Що відбувається на українському ринку кредитування під час повномасштабної війни, як змінився попит на кредити, на які суми та кого найчастіше кредитували банки і фінансові компанії, у яких регіонах найбільші борги за кредитами, а також які галузі бізнесу мали найбільшу підтримку - розповів заступник голови правління Першого всеукраїнського бюро кредитних історій (ПВБКІ) Василь Глазунов на конференції Fintech Ukraine 2022, генеральним партнером якої став IBOX BANK.
Попит на кредити обвалився у 150 разів
Згідно з дослідженням ПВБКІ, у перші місяці широкомасштабної війни, попит на кредитування впав катастрофічно - понад у 150 разів. При чому, обвал спостерігався, як у банків, так і у фінансових компаній.
Банки почали відновлювати кредитування лише у квітні, тоді як фінансові компанії наздогнали банківські структури тільки улітку, наголосив Глазунов. Це пояснюється тим, що фінансові компанії оперують своїми коштами та їм було дуже ризиковано проводити звичайну кредитну політику в умовах війни.
Водночас після російських обстрілів нашої інфраструктури восени та блекаутів, тенденція на пожвавлення кредитування знов пішла на спад.
Хто кредитував найбільше серед банків
Найменше скорочення кредитування навесні 2022 року спостерігалося саме у державних банків, підкреслив топ-менеджер ПВБКІ. У першу чергу, це пов’язують із держпідтримкою аграріїв.
Іноземні банки в Україні, у свою чергу, повністю зупинили кредитування. Обстановка у секторі поліпшилась лише з квітня, але динаміка все ще залишається негативною.
Обсяги виданих кредитів: українці активніше позичають онлайн
Фахівці ПВБКІ у дослідженні «Обсяги виданих кредитів» зробили аналіз за кількома категоріями: «Банки: строкові кредити», «Банки: кредитні картки» і «Кредити фінансових компаній». Найсильніше просідання у перші місяці вторгнення рф було зафіксовано саме по строковим кредитам. Карткові теж просіли, проте не так сильно. Із квітня-травня 2022 року ситуація в обох секторах почала відновлюватись.
Фінансові компанії у березні майже припинили свою діяльність і в подальші місяці дуже повільно відновлювались. Утім, темпи їхнього відновлення були вищі, ніж у банків. При цьому обсяги кредитів фінкомпаній у жовтні - після масштабних обстрілів інфраструктури та початку блекаутів, не змінились відносно вересня. Тоді як у банків - показники по строковим і картковим кредитам дещо упали.
Динаміка обсягів кредитування у розрізі банківських груп
У березні 2022 року найбільше кредитів видавали великі українські банки, натомість по державних цей процес різко впав. Переважно кредити видавали сільському господарству і продовжували кредитувати цей сектор у квітні.
З квітня динаміка виданих кредитів почала пожвавлюватись практично в усіх досліджуваних категоріях: держбанки, великі українські банки, інші банки та іноземні банки. Проте іноземні банки нарощували кредитування повільніше, а у жовтні - після масштабних обстрілів процес уповільнився.
Кількість виданих кредитів: банківські строкові, карткові та кредити фінкомпаній
Також ПВБКІ дослідило кількість виданих в Україні кредитів у таких розрізах: «Банки: строкові кредити», «Банки:карткові кредити» і «Кредити фінансових компаній». За інфографікою видно, що на початку повномасштабного вторгнення радикально просіли строкові кредити і кредити фінкомпаній.
Карткові кредити впали найменше, але відносно попереднього місяця більш ніж усемеро. Карткові кредити за кількістю домінували аж до травня, а у червні лідерські позиції зайняли кредити фінкомпаній. Протягом останніх місяців фінкомпанії продовжують тримати першість за кількістю кредитів.
Кількість кредитів за сумами
На початку весни найсильніше просів середній сегмент строкового кредитування (від 30 до 150 тис грн), тоді як малі кредити (до 30 тисяч гривень) посідали друге місце за кількістю. А великі кредити (від 150 тис) утримували лідерство, особливо у квітні та у травні. З травня ситуація почала вирівнюватись і банки почали відновлювати кредитування на середні суми.
