
Чому навіть на четвертому році війни українські компанії повинні мати візію свого розвитку, хоча б на 3-5 років вперед? Навіщо усім українцям потрібно думати про своє майбутнє навіть у період абсолютної невизначеності? І чому в основі успішного бізнесу завжди буть сенси? Про все це в інтерв’ю UA.News розповіла Євгенія Глізер - співзасновниця та CEO Choice31, експертка у сфері освіти та бізнес-розвитку, а також менторка й лекторка Google із цифрових стратегій.
Євгенія CEO та співвласниця Choice31 (Netpeak Group), також лекторка та менторка із системного та стратегічного мислення, наприклад на програмах Google, USAID та різних акселераторів. Під час мітапу Diia.City United ОдноРік: Startup day експертка провела воркшоп для молодих підприємців. UA.News публікує першу частину інтерв’ю.
Фото надане Diia.City United: Євгенія Глізер, CEO & Co-founder Choice31 на ОдноРік: Startup day
Яка роль візії у стійкості та розвитку бізнесу?
Євгенія Глізер: За дослідженням Startup Genome Report, 72% стартапів, які різко зростали у перші 5 років, потім «померли». 72% стартапів! Це дуже цікава статистика. Це дослідження показує, що одна з причин падіння те, що у них не було бачення майбутнього. Так, їм вдалося швидко залучили гроші, запустити якісь процеси, а що далі? У цей момент бізнес починає або стагнувати, або одразу падати.
Чому важлива візія? Тому що вона про майбутній стан системи. По суті, візія дає нам вектор руху всієї компанії, який повинен бути зараз. Якщо ми одразу обрізаємо вектор руху, робимо його супер коротким, то ми досягнемо коротких результатів і далі не зможемо виживати. Ми впадемо.
Вектор дає розуміння, що нам робити протягом тривалого періоду і навіщо збирати ресурси. Тобто, що саме ми маємо зараз розвивати в системі, щоб вона була спроможною нашу візію реалізувати. Залежно від цього, навіть рішення можуть кардинально відрізнятися. Наприклад, якщо я планую навчати клієнтів, щоб заробляти гроші, то буду робити курси на найбільш популярні теми, за які люди просто готові платити. Але якщо моя візія - змінювати освітою українську економіку, то я буду створювати курси, які спроможні змінити в майбутньому економічні процеси в Україні. По суті, це впливає на всі мої рішення сьогодні, і тоді я буду з кожним роком наближатися до власної візії.
Існує навіть така фраза: «Розвиток набагато важливіший за зростання». Розвиток - це шлях від сьогодні до нашої точки візії заради сенсу. Тобто розвиток неможливий, якщо немає куди розвиватися.
Наскільки реально компаніям, які зараз працюють в Україні, на четвертий рік війни формувати візію на кілька років вперед?
Євгенія Глізер: В Україні це не просто важливо, а супер важливо. Тому що це нам дасть розуміння щодо нашого майбутнього: а) що воно є; б) дозволить нам про нього мислити і все ж таки його формувати.
Мені дуже подобається, як в Інституті майбутнього завжди пояснюють: «Чому ми маємо вивчати майбутнє? Для того, щоб творити власне майбутнє, яке ми хочемо, щоб нас не змусили жити в майбутньому, яке створили інші». Тому ми маємо його вивчати, ставити візійні точки і таке інше.
Наприклад, візьмемо Україну, уявимо її як систему, а всі ми - внутрішні елементи. Якщо у нас немає бачення майбутнього, то у цілої країни теж будуть з цим проблеми, буде дуже складно. Ми його рухаємо насправді своїми розуміннями майбутнього. Так, ми можемо обрізати терміни, можемо брати не 10 років, як рекомендує Інститут майбутнього, а взяти п'ять років. Але одразу треба домовитися, що вже на третьому році ми формуємо наступну точку візії, а не на п'ятому.
Тобто ми маємо через три роки ставити собі наступний рівень візії. Вона має бути настільки амбітною, щоб для її досягнення нам потрібно було сильно напружитись. Якщо вона для нас стає помірною, то це вже не візія, а просто ціль.

Наскільки такий підхід – формування візії на кілька років вперед – притаманний українському бізнесу?
Євгенія Глізер: В українських компаній – проблеми із визначенням візії. Більшість підприємців ставлять собі найпростіші цілі, наприклад, заробити $100 тис. Потім весь бізнес працює на те, щоб заробити ці $100 тис., а не зробити вагомі зміни своїм продуктом, або ж, навіть, стати лідером ринку. Це я умовно кажу.
Загалом я можу оцінювати за статистикою, яку бачу серед тих, хто приходить до Choice31 на курс зі стратегії, де ми навчаємо стратегічно мислити та розвивати бізнес.
Отже, на початку курсу приблизно 20% наших клієнтів стверджують, що у їхніх компаній є візія. Але у процесі навчання виникає розуміння, що це - не візія. Ми починаємо її змінювати. Тобто лише відсотків 5-ть мають справжню сталу візію свого бізнесу.
А як бізнесу правильно сформувати візію? На що у такому випадку має орієнтуватися команда?
Євгенія Глізер: Коли ми будуємо систему, то перша точка – це сенс, ідея. Коли ми її побудуємо, у нас формується межа всієї системи. Від цих сенсів з'являється розуміння, що ми можемо зробити через 10 років для того, щоб стати ближчим до цього сенсу ще більше.
Тобто, без ідеї та сенсів, ми візію не потягнемо. Ми її поставимо дуже бюджетно. Вона буде заснована суто на грошах. А нам це не дуже підходить. Чому? Тому що гроші - це тільки один елемент системи. Ми не можемо спиратися тільки на фінанси, якщо хочемо вибудувати стійку систему.