Про релокацію бізнесу в Польщу, формування українських ділових ком'юніті за кордоном, підтримку України з боку бізнесу, а також найпопулярніші схеми фінансового шахрайства під час війни, в ексклюзивному інтерв'ю виданню UA.NEWS розповіла президент УАПС (Українська асоціація платіжних систем) Галина Хейло.
Поляки дуже допомагають Україні і з великою підтримкою ставляться до кожної конкретної людини. Що стосується бізнесу - звичайно, ніхто не хоче додаткової конкуренції. Але якщо до Польщі зайдуть українські стартапи з автоматизації різних процесів, то для поляків це буде лише плюс
президент УАПС (Українська асоціація платіжних систем)Як у Польщі ставляться до релокації українського бізнесу? Сприймають як нових конкурентів чи з розумінням та підтримкою?
Галина Хейло: Поляки дуже допомагають Україні та з досить великою підтримкою ставляться до кожної конкретної людини. Ця підтримка відчувається у всьому, і ми дуже вдячні за неї.
Щодо бізнесу, то все залежить індивідуально від кожного підприємства. Звісно, ніхто не хоче додаткової конкуренції. Але з іншого боку, українці можуть привнести щось нове та цікаве на польський ринок.
У Польщі набагато краща економічна ситуація, ніж в Україні, банківська система сильніша за нашу - про це ми говорили на зустрічі зі Спілкою польських банків. Однак, коли ти приходиш до польського банку як клієнт, то стикаєшся з такими питаннями, які в Україні не були б проблемою, а лише хвилинною операцією. Тоді як у Польщі треба витратити цілий день, щоб її здійснити.
Тому є розуміння, що треба щось удосконалювати. Я впевнена, якщо до Польщі зайдуть українські стартапи з автоматизації різних процесів (не лише щодо банківської системи), то для поляків це буде лише плюс.
Українське ком'юніті у Польщі існує вже давно. Але на тлі військових дій багато бізнесів проводять часткову релокацію до Польщі або починають тут свою справу з нуля. У світлі цього виникла потреба у створенні спільноти саме для таких підприємців
президент УАПС (Українська асоціація платіжних систем)Як формується українське бізнес-ком'юніті у Польщі? Які виклики та завдання перед ним стоять?
Галина Хейло: Українське ком'юніті у Польщі існує вже давно. Багато українців ще до повномасштабного вторгнення росії або частково, або повністю релокували сюди свої бізнеси. І вже збудували тут певні бізнес-спільноти, налагодили зв'язки.
Але на тлі воєнних дій в Україні ці процеси активізувалися. Багато підприємств сьогодні проводять часткову релокацію до Польщі. Багато українських бізнесів починають тут свою справу з нуля. У світлі цього виникла необхідність та потреба у створенні ком'юніті саме для таких підприємців.
У Польщі кажуть: «Краще не заводити рахунок у банку, аніж відкрити і потім мати проблеми».
президент УАПС (Українська асоціація платіжних систем)
Одним із кроків до створення такої спільноти стала організація зустрічі українського та польського бізнесу у Варшаві наприкінці липня. Розкажіть детальніше про цей захід?
Галина Хейло: Вже було кілька зустрічей. Перша зустріч відбулася 27 липня у The Warsaw Hub. Івент організувала спільнота Best Business Network зі мною в кооперації. Метою нашого заходу було познайомитися з тими, хто приїхав до Польщі та намагається частково чи повністю релокувати свій бізнес, створити нові ділові контакти у колі підприємців, розповісти на власному досвіді про особливості роботи в Польщі, які можуть бути камені спотикання, факапи.
На зустріч було запрошено представника Союзу польських банків Paweł Pniewski. Він пояснив, як працює банківська система в Польщі, які є банки, що вони собою являють, і як з ними працювати. Особливого оптимізму його доповідь не вселила - у Польщі кажуть: «Краще не заводити рахунок у банку, ніж відкрити і потім мати проблеми». Проте деякими корисними моментами та лайфхаками банкір поділився.
Директор з міжнародних зв'язків Спілки польських банків розповів про економічну ситуацію в Польщі. Зараз ситуація в країні набагато гірша, ніж кілька років тому. Інфляція в Польщі – на рівні 16% – це дуже високий показник, поляки такого зростання цін не бачили з 2000 року. Крім того, вже немає кредитів по 2-4%, до яких вони так звикли. При цьому ще кілька років тому в країні була дефляція. На тлі цього нинішній стан справ багатьом здається шокуючим.
На заході також виступив Євген Березовський – радник голови правління IBOX BANK. Він поділився досвідом фінустанови щодо релокації співробітників до Польщі. Розповів про відкриття рахунків у польських банках для компанії та для працівників. На практиці пояснив, як усі бізнес-процеси відбуваються у Польщі.