Дослідження ПВБКІ показало, що найбільші суми строкових кредитів видавались банками у березні та квітні. Також досить великі суми у березні спостерігались за картковими кредитами. Середня сума кредитів банківських (строкових і карткових) та кредитів фінкомпаній зрівнялась лише у червні. У жовтні найбільші середні суми кредитів видавали фінансові компанії, тоді як по банківському сектору видно невелике просідання.
Нові клієнти кредиторів
Якщо ваш бізнес стабільний, то для збереження аналогічних його об’ємів, вам слід постійно залучати 20% клієнтів, зазначив топ-менеджер ПВБКІ. У довоєнні часи ці 20% клієнтів були перманентні, не зникали і переходили з місяця в місяць.
Натомість після вторгнення, частка нових клієнтів різко скоротилася. Фінансові компанії сконцентрувалися на кредитуванні переважно власних клієнтів.
Водночас, у банків частка нових клієнтів дещо зросла, особливо у видачі карткових кредитів.
У перші місяці масштабної війни частка нових клієнтів великих державних та інших українських банків зросла, а потім впала до довоєнного рівня. В іноземних банків із початком війни частка нових клієнтів зменшилася. Тобто, є тенденція кредитування своїх клієнтів, що пов’язано з більш виваженою ризиковою політикою.
Аналіз сум кредитування нових клієнтів показав, що в перші місяці широкомасштабної війни частка малих кредитів зросла, а потім впала і також була невеликою.
Заборгованість за кредитами: дефолти банків неминучі
Заступник голови правління Першого всеукраїнського бюро кредитних історій (ПВБКІ) Василь Глазунов зазначив, що рівень дефолтності клієнта у звичайних обставинах визначається у корзинах протермінованої заборгованості.
Проте у нас не той випадок, адже за цим показником після вторгнення спостерігається досить дивне зменшення протермінованої заборгованості. Це сталося не тому, що клієнти почали гасити кредити, пояснює Глазунов, а через запровадження урядом кредитних канікулів на період війни. Клієнти можуть не платити за кредит, а при цьому прострокована заборгованість на ці кредити не нараховувалася.
Тому для отримання об’єктивної картини щодо ситуації з кредитним портфелем ПВБКІ у якості метрики взяло зміну залишків заборгованості порівняно із попереднім місяцем.
Однак об'єктивно це стосується лише строкових кредитів: якщо строковий кредит нормально гаситься, то залишок заборгованості повинен скорочуватися з місяця у місяць. Якщо Він не зменшується, то клієнт не заплатив внесок, а якщо збільшується, то там, скоріш за все, є ще й нараховані відсотки.
Також ПВБКІ зробило аналіз по двом іншим показникам: “залишок заборгованості зріс два місяці поспіль” і “залишок заборгованості збільшився тричі поспіль”. Фінансова картина за цими показниками залишає бажати кращого - є тенденція до доволі великої прострочки.
Крім того, аналіз ПВБКІ по пстрострочці був здійснений і у розрізі груп банків: державних, великих та інших українських, а також іноземних.
Заборгованість за кредитами у регіонах
Що стосується рівня заборгованості за строковими кредитами у регіональному розрізі, то найбільша динаміка зростання боргів спостерігається в областях, де відбуваються чи йшли активні бойові дії, або мала місце окупація територій.
У жовтні найпотужніше порівняно із січнем 2022 року борги зросли у Херсонській області, друге місце - Луганська, третє - Донецька область. Далі розташувались такі області як Запорізька, Харківська, Миколаївська, Одеська. Дещо менший рівень заборгованості у Києві, на Чернігівщині, у Тернопільській та Вінницькій областях. Стабільна ситуація у інших західних та центральних областях, та на Київщині.
Кредитування компаній: що змінилось
Ситуація з кредитуванням юридичних осіб в Україні наслідує обстановку із фізичними особами. У березні найбільше просідання показали строкові кредити, тоді як кредитні лінії та овердрафти незначно зменшились відносно попередніх місяців.
Найбільше кредитів за КВЕД у березні-травні було видано на сільське господарство (саме в агросекторі найвища динаміка порівняно із довоєнним періодом.
Також великі показники кількості виданих кредитів за КВЕД оптова торгівля (крім авто). У серпні-жовтні стрімко зросло кредитування сектору виробництва харчових продуктів, а також будівництва. Загалом наприкінці літа - у середині осені є тенденція до пожвавлення кредитування в усіх сферах крім агросектору порівняно із березнем-травнем.