, зазначають аналітики Нацбанку.
Перспективи та подальші кроки України
Загальні потенційні втрати від запропонованого ЄС варіанта СВАМ для українського експорту оцінюються як помірні – близько 100 млн дол. на рік із 2026 року. З іншого боку, втрати можуть виявитися значно більшими. По-перше, у лютому 2022 року планується чергове засідання Єврокомісії щодо ужорсточення СВАМ шляхом розширення переліку товарів, включення непрямих викидів, швидшої ліквідації безкоштовних квот і скорочення перехідного періоду. По-друге, інші країни – ключові торговельні партнери України (Китай, США) планують розробити аналогічні механізми, які можуть виявитися більш жорсткими щодо третіх країн. Зрештою, реалістичним є припущення, що інші країни, з якими Україна конкурує на світових товарних ринках, інтенсифікуватимуть модернізацію своїх виробництв, що може посилити їх конкурентні позиції у порівнянні з Україною, зокрема враховуючи системне недоінвестування в попередні періоди.
Задля зменшення негативного впливу на експорт Україні необхідно вживати заходи в напрямі декарбонізації економіки та екологічної модернізації виробництв. Ключовим із них є запровадження національної системи торгівлі викидами, що відповідатиме нормам директиви 2003/87/ЄС. Цей механізм дасть змогу зменшити втрати від СВАМ і спрямувати отримані кошти на екомодернізацію. Зважаючи на СВАМ українські підприємства (зокрема у секторі ГМК) вже активно розглядають можливості зниження вуглецевої інтенсивності. Водночас критично важливою в контексті декарбонізації є участь держави, зокрема в частині планування та акумуляції ресурсів для реалізації Оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди. З урахуванням перехідного періоду CBAM може відіграти роль потужного драйвера модернізації українського виробництва.