Моя доповідь на Best Business Network стосувалася платіжних систем. Я розповіла, які є платіжні системи та як вони працюють. Також торкнулася теми фінансового шахрайства, яка надзвичайно актуальна на тлі війни.
Сьогодні існує багато видів фінансових афер. Фактично вони такі самі, як раніше, але злегка вдосконалені
президент УАПС (Українська асоціація платіжних систем)Ми продовжуємо підтримувати тісний контакт із учасниками зустрічі та розвивати ком'юніті. Адже опинившись в іншій країні, важливо не тільки мати можливість організовувати якісь партнерські проекти та шукати точки дотику в бізнесі, а й просто поспілкуватися.
Розкажіть про головні шахрайські схеми під час війни?
Галина Хейло: Сьогодні є багато видів афер. Фактично вони такі самі, як раніше, але злегка вдосконалені.
Нещодавно я натрапила і, так би мовити, викрила одне з таких шахрайств. У соцмережах мені висвітилася реклама «Верховна Рада ухвалила закон, що кожному громадянину відшкодовується ПДВ». На що потрібно звернути увагу у таких оголошеннях? По-перше, я побачила позначку «Реклама». Якби це була, умовно, соціальна ініціатива, то, звісно, ніякої реклами не було б. По-друге, я знаю, ніякого відшкодування фізособам ПДВ не може бути, виходячи з природи цього податку. Але мені було цікаво подивитися, що буде далі й у чому фішка цієї схеми.
При переході за посиланням просять ввести свої дані - ім'я та прізвище. Оскільки ця інформація відкрита та шкоди від однієї її не буде – я вказала. У результаті «підрахунку» з'явилося повідомлення, що мені нараховано 71 тисячу гривень компенсації ПДВ. Щоб отримати гроші, треба було заповнити анкету. Жодних чутливих даних там теж не вимагали. Тільки номер карти, який не є загрозою, якщо немає іншої інформації по ній. Після заповнення анкети портал перекидає на платіжний інструмент, де просять внести 365 гривень за роботу. На цьому я зупинилася. Тому що в кращому випадку я втрачу лише ці 365 гривень. А в гіршому – якщо заповню форму, де будуть усі мої дані, зокрема, CVV-код та термін дії карти, то на рахунку не залишиться взагалі нічого.
На зустрічі з українським та польським бізнесом я наводила також приклад своєї знайомої, яка попалася на гачок шахраїв та втратила усі свої заощадження на карті. Що дивно, вона раніше працювала у банківській сфері, але не зрозуміла механізму подібної афери.
У чому полягала схема. Знайомій зателефонували нібито з банку, де вона мала рахунок, повідомивши, що з її карти прямо зараз йдуть гроші. Щоб зупинити процес, запропонували перевести всі кошти на security-рахунок. І вона перекинула. При
цьому шахраї діяли так, що не закралося жодного сумніву. По-перше, коли їй подзвонили, гудки, музика та інші моменти були, як у справжньої гарячої лінії банку. По-друге, зловмисники озвучили достовірні залишки за її картками у двох банках, а також назвали останні операції за ними.
Я зрозуміла, що справа не у несумлінних співробітниках банків, які могли продати інформацію шахраям. Сума на рахунку у знайомої була не така велика, щоб про неї одну дізнаватися в одному банку, потім в іншому. До того ж зловмисники володіли інформацією про останні платежі, а знайома могла розрахуватися десь будь-якої хвилини, і ситуація по картах відразу змінилася б.
Думаю, що в цьому випадку була проблема відкритих Wi-Fi-мереж. Можливо, знайома перебувала у громадському місці, користувалася публічним Wi-Fi та проводила якісь платіжні операції. У цей час, швидше за все, її дані потрапили до зловмисників.
Український бізнес дуже підтримує свою країну – це викликає приємне здивування та гордість. Ми раді будь-якій підтримці та вдячні всім, хто хоч якось допомагає Україні, незалежно від обсягів цього внеску.
президент УАПС (Українська асоціація платіжних систем)Як український бізнес, який релокувався до Польщі зараз допомагає своїй країні у боротьбі з агресією Росії?
Галина Хейло: Український бізнес дуже підтримує свою країну, такий потужний рівень допомоги викликає приємне здивування та гордість. Я для себе виділяю три типи підтримки: одні багато роблять і багато про це говорять; інші багато роблять, але нічого про це не говорять – допомагають тихо; і треті, які мало роблять та багато говорять.
Одним із прикладів колосальної, але водночас «мовчазної» тихої підтримки є бізнес Альони Шевцової. Усі її компанії та вона сама постійно працюють на допомогу Україні, підтримують переселенців, армію та постраждалих від війни. І, на жаль, про це практично ніде пишуть, хоча їхній внесок у майбутню нашу перемогу важко переоцінити.
Сьогодні наша країна рада будь-якій допомозі та вдячна усім, хто хоч якось підтримує Україну, незалежно від обсягів цього внеску.
